Інформаційні технології та суспільство http://journals.maup.com.ua/index.php/it <p><strong><img style="float: left; padding-right: 10px; padding-bottom: 10px;" src="http://journals.maup.com.ua/public/site/images/admin/it.png" alt="" width="250" height="351" />ISSN (Print): </strong><a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2786-5460" target="_blank" rel="noopener">2786-5460</a><strong><br />ISSN (Online): </strong><a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2786-5479" target="_blank" rel="noopener">2786-5479</a><strong><br />DOI: </strong><a href="https://search.crossref.org/?q=10.32689%2Fmaup.it&amp;from_ui=yes" target="_blank" rel="noopener">10.32689/maup.it</a><br /><strong>Періодичність: </strong>4 рази на рік.<br /><strong>Фахова реєстрація (категорія «Б»): </strong><a href="https://mon.gov.ua/npa/pro-vkliuchennia-naukovykh-periodychnykh-vydan-do-pereliku-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy">Наказу МОН України № 928 від 11 червня 2026 року </a>(додаток 7).<br /><strong>Науковий профіль видання (назва кластеру):</strong> Інформаційні технології та електроніка.<br /><strong>Спеціальності: </strong>F2 Інженерія програмного забезпечення, F3 Комп’ютерні науки, F4 Системний аналіз та наука про дані, F5 Кібербезпека та захист інформації, F6 Інформаційні системи і технології, F7 Комп’ютерна інженерія.</p> Publishing House Helvetica uk-UA Інформаційні технології та суспільство 2786-5460 ФОРМАЛІЗАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ IT-ПРОЄКТАМИ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДІВ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/5885 <p>Об’єктом дослідження є оцінка операційної ефективності ІТ-проєктів в умовах високої невизначеності, характерної для Agile-середовищ, де на результативність впливають критичність шляху, ресурсне навантаження, рівень ризиків і якість комунікації. Проблема, що вирішувалася, полягала у відсутності достатньо стійкого та математично обґрунтованого підходу до кількісної оцінки ефективності проєктів, здатного враховувати нечіткість експертних оцінок і шум у даних, що надходять із систем управління, зокрема Jira. Для розв’язання цієї проблеми запропоновано гібридну модель, яка поєднує Type-1 Mamdani Fuzzy Inference System та Interval Type-2 Fuzzy Logic із footprint-of-uncertainty для моделювання невизначеності membership functions. У моделі формалізовано чотири ключові фактори, а для аналізу критичного шляху використано fuzzy PERT. Отримані результати показали високу практичну результативність підходу: точність прогнозування досягла 94%, velocity зросла на 28%, час планування скоротився на 42%, а delivery rate підвищився з 72% до 94%. Порівняльний аналіз засвідчив перевагу запропонованої моделі над класичним EVMS і crisp PERT, а також підтвердив вищу робастність Interval Type-2 Fuzzy Logic порівняно з Type-1 моделлю. Ці результати дозволили вирішити зазначену проблему завдяки здатності моделі одночасно враховувати експертну нечіткість, варіативність проєктних даних і взаємозв’язок між ключовими факторами ефективності. Пояснюються вони поєднанням нечіткої логіки, інтервального типу представлення невизначеності та інтеграції з реальними даними Jira через n8n workflows. На практиці результати можуть бути використані для real-time моніторингу, прогнозування та підтримки управлінських рішень у Jira/ClickUp-екосистемах під час реалізації ІТ-проєктів.</p> Анастасія Сергіївна Возниця Аліна Станіславівна Савченко Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-10-26 2026-10-26 2 (21) 6 13 10.32689/maup.it.2026.2.1 МОДЕЛЮВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/5886 <p>Об’єкт дослідження – процеси генерації електроенергії відновлюваними джерелами енергії (сонячними та вітровими електростанціями) в умовах нестабільних метеорологічних факторів. В статті розглянуто результати вирішення актуальної задачі – моделювання та прогнозування генерації відновлюваних джерел енергії (сонячної та вітрової). Актуальність випливає зі суттєвої нелінійності генерації ВДЕ, що створює ризики дестабілізації енергосистем. Побудова точних моделей є критично важливою для оперативного диспетчерського управління та мінімізації дисбалансів у енергомережах. Мета роботи – підвищення якості прогнозування генерації ВДЕ на основі порівняльного аналізу дедуктивних підходів та індуктивних алгоритмів. Предмет дослідження – математичні моделі, алгоритми та програмні засоби прогнозування часових рядів процеси генерації відновлюваних джерел енергії енергомережі на основі метеорологічних факторів. В ході роботи створено інтелектуальну систему на базі Streamlit з конвеєром збору даних. Систему спроєктовано на базі трирівневої архітектури (Three-tier architecture), що забезпечує чітке розділення логіки збору даних, математичної обробки та візуалізації. Систему реалізовано мовою програмування Python із залученням сучасного стеку технологій Data Science. За допомогою розробленої системи проведено дослідження трьох моделей на незалежній вибірці за метриками MAE та RMSE. Проведено порівняльний аналіз побудованих моделей (штучної нейронної мережі, лінгвістичного методу та методу подібних траєкторій) на реальних метеорологічних та енергетичних даних. На підставі отриманих результатів досліджень зроблено висновки щодо умов і доцільності використання певних моделей для моделювання та прогнозування виробництва відновлюваної електроенергії.</p> Гліб Андрійович Довгаленко Юрій Миколайович Селін Юлія Валеріївна Куєвда Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-10-26 2026-10-26 2 (21) 14 24 10.32689/maup.it.2026.2.2 АВТОМАТИЗАЦІЯ ГЕНЕРАЦІЇ ЦИФРОВИХ ТЕКСТУР ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ГЕНЕРАТИВНИХ МОДЕЛЕЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/5887 <p>Метою дослідження є обґрунтування підходу до автоматизації генерації цифрових текстур із використанням генеративних моделей штучного інтелекту та визначення послідовності операцій, необхідних для отримання придатних до використання матеріалів у системах тривимірного моделювання. У роботі систематизовано сучасні підходи до синтезу текстур на основі дифузійних моделей, моделей, орієнтованих на генерацію матеріалів, а також методів генерації текстур безпосередньо в просторі тривимірної поверхні. Проведено критичний аналіз досліджень Point-UV Diffusion, MatFuse, DiffMat, DreamMat, Single Mesh Diffusion Models та TEXGen, що дало змогу виокремити переваги й обмеження різних підходів. Запропоновано алгоритм автоматизованого формування текстури, який включає визначення вимог до матеріалу, формування текстового або візуального запиту, генерацію декількох кандидатів, оцінювання відповідності, підготовку карт матеріалу, постобробку та експорт у середовище тривимірного моделювання. Окремо розглянуто практичну апробацію на двох типах матеріалів: старій цегляній поверхні та матовому металевому матеріалі. Для кожного прикладу визначено вихідні вимоги, приклад запиту, критерії оцінювання та послідовність підготовки матеріалу до використання у тривимірній сцені. Обґрунтовано, що генеративний штучний інтелект доцільно розглядати не як повну заміну фахівця, а як інструмент автоматизації повторюваних операцій і швидкого формування варіантів. Практична цінність роботи полягає у формуванні відтворюваного робочого процесу, який може бути використаний у розробленні комп’ютерних ігор, цифровому дизайні, архітектурній візуалізації та підготовці фахівців з інформаційних технологій.</p> Аліна Олександрівна Коваль Юлія В’ячеславівна Каменецька Антон Костянтинович Кобринець Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-10-26 2026-10-26 2 (21) 25 31 10.32689/maup.it.2026.2.3 МОДЕЛЬ ПРОСТОРОВО-ЧАСОВОГО ПОПИТУ НА ЗАРЯДНІ СТАНЦІЇ ЕЛЕКТРОМОБІЛІВ ІЗ ВРАХУВАННЯМ СЕЗОННИХ І ТРАНЗИТНИХ ФАКТОРІВ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/5888 <p>Об’єктом дослідження є процес формування просторово-часового попиту на зарядну інфраструктуру електромобілів у Західній Україні, що розглядається методами системного аналізу як складна соціотехнічна система. Розв’язувана проблема полягає в тому, що відомі моделі розміщення зарядних станцій ігнорують сезонний фактор або враховують його лише агреговано та не розділяють систему попиту на самостійні міський і трасовий компоненти. На засадах системного аналізу розроблено та верифіковано на реальних великих даних математичну модель D(x, y, t) = D₀(x, y)·φ(t)·kₛ(t, T)·k_g(x, y) з адитивним виділенням трасового компонента, що відповідає декомпозиції системи на незалежні підсистеми. Суть отриманих результатів: систему попиту формалізовано як S = ⟨E, V, C, X, Y, F⟩; сезонний коефіцієнт kₛ виведено з перших принципів електрохімії літій-іонних акумуляторів і термодинаміки систем клімат-контролю (γ ≈ 0,40); параметри скалібровано у два етапи на реальних даних; виконано повний аналіз 8 областей із використанням 14 616 кліматичних спостережень ERA5 за 2020-2024 роки. Саме системна декомпозиція, фізичне обґрунтування сезонної чутливості та формальне розділення сегментів дозволили вирішити зазначену проблему, оскільки вони роблять модель прозорою, відтворюваною та придатною до калібрування на даних різної природи. Результати пояснюються спільною дією зростання внутрішнього опору батареї на холоді й додаткових витрат на обігрів салону, а також відмінною поведінкою водіїв у місті та на трасі. Зимовий попит перевищує літній на 37-40 % для рівнинних областей і до 60-68 % для гірської частини Карпат, а трасовий сегмент на 5-7 відсоткових пунктів чутливіший до сезону за міський. Результати можуть бути використані для системно обґрунтованого, регіонально диференційованого планування мережі зарядних станцій.</p> Олег Ігорович Марків Юрій Володимирович Ришковець Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-10-26 2026-10-26 2 (21) 32 42 10.32689/maup.it.2026.2.4 АРХІТЕКТУРА ЗАХИЩЕНОЇ КОНСОРЦІУМНОЇ ВИДАЧІ БЛОКЧЕЙН-СЕРТИФІКАТІВ З ДОТРИМАННЯМ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ВИМОГ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ДЛЯ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАННЯ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/5889 <p>Об’єктом дослідження є системи блокчейн-сертифікації освітніх досягнень у e-learning. За даними HireRight Global Benchmark Report (2025), до 47 % роботодавців у регіоні EMEA фіксують розбіжності в освітніх документах кандидатів під час перевірки, що обґрунтовує актуальність теми. Проблема, що вирішувалася: наявні блокчейн-рішення архітектурно розраховані на одного видавця, не пропонують механізму узгодження незмінності реєстру з правом на видалення персональних даних за GDPR (ст. 17) та не мають методики інтеграції з LMS. Отримано архітектурну модель та прототип консорціумної системи CertificateRegistry, що поєднує поділ даних на незмінний on-chain хеш (SHA-256, Merkle Root) та off-chain сховище персональних даних, яке можна видалити; рольовий контроль доступу з розмежуванням ролей видавця та адміністратора, що дозволяє одному реєстру обслуговувати консорціум університетів; методику інтеграції з LMS Moodle через Webhooks, REST API та стандарт LTI 1.3. Застосовано поєднання даних механізмів у єдиній архітектурі контракту, тоді як у відомих рішеннях вони реалізовувались окремо або не реалізовувались взагалі. При видаленні off-chain даних on-chain хеш перетворюється на «сироту», яка не ідентифікує особу, знімаючи суперечність між незмінністю реєстру та правом на забуття. Прототип пройшов unit-тестування (15 тест-кейсів) та функціональне тестування в мережі Ethereum Sepolia; розрахункова вартість видачі сертифіката на Polygon PoS становить $0,00001, користувацьке тестування підтвердило зростання точності виявлення підробок з 66,7 % до 100 %, а показник зручності використання порталу (SUS) склав 82,5 зі 100 балів. Результати можуть використовуватися консорціумами закладів вищої освіти, що працюють на базі Moodle у правовому полі Європейського Союзу, для впровадження верифікованих цифрових сертифікатів без істотних інфраструктурних витрат.</p> Олена Анатоліївна Нємкова Артем Микирдичович Ахекян Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-10-26 2026-10-26 2 (21) 43 52 10.32689/maup.it.2026.2.5 АРХІТЕКТУРА МІЖРІВНЕВОГО КОНТРОЛЕРА КІБЕРСТІЙКОСТІ, СТІЙКОГО ДО КОМПРОМЕТАЦІЇ, ТА ПОРІВНЯЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗА РІВНОГО РЕСУРСНОГО БЮДЖЕТУ ДЛЯ ПРОГРАМОВАНИХ МЕРЕЖ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/5890 <p>Запропоновано референтну архітектуру міжрівневого контролера кіберстійкості для програмованих мереж. Вона поєднує програмований рівень даних, федеративне керування, оцінювання стану з урахуванням походження доказів, цифровий двійник, формальний захисний контур, локальне резервування та детерміноване узгодження. B0-B8 оцінено у синтетичній потоковій подійній моделі за однакового бюджету 16 vCPU, 32 GiB і 1 Gbit/s, дев’яти сценаріїв, шести масштабів і 50 парних початкових значень. За 10⁴ B7 отримала місійні втрати 0,061 проти 0,155 для B6, час відновлення 21,6 проти 30,9 с і goodput 78,0% проти 69,4%. Середній парний відносний ефект становив 57,9% (95% бутстреп-інтервал 57,0-58,9%), тоді як відношення агрегованих середніх дорівнює 60,6%; це різні оцінки. За компрометації контролера Qmin B7 становила 0,668. Межу p99=250 мс уперше перевищено при 25 000. Висновки обмежені синтетичною моделлю, параметризацією, ресурсним обліком, сценаріями та довірчими припущеннями.</p> Дмитро Ігорович Прокопович-Ткаченко Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-10-26 2026-10-26 2 (21) 53 60 10.32689/maup.it.2026.2.6 ОПТИМІЗАЦІЯ РОЗМІЩЕННЯ LORAWAN GATEWAY У СИСТЕМАХ МОНІТОРИНГУ КОНТЕЙНЕРІВ ВІДХОДІВ З УРАХУВАННЯМ МЕХАНІЗМУ ADR http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/5891 <p>У статті розглянуто задачу оптимізації розміщення LoRaWAN gateway у міських системах моніторингу контейнерів відходів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю побудови енергоефективної та масштабованої інфраструктури smart waste management, здатної забезпечити стабільну передачу телеметричних даних від великої кількості сенсорних вузлів за мінімально можливої кількості gateway. Показано, що традиційний підхід до планування LoRaWAN-мереж, заснований лише на зоні геометричного покриття, не враховує вплив міського середовища, типу контейнерів, умов радіопоширення та особливостей роботи механізму Adaptive Data Rate. Встановлено, що ADR є штатним інструментом LoRaWAN для адаптації параметрів передавання до умов каналу, однак його ефективність безпосередньо залежить від просторового розташування gateway та фактичних значень RSSI і SNR у точках встановлення кінцевих вузлів. На цій основі запропоновано метод оптимізації кількості та координат gateway, який поєднує критерії покриття, якості обслуговування, середнього spreading factor, енерговитрат вузлів і кількості gateway у єдину цільову функцію. Особливістю підходу є врахування специфіки систем моніторингу контейнерів відходів, зокрема наявності наземних і підземних контейнерів, неоднорідності забудови, нерівномірності розташування вузлів та вимог до гарантованої доставки даних. Запропонований метод дає змогу розглядати розміщення gateway не лише як задачу просторового покриття, а як задачу забезпечення таких умов каналу, за яких ADR переводить більшість вузлів у більш енергоефективні режими передавання без погіршення надійності зв’язку. Практична цінність роботи полягає у можливості зменшення надлишковості LoRaWAN-інфраструктури, обґрунтованого вибору точок встановлення gateway та підвищення ефективності функціонування smart waste management систем у міському середовищі.</p> Григорій Олегович Рожков Ірина Анатоліївна Клименко Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-10-26 2026-10-26 2 (21) 61 70 10.32689/maup.it.2026.2.7 ТЕХНІЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ СТВОРЕННЯ ЦИФРОВИХ ДВІЙНИКІВ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/5892 <p>Об’єктом дослідження є процес створення цифрового двійника промислового підприємства в умовах гетерогенного виробничого середовища. У роботі вирішується проблема інтеграції різнорідного технологічного обладнання, організації потокової обробки виробничих даних та реалізації предиктивної аналітики технічного стану обладнання без повної модернізації наявної виробничої інфраструктури підприємства. Актуальність даної роботи зумовлена необхідністю підвищення ефективності процесів виробництва, скорочення непланових простоїв обладнання та забезпечення цифрової трансформації промислових підприємств в умовах Industry 4.0. У результаті дослідження розроблено п’ятирівневу мікросервісну архітектуру цифрового двійника промислового підприємства, реалізовано мультипротокольну систему збору та потокової обробки виробничих даних із підтримкою OPC-UA, FANUC FOCAS2 та Modbus RTU, а також створено підсистему предиктивної аналітики на основі алгоритмів Isolation Forest, LSTM та LSTM-Autoencoder. Запропоноване рішення забезпечує інтеграцію 28 із 34 одиниць технологічного обладнання без заміни апаратної інфраструктури, потокову обробку до 62 тис. повідомлень за секунду та прогнозування залишкового ресурсу підшипників із похибкою MAE = 8,3 год на горизонті прогнозування 48 год. Отримані результати стали можливими завдяки поєднанню контейнеризованої мікросервісної архітектури Kubernetes, методів часово-частотного аналізу виробничих сигналів та алгоритмів глибокого навчання для аналізу часових рядів. Запропоноване рішення, на відміну від наявних підходів, дозволяє інтегрувати обладнання різних поколінь у межах єдиної цифрової платформи та реалізувати цифровий двійник без повної модернізації виробничої інфраструктури. Практична оцінка ефективності цифрового двійника виконувалася в умовах експериментального імітаційного виробничого середовища, що відтворює функціонування механічного цеху машинобудівного підприємства. Отримані результати підтвердили ефективність запропонованого підходу: коефіцієнт OEE зріс із 72,4% до 78,1%, кількість змодельованих непланових зупинок скоротилася на 63%, а витрати на технічне обслуговування зменшилися на 26,6%. Розрахунковий сукупний економічний ефект становить близько 3,5 млн грн на рік, а прогнозований термін окупності – приблизно 1,1 року. Отримані результати базуються на моделі оцінювання ефективності, сформованій у межах експериментального дослідження, та можуть бути використані для аналізу доцільності впровадження цифрових двійників у промислових підприємствах із гетерогенним парком обладнання.</p> Тетяна Віталіївна Савченко Іван Сергійович Майстер Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-10-26 2026-10-26 2 (21) 71 80 10.32689/maup.it.2026.2.8 МОДЕЛЮВАННЯ ВЗАЄМОДІЇ ПІШОХОДІВ І ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ В УМОВАХ НЕКОНТРОЛЬОВАНОГО РУХУ НА ОСНОВІ ГРИ СТАКЕЛБЕРГА http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/5893 <p>Об’єктом дослідження є процес взаємодії пішохода і транспортного засобу в умовах нерегульованого дорожнього руху за наявності потенційного конфлікту їхніх траєкторій. Проблема дослідження полягає у визначенні раціональної поведінки учасників дорожнього руху в ситуаціях, коли прийняття рішення одним учасником безпосередньо впливає на вибір дій іншого та змінює рівень небезпеки. Для її вирішення розроблено ігрову модель конфліктної взаємодії на основі послідовної гри Стакелберга, у якій пішохід першим формує поведінковий сигнал, а транспортний засіб визначає відповідну стратегію руху. Отримані результати полягають у визначенні рівноважних стратегій учасників з урахуванням часу до потенційного зіткнення, часу після виходу із зони конфлікту, мінімальної відстані між учасниками та їхньої відносної швидкості. Відмінною особливістю запропонованого підходу є врахування взаємного впливу рішень учасників, що дає змогу оцінювати не окремі дії пішохода або водія, а їх узгоджену поведінку в межах однієї конфліктної ситуації та визначати наслідки зміни обраної стратегії для іншого учасника. На прикладі нерегульованого пішохідного переходу встановлено, що за прийнятих параметрів рівноважною є стратегія, за якої пішохід продовжує рух, а транспортний засіб зменшує швидкість. Виявлено залежність рівноважного рішення від початкової швидкості автомобіля, відстані до пішохода, часу до потенційного конфлікту та вагових коефіцієнтів, що характеризують значущість безпеки, швидкості й відхилення від траєкторії. Отримані результати пояснюються послідовним характером прийняття рішень та застосуванням зворотної індукції для визначення оптимальної відповіді кожного учасника з урахуванням очікуваних дій іншого. Запропонована модель може бути використана на практиці за наявності інформації про положення, швидкість і напрямок руху учасників для оцінювання дорожніх конфліктів, підтримки прийняття рішень та розроблення алгоритмів інтелектуального керування транспортними засобами, зокрема в системах попередження небезпечних зближень та автоматизованого вибору режиму руху.</p> Валерій Борисович Сахневич Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-10-26 2026-10-26 2 (21) 81 91 10.32689/maup.it.2026.2.9 КВАНТОВО-ХІМІЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНАЛЬНОСТІ LINBO₃ У ФОТОННИХ КРИПТОСИСТЕМАХ ЯК ЗАСІБ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/5894 <p>Літій-ніобат (LiNbO₃) є одним із найперспективніших матеріалів для квантової криптографії завдяки поєднанню сегнетоелектричних і нелінійно-оптичних властивостей, що робить його ключовим елементом сучасної квантової фотоніки. У цій роботі представлено результати квантово-хімічного моделювання кластера LiNbO₃ з аналізом електронної структури, ефективних зарядів, порядків зв’язків і валентностей. Аналіз зарядів на атомних орбіталях та електронної густини показали змішаний іонно-ковалентний характер взаємодій Nb–O (заряди: Nb ≈ +1.8e, O ≈ –0.7…–0.9e), іонність Li–O (≈0.36 порядку зв’язку) та значну асиметрію електронної густини, що зумовлює сегнетоелектричну поляризацію. Обчислені енергії HOMO (–3.99 eV) та LUMO (+0.54 eV) визначили розрив ~3.53 eV, що узгоджується з експериментальними оптичними даними й пояснює високу прозорість матеріалу у видимому та ближньому ІЧ-діапазонах. Аналіз порядків зв’язків підтвердив домінування Nb–O взаємодій (1.3–1.8), які формують основу нелінійної поляризовності та забезпечують значення нелінійного оптичного коефіцієнта другої гармоніки χ², який описує здатність матеріалу до нелінійної поляризації. Цей коефіцієнт визначає ефективність матеріалу у процесах подвоєння частоти світла, спонтанної параметричної даун-конверсії та у фазових модуляторах для квантової криптографії, підкреслюючи тісний зв’язок між електронною структурою та практичними фотонними застосуваннями. Отримані результати свідчать, що LiNbO₃ є ефективною платформою для генерації пар ентангльованих фотонів методом спонтанного параметричного даунконверсії, для фазових модуляторів у протоколах BB84 та BBM92, а також для інтегральних квантових схем. Поєднання квантово-хімічного опису та фотонних властивостей демонструє перспективність LiNbO₃ як базового матеріалу для розвитку технологій безпечного квантового зв’язку. Окрім квантових комунікацій, властивості LiNbO₃ мають прикладне значення і для криміналістики. Разом з цим дані властивості вплинуть на розвиток кібербезпеки, захист інформації та боротьбу із кіберзлочинністю, а також на виявлення прихованих слідів вчинення злочинів. Завдяки прозорості у широкому спектральному діапазоні та високій нелінійній оптичній активності, цей матеріал використовується у приладах лазерної спектроскопії для виявлення мікрослідів біологічного походження (крові, слини, потожирових виділень) навіть у випадках, коли вони невидимі для ока. LiNbO₃-генератори ультрафіолетового випромінювання застосовуються для аналізу документів і виявлення підробок шляхом дослідження люмінесценції чорнил та паперу. Крім того, фотонні модулі на основі цього матеріалу можуть слугувати у системах квантової автентифікації носіїв інформації, що відкриває новий рівень захисту доказів від фальсифікації. Таким чином, LiNbO₃ поєднує наукові досягнення квантової фотоніки з практичними завданнями судової криміналістики.</p> Людмила Олексіївна Соляник Віктор Іванович Коваль Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-10-26 2026-10-26 2 (21) 92 99 10.32689/maup.it.2026.2.10 БАГАТОРІВНЕВА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ВАЛІДАЦІЯ МЕТОДОЛОГІЇ КІБЕРСТІЙКОСТІ РОЗУМНОГО РЕГІОНУ: ВІД ФОРМАЛЬНОЇ ВЕРИФІКАЦІЇ ДО ТЕСТУВАННЯ АПАРАТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ЦИКЛІ, ПІЛОТНОГО РОЗГОРТАННЯ ТА ЗОВНІШНЬОГО ВІДТВОРЕННЯ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/5895 <p>Об’єкт дослідження. Багаторівнева валідація методології кіберстійкості взаємозалежних сервісів розумного регіону. Проблема. Результати формальної перевірки, моделювання, апаратного тестування, пілотного впровадження та зовнішнього відтворення не є взаємозамінними, а відсутність зв’язку між твердженнями й доказами спричиняє необґрунтоване узагальнення ефектів. Мета. Розробити та частково перевірити відтворювану програму валідації від V0 до V5. Методи. Сформовано дванадцять сценаріїв атак і відмов A1-A12, шість ресурсно порівнюваних конфігурацій B0-B5, парні абляції конвеєра доказів, цифрового двійника і контролера політик; передбачено синхронізовані траси, спільні часові маркери, довірчі інтервали, розміри ефектів і корекцію множинних порівнянь. Результати. За агрегатами V3 конфігурація B5 порівняно з B1 зменшила середній час виявлення з 43,1 до 8,5 с (на 80,3 %), час відновлення – з 399 до 122 с (на 69,4 %), забезпечила точність перевірки цілісності 98,7 % за накладних витрат менш як 6 % і підвищила нормалізований індекс стійкості з 0,71 до 0,93. Особливості результату. На відміну від оцінювання окремого вузла, архітектура поєднує рівні валідації, простежуваність «твердження-доказ» і рівні зрілості I0-I4, розмежовуючи лабораторну причинність, операційну здійсненність і зовнішню переносимість. Зміни пояснюються спільною роботою перевіреного конвеєра телеметрії, моделі міжсекторних залежностей і обмеженого контролера відновлення. Практичне використання можливе у контрольованій регіональній інфраструктурі за однакового ресурсного бюджету, синхронізованих вимірювань, перевірених правил безпеки та явного врахування меж доказів. Висновки. Агрегати підтверджують описовий доказ концепції інтегрованої системи, але не визначають причинний внесок компонентів без журналів запусків, завершених абляцій, пілоту V4 і незалежної реплікації V5.</p> Юлія Євгеніївна Хохлачова Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-10-26 2026-10-26 2 (21) 100 110 10.32689/maup.it.2026.2.11 ОБРОБКА ТЕЛЕМЕТРИЧНИХ ДАНИХ ТА ВИЗНАЧЕННЯ РЕЛЕВАНТНИХ ОЗНАК ДЛЯ РОБОТИ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У КОНТЕКСТІ ОЦІНКИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ РЕЛЯЦІЙНИХ БАЗ ДАНИХ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/5896 <p>Об’єктом дослідження є процес оброблення телеметричних даних Oracle Database 21c та формування релевантного простору ознак для системи підтримки прийняття рішень щодо оцінювання функціонального стану реляційної бази даних. Проблема полягає у тому, що великий початковий набір метрик містить одночасно діагностично значущі, контекстні, дублюючі та вузькоспеціалізовані показники, а їх безпосереднє використання у моделі ускладнює інтерпретацію та може погіршувати стійкість оцінювання. Запропоновано методологію, яка поєднує потокові подання V$ та історичні таблиці Automatic Workload Repository, побудову шляхів з’єднання і реляційних дерев, синхронізацію за UTC, агрегування, нормалізацію та формування часових характеристик. Відбір ознак виконується за доменно обґрунтованими критеріями діагностичної значущості, недубльованості, інтерпретованості та придатності до часового узгодження. У результаті десять груп кандидатних метрик розподілено на шість базових, дві контекстні та дві надлишкові: до базового набору віднесено CPU, Database Wait Time Ratio, Buffer Cache Hit Ratio, Active Sessions, wait events / wait classes та I/O waits; Executes і Physical Reads враховано частково, а DB Block Gets і Background CPU Time вилучено. Мітки інцидентів формуються поєднанням детерміністичних правил і нечітких функцій належності. Сформований простір ознак використано для побудови часово впорядкованої матриці та класифікації функціонального стану бази даних за допомогою нейромережевої моделі екстремального навчання з інформаційно-керованою селекцією прихованих нейронів. Експеримент на тижневому наборі приблизно з 10080 однохвилинних записів дав точність близько 0,64 у вибраній робочій точці; аналіз ROC-кривої та калібраційної діаграми засвідчив потребу в додатковому налаштуванні порогу класифікації. Практичне значення полягає у відтворюваному переході від неоднорідної телеметрії до компактного, пояснюваного та придатного для СППР простору ознак.</p> Олександр Сергійович Чикалов Олег Борисович Берест Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-10-26 2026-10-26 2 (21) 111 122 10.32689/maup.it.2026.2.12 АДАПТАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ЕКСТРЕМАЛЬНОЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ДО АНАЛІЗУ ВЕЛИКИХ ДАНИХ НА ПРИКЛАДІ ЖУРНАЛІВ ПОДІЙ OFFICE 365 http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/5897 <p>Об’єктом дослідження є інтелектуальна система підтримки прийняття рішень (СППР) для виявлення кіберзагроз у журналах аудиту хмарної платформи Microsoft Office 365, орієнтована на умови малого та середнього бізнесу (МСБ). Проблема, що вирішувалася, полягає у відсутності доступних інструментів виявлення прихованих кібератак для організацій, що не мають у штаті великої команди фахівців з кібербезпеки. Існуючі рішення на базі глибокого навчання вимагають значних обчислювальних ресурсів і є непрозорими «чорними скриньками», рішення яких аналітик без профільної підготовки не здатен ні перевірити, ні пояснити керівництву. Суть отриманих результатів полягає у розробці 4-етапного конвеєра попередньої обробки O365 IEI-Pipeline та синтезі СППР на засадах ІЕІ-технології. Повний цикл обробки 93 379 рядків телеметрії займає 6,4 секунди на стандартному обладнанні. Синтезована СППР досягла нульової помилки другого роду (β = 0) на етапі навчання та ідентифікувала приховану атаку Data Exfiltration у 61,1 % тестових векторів без жодного хибного спрацювання на нормальному трафіку. Ключовою відмінністю є інтерпретованість рішень: кожне попередження системи пояснюється через конкретні відхилення поведінкових ознак від еталону норми у бінарному просторі, що дозволяє IT-спеціалісту загального профілю зрозуміти причину спрацювання без глибоких знань з машинного навчання. Система належить до класу Explainable AI, на відміну від непрозорих Transformer-архітектур. Результати пояснюються інформаційним критерієм Кульбака та оптимізованою системою контрольних допусків, що формує геометрично чіткі межі між класами нормальної поведінки та аномалій. Практичне використання є доцільним у компаніях МСБ, що використовують Microsoft Office 365, за умов відсутності виділеного SOC-центру: система потребує мінімальних обчислювальних ресурсів, не вимагає спеціалізованої інфраструктури та забезпечує прозору аргументацію кожного рішення для нетехнічного персоналу.</p> Кіріл Євгенович Шамонін Дмитро Вікторович Прилепа Авторське право (c) 2026 https://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2026-10-26 2026-10-26 2 (21) 123 131 10.32689/maup.it.2026.2.13