ЄДИНІСТЬ ВИНАХІДНИЦЬКОГО ЗАДУМУ ТА ФОРМУЛИ ВИНАХОДУ (КОРИСНОЇ МОДЕЛІ): ПРОБЛЕМИ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ ПАТЕНТУВАННЯ В УКРАЇНІ

Анотація

Публікація присвячується актуальним теоретичним і практичним питанням забезпечення принципу єдиності (з грецької- μονάς; латини –unitas) винахідницького задуму та формули винаходу (корисної моделі). Здійснюється аналіз і систематизація положень чинного законодавства, наукових досліджень і узагальнення правозастосовної практики щодо застосування вимоги єдиності винахідницького задуму та формули винаходу (корисної моделі), а також обгрунтовуються практичні рекомендації при складанні формули винаходу (корисної моделі) в частині дотримання вимоги єдиності. Здійснено короткий екскурс в історії винаходів від Античності – до сьогодення, а також в генезис утвердження та захисту прав винахідників на винахід (корисну модель), а також механізмів патентування на міжнародному та законодавчому рівні. Наголошується, що винахід був не лише джерелом натхнення та слави для винахідника, а й джерелом для його добробуту. Якщо, в період наукової революції XVIXVII ст. це були різноманітні привілеї, у XVIII-XIX ст. –національне законодавство про патентне право (спочатку відповідний закон Франції 1791 р., а надалі –й інших держав), а з кін. XIX ст. захист права на винаходи став предметом міжнародних договорів – Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року і ін. міжнародних договорів, а також національних конституцій. У XX ст. законодавчі моделі регулювання питань захисту права власності на винаходи і корисні моделі примножились положеннями конституцій про права на об’єкти інтелектуальної власності, а також інструкціями і іншими підзаконними нормативно-правовими актами у сфері патентування. Так, на сьогодні в Україні права винахідника на винахід і корисну модель установлюються та гарантуються й захищаються Конституцією України (ст. 49, 54), Цивільним кодексом України (Глава 39 та ін.), Законом України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» 1993 р., «Правилами складання та подання заявки на винахід та заявки на корисну модель», затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України 2001р. etc. Одним із проблемних питань у сфері патентування винаходів (корисних моделей) є забезпечення принципу єдиності їх винахідницького задуму та формули винаходу. Закон України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі», заявка має повинна стосуватися одного або групи винаходів, пов’язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога єдиності винаходу). У свою чергу, заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї моделі (вимога єдиності корисної моделі). Разом із тим, на практиці забезпечення принципу єдиності винахідницького задуму та формули винаходу (корисної моделі) обумовлює низку ситуацій, які вимагають раціонального вирішення. Розглядаються різні приклади з практики патентування винаходів (корисних моделей), пов’язані з забезпеченням єдиності їх винахідницького задуму та формули. Зокрема, щодо винаходів, які містять декілька незалежних пунктів формули: способів, речовин. У статті також комплексно досліджено приклади одинарних об’єктів, тобто з одним незалежним пунктом формули, що містить альтернативні ознаки.