Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки

ПОТЕНЦІАЛ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО БІЗНЕСУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

2025-12-19T09:29:56+02:00

У роботі уточнено визначення потенціалу підприємств готельно-ресторанного бізнесу як багатокомпонентної системи, що охоплює матеріально-технічні, фінансові, кадрові, інноваційні та організаційні ресурси. Систематизовано вплив глобалізаційних процесів на сферу HoReCa, зокрема їхній подвійний характер: створення нових можливостей і посилення конкурентного тиску. Розширено підхід до розгляду інновацій та цифровізації, показано їхню роль як ключового чинника розвитку підприємств у сучасних умовах. Окреслено перспективи розвитку сфери HoReCa в умовах глобалізації, серед яких провідне місце займають цифрова трансформація, сталий розвиток, диверсифікація послуг та посилення ролі малого бізнесу. Результати дослідження дозволяють глибше зрозуміти специфіку функціонування підприємств HoReCa в глобалізованому середовищі та можуть слугувати основою для розробки рекомендацій щодо підвищення їхньої конкурентоспроможності.

ТУРИСТИЧНО-РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯК ЧИННИК ЗМІЦНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ РЕГІОНУ

2025-12-19T09:41:34+02:00

У статті розглядається туристично-рекреаційний потенціал як чинник зміцнення економічної безпеки регіону. Мета — виявити та систематизувати ключові напрямки впливу туризму на макро- та мікроекономічні показники, що визначають стійкість економіки до зовнішніх та внутрішніх шоків. Теоретичну основу складають концепції економічної безпеки, кластеризації туристичних потоків, мультиплікативних ефектів туризму та диверсифікації економічної структури. Методологія поєднує кількісні та якісні методи: моніторинг туристичних потоків, оцінку мультиплікаторів витрат у сфері послуг, експертні оцінки за методикою Delphi для визначення пріоритетів розвитку інфраструктури та бізнес-моделей. У роботі визначено механізми збереження та збільшення економічної безпеки регіону через туризм: стабілізацію доходів місцевих господарств за рахунок сезонних та міжсезонних потоків, розвиток МСП у гостинності, підтримку локальних виробників через партнерські мережі з мікро-логістикою та цифровими рішеннями. Аналіз регіональних переваг підкреслює значення природних та культурних ресурсів, транспортної доступності, рівня сервісу та якості управління інфраструктурою. Розглядаються ризики зносу ресурсів, залежності від зовнішніх факторів та криз у суміжних секторах. Практичні рекомендації: інтегрована стратегія регіонального туризму з акцентом на сталий туризм та адаптивні бізнес-моделі; цифрові платформи для просування та управління потоками; інвестиції в інфраструктуру та кадри; стимулювання кооперації між аграрно-промисловим комплексом, культурними та природними ресурсами; моніторинг та оцінка впливу на економічну безпеку. У кінці — кількісні сценарії розвитку за регіональними контекстами та критерії ефективності реалізації заходів. Раціоналізований потенціал туризму може стати міцним підмурівком економічної безпеки за умови системного планування та диверсифікації пропозицій. Висновки дослідження підтверджують гіпотезу про те, що цілеспрямоване використання туристично-рекреаційного потенціалу є потужним інструментом для зміцнення економічної безпеки регіону. Однак, для досягнення максимального ефекту необхідно враховувати не лише прямі економічні вигоди, а й синергетичні ефекти від взаємодії туристичного сектора з іншими галузями економіки. Зокрема, подальші дослідження можуть бути сфокусовані на розробці детальних моделей оцінки соціально-економічних наслідків впровадження інноваційних туристичних продуктів, а також на аналізі впливу глобальних трендів (наприклад, розвиток віртуального туризму, зміна клімату) на сталість туристично-рекреаційної діяльності та її внесок у регіональну економічну безпеку.

РЕФОРМУВАННЯ МИТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ: ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ЗМІН

2025-12-19T09:10:21+02:00

У статті розглянуто ключові напрями та пріоритети реформування митної системи України в контексті євроінтеграції та підготовки до приєднання до Митного союзу Європейського Союзу. У дослідженні висвітлено стратегічні завдання гармонізації митного законодавства та інституційної структури України з Митним кодексом ЄС, забезпечення прозорості та зміцнення співпраці між державними органами, бізнесом і громадянським суспільством. Особливу увагу приділено впровадженню інституту уповноваженого економічного оператора (АЕО), реалізації Нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS) та розвитку цифрових митних технологій, спрямованих на мінімізацію людського впливу та ризиків корупції. У статті також проаналізовано кроки України щодо узгодження системи митного адміністрування з Багаторічним стратегічним планом ЄС із розвитку електронної митниці (MASP-C) та національною стратегією цифровізації, яка передбачає впровадження 17 інтегрованих ІТ-систем у митній сфері. Автор наголошує на ролі громадських ініціатив, зокрема «За чесну та прозору митницю», які об’єднують громадські організації України для моніторингу реформ, сприяння підзвітності та захисту інтересів бізнесу і споживачів у митних процедурах.

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ТА АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ФІЛІЇ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЛІСОВИЙ ОФІС» ДЕРЖАВНОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛІСИ УКРАЇНИ»

2025-12-16T13:26:15+02:00

У статті досліджено методику формування та аналізу фінансової звітності філії «Центральний лісовий офіс» ДП «Ліси України». Проведено оцінку фінансового стану філії за ключовими показниками. Виявлено основні виклики та проблеми, що виникають при формуванні та аналізу звітності, зокрема складність оцінки лісових ресурсів як активу, неузгодженість управлінських та фінансових даних та інші. Запропоновано напрямки вдосконалення складання звітності та її аналізу: врахування особливостей міжнародних, державних стандартів і специфіки галузі в обліковій політиці; автоматизація системи складання звітності; інтеграція фінансових та виробничих звітів тощо. Результати дослідження дозволяють підвищити достовірність, точність, прозорість та порівнюваність звітності, а також підвищити ефективність управління фінансовими ресурсами галузі лісового господарства.

РОЛЬ ВНУТРІШНЬОГО ФІНАНСОВОГО АУДИТУ У ФОРМУВАННІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

2025-12-18T12:19:58+02:00

Стаття присвячена аналізу ролі внутрішнього фінансового аудиту державних підприємств. Розкрито сутність економічного, соціального та соціально-економічного потенціалу, як бази для забезпечення сталого розвитку та виконання соціальних функцій. Обгрунтовано, що неефективність внутрішнього фінансового аудиту зумовлює нераціональне використання бюджетних коштів, зниження продуктивності, погіршення інвестиційної привабливості та соціальної стабільності. У статті враховані висновки програми SIGMA, яка визначає ключові недоліки системи внутрішнього фінансового аудиту державних підприємств. Серед них - обмежена незалежність аудиторських підрозділів, слабкий розвиток ризик-орієнтованих підходів, формальність у процесі документування та недостатній моніторинг реалізації рекомендацій. Запропоновано напрями вдосконалення методики внутрішнього аудиту, зокрема удосконалення системи планування, механізмів позапланових перевірок, методів оцінки ризиків та інструментів контролю за виконанням рекомендацій. Визначено, що адаптація методики до європейських стандартів сприятиме підвищенню прозорості, підзвітності та ефективності управління державними підприємствами. Зроблено висновок, що модернізований внутрішній аудит має виконувати не лише контрольну, а й консультативно-управлінську функцію, сприяючи ефективному розкриттю соціально-економічного потенціалу державних підприємств.

ВПЛИВ КРЕДИТНО-ФІНАНСОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ НА ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО БІЗНЕСУ

2025-12-16T12:52:04+02:00

У статті досліджується роль кредитно-фінансових організацій у функціонуванні та розвитку міжнародного бізнесу. Розглянуто основні механізми впливу банківських та небанківських фінансових інституцій на процеси міжнародної торгівлі, інвестиційної діяльності та формування глобального ринку капіталу. Встановлено, що діяльність таких організацій є важливим чинником стабілізації світової економіки, оскільки вони забезпечують доступ до фінансових ресурсів, сприяють зменшенню ризиків та формують умови для розвитку інноваційних бізнес-моделей. Окрему увагу приділено проблемам регулювання діяльності міжнародних кредитно-фінансових структур, зокрема, в умовах економічної турбулентності та глобальних криз. Визначено, що подальше дослідження потребує аналізу ефективності механізмів міжнародного співробітництва у фінансовій сфері, а також пошуку нових підходів до зміцнення довіри між бізнесом і фінансовими організаціями.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ДАНИХ GOOGLE ANALYTICS ДЛЯ ПОБУДОВИ МАРКЕТИНГОВИХ СТРАТЕГІЙ

2025-12-18T14:48:34+02:00

У статті досліджено роль інструментів веб-аналітики, зокрема Google Analytics, у формуванні маркетингових стратегій сучасних підприємств. Обґрунтовано актуальність теми в умовах цифрової трансформації бізнесу, коли аналітичні дані стають ключовим джерелом управлінських рішень. Метою роботи є визначення аналітичних метрик GA4, що забезпечують ефективну інтерпретацію користувацької поведінки та сприяють підвищенню конкурентоспроможності підприємства. Використано методи аналізу, синтезу, порівняння та систематизації для узагальнення наукових підходів до побудови маркетингових стратегій на основі даних. У результаті дослідження систематизовано основні метрики GA4 (Users, Engaged Sessions, Engagement Rate, Events, Conversions, Traffic Sources) та визначено їхній вплив на прийняття маркетингових рішень. Практична цінність полягає у можливості використання результатів для побудови персоналізованих маркетингових стратегій, оптимізації контенту та підвищення рівня залученості клієнтів.

РОЛЬ СОЦІАЛЬНО-ЕТИЧНОГО МАРКЕТИНГУ У ФОРМУВАННІ СПОЖИВЧОЇ ЛОЯЛЬНОСТІ

2025-12-10T12:18:47+02:00

У статті досліджено роль та механізми впливу соціально-етичного маркетингу на формування споживчої лояльності в сучасних ринкових умовах. Проаналізовано теоретичні засади концепції соціально-етичного маркетингу та її взаємозв′язку з лояльністю споживачів. Актуальність роботи зумовлена зростанням значущості нецінових факторів конкурентоспроможності та посиленої уваги і вимог суспільства до соціальної відповідальності бізнесу. Метою статті є аналіз практичних інструментів соціально-етичного маркетингу та їх впливу на лояльність на прикладі провідних українських компаній. Методологічною основою дослідження став метод кейс-стаді. Що в свою чергу дозволило глибоко проаналізувати маркетингові стратегії компаній «Нова Пошта», «Сільпо» та «Моршинська».

СТРАТЕГІЇ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ МАРКЕТИНГУ В АГРОПРОМИСЛОВОСТІ

2025-12-16T14:19:32+02:00

У статті розглядаються основні стратегії цифрової трансформації маркетингу в агропромисловому комплексі, що зумовлені необхідністю підвищення конкурентоспроможності, ефективності виробництва та адаптації до сучасних викликів ринку. Акцент зроблено на впровадженні цифрових технологій, таких як Big Data, Інтернет речей (IoT), штучний інтелект (AI), CRM-системи, платформи електронної комерції та інструменти автоматизації маркетингових процесів. Проаналізовано ключові напрями цифрової трансформації: персоналізація комунікації з клієнтами, прогнозування попиту, оптимізація логістичних ланцюгів, розвиток цифрових каналів збуту. Визначено бар’єри та ризики цифровізації в агросфері, серед яких — низький рівень цифрової грамотності, недостатнє фінансування та слабка інфраструктура. Запропоновано стратегічні підходи до подолання цих викликів, зокрема через формування цифрової культури, інвестування в інновації та розвиток партнерських екосистем. Зроблено висновок, що цифрова трансформація маркетингу є не лише інструментом підвищення ефективності агробізнесу, а й стратегічною умовою його сталого розвитку в умовах цифрової економіки.

КУПІВЕЛЬНА ПОВЕДІНКА СПОЖИВАЧІВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА МАРКЕТИНГОВА ПОЛІТИКА ВИРОБНИКІВ

2025-12-19T08:35:40+02:00

У статті розглядаються етапи прийняття споживачем рішення про придбання товару, робіт чи послуг, та завдання маркетингових служб на кожному з цих етапів. У відносинах між покупцями, виробниками товарів, робіт та послуг і суспільством загалом відбувається постійний пошук точок перетину, коли інтереси цих трьох категорій учасників споживчого ринку збігаються. Зміст цих відносин та їх результатів характеризує поняття «соціального маркетингу», яке досліджувалося класиками теорії маркетингу – Ф. Котлером, Ж.Ж. Лабленом та іншими авторами. Новизна даної публікації полягає в тому, що автором проаналізовані окремі напрями трансформації вітчизняного соціального маркетингу, за допомогою яких він реагує на зміни у поведінці потенційного покупця внаслідок впливу російської агресії. Війна, її надзвичайні і мобілізаційні заходи вплинули на характер потреб громадян і можливості їх задоволення. Відбулися серйозні зрушення у соціальній структурі українського суспільства. Зміна соціального статусу учасників ринкових відносин позначилася на їхній споживчій поведінці. Скоротився обсяг елітного споживання, значних матеріальних втрат зазнав середній клас та найбідніші верстви населення, відповідно збільшилась кількість споживачів гуманітарної допомоги. У результаті значна кількість громадян перейшла на режим економії, повернулася до споживання дешевої, сурогатної продукції, готова погодитися на низьку ціну, а, відповідно, і нижчу якість. У такій ситуації виробники змушені шукати способи збереження своїх позицій на ринку за рахунок підвищення привабливості своєї продукції неціновими методами. Виникли та посилилися громадські групи, вплив яких на покупців раніше не вважався визначальним, наприклад, волонтерський рух, силові структури, окремі військові підрозділи. Отже, підприємці мають стати на шлях співробітництва з названими структурами, для яких характерними є ознаки громадянського суспільства. Змінилося ставлення аудиторії до джерел інформації, колишні авторитетні лідери думок втратили довіру, що призвело до необхідності пошуку нових інформаційних каналів. Змінюється характер обслуговування покупців, не припиняється пошук найефективніших торгових майданчиків з використанням можливостей цифрової доби. Загалом перед фахівцями стоїть глобальне завдання пошуку нових прийомів просування своїх товарів, робіт та послуг на ринку, формування привабливого іміджу фірми та її пропозицій. Вирішення цього завдання має супроводжуватися постійним моніторингом інтересів та можливостей споживчого ринку, удосконаленням маркетингової політики виробників товарів, робіт та послуг.

УПРАВЛІННЯ ЦИФРОВИМИ МАРКЕТИНГОВИМИ ПРОЄКТАМИ: SMM-СТРАТЕГІЇ ЯК ФАКТОР КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ УКРАЇНСЬКИХ БРЕНДІВ НА ГЛОБАЛЬНИХ РИНКАХ

2025-12-19T08:50:07+02:00

Стаття присвячена дослідженню проблем управління цифровими маркетинговими проєктами українських брендів на глобальних ринках з фокусом на ролі SMM-стратегій як критичного фактору забезпечення їх конкурентних переваг. Обґрунтовано, що в умовах цифрової трансформації інтеграція проєктного менеджменту та соціального медіа маркетингу створює синергетичний ефект, що забезпечує структурованість, вимірюваність та адаптивність маркетингових проєктів. Ключовим результатом є концептуалізація процесу розробки SMM-стратегії та оцінка рівня стратегічної зрілості українських брендів (на основі 4-рівневої моделі), що працюють на міжнародних ринках, яка виявила домінування тактичного рівня у більшості компаній. Обґрунтовано, що ефективні SMM-стратегії формують переваги через посилення капіталу бренду і персоналізацію комунікацій, вимагаючи балансу між централізованим плануванням та локальною адаптацією.

МАРКЕТИНГОВІ ДРАЙВЕРИ ПІДВИЩЕННЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ: МІЖГАЛУЗЕВІ ОСОБЛИВОСТІ

2025-12-16T13:00:33+02:00

В статі досліджено особливості використання маркетингових драйверів для значного підвищення операційної ефективності українських підприємств, що працюють в умовах війни та готуються до післявоєнного відновлення. Практична цінність цього дослідження полягає у розробці конкретних рекомендацій щодо впровадження маркетингових стратегій, диференційованих за галузями, які дозволять підприємствам оптимізувати свої бізнес-процеси та успішно залучати інвестиції в умовах післявоєнної відбудови. Наукова новизна дослідження полягає у систематизації міжгалузевих особливостей маркетингових драйверів. Запропоновано всебічний підхід до інтеграції реактивного та проактивного маркетингу, що є критично важливим для забезпечення адаптації та сталого зростання підприємств у цьому швидкозмінному середовищі.

РОЗВИТОК ІНТЕРНЕТ ТОРГІВЛІ НА МІЖНАРОДНОМУ РИНКУ

2025-12-10T14:22:32+02:00

У роботі розглянуто актуальне питання для вітчизняного бізнесу, особливостей розвитку інтернет -торгівлі на міжнародному ринку. Метою даного дослідження є виявлення особливостей та перспектив розвитку інтернет-торгівлі на міжнародному ринку. В статті комплексно означено основні аспекти поширення інтернет -торгівлі, визначено її найважливіші переваги як для підприємців так і для покупців. В якості причин сповільнення поширення інтернет-торгівлі було визначено проблеми із швидкісним інтернетом, недостатню довіру, шахрайство, нехтування прав споживачів тощо. Також означено ключові тренди розвитку електронної комерції (зокрема, глобалізація, стирання кордонів, застосування сучасних технологій, штучного інтелекту тощо). Проведено комплексне оцінювання ринку електронної комерції, що зростає внаслідок підвищення довіри споживачів до онлайн-продаж. Також приділено увагу основним гравцям інтернет-ринку, об’єднаних в Бюро Інтерактивної реклами (ІАБ Ukraine), діяльність якого спрямована на розвиток медіа та маркетингу в умовах цифровізації. Систематизовано основні тенденції розвитку e-commerce в Україні та означено певні очікування обсягів інтернет-продаж у загальносвітовій практиці. Визначено певні проблемні моменти в розвитку інтернет-торгівлі під час війни (логістичні перебої, зміни уподобань клієнтів, зміна окремих партнерів, інфраструктурні негаразди, загрози кібербезпеки). Рекомендовано підходи щодо поліпшення розвитку інтернет-торгівлі, зокрема, на основі загальнодержавної підтримки, покращення інфраструктури, боротьби з онлайн-шахрайством, вирішення проблеми довіри споживачів та обміну товарів, удосконалення веб-ресурсів електронної комерції, оптимізації контенту, опрацювання інтерфейсу та елементів конверсії, впровадження новітніх технологій в систему Інтернет тощо. Представлені в роботі рекомендації щодо організації процесу просування продукції через Інтернет на зарубіжні ринки можуть сприяти ефективному розвитку міжнародної торгівлі вітчизняних бізнес-організації, підвищенню їх безпечності і конкурентоспроможності.

МЕХАНІЗМ ТА ПРОБЛЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕКСПАНСІЇ ДЛЯ IT-КОМПАНІЙ

2025-12-10T14:29:45+02:00

У статті розглянуто економічну експансію як інструмент виходу ІТ-компаній на міжнародні ринки та підвищення їх конкурентоспроможності. Визначено основні форми експансії (органічне зростання, злиття і поглинання, стратегічні партнерства), їхні переваги та ризики. Обґрунтовано методологічні підходи до вибору типу експансії залежно від життєвого циклу ринку, рівня конкуренції та стратегічних цілей компанії. Запропоновано поетапний підхід реалізації: аналіз середовища, SWOT-аналіз, вибір форми виходу, оцінка ризиків і контроль ефективності. Сформульовано ключові фактори успіху: адаптивність, інноваційність, координація ресурсів, врахування регуляторних та культурних особливостей ринку. Надано практичні рекомендації для забезпечення сталого розвитку ІТ-компаній у глобалізованому бізнес-середовищі.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ РЕГІОНУ: ІНСТИТУЦІЙНИЙ АСПЕКТ

2025-12-10T14:38:49+02:00

У статті розглянуто теоретико-методологічні засади формування та удосконалення інституційного механізму трансформації індустрії гостинності регіону в умовах кризи та посткризового відновлення. Здійснено аналіз інституційного забезпечення функціонування індустрії гостинності та туризму у Львівському регіоні, виявлено основні проблеми координації між інституційними «акторами» — органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, бізнесом та громадою. Обґрунтовано необхідність модернізації інституційної структури органів управління у сфері туризму та гостинності, уніфікації їхніх функцій і назв відповідно до вертикалі управління, а також удосконалення нормативно-правового та інформаційного забезпечення діяльності. Запропоновано концептуальну модель управління індустрією гостинності та туризму на інституційному рівні.

ЛЮДИНОЦЕНТРИЗМ У КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СУЧАСНИХ ПІДПРИЄМСТВ І УСПІШНОСТІ БІЗНЕСУ

2025-12-18T10:36:20+02:00

Розкривається сутність теоретичних і економічних підходів до розвитку успішного бізнесу на основі людиноцентричної ідеології гуманізації світової цивілізації. Досліджується вплив людиноцентричного підходу на підвищення конкурентоспроможності сучасних підприємств і успішність бізнесу в контексті гуманізації світової цивілізації. Автори аналізують теоретичні та економічні аспекти розвитку успішного бізнесу, наголошуючи на первинності людської діяльності як основи соціально-економічних процесів. Розглянуто історичні передумови проблем розвитку бізнесу в Україні, зокрема його спекулятивний характер, що сприяв криміналізації економіки та корупції. Особливу увагу приділено позитивному досвіду людиноцентричних організацій, де людина є джерелом інновацій та ефективності. На основі досліджень Г. Гемела та М. Заніні окреслено принципи «розвиваючого» людиноцентризму та шляхи його впровадження в управління. Запропоновано концепцію «Нового людиноцентричного управлінського курсу» для України, спрямовану на підвищення якості життя та рівня щастя громадян. Обґрунтовано необхідність переходу до системного управління, орієнтованого на людиноцентричні результати, що сприятиме сталому розвитку та конкурентоспроможності бізнесу.

ЗЕЛЕНА ТРАНСФОРМАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ: СТРАТЕГІЧНІ ВЕКТОРИ ТА ІНСТРУМЕНТИ РЕАЛІЗАЦІЇ

2025-12-18T10:46:22+02:00

У статті досліджуються стратегічні напрями зеленої трансформації будівельного сектору України в умовах повоєнної відбудови. Актуальність теми визначається масштабними руйнуваннями житлової та інфраструктурної забудови, що створюють безпрецедентний виклик для державної політики реконструкції та водночас відкривають вікно можливостей для перезавантаження сектора відповідно до Європейського зеленого курсу. Аналітичний огляд засвідчив, що наукові та експертні публікації охоплюють техніко-технологічні сценарії декарбонізації, інституційні та фінансові механізми, а також загальні бачення відновлення. Водночас відсутній інтегрований підхід, здатний поєднати ці напрацювання у системну рамку. У підсумку стаття пропонує систематизацію розрізнених підходів у форматі тривекторної рамки, яка може слугувати академічним і практичним орієнтиром для політики повоєнної відбудови. Її значення полягає в узгодженні екологічних, енергетичних і соціально-економічних завдань та у формуванні цілісної моделі розвитку будівельного сектору, здатної забезпечити інтеграцію України до європейського простору й підвищити стійкість місцевих громад.

ВПЛИВ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА НА РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

2025-12-18T11:16:11+02:00

У статті досліджено вплив соціального підприємництва на розвиток людського капіталу в умовах глобальних трансформацій та соціально-економічних викликів. Визначено, що людський капітал є базовим чинником конкурентоспроможності національної економіки, а соціальне підприємництво виступає інституційним середовищем його практичного відтворення. На основі класичних теорій Г. Беккера, Т. Шульца, П. Ромера та Р. Лукаса розкрито еволюцію концепції людського капіталу як системи знань, навичок, компетентностей і соціально-психологічних характеристик особи. Доведено, що розвиток людського капіталу є результатом синергії освітніх, соціальних і інституційних чинників, які найповніше реалізуються у форматі соціального підприємництва. У межах дослідження обґрунтовано теоретико-методологічні засади взаємозв’язку між соціальним і людським капіталом, зокрема через концепцію coupling coordination, запропоновану П. Шеном, С. Ваном і Х. Чжао, яка пояснює нелінійну залежність між освітнім потенціалом, соціальною довірою та інноваційною активністю. Розроблено економіко-математичну модель регресійного типу, що кількісно відображає вплив соціального підприємництва на показники людського капіталу, враховуючи освітній, соціальний та інституційний ефекти. На емпіричному рівні підтверджено, що соціальні підприємства в Україні виступають осередками формування компетенцій, трудових навичок і соціальних цінностей, сприяючи розвитку локальних громад і підвищенню зайнятості. За даними OSCE (2019), Pact Ukraine (2017), UNDP (2024) та Центру розвитку інновацій при KSE (2024), сектор соціального підприємництва в Україні охоплює сотні активних ініціатив, що реалізують освітні програми, проєкти перекваліфікації, реінтеграції ветеранів і працевлаштування осіб з інвалідністю. Установлено, що в регіонах із вищим рівнем соціального капіталу та інституційної підтримки вплив соціального підприємництва на людський капітал є значно інтенсивнішим (коефіцієнт кореляції r = 0,64, p < 0,05). Виявлено чотири ключові механізми впливу соціального підприємництва на людський капітал: освітньо-інноваційний (навчання, перекваліфікація, менторство); трудовий (створення робочих місць для вразливих груп); соціально-психологічний (зміцнення мотивації, самооцінки, резилієнтності); та мережево-інституційний (формування соціального капіталу громад, розвиток довіри й кооперації). Підкреслено, що соціальне підприємництво виступає каталізатором «освітньо-інноваційного кола»: інвестиції в освіту → підвищення людського капіталу → зростання продуктивності → розширення освітніх можливостей. Результати дослідження засвідчують, що соціальне підприємництво в умовах воєнних і поствоєнних трансформацій України перетворюється на стратегічний інструмент розвитку людського потенціалу. Воно забезпечує інклюзивність, професійну мобільність, самозайнятість і соціальну згуртованість, компенсуючи недоліки державної політики зайнятості та освіти. Обґрунтовано потребу в інтеграції політики розвитку людського капіталу до державних і місцевих програм підтримки соціальної економіки. Зроблено висновок, що соціальне підприємництво є системоутворювальною складовою нової моделі відтворення людського капіталу, що ґрунтується на принципах самодостатності, соціальної відповідальності та партнерства. Його подальший розвиток визначає траєкторію стійкого економічного зростання та соціальної стабільності України у глобалізованому світі.

PESTEL-АНАЛІЗ ВХІДНОГО ТА ВИХІДНОГО ІНДЕКСУ ІННОВАЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ

2025-12-18T11:33:30+02:00

У даній статті представлено всебічний PESTEL-аналіз (політичних, економічних, соціальних, технологічних, екологічних та правових факторів), що впливають на вхідні та вихідні індекси інноваційної діяльності в Україні. Дослідження зосереджується на ідентифікації ключових детермінант, котрі формують інноваційний ландшафт країни, визначаючи як сприятливі умови, так і перешкоди задля розвитку інновацій. Шляхом інтеграції зазначених факторів, PESTEL-аналіз дозволяє виявити потенційні можливості задля посилення інноваційного потенціалу України, а також виявити існуючі ризики та виклики. Отримані результати можуть слугувати основою задля розробки ефективних стратегій та політик, спрямованих на стимулювання інновацій, підвищення конкурентоспроможності економіки та забезпечення сталого розвитку України.

ВПЛИВ ШІ НА ЯКІСТЬ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

2025-12-18T11:55:55+02:00

Встановлено, що сучасні маркетингові кампанії все більше покладаються на аналіз великих даних, персоналізацію контенту та автоматизацію комунікацій із клієнтами – у всьому цьому ШІ показує високу ефективність. Статистичні опитування підтверджують стрімке зростання впровадження ШІ у маркетингу: станом на березень 2023 р. 73 % компаній у США вже застосовували генеративні ШІ-інструменти (наприклад, чат-боти) у маркетинговій діяльності. Визначено, що впровадження генеративних алгоритмів уже відкриває нові перспективи для дизайнерів, письменників, музикантів та інших творчих професіоналів, водночас автоматизуючи до 26 % завдань у секторах мистецтва, дизайну, медіа та розваг. Досліджено вплив ШІ на підвищення якості людського капіталу та активне впровадження цифрових технологій в маркетингові дослідження, освіту та медіа. Обгрунтовано синергетичний ефект від впровадження ШІ в ключові сфери діяльності з урахуванням кращих практик ЄС у сфері підтримки креативних індустрій та цифрових інновацій. На основі аналізу кількох ключових сфер – маркетингу, освіти, медіа – для оцінки синергії ефектів ШІ розроблено узгоджені рекомендації щодо підвищення якості людського капіталу на засадах використання ШІ.

ОПЛАТА ЗА РЕЗУЛЬТАТ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ: ГІБРИДНІ МОДЕЛІ СТИМУЛЮВАННЯ У БУДСЕКТОРІ ВОЄННОГО ЧАСУ

2025-12-18T12:10:29+02:00

Стаття представляє приклад гібридної моделі преміювання у будівництві воєнного часу, що поєднує оплату за результат із жорстким «шлюзом безпеки» та командним компонентом за провідними індикаторами. На основі вимог ДБН А.3.2-2:2009 і ДСТУ ISO 45001:2019, норм трудового права та роз’яснень регуляторів структуровано запобіжники проти репресій за інцидент-репортинг, побудовано вагову матрицю 60/40 (результат/безпека) і алгоритм обнулення премій за грубі порушення. Подано формулу розрахунку, етапи впровадження (аудит, погодження індикаторів, пілот, масштабування, цифровий облік) та підходи до зменшення ризику недообліку травм. Показано узгодженість моделі з динамікою галузі та завданнями відбудови.

ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ РИНКОВОЮ КАПІТАЛІЗАЦІЄЮ ТЕХНОЛОГІЧНИХ КОМПАНІЙ В КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНИХ ЦИКЛІВ

2025-12-18T12:28:55+02:00

В статті запропоновано цілісний підхід до управління ринковою капіталізацією технологічних компаній у логіці економічних циклів. Оцінка технологічної компанії є особливо чутливою до зміни ставок дисконту, премій за ризик та очікувань інвесторів, оскільки основна частка вартості припадає на віддалені грошові потоки від майбутніх продуктів, платформ і мережевих ефектів. Запропоновано «ціннісну тріаду», а саме темп зростання компанії, середньозважені затрати на капітал і ризик-апетит як системо-формуючий фактор, що з’єднує макро-умови, мультиплікатори та ринкову капіталізацію. У практичній частині дослідження формалізовано чотири напрями моніторингу (макро-ринковий, галузево-технологічний, конкурентний та внутрішній операційний) з прив’язкою до них фазово-орієнтованих рішень щодо корпоративних фінансів.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА В СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ БІЗНЕСОМ

2025-12-18T14:03:57+02:00

У статті досліджується фінансова стійкість як важливий інструмент стратегічного управління підприємством, який забезпечує конкурентоспроможність, інвестиційну привабливість та впливає на фінансову безпеку. Наголошується на тому, що фінансова стійкість – це одна з найголовніших характеристик фінансового стану підприємства. Метою статті є наукове обґрунтування впливу рівня фінансової стійкості на ефективність реалізації стратегічних цілей підприємства в умовах зростаючого рівня невизначеності. Проаналізовано особливості трактування поняття «фінансової стійкості» різними науковцями. Обґрунтовано, що фінансова стійкість – це здатність підприємства безперервно функціонувати в умовах системних криз та небезпек, зберігаючи фінансову рівновагу, поточну платоспроможність та ліквідність активів, забезпечуючи високий рівень конкурентоспроможності, інвестиційної привабливості та можливості реалізації стратегічних цілей діяльності. Доведено, що саме фінансова стійкість підприємства надає можливість реалізувати стратегічні цілі діяльності, досягнути успіху, забезпечити фінансову стабільність та безпеку безперервного функціонування. Охарактеризовано ключові аспекти оцінки фінансової стійкості підприємства. Здійснено аналіз оцінки фінансової стійкості на прикладі ТОВ «ЛКФ «Світоч». Доведено, що фінансова стабільність та незалежність від зовнішніх джерел фінансування є ключовими факторами, які забезпечують ТОВ «ЛКФ «Світоч» високий рівень конкурентоспроможності та ефективність реалізації сталого розвитку. Обґрунтовано, що забезпечення фінансової стійкості підприємства свідчить не тільки про стабільність діяльності та конкурентоспроможність, а набуття додаткових переваг сталого розвитку та безперервного функціонування в умовах динамічних небезпек зовнішнього середовища. Наголошено, що забезпечення фінансової стійкості є не лише фінансовою, а й стратегічною задачею, яка вимагає інтегрованого підходу, що поєднує глибокий фінансовий аналіз, системне планування, адаптивність до зовнішніх змін та постійний моніторинг.

ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

2025-12-09T08:23:36+02:00

Сучасна система охорони здоров’я України потребує оновлення механізмів фінансування, управління та контролю якості послуг. Одним з ефективних інструментів модернізації виступає публічно-приватне партнерство, що поєднує потенціал держави, бізнесу та місцевого самоврядування. У статті розглянуто особливості формування партнерських відносин між державними органами, приватними інвесторами та територіальними громадами у контексті розвитку медичної інфраструктури. Метою дослідження є узагальнення теоретико-методичних засад ППП як інструменту підвищення ефективності управління галуззю охорони здоров’я та обґрунтування напрямів його подальшого застосування. Використано системний та інституційний підходи, методи аналізу й порівняння для виявлення переваг партнерських моделей у сфері охорони здоров’я. Результатом дослідження стало визначення ключових факторів, що впливають на успішність реалізації ППП у медичних закладах, зокрема нормативно-правових, організаційних і фінансових. Практична цінність статті полягає у можливості застосування отриманих висновків органами державної влади та муніципалітетами при розробленні стратегій розвитку медичної галузі.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ МОТИВАЦІЙНИХ ЦІННОСТЕЙ ОРГАНІЗАЦІЙ ГРОМАДСЬКОГО СЕКТОРА

2025-12-12T09:34:26+02:00

У статті досліджено формування й розвиток підходів щодо визначення мотиваційних цінностей для організацій громадського сектору (ОГС). Обґрунтовано потребу уніфікації термінології та процедур узгодження цінностей між організацією, командами й працівниками в громадському секторі для розв’язання таких управлінських проблем, як залученість, координація, підзвітність тощо. Окреслено контур середовища суб’єктів управління мотивацією (правління, керівництво, працівники, волонтери) й об’єктів впливу (мотиваційні стани, поведінка, умови праці). Визначено концепт формування сучасних поглядів на питання мотиваційних цінностей ОГС. Запропоновано класифікацію підходів за придатністю до узгодження цінностей між організацією і командами (працівниками та волонтерами): функціонально-місійний (PSM), психологічно-організаційний (SDT та командна мотивація), культурний (піраміда Е. Шейна з урахуванням клімату), операційно-вимірювальний (ОСР/P-О fit), а також підхід на основі універсальних людських цінностей (PVQ-RR/19 фасетів). Для кожного напряму показано розвиток наукової думки, що містить валідовані інструменти та обмеження: кроскультурна інваріантність, іпсативність, ризик декларативності організаційної культури без операціоналізації, необхідність враховувати фрустрації потреб. Застосовано аналіз, синтез і групування, що дозволило сформувати багаторівневу рамку узгодженості на індивідуальному, командному та організаційному рівнях. Акцентовано увагу на практичній цінності – алгоритмах діагностики «ціннісних розривів», дизайн ролей, винагород і ритуалів, які посилюють якість мотивації та стійкості ОГС. Доведено відсутність єдиного канону мотиваційних цінностей, втім запропоновано інтегративне визначення мотиваційних цінностей ОГС.

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ ВИДУ

2025-12-18T14:19:54+02:00

Це дослідження визначає та аналізує відмінності у вимогах до управління проєктами для шести технологій відновлюваної енергетики: сонячної фотоелектричної енергії, наземної вітрової енергетики, морської вітрової енергетики, гідроенергетики, систем накопичення енергії та гібридних конфігурацій. Завдяки порівняльному аналізу п'яти основних галузей знань – обсягу, графіку, ризику, зацікавлених сторін та управління якістю – дослідження демонструє, що традиційні рамки управління проєктами потребують фундаментальної адаптації для вирішення багатовимірної регуляторної складності, властивої проєктам відновлюваної енергетики. Результати статті сприяють як теоретичному розвитку літератури з управління проєктами, так і практичному керівництву для практиків, які орієнтуються у дедалі складніших середовищах розвитку відновлюваної енергетики.

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ СТИМУЛЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ТУРИСТИЧНОГО ТА ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ

2025-12-05T14:57:01+02:00

Актуальність теми зумовлена потребою адаптації системи стимулювання персоналу туристичного та готельного бізнесу України до викликів воєнного часу, цифровізації та глобальної конкуренції. Метою статті є наукове обґрунтування сутності, змісту та напрямів упровадження інноваційних технологій у систему стимулювання працівників. Методика дослідження ґрунтується на поєднанні системного та порівняльного аналізу, узагальненні наукових джерел, а також застосуванні методів аналітичного моделювання. Особлива увага приділена сучасним технологічним рішенням у сфері управління персоналом. Розроблено рекомендації щодо комплексного застосування стимулів у мотиваційних програмах. Запропоновані напрями впровадження інноваційних технологій стимулювання персоналу в готельному та туристичному бізнесі України.

ІНТЕГРАЦІЯ ІНСТРУМЕНТІВ БІЗНЕС-УПРАВЛІННЯ ТА ПРОЄКТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ: ВИКЛИКИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

2025-12-18T14:40:43+02:00

У статті проаналізовано інтеграцію інструментів бізнес-управління та проєктного менеджменту в діяльність українських підприємств в умовах воєнного стану. Визначено актуальні виклики, що постають перед суб’єктами господарювання у кризовому середовищі, зокрема: порушення логістичних ланцюгів, дефіцит ресурсів, зниження платоспроможності клієнтів і підвищені персональні ризики. Обґрунтовано доцільність поєднання стратегічних і тактичних управлінських підходів на основі гнучких моделей, адаптивного планування, інструментів антикризового менеджменту та методів проєктного управління. Запропоновано концептуальну модель інтеграції управлінських інструментів, що підвищує стійкість бізнесу, сприяє його адаптації до зовнішніх загроз і забезпечує конкурентоспроможність в умовах воєнної нестабільності.