Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Педагогічні науки

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО КОРЕКЦІЇ СТРЕС-АСОЦІЙОВАНИХ СТАНІВ ДІТЕЙ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

2024-06-17T12:37:36+03:00

Мета дослідження – здійснити аналітичний огляд науково-методичної літератури з проблеми застосування засобів фізичної культури як засобу корекції стресових станів у дітей. Методологія включає застосування теоретичних методів, аналіз документальних матеріалів та інтернет-ресурсів, дедуктивний, індуктивний методи та формалізацію. Наукова новизна полягає в тому, що вперше проведено мета-аналіз інформації про характер впливу засобів фізичної культури на симптоми стресових станів у дітей різного віку. Висновки. Не зважаючи на зростання інтересу до проблеми застосування фізичних вправ різної спрямованості з метою подолання стрес асоційованих станів у різних груп населення, практично не вивченим залишається питання контролю таких станів у дітей старшого дошкільного віку засобами фізичної культури. Встановлено, що для регуляції стресу ефективними виявилися аеробні навантаження помірної потужності; виявлена перевага аеробних вправ в корекції депресивних симптомів у дітей молодше 15 років над груповими силовими тренуваннями; зареєстровано позитивний вплив восьмимісячної програми рухової активності на психоемоційний стан дітей 6–7 років із застосуванням аеробних танців, спортивних ігор, силових вправ, бігу, стрибків на скакалці та гімнастики. В Україні розроблені методики антитрес-вправ для дітей різного віку. Йога як форма фізичних вправ також вивчалася як предмет терапевтичного впливу на прояви ПТСР у дітей. Було показано, що такі дихальні вправи, як глибоке та діафрагмальне дихання, мають заспокійливу дію на нервову систему, сприяють розвитку навичок саморегуляції у дітей. Перспективними визначено такі методи інтервенцій, як EMDR – десенсибілізація і переробка травм рухами очей та EFT-техніка емоційної свободи.

ДІАЛОГ ЯК ДОМІНАНТНА ФОРМА МОВЛЕННЯ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

2024-06-17T12:41:40+03:00

У статті висвітлено важливість використання діалогів у процесі навчання англійської мови. Метою роботи є дослідження важливості використання діалогу у викладанні англійської мови, переваги, ефективні стратегії та практичні методи застосування. Методологічну основу дослідження становлять пріоритетні принципи оволодіння мовою відповідно до комунікативно орієнтованого підходу, який є визначальним на сучасному етапі розвитку суспільства; положення про діяльнісний характер мовленнєвого спілкування, формування іншомовних навичок і вмінь шляхом здійснення учнем комунікативної мовленнєвої діяльності; принципи особистісно-орієнтованого навчання та когнітивного підходу до оволодіння іноземною мовою; теоретичні і практичні висновки сучасної лінгводидактики. У дослідженні розглянуто методи та прийоми, які сприяють ефективному використанню діалогів у навчальному процесі. Особливу увагу приділено ролі діалогових вправ у розвитку комунікативних навичок студентів, таких як впевненість у собі, розуміння культурних контекстів та активне володіння мовою. Зазначено різні види діалогових вправ, а саме: рольові ігри, групові дискусії, ігри в розвитку комунікативних навичок та обмін розповідями. Крім того, наголошено на важливості адаптації діалогових вправ до індивідуальних потреб та рівня мовної підготовки студентів. Таким чином, на основі аналізу наукової методичної літератури, практичного досвіду дослідників та викладачів, у статті надано рекомендації для оптимального використання діалогів в освітній практиці та зазначено їх значущість для навчання англійської мови, в чому полягає новизна дослідження. У дослідженні не залишено поза увагою і вплив культурних відмінностей на ефективність діалогів у навчанні мови. Розуміння культурних контекстів відіграє ключову роль в успішній комунікації іноземною мовою, оскільки кожна культура має свої унікальні норми, звичаї та очікування від спілкування. Детальний розгляд культурних аспектів у діалогових вправах допомагає студентам розвивати повагу та толерантність до різноманітності культур та успішно взаємодіяти з носіями мови з різних культурних середовищ. Таким чином, включення культурних контекстів до діалогових вправ сприяє не тільки підвищенню ефективності навчання, а й формуванню культурної компетенції у студентів. Крім того, у статті зазначено практичну цінність діалогу в навчанні англійської мови. Діалогові вправи надають студентам можливість практикувати реальні комунікативні ситуації, з якими вони можуть зіткнутися у повсякденному житті чи професійній сфері діяльності. Це дозволяє їм долати мовні бар’єри, розвивати впевненість у собі та опановувати практичні навички спілкування англійською мовою. Завдяки діалогам студенти навчаються висловлювати свої думки та ідеї, а також адаптувати свою мову залежно від контексту та аудиторії. Це особливо важливо для тих, хто планує спілкуватися англійською мовою у професійних ситуаціях, таких як переговори, презентації, інтерв’ю тощо. В результаті дослідження можна зробити висновок про те, що діалогові вправи не лише сприяють покращенню мовних навичок студентів, а й готують їх до успішної взаємодії у реальному світі, що робить їх незамінним інструментом у процесі вивчення англійської мови.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАОХОЧЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО ТЬЮТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2024-06-17T12:45:58+03:00

Мета роботи. Мета статті полягає в тому, щоб на основі теоретичного і прикладного підходів проаналізувати особливості заохочення студентів до тьюторської діяльності. Методологія. Методологія включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків і рекомендацій. Під час дослідження використовувалися наступні методи наукового пізнання: термінологічний, системно-структурний, діалектичний, порівняльний, логіко-нормативний, логіко-семантичний. Наукова новизна полягає в тому, що, використовуючи метод аналізу наукової літератури та результати емпіричного дослідження, поглиблено аналіз тьюторської діяльності, зокрема, в Центрах тьюторства і менторства, у закладах вищої освіти в межах сучасного освітньо-наукового простору в період євроінтеграційних процесів в Україні в умовах війни. Висновки. Вимогою сьогодення, для належної реалізації студентом свого освітнього потенціалу і права на освіту в навчально-освітньому просторі, є формування особистості майбутнього фахівця професіонала за вимогами цивілізованого соціуму, через формування та усесторонній розвиток його ціннісних орієнтацій. Цей процес передбачає активну діяльність, на рівні з представниками закладу вищої освіти, тьюторів з числа студентів та представників Центрів тьюторства та менторства, за умови їх функціонування у ЗВО. Тьютор сприяє академічній та культурній адаптації студентів молодших курсів, формування вмінь і навичок та підвищення рівня академічної успішності, а відтак і якості освітніх послуг, що їх надає заклад вищої освіти. Тьюторська діяльність є запорукою активного розвитку і особистісного росту студентів, формування відповідальності за якісне оволодіння навчальним матеріалом і набуття певних навчальних компетентностей, передбачених освітньою програмою.

ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ СПОРТИВНИХ ДИСЦИПЛІН У ШКІЛЬНУ НАВЧАЛЬНУ ПРОГРАМУ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

2024-06-17T12:48:13+03:00

Сучасний розвиток освітніх систем свідчить про необхідність перегляду підходів до наповнення шкільної навчальної програми. Однією з ключових складових, яка відіграє значну роль у гармонійному розвитку учнів, є впровадження спортивних дисциплін у шкільну програму. Проте, наукове обґрунтування необхідності цього кроку та його методологічний аспект залишаються предметом активного дослідження та обговорення в педагогічній спільноті. У останніх дослідженнях та публікаціях акцентовано увагу на ролі фізичного виховання та спортивних занять у формуванні здорової та емоційно стійкої особистості школяра. Аналіз літератури показує, що впровадження спортивних дисциплін в шкільну програму сприяє підвищенню академічного успіху, розвитку соціальних навичок та психологічного благополуччя учнів. Метою даної наукової статті є обґрунтування необхідності впровадження спортивних дисциплін у шкільну навчальну програму через призму методологічного підходу. Це включає в себе аналіз попередніх досліджень, виявлення переваг та викликів цього процесу та розгляд можливостей для оптимізації шкільної освіти через інтеграцію спортивних дисциплін. У статті розглядаються різні підходи до впровадження спортивних дисциплін у шкільну навчальну програму з точки зору педагогічної теорії та методології. Зазначено значний вплив спорту на фізичне та психічне здоров’я учнів, а також їхній академічний успіх та соціальну адаптацію. Обґрунтовано важливість розвитку фізичних та емоційних аспектів особистості через спортивні заняття в школі. Висновки. Результати дослідження підтверджують важливість впровадження спортивних дисциплін у шкільну навчальну програму. Спортивні дисципліни в школі не лише сприяють фізичному здоров’ю, а й впливають на розвиток особистості та формування ключових навичок учнів. Подальші дослідження та реалізація відповідних програм повинні бути спрямовані на покращення якості спортивної освіти в Україні.

КОМПЛЕКС ВИСОКОІНТЕНСИВНИХ ТРЕНУВАНЬ ІЗ ФІЗИЧНОЇ, ВОГНЕВОЇ ТА ТАКТИКО-СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ (ФАХІВЦІВ ОХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ)

2024-06-17T13:58:15+03:00

У статті проаналізовано спеціалізовану програму, що інтегрує високоінтенсивні тренування з вогневою та тактико-спеціальною підготовкою для здобувачів вищої освіти та військовослужбовців. Визначено ключові компоненти таких тренувань, включаючи розвиток фізичних якостей і професійних навичок. Доведено важливість систематичних фізичних навантажень для підвищення загальної фізичної підготовленості та психологічної стійкості. Розроблена програма складається з трьох основних етапів, кожен з яких має свою специфіку та цілі, так початковий етап – зосереджений на загальній фізичній підготовці, основах саморегуляції та стресостійкості, закладає фундамент для подальших тренувань; основний – впроваджуються більш складні вправи для розвитку специфічних навичок, включаючи тактико-спеціальну підготовку, вогневі тренування, а також методи профілактики травм; підтримуючий – спрямований на утримання досягнутого рівня фізичної готовності та психологічної стійкості, включає регулярні тренування та оцінку прогресу. Ця програма створена з урахуванням специфіки та викликів, які виникають при підготовці військовослужбовців (фахівців охоронної діяльності) на основі забезпечення їх комплексної підготовки до виконання своїх професійних обов’язків. Програма також зосереджує увагу на інтеграції новітніх технологій у процес фізичної підготовки, зокрема використання дронів та тепловізійних систем. Важливим є розвиток не тільки фізичних і професійних якостей, але й психологічної стійкості, адаптивних стратегій поведінки та ефективної комунікації у команді. Програма передбачає системний підхід до підготовки, включаючи діагностику фізичного стану, інтенсивний розвиток фізичних якостей та спеціалізовані заняття, а також підтримуючий етап для утримання досягнутих результатів. Аналізується вплив фізичної активності на здоров’я, а також позитивний вплив на психічне здоров’я, підвищення стресостійкості та самооцінки. Програма має за мету забезпечити комплексний розвиток особистості, підготовку до ефективного виконання завдань у складних умовах. Узагальнено, що розробка та впровадження спеціалізованої програми становить стратегічно важливий крок в успішному проходженні військовослужбовцями фахівцями охоронної діяльності. Це забезпечує їхню всебічну готовність до ефективного виконання завдань у екстремальних умовах.

ГЕНЕЗА ТА ЗМІСТ ПЕДАГОГІЧНОГО ФЕНОМЕНУ ГЛОБАЛЬНОЇ ОСВІТИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ

2024-06-17T14:02:15+03:00

У сучасному глобалізованому світі системи вищої освіти різних країн прагнуть підготувати студентів до життя загалом та професійної діяльності зокрема у світі, який стає все більш взаємозалежним, де більшість людей все частіше контактують і співпрацюють з людьми різного культурного походження, де на життя людей впливає стрімкий розвиток інформаційних технологій, які виходять за межі національних кордонів та повноважень національних юрисдикцій. Мета статті полягає у висвітленні специфіки цільового призначення та змісту глобальної освіти у сучасній вищій школі. Реалізація мети вимагала вирішення таких завдань: 1) вивчити, осмислити й узагальнити науково-педагогічні джерела щодо генези педагогічного феномену глобальної освіти та її ролі у формуванні глобальної компетентності студентів; 2) схарактеризувати мету, зміст та деякі процесуальні особливості глобальної освіти, що спрямовані на формування глобальної компетентності студентської молоді. Методологія наукового пошуку охоплює застосування комплексу загальнонаукових методів, з-поміж яких: аналіз, синтез та узагальнення науково-педагогічних джерел з аналізованої проблеми; монографічний метод – для логічного викладу здобутих результатів. Наукова новизна визначається тим, що вперше в українському науково-педагогічному дискурсі висвітлено питання генези понять «глобальна освіта» та «глобальна компетентність». Висновки щодо отриманих результатів показують, що глобальна освіта, беручи свій початок ще з ХІІ ст., у сучасній вищій школі є комплексним поєднанням освіти особистісного розвитку, освіти з прав людини, освіти для сталого розвитку, освіти для миру та запобігання конфліктам та міжкультурної освіти, а також слугує глобальним виміром громадянської освіти. Будучи спрямованою на навчання і виховання студентів як громадян світу, вона забезпечує розвиток у них критичного мислення й альтернативного бачення шляхів вирішення проблем в особистому та / чи суспільному житті та розмірковувати про наслідки свого вибору. У такий спосіб глобальна освіта допомагає розвинути цінності, ставлення, знання та навички, які дозволять молодим людям протистояти викликам сучасного взаємопов’язаного світу.

МОДЕРНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ВНЗ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЇ МЕРЕЖЕВОГО НАВЧАННЯ

2024-06-17T14:05:12+03:00

У статті показано, що соціальна трансформація, яку переживає сучасне суспільство, викликає необхідність її модернізації. У процесі модернізації суспільства велику роль відіграє модернізація вищої освіти. Інструментом модернізації вищої освіти в епоху Четвертої промислової революції має стати його цифровізація. Автор ставили собі завдання з урахуванням соціально-філософського аналізу виявити сутність, основні напрями, протиріччя та ризики цифровізації освітнього процесу у сучасному вузі. У ході теоретичного аналізу розкрито суть мережевого навчання, встановлено перелік значимих у розвиток суспільства цифрових технологій. У зв’язку з цим перед вищою освітою постають грандіозні завдання, що вимагають його радикальної трансформації, надання йому яскраво вираженої інноваційної спрямованості. Проблема мережевого навчання у ВНЗ розглядається нами у контексті компетентнісного підходу, який нині є базовим для вищої професійної освіти в Україні. Цей підхід передбачає як формування системних знань учнів, а й розвиток у них ключові навички та особистісні характеристики, необхідні для професійної діяльності. У цьому важливі як конкретні практичні вміння, і soft skills (укр. «гнучкі навички», «м’які навички»), роль яких у підготовці фахівців зростає. Мета статті – розкрити сутність та особливості модернізації навчального процесу у ВНЗ в умовах реалізації технології мережевого навчання. Методологія дослідження: аналіз науково-методичної літератури, узагальнення передового досвіду використання технологій мережевого навчання у ВНЗ. У статті обґрунтовано актуальність модернізації навчального процесу у ВНЗ з використанням технологій мережевого навчання. Розкрито сутність та особливості мережевого навчання, його переваги та недоліки. Визначено шляхи та перспективи впровадження технології мережевого навчання у ВНЗ. Наукова новизна: у статті запропоновано новий підхід до модернізації навчального процесу у ВНЗ на основі використання технології мережевого навчання.

СОЦІОКОМУНІКАТИВНИЙ ПІДХІД МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

2024-06-17T14:07:34+03:00

У статті досліджується внесення феномену мовної особистості до предметної сфери соціальної філософії, що дозволяє виявити нові погляди на вивчення сутності особистості. У контексті нашого дослідження важливим є питання про релевантність поняття «мовна особистість» феномену «особистість» як об’єкта соціально-філософської рефлексії. Звісно ж, концепт «мовна особистість», що охоплює сутність особистості як носія здатності до мови, дозволяє узагальнити уявлення про особистість як носія мови (мов), національної картини світу та культурно зумовлених стереотипів мовної поведінки. Саме таке розуміння мовної особистості відображено у дефініції Е. Паніткової, яку ми вважаємо найбільш відповідною для цього дослідження: «Суб’єкт, потенційно чи актуально включений у взаємодію з іншими учасниками мовленнєвої комунікації, який засобами мови реалізує осмислення, концептуалізацію світу, комунікацію з іншими індивідами, а також самореалізацію тими засобами, які притаманні: 1) людській мові взагалі; 2) конкретній (національній) мові, мові національних меншин; 3) мові цього індивіда». Досліджуючи соціально-філософську сутність мовної особистості, основний інтерес являє структура прагматичної характеристики мовної особистості, виокремлена Ю. Карауловим, яка включає у себе три параметри: мотиваційний, когнітивний і функціональний. Центральним елементом є мотивація, природа якої може трактуватися по-різному. Аби не заглиблюватися в це питання, хотілося б пригадати низку тверджень теорії мотивації О. Леонтьєва і її розвитку Д. Леонтьєвим, методологічно значущих для подальшого осмислення дискурсу як виду соціальної дії. Визнання у загальній структурі мовної особистості такого інтеграційного елемента, як ціннісно-смислова картина світу, дозволяє несуперечливо пояснити, яким чином можлива єдність мовної особистості при тому розмаїтті дискурсів, яке виражає різні сторони соціального буття носія мови. Дійсно, залученість мовної особистості до виконання різних соціальних ролей не руйнує її цілісність. Це пов’язано з наявністю у структурі особистості екзистенційного ядра – уявлення про сенс життя, що впливає на вибір життєвих цінностей, ідеалів, установок. Наукова новизна. Проте у розглянутих моделях мовної особистості соціальність є вихідним постулатом, приймається як дане. Це припущення, цілком доречне в межах лінгвістичного або психологічного напрямів, вимагає додаткового обґрунтування у разі розгляду проблеми формування мовної особистості у соціально-філософській перспективі. Людина стає мовною особистістю в міру розвитку мовних здібностей. Наявність їх у індивіда як носія мови є необхідною, але не достатньою передумовою становлення мовної особистості. Онтологічну підставу для її актуалізації утворює мовна спільнота, до якої входять такі соціальні константи, як культура, мова та комунікація. Перетин двох сфер буття – інтерсуб’єктивності і життєвого світу окремого Я – задає способи їх взаємодії як єдності процесів інтеграції і диференціації, єдності колективного та індивідуального.

ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ: ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ

2024-06-17T14:10:12+03:00

У статті авторами розглянуті особливості викладання іноземної мови здобувачам вищої освіти у процесі змішаного навчання. Актуальність теми зумовлена сучасними трансформаційними змінами, що відбуваються у світі в контексті пандемії COVID-19 та російсько-української війни, внаслідок чого виникає необхідність нових підходів у освітньому процесі. Встановлено, що змішане навчання поєднує традиційні методи з онлайн-ресурсами та технологіями для створення освітнього середовища, що сприяє активній взаємодії, індивідуалізації та самостійному навчанню здобувачів освіти. Зазначено, що система навчання іноземних мов постійно змінюється, сучасне життя є динамічним і дик тує такий же високий і, водночас, ефективний темп навчання, тому використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні іноземної мови є дуже актуальною проблемою сучасної освіти. У статті проведено аналіз сучасних підходів до змішаного навчання та їх застосування у викладанні іноземної мови у закладах вищої освіти. Досліджено переваги змішаного навчання, враховуючи актуальні вимоги сучасної освіти та потреби сучасних здобувачів. Окремого всебічного аналізу потребувала проблема пошуку, оновлення підходів підготовки здобувачів освіти у форматі змішаного навчання під час вивчення іноземної мови. Авторами проаналізовані основні форми викладу навчального матеріалу, зокрема лекційні заняття, семінарські заняття, самостійна робота здобувачів освіти, індивідуальні та групові онлайн проєкти, використання QR-кодів та робочих зошитів. З метою визначення відношення здобувачів освіти Одеського національного університету імені І.І. Мечникова та Київського національного університету імені Тараса Шевченка до змішаного навчання, авторами було проведене опитування. У результаті якого було встановлено, що здобувачі освіти позитивно відносяться до змішаного навчання у процесі викладання іноземної мови, встановлені основні переваги та труднощі, з якими зіштовхуються здобувачі. Результати дослідження підтверджують актуальність та ефективність застосування змішаного навчання у викладанні іноземної мови в сучасному освітньому середовищі.

ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ ПРОФЕСІЙНО-СПРЯМОВАНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

2024-06-17T14:19:13+03:00

Повномасштабне вторгнення РФ в Україну стало викликом для всіх сфер діяльності – не винятком стала і соціальна сфера, яка опікується вразливими, малозахищеними та незахищеними категоріями населення. Вирішення проблеми підвищення якості підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери, що зумовлює нову парадигму професійної підготовки соціальних працівників, визначає його як центрального суб’єкта професійної діяльності в соціальній сфері, висуває вимоги до його кваліфікації. За таких сьогоденних вимог до соціальних працівників – знання англійської мови є невід’ємним складником їхньої професійної компетенції. Мета статті – проаналізувати сучасні наукові дослідження та систематизувати основні напрями вивчення проблеми фахової підготовки майбутніх соціальних працівників. З’ясувати феноменологію дослідження, визначити сутність понятійного апарату, яким будемо послуговуватись у подальшому в рамках вивчення проблеми інтегрованого навчання професійно-спрямованої англійської мови майбутніх соціальних працівників у процесі фахової підготовки. Методологія статті полягає у комплексному аналізі та системному підході до вивчення провідного наукового досвіду пов’язаного з фаховою підготовкою майбутніх соціальних працівників. Наукова новизна дослідження полягає у визначені феноменології дослідження проблеми інтегрованого навчання професійно-спрямованої англійської мови майбутніх соціальних працівників у процесі фахової підготовки. Висновки статті чітко окреслюють сутність понятійного апарату дослідження проблеми інтегрованого навчання професійно-спрямованої англійської мови майбутніх соціальних працівників у процесі фахової підготовки.

ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ: ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

2024-06-17T14:21:56+03:00

У статті автори досліджують сучасні тенденції в освіті, зокрема застосування концепції змішаного навчання у закладах вищої освіти. Зазначено, що пандемія COVID-19, а згодом і війна в Україні, розпочата російською федерацією, суттєво вплинули на освітній процес, змушуючи заклади освіти всіх рівнів переглядати традиційні форми навчання. Це стосується й закладів вищої освіти (ЗВО), де виникла гостра потреба в адаптації до нових реалій. У контексті швидкого розвитку цифрових технологій, змішане навчання стало інноваційним підходом, який поєднує в собі переваги традиційного і онлайн-навчання. І важливим є створення комфортного інформаційного середовища для навчання, зокрема розробку онлайн-платформ для доступу до матеріалів, створення форумів для обговорення, організацію вебінарів тощо. Авторами приведені основні принципи та переваги змішаного навчання, розглянуті інструменти та технології, а також ключові аспекти підготовки викладачів та здобувачів до ефективного використання цього підходу. Висвітлені механізми впровадження концепції змішаного навчання в освітній процес. Встановлено, що змішане навчання, як форма організації педагогічної взаємодії, відтворює роль викладача, перетворюючи її на більш фасилітуючу та модеруючу. У цьому контексті викладач вже не є просто постачальником інформації, а стає провідником і фасилітатором активного навчання. Для ефективного впровадження змішаного навчання, важливим є високий рівень сформованості цифрових компетентностей як у педагогів, так і у здобувачів освіти. У результаті дослідження встановлено, що змішане навчання є перспективним інструментом для покращення якості освіти в умовах сучасної цифрової трансформації. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення методики викладання в ЗВО, розробки програм та курсів змішаного навчання, підвищення кваліфікації викладачів, педагогів, науково-педагогічних працівників.

ОСНОВНІ ЛЕЙТМОТИВИ КИТАЙСЬКОЇ МЕДИЦИНИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ НАУКИ

2024-06-17T14:26:09+03:00

У статті аналізується формування нового підходу до проблеми живої матерії шляхом інтеграції західної наукової думки та східного досвіду. У рамках цього методу зроблена спроба окреслити контури створення теоретичної біології та медицини. Наша впевненість у правильності цього підходу базується на експериментальних результатах і, перш за все, на величезному клінічному досвіді, накопиченому в різних країнах під час успішного лікування багатьох тисяч пацієнтів, які страждають від «невиліковних» захворювань з точки зору традиційної терапії. Мета: продемонструвати обмеженість фармакологічної (хімічної) терапії та атомістичної парадигми науки (зокрема медицини) на методологічній основі сучасних міждисциплінарних напрямів (теорії дисипативних структур, хаосу, аутопоезу), квантової механіки, а також основні закономірності східної медицини. Матеріали та методи. У статті використовуються такі принципи, як самоорганізація, емерджентність, квантова механіка (принцип невизначеності Гейзенберга), принцип узгодженості; принципи використання когерентних міліметрових хвиль малої потужності та ін. Використовуються також теоретичні методи аналізу та синтезу, ідеалізації, абстрагування, індукції та дедукції. Висновки: 1. Поняття «інтегрована система» еквівалентно поняттю «цілісна квантово-механічна система». 2. Цілісні квантово-механічні системи (ядра, атоми, молекули, живі об’єкти) в основному стані описуються періодичними хвильовими функціями типу exp (jwt). 3. Традиційна парадигма, здебільшого, усуває якісну різницю між живою та мертвою матерією. 4. Будь-яка жива система, що функціонує як єдине ціле, є одночасно макроскопічним квантово-механічним об’єктом і лазером міліметрового діапазону.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛОГОПЕДА У МЕДІЙНОМУ ПРОСТОРІ

2024-06-17T14:28:50+03:00

Стаття присвячена дослідженню особливостей професійної діяльності логопеда в медійному просторі. У роботі розглянуті ключові аспекти, що визначають ефективність логопедичної практики в контексті сучасних медіа. Автори розглядають виклики та можливості, які виникають перед логопедами у використанні різноманітних медійних платформ. Досліджено роль логопеда у просвітницькій та консультаційній діяльності в онлайн-середовищі. Розглянуто такі соціальні мережі – платформи для робота логопеда онлайн: Youtube, Facebook, Instagram. Також розглянуто питання формування та підвищення медіакомпетентності логопедів для успішної взаємодії з сучасними медійними технологіями. У статті визначено та ретельно розглянуто різноманітні форми та види контенту, які виявилися ключовими для досягнення ефективної комунікації та плідної взаємодії логопеда з аудиторією. У роботі представлено висновки наукового дослідження, яке націлене на визначення рівня медіакомпетентності логопедів, які здійснюють практичну діяльність в Україні. Детально розглянуті компоненти цієї компетентності, визначені різні рівні її виявлення та встановлені критерії оцінки. Дослідження включає в себе аналіз та класифікацію навичок та знань, які визначають успішну практику логопеда. Докладно розглянуто кожен компонент медіакомпетентності, враховуючи їх взаємодію та вплив на професійну діяльність логопеда. Встановлені різні рівні виявлення медіакомпетентності – від низького до високого, кожен з яких характеризується певним ступенем оволодіння медійними навичками та знаннями. Водночас, описано чіткі критерії, які допомагають оцінити рівень медіакомпетентності логопеда. Ці критерії базуються на ключових аспектах професійної діяльності. Представлено кількісні показники результатів дослідження та окреслено тематику подальших наукових розвідок.

РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ «МЕТОДОЛОГІЯ ВИКОРИСТАННЯ ХМАРО ОРІЄНТОВАНИХ СИСТЕМ ВІДКРИТОЇ НАУКИ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ» ЗА 2021–2023 РР. (ДР № 0121U107673)

2024-06-17T14:32:20+03:00

Стаття присвячена представленню результатів виконаного наукового дослідження «Методологія використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у закладах освіти» за 2021–2023 рр. (ДР № 0121U107673). Мета статті. Представити результати виконаного наукового дослідження «Методологія використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у закладах освіти» за 2021–2023 рр. ДР № 0121U107673. Методологія. Для досягнення мети дослідження було використано комплекс методів, а саме: аналіз, систематизація, узагальнення наукових джерел, аналіз наукових публікацій вітчизняних і закордонних вчених, узагальнення власного досвіду та ін. Наукова новизна. В Інституті цифровізації освіти НАПН України під науковим керівництвом М. П. Шишкіної, д-р. пед. наук, старшого наукового співробітника, завідувача відділу хмаро орієнтованих систем інформатизації освіти Інституту цифровізації освіти НАПН України було виконано наукове дослідження «Методологія використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у закладах освіти» за 2021–2023 рр. ДР № 0121U107673 за договором від 04.01.2021 р. № 12/812-21 НФ, яке проводилось науковцями відділу хмаро орієнтованих систем інформатизації освіти Інституту цифровізації освіти НАПН України (М. П. Шишкіною, М. В. Мар’єнко, С. О. Семеріковим, В. В. Осадчим, Ю. Г. Носенко, А. С. Сухіх, В. В. Коваленко, В. М. Барладим, А. В. Бруякою, А. В. Ейсмонтом, С. М. Тукалом). У науковій роботі «Методологія використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у закладах освіти» за 2021–2023 рр. було обґрунтовано та розроблено методологію використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у закладах освіти як одного з перспективних напрямів підвищення якості освітньо-наукового процесу, модернізації освітньо-наукового середовища, ширшого використання засобів і сервісів хмарних обчислень. Висновки. Виконавцями наукового дослідження «Методологія використання хмаро орієнтованих систем відкритої науки у закладах освіти» за 2021–2023 рр.: описано поняттєвий апарат дослідження; досліджено еволюцію засобів і технологій хмаро орієнтованих систем відкритої науки в освіті; визначено принципи, методи і підходи до формування хмаро орієнтованих систем відкритої науки у закладах освіти; здійснено аналіз та оцінювання стану використання адаптивних хмаро орієнтованих систем у вітчизняному освітньому просторі; здійснено добір засобів і сервісів формування хмаро орієнтованих систем відкритої науки у закладах освіти; обґрунтовано модель хмаро орієнтованої методичної системи відкритої науки у закладі освіти; описано методики та надано методичні рекомендації щодо використання сервісів хмаро орієнтованих систем відкритої науки у закладах освіти.