Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Педагогічні науки

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО РОЗРОБКИ СВЯТКОВОЇ ЛИСТІВКИ З ДИСЦИПЛІНИ «СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ У ДИЗАЙНІ»

Любов ІЛЬНИЦЬКА — Thu, 20 Mar 2025 00:00:00 +0200

Навчально-методична робота фахового мистецького спрямування спеціалізованої підготовки «Графічний дизайн» з урахуванням постійного динамічного розвитку дизайнерської діяльності наразі потребує практичних настанов реалістичного наповнення прикладного призначення. Таким чином, представлені методичні вказівки підсумовують власний педагогічний шлях апробації конкретного здійснення вкрай складного комплексного підходу до професійного входження у площину синтезу мистецтв зі стратегіями компетентнісного бачення реалізації навчально-тематичного завдання – розробки святкової листівки. Мета статті розгортається у методичному векторі впровадження виконання розробки новорічно-святкової листівки поштового формату в рамках навчального курсу «Синтез мистецтв у дизайні». Методологія представлених навчально-методичних вказівок обумовлена теоретико-практичною засадничістю застосованих креативних підвалин міждисциплінарного зразка. Тому, безпосередньо методична направленість дисципліни «Синтез мистецтв у дизайні» укорінена у методологічні основи аналізу та синтезу багатозначного способу аргументації об’єднаного сполучення розщеплених вказівних етапів професійного наповнення компетентнісного характеру результативного підсилення, що обґрунтовується розробницьким типом навчальної пролонгації ефективного застосування вказаних рекомендацій в освітньому процесі. Наукова новизна методичної роботи підкреслена необхідністю акумулювати педагогічний шлях винайдення ефективного навчального підсумкового завдання для студентів спеціальності дизайн з дисципліни «Синтез мистецтв у дизайні». Висновки сумарно підкреслюють особливість конкретизації науково-методичної роботи з представленого дослідження рекомендаційного типу проведення звітного огляду творчих робіт відповідно розкритого напрямку здійснення формуючої компетнентнісної засадничості з дисципліни «Синтез мистецтв у дизайні».

ЗМІНИ АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ЮНИХ СПОРТСМЕНОК 12–14 РОКІВ ПІД ВПЛИВОМ ЗАНЯТЬ ВАЖКОЮ АТЛЕТИКОЮ ЗА КЛАСИЧНОЮ ПРОГРАМОЮ

Олександр ПІВЕНЬ, Андрій СІМЧЕНКО, Людмила КАНУНОВА, Євген БУГАЙОВ — Thu, 20 Mar 2025 00:00:00 +0200

Мета дослідження полягала у визначенні характеру змін основних антропометричних показників у дівчат віком 12–14 років під впливом систематичних занять важкою атлетикою за класичною програмою, що реалізується в умовах дитячо-юнацьких спортивних шкіл. У дослідженні взяли участь 36 спортсменок, які протягом трьох років проходили навчально-тренувальну підготовку на етапі початкового спортивного вдосконалення. Вимірювання проводились на початку кожного навчального року, використовуючи стандартизовані антропометричні методики. Оцінювалися такі параметри: маса тіла, довжина тіла стоячи, довжина верхніх і нижніх кінцівок, окружність грудної клітки (вдих/видих), талії та стегна. Результати вимірювань засвідчили достовірну позитивну динаміку більшості показників, що свідчить про ефективний вплив тренувального процесу на морфологічний розвиток спортсменок. Зокрема, маса тіла зросла з 45,8±2,3 кг до 55,3±1,6 кг (t₁,₃=3,39; p<0,01), довжина тіла – з 148,3±2,5 см до 157,0±2,5 см (t₁,₃=2,46; p<0,05), що узгоджується з віковими нормами фізіологічного розвитку. Подібна позитивна динаміка зафіксована також у показниках довжини кінцівок та обхватів тіла, зокрема в окружності грудної клітки при вдиху – з 73,7±1,7 см до 79,2±0,6 см (t₁,₃=3,05; p<0,01) і в окружності стегна – з 46,4±1,2 см до 49,9±1,0 см (t₁,₃=2,24; p<0,05). Відзначено, що зміни у довжинних параметрах та обхватах мали характер рівномірного зростання та не перевищували фізіологічно допустимі межі варіативності. Статистична обробка даних підтвердила достовірність змін у більшості антропометричних показників між 12 і 14 роками (p<0,05–0,01), що свідчить про відсутність негативного впливу силових навантажень на темпи росту та соматичний розвиток дівчат цього віку. Проведене дослідження дозволяє констатувати, що за умов науково обґрунтованого підходу до тренувального процесу, заняття важкою атлетикою не порушують природного ходу морфо-функціонального дозрівання. Отримані результати підтверджують доцільність застосування класичної програми тренувань у підготовці дівчат 12–14 років, що дає підстави для подальшої індивідуалізації навантажень на основі регулярного контролю фізичного розвитку.

КЕЙС-МЕТОД У ЦИФРОВОМУ ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ

Світлана ПОСТОВА, Надія ОПАНАСЮК, Анатолій ОПАНАСЮК — Thu, 20 Mar 2025 00:00:00 +0200

Нині широке поширення в освіті отримали активні методи навчання, основною метою яких є заохочення учнів до активного мислення та практичної діяльності в процесі засвоєння навчального матеріалу. До таких методів можна віднести ділові ігри й імітаційні вправи, але серед них слід виокремити кейс-метод, який використовується для активізації навчання. Отже, метою дослідження є вивчення впливу кейс-методу на освітній процес. В процесі дослідження були використані такі загальнонаукові методи, як описовий метод для опису етапів застосування кейс-методу в навчальному процесі, метод моделювання для побудови структурної моделі цифрового кейсу, а також метод аналізу та синтезу для визначення труднощів використання кейс-методу в освітньому процесі та розробки рекомендацій щодо їх подолання. Результати дослідження показали, що відмінною рисою кейс-методу є створення проблемної ситуації на основі фактів із реального життя. Він демонструє теорію з точки зору реальних подій, що дозволяє зацікавити учнів у вивченні предмету. Також було проаналізовано різні типи кейс-методу та наведена їх класифікація. Для кращого розуміння практичного впровадження кейс-методу в освітньому процесі було висвітлено приклад його використання на уроці. Наголошено, що для ефективного впровадження такої практики в цифрове освітнє середовище варто використовувати сучасні інформаційні платформи. У дослідженні буди розглянуті такі платформи, як Google Classroom, Kahoot, Padlet та Moodle. Встановлено, що використання кейс- методу особливо ефективне при викладанні таких дисциплін, як математика й інформатика. Було виокремлено онлайн- платформи, які містять освітні матеріали з математики й інформатики, а саме GeoGebra, Matific та Khan Academy. Встановлено, що вони мають великий потенціал як під час аудиторної, так і позааудиторної освітньої діяльності. У дослідженні запропонована структура цифрового кейса в інформатиці та математиці, а також з’ясований вплив використання кейс-методу на учнів в освітньому процесі. За підсумками дослідження були виокремлені основні труднощі, з якими стикаються вчителі під час використання кейс-методу, та запропоновані шляхи їх подолання.

ОСОБЛИВОСТІ ПОШУКУ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ СТУДЕНТАМИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ЗРУШЕНЬ

Марина ЯКОВЕНКО, Тамара НИЧ — Thu, 20 Mar 2025 00:00:00 +0200

В статті розглядається відбір сучасними студентами базових джерел інформації, до яких вони звертаються під час пошуку навчального матеріалу. Так, було виявлено і представлено, якою мірою сучасні студенти звертаються до наступних джерел інформації: підручників, довідників у паперовому/електронному вигляді; власних конспектів лекцій, лекцій з конкретного предмету з Інтернет-мережі; матеріалів електронних наукових бібліотек та методичних матеріалів; штучного інтелекту (ChatGPT); матеріалів візуалізації та аудіалізації з мережі Інтернет тощо. Стаття побудована на даних емпіричного соціологічного дослідження, яке було проведено в травні 2024 року серед студентів молодших курсів Міжрегіональної академії управління персоналом (м. Київ). Для ретроспективного співставлення ряду отриманих показників, надано дані дослідження, проведеного авторами статті у лютому 2009 року. В дослідженні визначено проблемні зони та виклики, що стоять перед системою вищої освіти, які пов’язані із застосуванням новітніх інформаційно-технологічних функцій електронних мереж. Так, продемонстровано в ретроспекції, що основні джерела інформації та технології, до яких звертаються сучасні студенти в процесі підготовки до академічних занять, значно відрізняються від підготовки студентів минулих років. Виявлено, що в умовах сучасних інформаційно-технологічних зрушень відбувається зміщення інформаційно-наукової затребуваності у студентства паперових на електронні носії інформації. Останні, динамічно змінюючись, надають широкі можливості для пошуку навчальної інформації. Новітньою та активно використовуваною формою пошуку та систематизації інформації є нейронна мережа ChatGPT, яка впливає на систему навчальної підготовки.

КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК КЛЮЧОВИЙ НАВИК СУЧАСНОГО ОФІЦЕРА ОПЕРАТИВНОГО РІВНЯ

Дмитро КИСЛЕНКО — Thu, 20 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано теоретичні підходи до розуміння критичного мислення як ключової когнітивної компетентності офіцера оперативного рівня в умовах трансформації характеру збройного протистояння. Визначено, що критичне мислення виступає необхідною умовою ефективного функціонування офіцера в ситуаціях високої динаміки, багатофакторної невизначеності та інформаційного перевантаження, що характерні для сучасного бойового середовища. З’ясовано, що ця якість забезпечує здатність до прийняття раціональних і обґрунтованих рішень, адаптації до змін та уникнення шаблонності в оперативному управлінні. Розглянуто основні характеристики критичного мислення, серед яких логічна послідовність, рефлексивність, обґрунтованість, структурованість, когерентність, здатність до аналізу альтернатив та оцінки наслідків рішень. Охарактеризовано специфіку прояву критичного мислення на рівні оперативного управління, де воно визначає якість планування операцій, координації дій різнорідних підрозділів, взаємодії з союзницькими структурами та трансформації стратегічних директив у конкретні тактичні рішення. Обґрунтовано необхідність розвитку критичного мислення у процесі професійної військової підготовки. Доведено, що його формування є одним із пріоритетів реформування військової освіти відповідно до стандартів НАТО. Сформовано висновки щодо ефективності впровадження інтерактивних методів навчання (кейс-аналіз, тактичні симуляції, командно-штабні ігри), що сприяють розвитку критичного мислення у слухачів. Розвиток цієї компетентності розглядається як чинник підвищення інтелектуального потенціалу Збройних Сил України та стратегічна умова успішного функціонування офіцерського корпусу в умовах сучасної війни.