Інформаційні технології та суспільство http://journals.maup.com.ua/index.php/it <p><strong><img style="float: left; padding-right: 10px; padding-bottom: 10px;" src="http://journals.maup.com.ua/public/site/images/admin/it.png" alt="" width="250" height="351" />ISSN (Print): </strong><a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2786-5460" target="_blank" rel="noopener">2786-5460</a><strong><br />ISSN (Online): </strong><a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2786-5479" target="_blank" rel="noopener">2786-5479</a><strong><br />DOI: </strong><a href="https://search.crossref.org/?q=10.32689%2Fmaup.it&amp;from_ui=yes" target="_blank" rel="noopener">10.32689/maup.it</a><strong><br />Галузь знань: </strong>iнформаційні технології.<br /><strong>Періодичність: </strong>4 рази на рік.<br /><strong>Фахова реєстрація (категорія «Б»): </strong><a href="https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-rishen-atestacijnoyi-kolegiyi-ministerstva-vid-30-listopada-2021-roku" target="_blank" rel="noopener">Наказ МОН України № 1290 від 30 листопада 2021 року (додаток 3)</a><br /><strong>Спеціальності: </strong>121 – Інженерія програмного забезпечення; 122 – Комп’ютерні науки; 123 – Комп’ютерна інженерія; 124 – Системний аналіз; 125 – Кібербезпека; 126 – Інформаційні системи та технології.</p> uk-UA Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200 OJS 3.2.1.1 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КВАНТОВИХ КОМП’ЮТЕРІВ У РОЗВ’ЯЗАННІ СКЛАДНИХ ЗАВДАНЬ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4574 <p>У статті з’ясовано, що квантові обчислення є одним із найважливіших досягнень сучасної науки, яке відкриває нові можливості для розв’язання завдань, недоступних для класичних обчислювальних систем. Актуальність дослідження зумовлена швидким розвитком квантових технологій, які мають потенціал для революційних змін у таких сферах, як фінанси, хімія, матеріалознавство та криптографія. Виявлено, що використання квантових комп’ютерів значно підвищує ефективність процесів оптимізації, аналізу великих обсягів даних і моделювання складних систем, що є критично важливим у сучасних умовах швидкого збільшення обсягів інформації. Метою статті є дослідження ефективності квантових обчислень у розв’язанні складних завдань, аналіз основних проблем їх впровадження та розробка рекомендацій для інтеграції цих технологій у високопродуктивні обчислювальні інфраструктури. Методологія. У статті проаналізовано ключові принципи квантових обчислень, такі як суперпозиція, квантова заплутаність та інтерференція, а також виконано оцінювання потенціалу квантових алгоритмів Шора та Гровера. Здійснено порівняльний аналіз теоретичних і практичних аспектів впровадження квантових комп’ютерів у різних галузях, таких як фінансова сфера, хімія, матеріалознавство і криптографія. Використано підхід системного аналізу для виявлення проблем і потенціалу впровадження квантових обчислювальних технологій. Наукова новизна. Наукова новизна роботи полягає в комплексному аналізі прикладних аспектів використання квантових обчислень, виявленні основних технічних і інфраструктурних проблем їх впровадження та розробці рекомендацій щодо інтеграції квантових технологій у сучасні обчислювальні системи. Визначено перспективи використання квантових алгоритмів у нових галузях, таких як медична діагностика, прогнозування кліматичних змін і створення інтелектуальних систем управління. Висновок. У результаті дослідження доведено, що квантові обчислення мають потенціал для значного підвищення ефективності розв’язання складних завдань, але їх широкомасштабне впровадження обмежено технічними та інфраструктурними викликами. Запропоновано рекомендації, які передбачають удосконалення апаратного забезпечення, розробку нових алгоритмів корекції помилок, створення стандартів для інтеграції квантових і класичних систем, а також розвиток хмарних сервісів для забезпечення доступності квантових обчислень. Окреслено перспективи подальших досліджень, які охоплюють розширення сфер застосування квантових технологій і підготовку фахівців, здатних працювати з цими інноваційними системами.</p> Олег БОНДАРЧУК, Сергій ЗИБІН, Свiтлана ВАСИЛЮК-ЗАЙЦЕВА Авторське право (c) 2025 http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4574 Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200 ПІДХІД ДО АВТОМАТИЗАЦІЇ ЗАМОВЛЕНЬ У РЕСТОРАНІ З ВИКОРИСТАННЯМ ІТ-ТЕХНОЛОГІЙ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4575 <p>Метою дослідження є підвищення оперативності обслуговування клієнтів та оптимізація робочих процесів у ресторанному бізнесі шляхом розробки автоматизованої системи приймання та оброблення замовлень через Telegram-бот. У роботі представлено інноваційний підхід, що поєднує використання сучасних мовних моделей на базі архітектури Transformer із функціональністю месенджер-бота для створення інтерактивного та персоналізованого сервісу. Методологія. Для досягнення мети проведено аналіз існуючих підходів до автоматизації процесів у ресторанній галузі. На основі отриманих даних розроблено Telegram-бот для приймання замовлень, який інтегрується з мовною моделлю Llama 3.1 Instruct 8B. Для обробки замовлень створено програму-менеджер, що взаємодіє з базою даних PostgreSQL. У роботі також досліджено ефективність запропонованого рішення у реальних умовах, тестуючи систему на коректність виконання ключових функцій, таких як оформлення замовлень і бронювання столиків. Наукова новизна. Використання Telegram-бота в поєднанні з сучасними мовними моделями забезпечує можливість обробки неструктурованих запитів, що недоступно для традиційних POS-систем. Особливістю підходу є інтеграція персоналізованого обслуговування, що враховує індивідуальні потреби клієнтів, а також відсутність необхідності у дорогому обладнанні чи тривалому навчанні персоналу. Система пропонує гнучкість і доступність, знижуючи витрати на впровадження та обслуговування. Висновки. Результати дослідження підтвердили ефективність розробленої системи. Telegram-бот стабільно виконує основні функції, забезпечуючи точність і швидкість обробки замовлень, а також підтримку інтерактивної взаємодії з клієнтами. Інтеграція з мовною моделлю дозволила значно підвищити рівень персоналізації обслуговування, що позитивно вплинуло на клієнтський досвід. Система легко інтегрується з існуючими програмними рішеннями, що робить її доступною для широкого кола закладів. Таким чином, запропоноване рішення сприяє оптимізації внутрішніх процесів у ресторанному бізнесі, встановлюючи нові стандарти автоматизації та обслуговування клієнтів.</p> Олександр БОРИСОВ, Марія ТЯГУНОВА Авторське право (c) 2025 http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4575 Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200 ОПТИМІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ ДАНИХ: ПРЕВЕНТИВНІ ТА РЕАКТИВНІ СТРАТЕГІЇ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4576 <p>У статті досліджуються ключові аспекти оптимізації захисту даних в умовах постійно зростаючих кіберзагроз. Автори виокремлюють дві основні категорії стратегій: превентивні, які спрямовані на запобігання інцидентам, та реактивні, що акцентують увагу на реагуванні на вже виниклі загрози. Мета роботи дослідження основних підходів до забезпечення безпеки даних у сучасних інформаційних системах. Стаття розглядає ефективні превентивні стратегії для попередження витоків або несанкціонованого доступу до інформації, а також реактивні стратегії для відновлення систем та мінімізації наслідків кіберінцидентів. Методологія. Огляд наукових публікацій, що стосуються стратегій захисту даних. Вивчення нормативних документів щодо захисту інформації. Це дозволить встановити сучасний стан проблеми та визначити найбільш ефективні превентивні і реактивні методи захисту. Аналіз превентивних стратегій використання методу порівняння різних підходів до захисту даних. Оцінка реактивних стратегій захисту таких як, відновлення після інцидентів, моніторинг атак та реагування на інциденти. Наукова новизна. Розробка методології оптимізації витрат на заходи з кібербезпеки. Це дозволяє визначити оптимальний баланс між проактивними і реактивними заходами безпеки. Введення комплексної оцінки, яка враховує не тільки витрати на реалізацію технологій, але й економічний ефект від зниження ризику безпеки та оперативного відновлення після атак. Висновки дослідження підкреслюють важливість комплексного підходу до захисту даних, який поєднує превентивні та реактивні заходи, забезпечуючи більш надійний рівень інформаційної безпеки, а також зменшити ризики в умовах швидко змінюваного кіберпростору Це може бути корисними для фахівців у галузі інформаційних технологій, безпеки даних і стратегічного управління.</p> Тетяна ВАВРИК, Ліда ГОБИР Авторське право (c) 2025 http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4576 Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200 ПРОБЛЕМИ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ ТА ЕТИКИ У ВИКОРИСТАННІ ВІДКРИТИХ ДАНИХ ДЛЯ РОЗРОБКИ ДОДАТКІВ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4577 <p>У сучасну епоху цифрових технологій відкриті дані стали потужним ресурсом для розробки інноваційних додатків. Вони забезпечують розробників доступом до цінної інформації, яка сприяє створенню рішень для різноманітних сфер – від медицини до транспорту, від освіти до урбаністики. Проте використання відкритих даних викликає низку питань, пов'язаних із конфіденційністю та етикою. Як балансувати між необхідністю вільного доступу до інформації та захистом приватності? Як забезпечити етичне використання даних у додатках, що впливають на життя мільйонів людей? У цій статті ми розглянемо ключові проблеми конфіденційності та етики у контексті використання відкритих даних для розробки додатків. Мета статті. Проаналізувати етичні та конфіденційні аспекти використання відкритих даних у процесі розробки програмних додатків, визначити ключові проблеми, пов'язані з захистом приватності користувачів, та запропонувати рекомендації для дотримання етичних принципів при роботі з відкритими даними. Методологія. Проведено аналіз нормативно-правових актів, які регулюють використання відкритих даних. Використано кейс-аналіз реальних прикладів, коли використання відкритих даних викликало етичні або конфіденційні суперечності. Проведено опитування та інтерв’ю з розробниками додатків і експертами в галузі даних, щоб виявити їхні підходи та труднощі у роботі з відкритими даними. Систематизовано ризики через порівняння теоретичних концепцій конфіденційності з практичними викликами. Наукова новизна. Представлено новий підхід до класифікації етичних викликів при використанні відкритих даних у розробці додатків, враховуючи їхній вплив на різні стейкхолдери. Описано механізми виявлення прихованих ризиків для конфіденційності користувачів при інтеграції відкритих даних у програмні продукти. Розроблено рекомендації щодо впровадження етичних стандартів у життєвий цикл розробки додатків, включаючи етапи збору, аналізу та інтеграції відкритих даних. Висновок. Використання відкритих даних у розробці додатків створює значні етичні та конфіденційні ризики, які можуть порушувати права користувачів та знижувати довіру до програмних продуктів. Для мінімізації цих ризиків необхідно впроваджувати етичні стандарти на всіх етапах розробки, розробляти механізми захисту даних, дотримуватись правових норм і створювати прозорі політики щодо використання інформації. Ефективне управління конфіденційністю сприятиме гармонізації інтересів розробників, користувачів і суспільства.</p> Олександр ГОРДІЄНКО, Аліна КОВАЛЬ Авторське право (c) 2025 http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4577 Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200 КОНЦЕПЦІЯ ПІДКЛЮЧЕННЯ ФІЗИЧНИХ ОБ'ЄКТІВ У РОЗУМНОМУ БУДИНКУ: ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ТА ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ПОВІТРЯ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4578 <p>Мета роботи. Стаття присвячена концепції підключення фізичних об'єктів у розумному будинку для моніторингу та покращення якості повітря за допомогою штучного інтелекту. Вона досліджує інтеграцію різноманітних сенсорів і пристроїв, таких як датчики якості повітря, системи вентиляції та фільтрації, з розумними будинками для створення комфортних та здорових умов для життя і впливу на організм людини. Особливу увагу приділено використанню ШІ для аналізу даних, отриманих від сенсорів, для автоматичного коригування параметрів повітря, таких як рівень CO₂, вологість і температура, з метою підтримки оптимального мікроклімату., як штучний інтелект може покращити енергетичну ефективність розумних будинків, зменшуючи енергоспоживання та знижуючи витрати на опалення, охолодження і вентиляцію, одночасно підтримуючи здоров’я мешканців. Наукова новизна. Стаття також оцінює потенційні виклики та майбутні перспективи впровадження таких технологій, враховуючи як технічні, так і етичні аспекти. Метою роботи є продемонструвати, як інноваційні рішення на основі ІоТ та ШІ можуть змінити підхід до управління навколишнім середовищем у будинках, покращуючи якість повітря та комфорт проживання. Висновок. Загалом, концепція підключення фізичних об'єктів та використання ШІ для покращення якості повітря в розумному будинку є важливим кроком до створення безпечніших, здоровіших та енергоефективніших умов для життя, що має потенціал для значних змін у сфері житлового комфорту та інженерних технологій у майбутньому.</p> Олександр ГОРДІЄНКО, Аліна КОВАЛЬ Авторське право (c) 2025 http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4578 Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200 ВИКОРИСТАННЯ КРИПТОГРАФІЇ ЯК СЕРВІСУ У ВЕБ ПРОГРАМУВАННІ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4579 <p>Стаття присвячена дослідженню використання криптографії як сервісу (Cryptography as a Service, CaaS) у веб-програмуванні, що є важливою складовою сучасних підходів до забезпечення безпеки веб-додатків. Зважаючи на постійний ріст кількості онлайн-сервісів і зростаючу важливість захисту персональних даних, необхідність у надійних методах криптографії є незаперечною. Веб-розробники часто стикаються з проблемою інтеграції криптографічних функцій у свої додатки, що потребує значних витрат часу, зусиль та ресурсів. Криптографія як сервіс надає зручну і ефективну альтернативу, дозволяючи швидко інтегрувати захист даних через API, без необхідності глибоких знань у сфері криптографії. Мета статті. Дослідити концепцію використання криптографії як сервісу CaaS, Cryptography у веб-програмуванні, визначити її переваги, обмеження та перспективи для забезпечення безпеки веб-додатків, а також розробити рекомендації щодо інтеграції CaaS у сучасні веб-розробницькі процеси. Методологія. Проведено огляд існуючих сервісів CaaS (наприклад, AWS Key Management Service, Azure Key Vault). Проаналізовано технічні аспекти інтеграції криптографічних сервісів у веб-додатки на прикладах популярних мов програмування (JavaScript, Python, Java). Виконано порівняльний аналіз ефективності та безпеки CaaS у порівнянні з традиційними методами реалізації криптографії в веб-програмуванні. Проведено тестування практичного використання CaaS у моделюванні сценаріїв для шифрування даних, управління ключами та автентифікації. Наукова новизна. Представлено систематизований аналіз можливостей CaaS у веб-програмуванні, зокрема для шифрування даних, цифрового підпису, автентифікації та управління ключами. Описано нові підходи до зниження навантаження на розробників шляхом делегування складних криптографічних операцій хмарним сервісам. Запропоновано рекомендації щодо вибору та інтеграції CaaS з урахуванням специфіки веб-додатків. Висновок. Криптографія як сервіс пропонує розробникам ефективні інструменти для підвищення безпеки веб-додатків, дозволяючи делегувати складні криптографічні завдання спеціалізованим платформам. Це спрощує впровадження надійних механізмів шифрування, автентифікації та управління ключами, що є критично важливими для сучасних веб-систем. Однак для ефективного використання CaaS необхідно враховувати специфіку додатків, забезпечувати відповідність нормативним вимогам і мінімізувати залежність від зовнішніх сервісів шляхом впровадження резервних механізмів. Загалом, стаття пропонує комплексний огляд криптографії як сервісу в контексті веб-програмування та демонструє, як цей підхід може значно полегшити розробку безпечних веб-додатків, зберігаючи при цьому високу ефективність і надійність системи.</p> Олександр ГОРДІЄНКО, Аліна КОВАЛЬ Авторське право (c) 2025 http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4579 Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200 МАЙБУТНЄ ПРОГРАМУВАННЯ: ЯК ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЗМІНЮЄ РОЗРОБКУ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4580 <p>Мета роботи. Дослідити вплив штучного інтелекту (ШІ) на процеси розробки програмного забезпечення, виявити основні напрямки змін, які спричиняє інтеграція ШІ у програмування, а також оцінити перспективи використання ШІ для оптимізації та автоматизації розробницьких процесів. Методологія. Програмування вже давно стало основою сучасного світу, визначаючи розвиток технологій, бізнесу та суспільства. Однак із появою штучного інтелекту (ШІ) ця галузь переживає революційні зміни. ШІ не лише полегшує роботу розробників, автоматизуючи рутинні задачі, але й відкриває нові горизонти для творчості та інновацій. Від генерації коду до прогнозування поведінки систем, інструменти на основі ШІ змінюють саму суть програмування. Завдяки таким технологіям, як GitHub Copilot, TabNine чи ChatGPT, розробники отримали можливість працювати швидше, якісніше та ефективніше. ШІ вже зараз допомагає виявляти помилки, покращувати код і навіть створювати нові програмні рішення. Але як ці зміни вплинуть на майбутнє професії? Чи залишиться місце для людської творчості? І які виклики стоять перед програмістами в умовах стрімкого розвитку ШІ? Наукова новизна. Вперше систематизовано основні підходи до застосування ШІ у розробці програмного забезпечення, такі як автоматизація кодування, виявлення помилок, оптимізація продуктивності програм та створення моделей генеративного дизайну. Представлено аналіз впливу генеративних мовних моделей (GPT, Codex тощо) на спрощення розробки та зміну ролі програмістів. Запропоновано новий погляд на майбутню співпрацю між розробниками і ШІ як «інтерактивну симбіотичну систему», де обидва учасники доповнюють сильні сторони один одного. Висновок. Штучний інтелект уже змінює парадигму програмування, скорочуючи час на розробку, зменшуючи кількість помилок та підвищуючи продуктивність команд. У майбутньому роль розробників трансформується з написання коду на більш стратегічну та аналітичну діяльність, спрямовану на розв'язання складних задач, що потребують творчого підходу та критичного мислення. Програмування стає більш доступним для широкого кола людей, відкриваючи нові можливості для інновацій у різних галузях. Ця стаття досліджує, як штучний інтелект трансформує процес розробки програмного забезпечення, які переваги він пропонує, і з якими ризиками доведеться стикнутися в майбутньому.</p> Олександр ГОРДІЄНКО, Аліна КОВАЛЬ Авторське право (c) 2025 http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4580 Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200 ОГЛЯД СУЧАСНИХ ТЕХНІЧНИХ ТА ПРОГРАМНИХ РІШЕННЬ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ БПЛА http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4581 <p>Швидкий розвиток безпілотних літальних апаратів (БПЛА) ставить нові виклики перед інженерами та розробниками систем управління. БПЛА знайшли широке застосування в різних сферах, включаючи сільське господарство, логістику, моніторинг навколишнього середовища, пошуково-рятувальні операції та військові потреби. Ефективність цих систем значною мірою залежить від поєднання апаратних і програмних рішень, які забезпечують точне позиціювання, автономність, стабільність польоту та безпечне виконання завдань. У статті зосереджено увагу на ключових технічних компонентах, таких як контролери польотів, сенсори та системи зв’язку, а також на програмних платформах, які дозволяють автоматизувати процес управління польотами. Окрім того, розглянуто інноваційні підходи до інтеграції даних із різних джерел і використання алгоритмів машинного навчання для оптимізації роботи БПЛА. Метою статті є висвітлення сучасних технічних і програмних рішень, які сприяють підвищенню ефективності, надійності та автономності безпілотних літальних апаратів, а також аналіз їхнього впливу на подальший розвиток галузі. Методологія, викладена в цій статті, базується на огляді сучасних технічних та програмних рішень для управління безпілотними літальними апаратами (БПЛА), зосереджуючи увагу на апаратних платформах, сенсорах, комунікаційних системах і програмному забезпеченні. Порівняльному аналізі апаратних платформ (FPGA, ARM, Atmel, Raspberry Pi) за ключовими параметрами: продуктивність, гнучкість, енергоспоживання, складність та вартість. Оцінці програмного забезпечення, яке включає відкриті платформи (ArduPilot, PX4, LibrePilot) та високорівневі системи управління (Aerostack2, GAAS). Інтеграції сенсорних даних із застосуванням алгоритмів машинного навчання, наприклад, фільтра Калмана, для підвищення точності навігації та стабільності польотів. Моделюванні енергоспоживання БПЛА з урахуванням ваги вантажу, довжини маршруту і квадратичного зростання через аеродинамічний опір. Аналізі багатоагентних систем для координації груп дронів, включаючи моделювання траєкторій та синхронізацію руху. Графічному поданні даних, яке демонструє порівняння платформ, траєкторій руху та моделі енергоспоживання. Наукова новизна. Запропоновано підхід до інтеграції сенсорних даних із використанням алгоритмів машинного навчання, зокрема фільтра Калмана, для підвищення точності навігації та стабільності польотів у складних умовах. Висновки. Проаналізовано сучасні апаратні і програмні платформи для управління безпілотними літальними апаратами (БПЛА) з урахуванням їх продуктивності, енергоспоживання, гнучкості та складності. Проаналізовано багатоагентні системи та їх потенціал для синхронізації дій груп БПЛА у різних завданнях, включаючи моніторинг і пошуково-рятувальні операції. Деталізовано енергетичні моделі БПЛА, що враховують вагу вантажу, маршрут і вплив аеродинамічного опору на загальне споживання енергії, що дозволяє оптимізувати тривалі місії. Оцінено перспективи інтеграції хмарних технологій із апаратними платформами, що спрямовані на обробку великих масивів даних у реальному часі, що покращує автономність та адаптивність систем. Визначено переваги і недоліки сучасних високорівневих систем управління, таких як Aerostack2, GAAS, і їх придатності для розробки інноваційних рішень у сфері управління БПЛА.</p> Андрій ДУДНІК, Олег ТИЩЕНКО, Дарина ЯРЕМЕНКО Авторське право (c) 2025 http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4581 Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200 ВПРОВАДЖЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПРОЦЕС МЕНЕДЖМЕНТУ ІНЦИДЕНТІВ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4582 <p>Швидкий розвиток технологій вимагає трансформації практик управління IT послугами (ITSM). У цій статті досліджується інтеграція штучного інтелекту для IT Операцій (AIOps) та інтелектуальної автоматизації в рамках ITSM, зокрема, з акцентом на їхній вплив на управління інцидентами, операційну ефективність та загальну якість обслуговування. На основі огляду останніх літературних джерел та кейс-стаді, стаття має на меті надати інсайти щодо переваг, викликів та майбутніх напрямків цих технологій у покращенні IT операцій. Результати дослідження вказують на значний потенціал AIOps та інтелектуальної автоматизації у підвищенні ефективності управління IT послугами, проте реалізація цих технологій вимагає ретельного планування та врахування особливих аспектів. Запропонована методологія впровадження може бути широко використана організаціями для подальшого розвитку напрямку AIOps. Метою дослідження є створення методології інтеграції АІ автоматизацій у технічні та бізнес процеси організації. Завдання, які необхідно виконати для цього, включають дослідження існуючих підходів у класифікації і використанні AI автоматизацій у сфері, аналіз існуючих систем і досвід їх впровадження, та опис методології впровадження AI автоматизацій. Методологія включає аналіз літературних джерел та аналіз існуючих варіантів застосування автоматизацій у процесах. Засобами системного аналізу розроблено методологію впровадження таких автоматизацій у бізнес процес. Наукова новизна полягає в адаптації новітніх підходів у менеджменті інцидентів до поточних процесів технологічних організацій. Висновки. В цій роботі запропонована покрокова методологія впровадження в бізнес-процеси автоматизацій на базі штучного інтелекту, розгортаючи інфраструктуру AIOps. Застосовування розробленої методології і проведення подальших кейс-стаді із визначеннях можливих особливостей процесів організацій є перспективним напрямком подальших досліджень.</p> Максим ДЬЯЧЕНКО, Андрій РОСКЛАДКА Авторське право (c) 2025 http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4582 Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200 ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА СУЧАСНІ БОЙОВІ СТРАТЕГІЇ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4583 <p>У статті досліджено питання щодо впливу інформаційних технологій на сучасні бойові стратегії. У статті досліджено вплив інформаційних технологій на сучасні бойові стратегії. Мета роботи полягає у вивченні того, як новітні технологічні досягнення змінюють способи ведення бойових дій і формують нові стратегії, зокрема в контексті гібридної війни. Методологія включає аналіз сучасних технологій, таких як комп’ютери, електроніка, інформаційні системи, штучний інтелект, а також їх вплив на тактику і стратегію ведення війни. Автори використовують порівняльний та історичний аналіз для оцінки трансформації військових методів за допомогою новітніх інновацій. Наголошено на тому, що війна, як явище, є динамічною за своєю суттю, враховуючи постійно змінювані тенденції. Сучасне геополітичне середовище та технологічний розвиток формують нові стратегії й наслідки ведення бойових дій. Сучасні методи, які активно впроваджуються, в поєднанні з традиційним розумінням війни, складають основу концепції гібридної війни. Елементи цієї концепції можна спостерігати на всіх етапах історії. Сучасні технологічні досягнення, такі як комп’ютери, електроніка, інформаційні системи, засоби зв’язку, нові види зброї, підвищена швидкість, ефективні датчики, швидке розгортання, приховані технології, економія пального, смертоносність, космічні системи, біохімія та штучний інтелект, суттєво трансформують способи ведення війни. У цій новій системі противники використовують інформацію як засіб маніпуляції, що, в свою чергу, веде до виникнення нестабільних умов Як висновок, сказано про те, що вплив інформаційних технологій на сучасні бойові стратегії є беззаперечним. Вони не лише трансформують традиційні підходи до ведення війни, але й відкривають нові можливості для збирання, аналізу та використання інформації. Кібербезпека, автоматизація, штучний інтелект – всі ці елементи формують нову реальність військових дій, де інформація стає не менш важливою, ніж зброя. У майбутньому, з огляду на постійний розвиток технологій, важливо буде враховувати ці зміни, аби адаптувати стратегії до нових умов ведення війни. Наукова новизна роботи полягає у виокремленні інформаційних технологій як ключового елемента, що визначає сучасні бойові стратегії, а також у визначенні ролі кібербезпеки та автоматизації у новій реальності військових дій. Висновки свідчать, що інформаційні технології значно трансформують традиційні методи ведення війни, відкриваючи нові можливості для збирання, аналізу та використання інформації. Враховуючи швидкий розвиток технологій, майбутні стратегії повинні адаптуватися до нових умов, де інформація стає не менш важливою за зброю.</p> Денис ЄФІМОВ, Роман ТИМОШЕНКО, Катерина ВОЙТЕХ Авторське право (c) 2025 http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4583 Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200 СТВОРЕННЯ SELF-HEALING МЕРЕЖІ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4584 <p>У статті розглянуто створення системи самовідновлення працездатності мережі під час збоїв, описано логічну та фізичну схему комунікацій для створення Self-Healing мережі, алгоритм роботи та функціональну схему такої мережі, частково автоматизовано процес комунікації з Інтернет‑провайдером, виконано розрахунки з метою визначення, на який час дана система дає змогу пришвидшити процес вирішення аварій. Метою роботи є обмін напрацюваннями щодо автоматизації відновлення мереж після аварій, створення самовідновлювальної мережі на певних ділянках та висвітлення принципів реалізації Self-Healing. Методологія дослідження. За допомогою методів вимірювання та порівняння деякого набору даних перевіряється спроможність даної автоматичної системи моніторингу бути ефективною. Вимірювання – це метод дослідження, за допомогою якого визначається числове значення деякої величини з використанням одиниці вимірювання об’єкта. Порівняння – один із найбільш поширених методів пізнання, який дозволяє встановити подібність та розбіжність об’єктів [1]. Основну роль в такій системі має програма, написана на мові Python, система моніторингу Zabbix, яка контролює стан Інтернет‑каналів та запускає програму у випадку аварії, а також камера ESP32CAM, яка значно спрощує процес отримання стану індикації мережевого обладнання постачальника послуг на точках включення замовника. Для надійного збереження та використання секретів використовується SOPS та Age. Наукова новизна. У статті представлено нову систему самовідновлення працездатності мережі у разі проблем на стороні постачальника послуг, розглянуто приклад автоматизованої взаємодії з провайдером для вирішення типових проблем. Висновки. Розглянута схема комп’ютерної мережі з автоматичною системою моніторингу реалізує відмовостійку самовідновлювальну мережу та практично не залежить від обладнання замовника, здатна закривати типові інциденти з мінімальною участю інженера. Згідно розрахункам, час тривалості аварій на об’єктах можна знизити на третину.</p> Олексій КЛИМЕНКО Авторське право (c) 2025 http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4584 Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200 ІНФОРМАЦІЙНА ПІДТРИМКА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ТЕХНОЛОГІЙ РОЗПОДІЛЕННОГО ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4585 <p>Стаття присвячена інформаційній підтримці прийняття рішень з використанням технологій розподіленого штучного інтелекту. При цьому стає зрозуміло, що розподілений ШІ є силою на сучасному ринку, яка робить компанії більш ефективними, надійними та адаптивними. Метою роботи є розробка власної концепції інформаційної підтримки прийняття рішень за допомогою технологій штучного інтелекту на основі розподілених обчислень. Методологія. Методологія цього дослідження побудована на оцінці теоретичних розробок і практичного використання технологій розподіленого штучного інтелекту (ШІ) в діяльності з прийняття рішень. Акцент зроблено на впровадженні методів машинного навчання для аналізу великих масивів даних у розподілених системах, що дає змогу ефективно та оперативно підтримувати прийняття рішень. Використані інструменти та підходи: Python та мультипроцесинг для побудови паралельної обробки даних, логістична регресія для опису процесів прийняття рішень та оцінки класифікації і точності отриманих моделей, PCA – аналіз головних компонент з метою зменшення розмірності даних для цілей кластеризації та класифікації, методи контролю конфіденційності для забезпечення безпеки передачі даних між вузлами та обмеження доступу до даних. Наукова новизна. Основний матеріал підкреслює переваги розподіленого ШІ як функціональні (швидкість обробки даних, паралелізм і висока масштабованість, технічна реалізованість), так і з точки зору розробки (менші витрати, можливість повторного використання та гнучкість реалізації). Він також бере на себе кілька проблем, таких як відповідальність ШІ, питання конфіденційності та безпеки даних, а також питання впровадження. З’ясовано, що розподілений штучний інтелект – це дуже потужна технологія, і слід бути обережним, застосовуючи її для прийняття рішень, оскільки, хоча вона має переваги, вона також має і деякі недоліки. У цій роботі продемонстровано, як системи штучного інтелекту, що працюють у розподілених архітектурах, можуть бути використані для прийняття рішень, на прикладі нашої власної розробки на мові Python. Описано таку систему, яка використовує логічну регресію, аналіз головних компонент та візуалізацію результатів. Акцентовано увагу на пошуці розв’язку шляхом виконання коду на мові Python, розробленого в інтегрованому середовищі розробки PyCharm 2024.2, який демонструє розподілену систему прийняття рішень на основі ШІ з використанням методів багатопроцесорної обробки та машинного навчання. Код включає функції для навчання моделей на окремих вузлах, управління розподіленим процесом навчання та візуалізації границі рішення найкращої моделі. Використано логістичну регресію для бінарної класифікації та PCA для зменшення розмірності для полегшення візуалізації. Код створює пул процесів, які відповідають заданій кількості вузлів. Потім ці процеси асинхронно навчають моделі на підмножинах даних. Після завершення процесу навчання обирається найкраща модель, а границя рішення в найпростішому випадку зображується у вигляді двовимірного графа. Розподілений ШІ, описаний у цьому прикладі, втілює потенційне застосування технології у прийнятті рішень: можливість приймати рішення над розподіленими даними та розподіленими акторами шляхом обробки даних на декількох вузлах. Висновки. Можна стверджувати, що технології розподіленого ШІ можуть бути інтегровані в процеси прийняття рішень у будь-якому випадку. Не виключено, що організації хотіли б спиратися на культуру критичної оцінки та безперервного навчання, щоб приймати більш обґрунтовані, справедливі та ефективні рішення. Цей розроблений код є прикладом того, як така система може бути реалізована на практиці.</p> Владислав КОЗУБ Авторське право (c) 2025 http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4585 Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200 ЗАХИСТ КРИТИЧНИХ РЕСУРСІВ ВЕБ-ЗАСТОСУНКУ З ОРЕНДИ НЕРУХОМОСТІ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4586 <p>Мета цієї роботи полягає в розробці системи захисту веб-застосунку з використанням сучасних технологій програмування та розроблення бази даних, яка буде стійкою до змін та сторонніх втручань, буде здатна запобігати неавторизованому доступу до веб-застосунку з оренди нерухомості. Методологія, використана в роботі, полягає у розробці системи захисту веб-додатків з використанням сучасних технологій NET Framework, ASP. NET Core, EF, SSMS, Swagger. Система стійка до змін і стороннього втручання, здатна запобігти несанкціонованому доступу. Описано найпопулярніші готові сервіси для реалізації відповідного захисту. Наукова новизна роботи полягає у визначенні моделі білого списку розробки захищених веб-додатків та основні кроки реалізації моделі. Реалізовано модель білого списку для веб-додатку за допомогою системи ролей і доступу. Розроблено серверну частину веб-додатку, яка включає вбудований функціонал основних методів запобігання злому. Розроблено метод доступу до приватної інформації користувача за допомогою алгоритму шифрування Rijndael. Висновки, зроблені на основі проведених досліджень, підкреслюють важливість захисту веб-додатків від зловмисників, що залежить від технологій і компонентів, які використовуються при створенні веб-додатків, а також від можливих вразливостей цих компонентів. Існують різні класифікації вразливостей, кожна атака через вразливість має свої особливості, а причиною вразливостей є помилки в розробці, реалізації та застосуванні компонентів веб– додатків, звідси необхідність пошуку і протидії вразливостям. В результаті створено програмний продукт, веб-застосунок для оренди та продажу нерухомості із вбудованою системою захисту інформації. Архітектура проекту запобігає загрозі SQL-ін’єкцій. Таким чином, представлена робота робить значний внесок у сферу захисту критичних ресурсів веб-застосунку, пропонуючи інноваційні підходи до протидії загрозам та покращуючи ефективність цього процесу. Ця програма стане незамінним інструментом для інженерів та аналітиків, сприяючи підвищенню якості захисту критичних ресурсів веб-застосунку.</p> Богдан КОРНІЄНКО, Леся ЛАДІЄВА, Ксенія УЛЬЯНИЦЬКА, Лілія ГАЛАТА, Андрій НЕСТЕРУК Авторське право (c) 2025 http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4586 Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200 WEB ДОДАТКИ У ЕКОСИСТЕМІ IОT http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4587 <p>Інтернет речей (IoT) є динамічною технологічною галуззю, яка охоплює численні сфери, включаючи промисловість, транспорт, охорону здоров'я, енергетику та сільське господарство. IoT дозволяє автоматизувати процеси та забезпечити ефективний обмін даними між різноманітними пристроями через мережу, створюючи інтегровані екосистеми. Мета. Аналіз архітектури та функціональних можливостей Web-додатків в екосистемі IoT, визначення їх переваг та недоліків, а також розробка рекомендацій щодо подолання існуючих проблем. Методологія. У статті розглядається концепція IoT, його архітектура, функціональні можливості та основні області застосування. Особливу увагу приділено IoT Web-додаткам, які виступають основним інтерфейсом взаємодії користувачів з IoT-системами, надаючи можливість дистанційного контролю, автоматизації процесів і аналітики даних у реальному часі. Представлено аналіз переваг та недоліків IoT Web-додатків, таких як зручність використання, інтеграція з різними системами, але також і проблеми, що виникають у вигляді ризиків безпеки, проблем із сумісністю та залежності від стабільного інтернет-з'єднання. Окремо розглядаються сучасні підходи для подолання існуючих проблем у використанні IoT Web-додатків, включаючи новітні технології, що підвищують безпеку, ефективність та знижують витрати, такі як блокчейн, Edge Computing та штучний інтелект. Наукова новизна. У статті також підкреслюється важливість розробки єдиних стандартів для сумісності між пристроями різних виробників, що дозволить створювати ефективні та адаптивні IoT-системи. Запропоновані рішення мають на меті розширити використання IoT у повсякденному житті та бізнесі, сприяючи подальшій цифровій трансформації та підвищенню рівня автоматизації та продуктивності в різних галузях. Висновки. Подальший розвиток технологій, таких як 5G і квантові обчислення, та різних систем захисту, відкриває нові перспективи для масштабування IoT-рішень, забезпечуючи більш швидкий і надійний зв'язок, який стане основою для створення ще складніших і потужніших IoT-екосистем.</p> Максим КУНДОС, Людмила СОЛОВЕЙ Авторське право (c) 2025 http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4587 Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200 РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ВІЙСЬКОВІЙ СПРАВІ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4588 <p>У статті досліджено питання щодо ролі інформаційних технологій в сучасній українській військовій справі. Мета роботи полягає в аналізі того, як інформаційні технології впливають на ефективність протистояння України агресору та сприяють відновленню країни після війни, зокрема через інституційні реформи та інтеграцію до європейських стандартів. Методологія дослідження включає аналіз використання цифрових систем управління, розвідки, кібербезпеки та їх вплив на ведення бойових дій, а також на процеси відновлення країни після конфлікту. Наголошено на тому, що наразі основний фокус України спрямований на протистояння агресору, звільнення своїх територій та пошук шляхів відновлення економіки як під час війни, так і після перемоги, з акцентом на швидку реконструкцію країни. Завдання полягає не тільки в мінімізації збитків і подоланні наслідків руйнувань, але й у закладенні основ для майбутнього економічного зростання. Фундамент цього розвитку включає інституційні реформи відповідно до європейських стандартів, інтеграцію транспортної, енергетичної та соціальної інфраструктури до європейського ринку, створення сприятливого інвестиційного середовища для інвесторів та постачальників технологій, а також відновлення міст з використанням сучасних технологій дизайну та міського планування. Також важливим є розвиток транспортних систем і відновлення соціального капіталу, що сприятиме здатності громадян до спільних дій задля досягнення спільних цілей. Наукова новизна роботи полягає в оцінці важливості ІТ у військовій справі як елементу стратегічної оборони та розвитку інфраструктури України в умовах війни. Як висновок, сказано про те, що інформаційні технології стали ключовим фактором у сучасній військовій справі, зокрема у протистоянні України російській агресії. Впровадження цифрових систем управління, засобів розвідки та кібербезпеки дозволяє значно підвищити ефективність ведення бойових дій. Хоча Україна зіткнулася з великими викликами на цьому шляху, активний розвиток інформаційних технологій дає змогу досягти значних успіхів як на полі бою, так і в захисті національних інтересів у кіберпросторі. Роль ІТ у сучасній українській військовій справі буде тільки зростати, і для подальшого підвищення обороноздатності країни необхідно розвивати технологічні спроможності та залучати інноваційні підходи. Успішне використання інформаційних технологій може стати тим вирішальним фактором, який забезпечить перемогу України в цьому конфлікті. Висновки свідчать, що впровадження інформаційних технологій значно підвищує ефективність ведення бойових дій і сприяє розвитку інфраструктури та соціального капіталу, що є важливими для майбутнього економічного зростання країни. Для подальшого зміцнення обороноздатності України необхідно активно розвивати технологічні спроможності та залучати інноваційні підходи. Впровадження ІТ в військову справу є вирішальним фактором для здобуття перемоги в конфлікті.</p> Сергій ЛУК’ЯНЕНКО, Павло ВДОВІН, Валентин ГРОМИКО, Роман ТИМОШЕНКО Авторське право (c) 2025 http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4588 Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200 ОГЛЯД ТА АНАЛІЗ ІНСТРУМЕНТІВ СТВОРЕННЯ КОРПОРАТИВНОГО СЕРЕДОВИЩА http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4589 <p>Стаття присвячена аналізу сучасних підходів до створення об'єднаних інформаційних середовищ для організацій із розгалуженою структурою підрозділів. Особливу увагу приділено використанню сучасних засобів для організації віддаленого доступу для зовнішніх користувачів та інтеграції з локальною мережею підприємства. В умовах необхідності інтеграції локальних мереж підрозділів, що розташовані в різних регіонах, розглянуто рішення, які базуються на технологіях віртуальних приватних мереж (VPN), переадресації портів (PAT) і функції DMZ. Мета роботи – аналіз засобів створення корпоративного середовища в умовах мінімального обсягу фінансування. Методологія. Аналіз наукової літератури з питань створення корпоративного середовища. Аналіз нормативних документів з налаштування різноманітних роутерів. На засадах системного аналізу запропоновано варіанти створення корпоративного середовища в умовах швидкого впровадження нових технологій. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні варіантів створення корпоративного середовища в умовах обмеженого фінансування. Доведено, що технології DMZ та PAT можуть бути застосовано на всіх сучасних роутерах, як засоби створення корпоративного середовища. Встановлено, що використання мережевої технології VPN на клієнтських обчислювальних машинам має суттєві недоліки і може бути застосовано за умови додаткового налаштування. Висновки. У роботі детально проаналізовано особливості впровадження віддаленого доступу до корпоративних ресурсів шляхом налаштування DMZ, PAT та VPN (PPTP, L2TP) на різних моделях роутерів: Tp_link TL-WR840N, Mercusys AC12g, Tp-link AX1500 та Mikrotik. На основі практичних експериментів оцінюються переваги та недоліки кожного методу. Проведений аналіз дозволяє прискорити створення корпоративних мереж у межах обмежених бюджетів, зокрема для малих підприємств і навчальних закладів. Представлено рекомендації щодо модернізації мережевої інфраструктури, вибору роутерів і впровадження засобів контролю доступу, які можуть бути застосовані для побудови інтегрованих інформаційних систем у бізнесі, освіті та інших галузях.</p> Геннадій МОГИЛЬНИЙ, Володимир ДОНЧЕНКО, Світлана ДОНЧЕНКО Авторське право (c) 2025 http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4589 Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200 AGILE-ФРЕЙМВОРК ЯК КАТАЛІЗАТОР ЕФЕКТИВНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЄЮ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4590 <p>Предметом даної статті є дослідження застосування гнучких методологій управління проектами, зокрема Agile, у контексті ефективного виконання та впровадження інформаційних систем управління. У статті розглядаються ключові аспекти впровадження Agile-підходів, їх вплив на продуктивність команди, якість результатів та задоволеність клієнтів, а також аналізуються проблеми та перспективи підвищення ефективності управлінських процесів в умовах сучасного бізнес-середовища. Ця стаття досліджує суть Agile-фреймворків та аналізує їхні управлінські характеристики. Вона підкреслює роль нагляду та контролю за проектом як ключових для досягнення успішних результатів у проектах і послугах, сприяючи послідовності та підвищенню продуктивності в різних ініціативах. Метою цього дослідження є створення структурованого набору практик на основі Agile, які допомагають проектним командам досягати своїх цілей і сприяють цифровій трансформації. Зосереджуючись на компетенціях у сфері управління проектами, гнучких методологіях і масштабованих Agile-фреймворках, цей підхід акцентує увагу на техніках, необхідних для орієнтованої на послуги та проектної доставки. Запропонований фреймворк визначає конкретні завдання та оптимальні методи їх виконання, охоплюючи всі ключові області, такі як стратегія, планування, мобілізація ресурсів, управління, розробка та операційна діяльність – кожна з яких є важливою для впровадження рішень. Спеціально адаптоване для систем управління знаннями, це дослідження має на меті створити систему, яка забезпечує єдину мову та стандартизований підхід, що сприяє узгодженості у глобальній взаємодії. Завдяки дисциплінованим, індустріалізованим процесам цей фреймворк також підтримує надійну, високоякісну доставку рішень у різних локаціях, командах та культурних контекстах, забезпечуючи стабільну якість і своєчасне виконання. Висновки. На основі наданих результатів дослідження можна стверджувати, що гнучкі способи виконання є ключем до наділення людей повноваженнями у формуванні майбутнього компанії.</p> Олександр ПСАРЬОВ, Євген ДРУЖИНІН Авторське право (c) 2025 http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4590 Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200 ОГЛЯД МЕТОДІВ АНАЛІЗУ ТРАФІКУ КОМПАНІЇ НА ОСНОВІ АНСАМБЛЕВОЇ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4591 <p>У статті наведено огляд існуючих досліджень, присвячених аналізу трафіку компаній з використанням методів кластеризації даних. Виходячи з аналізу наукових публікацій, розглянутих у цій роботі, підкреслюється важливість розробки нових кібернетичних систем для аналізу трафіку у великих організаціях. Подібні системи, насамперед, мають бути спрямовані на оптимізацію маршрутизації, зниження витрат та підвищення швидкості доставки. Розглядається можливість створення подібної кластерної платформи, що забезпечує розподілену обробку даних та інтеграцію різних типів сховищ даних. Для ефективного збору та зберігання інформації пропонується використовувати такі джерела, як серверні логи, дані з датчиків трафіку, геолокаційні відомості та маршрути пересування користувачів, також залежно від специфіки бізнес-процесів компанії можуть використовуватися й інші дані. Метою дослідження є систематизація існуючих методів та підходів до аналізу трафіку компаній з використанням різних методів кластеризації даних, і в тому числі колективних (ансамблевих) рішень. У статті застосовується методологія аналітичного методу дослідження, який включає огляд існуючої літератури, аналіз попередніх робіт і систематизацію знань в області кластерного аналізу трафіку. Наше дослідження фокусується на оцінці різних підходів та технологій, які використовуються для обробки великих даних. Наукова новизна полягає у розгляді ансамблевих методів кластеризації для аналізу мережевого трафіку, що забезпечують масштабованість, швидкість обробки та гнучкість систем. Запропоновано інтеграцію різних джерел даних для оптимізації бізнес-процесів і прийняття рішень, враховуючи сучасні виклики Big Data. Висновки. Було продемонстровано, що кластерні рішення, у тому числі, на основі колективних (ансамблевих) алгоритмів забезпечують масштабованість, високу швидкість обробки, доступність даних та сервісів, а також гнучкість у застосуванні різноманітних інструментів та технологій. Тим не менш, реалізація таких систем пов'язана з технічними викликами, що вимагають глибоких знань у галузі Big Data, машинного навчання та кластерних технологій, а також значних витрат на обладнання, програмне забезпечення та кваліфікованих фахівців. Незважаючи на ці складності, застосування колективних кластерних рішень для аналізу великих даних може забезпечити компаніям значні конкурентні переваги через оптимізацію бізнес-процесів, покращення якості прийняття рішень та підвищення загальної ефективності діяльності.</p> Денис РЕДЬКО, Альона ДЕСЯТКО, Байтума БІСАРІНОВ, Айгуль БІСАРІАНОВА Авторське право (c) 2025 http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4591 Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200 ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ AR У ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ТА АНАЛІЗІ АНАТОМІЧНИХ ОБ'ЄКТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ЕВКЛІДОВОЇ МЕТРИКИ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ МЕДИЧНИХ ФАХІВЦІВ http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4592 <p>У статті проведено аналіз використання технологій доповненої реальності (AR) у навчанні студентів-медиків, зокрема для покращення засвоєння анатомії, розвитку хірургічних навичок та вивчення функціонування органів у інтерактивному середовищі. AR надає можливість інтерактивної роботи з тривимірними моделями, що дозволяє студентам не лише спостерігати, але й безпосередньо взаємодіяти з навчальним матеріалом, сприяючи його кращому розумінню та засвоєнню. Метою роботи є дослідження можливостей інтеграції технологій доповненої реальності (AR) у навчальний процес для покращення засвоєння студентами-медиками знань з анатомії, розвитку практичних навичок та вивчення функціонування анатомічних структур в інтерактивному середовищі. Методологія. У статті застосовано методи аналізу сучасних AR-технологій, включаючи математичні підходи до візуалізації тривимірних об’єктів та їх інтеграції в освітній процес. Проведено тестування функціональних можливостей AR-додатка, орієнтованого на взаємодію з 3D-об'єктами та адаптивне оцінювання знань студентів. Наукова новизна. Запропоновано систему інтеграції AR-технологій у медичну освіту, що базується на використанні математичних методів для точного позиціонування, орієнтації та масштабування віртуальних об’єктів. Розроблено адаптивну систему тестування, яка дозволяє фокусувати навчальний процес на найскладніших аспектах за допомогою індивідуалізованого підходу. Висновки. Інтеграція доповненої реальності у навчання сприяє підвищенню зацікавленості студентів, поліпшенню засвоєння знань та розвитку практичних навичок. Використання AR-додатків дозволяє створити інтерактивне навчальне середовище, яке долає обмеження традиційних методів навчання та забезпечує доступ до детальної інформації про анатомічні структури. Такий підхід підвищує ефективність освітнього процесу, сприяє формуванню критичного мислення та забезпечує якісну підготовку студентів-медиків.</p> Олександр СТОРОЖУК, Квітослава-Ольга ЯЦИНА Авторське право (c) 2025 http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/4592 Mon, 30 Dec 2024 00:00:00 +0200