Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія

ВПЛИВ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РОЗВИТОК ЛЕКСИКИ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: АНАЛІЗ IT-ТЕРМІНОЛОГІЇ

2024-06-28T16:15:26+03:00

У нинішній час сфера інформаційних технологій (IT) позиціонується джерелом активного поповнення лексичного запасу англійської мови новітніми одиницями, що зумовлено віддзеркаленням у термінологічній базі нових дефініцій, процесів та реалій. Дослідження закономірностей формації термінологічної лексики актуалізується у нинішніх умовах суспільного розвитку для лінгвістів в концепті її інтенсивного поступу та активної взаємодії з загальновживаними лексичними категоріями. У статті аналізуються передумови та приклади формування нових й оновлення традиційних термінів англійської мови у ІТ-галузях, зокрема управління інформаційними технологіями, адміністрування, програмування, формації логістичних ланцюгів. Досліджуване явище позиціонується цікавим з науково-лінгвістичної позиції. Мета дослідження полягає у вивченні особливостей впливу сучасних технологій на розвиток лексики англійської мови в аспекті аналітики IT-термінології. Матеріалом для реалізації дослідження слугували сучасні цифрові словники. У статті приведено низку прикладів абсолютно унікальних способів формації новітніх термінів. Встановлено, що стрімкий розвиток процесів роботизації та автоматизації суспільного життя спричиняє перерозподіл продуктивних сил, що зумовлює оновлення традиційної і формування новітньої термінології. Доведено, що англійська мова позиціонується на сьогодні однією з найбільш використовуваних у ІТ-сфері, а її лексичний запас широко застосовується в ході формації новітніх термінів, абревіатур та скорочень у спілкуванні IT фахівців у міжнародному форматі. Визначено, що саме така термінологія інтенсифікує рівні швидкості та якості комунікації у IT-сфері. Аналітика специфіки процесу формування нових та оновлення традиційних термінів у галузі інформаційних технологій, реалізована у даному дослідженні, дозволяє стверджувати, що сучасний інноваційний розвиток сприяє інтенсифікації мовленнєво-комунікаційної компетентності та підвищенню якості діяльності ІТ-фахівців.

УДОСКОНАЛЕННЯ МОВНИХ НАВИЧОК СТУДЕНТІВ-МАГІСТРІВ ЗА ДОПОМОГОЮ МУЛЬТИМЕДІЇ

2024-06-28T16:19:54+03:00

Мультимедійні технології сприяють переходу студентів від традиційного пасивного навчання до активного стану задля самостійного навчання. Мультимедійні матеріали можуть включати реальні висловлювання і розмови носіїв мови, що допомагає студентам отримати краще уявлення про реальний мовний контекст. Це допомагає розвивати навички розуміння та інтерпретації аутентичної мови. Такі технології дають можливість студентам почути правильну вимову слів і фраз, що є важливим для розвитку мовних навичок. Вони можуть слухати носіїв мови та намагатися імітувати їхню вимову. Значимою перевагою використання мультимедійних технологій полягає в тому, що вони підходять для різних мовних напрямків та рівнів вивчення. Незалежно від того, чи навчається студент загальної англійської мови, спеціалізованої медичної англійської, французької, німецької, китайської мови або будь-якої іншої, мультимедійні ресурси можуть бути належним доповненням до навчання. Завдяки розвитку технологій мультимедіа набули широкого поширення та доступні стали навіть в онлайн-форматі. Це дозволяє студентам самостійно вивчати мови, використовуючи онлайн-ресурси, відеоконференції та мобільні додатки. Мультимедійні ресурси часто містять багато слів і виразів, що можуть бути незамінними для розширення лексичного запасу студентів. використання мультимедійних технологій є важливим елементом сучасного навчання мов. Вони надають можливість студентам покращити свої мовні навички, зробити навчання більш цікавим та природнім. Також, це надає можливість створити захопливий і ефективний навчальний процес, поліпшуючи розуміння, вимову, лексичний запас та навички говоріння та письма. Проте, успішне використання мультимедійних технологій вимагає ретельного планування та інтеграції в навчальний процес. Проте, важливо враховувати, що успіх в навчанні залежить від планування, мотивації та систематичності студента.

ПСИХОЛІНГВІСТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОВНОЇ СИТУАЦІЇ В ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ МІСТА КИЄВА НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

2024-06-28T16:22:55+03:00

Стаття заснована на дослідженні когнітивних процесів у мозку дитини як індивіда та розкриває неоднозначність мовної ситуації у закладах дошкільної освіти м. Києва. Актуальність проблеми з точки зору психолінгвістичного аналізу та нейропсихологічної діагностики до сьогоднішнього часу залишалася невисвітленою. Важливість даного питання полягає у невизначеності рівня володіння дітьми державною мовою та її розвитку у столиці вцілому. У фокусі умови активної взаємодії дитини, яка опановує мовні коди у комунікації із соціальним оточенням, зокрема, це – батьки, сімʼя, родина, педагоги, вихователі, інформаційний контент, однолітки або інші оточуючі діти. Мовна поведінка оточення дитини у виховному процесі допомагає зрозуміти прогалини у володінні українською мовою та забезпечити дітям системний підхід до оволодіння державною мовою, що дозволить ефективно опанувати у подальшому шкільну програму. На підставі отриманих результатів проаналізовано подальші освітні втрати у дітей в початковій школі. При цьому, досить високою залишається комунікативна потужність контактної російської мови, в тому числі й серед дітей різних вікових груп населення, функціонування мови і мовлення не тільки у неформальному (родина, оточення), а також й у формальному спілкуванні, як то дошкільні заклади, дитячі садки, центри нагляду за дітьми, тощо.

СТРАТЕГІЇ ПОЕТИЧНОГО ПЕРЕКЛАДУ У РАКУРСІ РЕЦЕПТИВНОЇ ЕСТЕТИКИ

2024-06-28T16:25:49+03:00

У статті розглядається питання впливу обраних перекладацьких тактик та стратегій на сприйняття читачем поезії. У ракурсі рецептивної естетики вибір тактик і стратегій поетичного перекладу може розглядатися як вирішальний фактор впливу на сприйняття поетичних текстів. Метою даної розвідки є аналіз естетичної рецепції поезії читачами відповідно до обраної перекладацької стратегії. Новизна такого дослідження полягає у спробі оцінити і проаналізувати читацьке сприйняття різних типів поетичного перекладу. Ґрунтуючись на методологічних засадах поетики із залученням якісного та кількісного аналізу даних, ми висунули гіпотезу, що вибір тактики поетичного перекладу обумовлює естетичний потенціал поетичного твору. Матеріалом дослідження слугують три види поетичного перекладу поезії Р. Фроста «The Rose Family»: фонетичний, лексичний та інтерпретативний. Фонетичний переклад фокусується на відтворенні оригінальної мелодійності тексту за рахунок вибору лексичних одиниць, фонетично співзвучних з оригіналом. Лексичний переклад якнайточніше відтворює лексичні одиниці оригіналу. Інтерпретація поезії ідейно наслідує текст оригіналу, не акцентуючи фонетичні та лексичні аспекти. До опитування були залучені слухачі магістерського рівня вибіркової дисципліни «Стратегії і тактики поетичного перекладу в історичній перспективі». Запропоновані питання висвітлювали різні аспекти сприйняття поетичного тексту: фонетичний, лексичний та ідейний відповідно. За результатами аналізу вихідних даних ми дійшли висновку, що вибір тактики перекладу суттєво впливає на рецепцію читача. Так, фонетичний переклад виявився найбільш динамічним і ритмічним. Найлегшим для читання і загального ідейного розуміння – лексичний. Інтерпретацію оригінальної поезії читачі вважають найбільш захоплюючою, справжньою і відвертою. Отримані результати засвідчили валідність робочої гіпотези щодо впливу обраних перекладачем тактик та стратегій поетичного перекладу на рецепцію читачів. Подальші дослідження перекладності поетичних текстів у ракурсі рецептивної естетики поглиблять розуміння впливу на читача окремих аспектів тексту, що сприятиме удосконаленню перекладацьких стратегій і тактик.

КІЛЬКІСНО-СЕМАНТИЧНІ ТЕКСТОВІ ПОБУДОВИ: КОГНІТИВНО-ПРАГМАТИЧНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

2024-06-28T16:27:54+03:00

У статті досліджуємо сукупність мовних засобів вираження кількісних параметрів відображення різних об’єктів навколишнього світу, яка онтологічно співвідноситься із філософською категорією кількості або кількісної визначеності, та, поряд із якісними характеристиками й визначенням міри ступеня ознаки, властива усім об’єктам реального світу, проте по-різному інтерпретується авторами текстових висловлень. Метою статті стала необхідність визначення когнітивно-прагматичних закономірностей структурування авторських мисленнєво-мовленнєвих кількісних утворень засобами української мови. Особливу увагу приділено мовному вияву реальних ситуацій у кількісному вимірі та визначенні типів квантитативних структур на рівні авторського текстового фрагменту. Здійснено опис висловлень, які дозволяють моделювати мовленнєво-мисленнєвий процес квантифікації через авторські інтенції, оцінки тощо. Кількісна визначеність об’єктів на нашому матеріалі реалізується як в якісно-кількісних, так і предметних номінаціях, в максимально опосередкованих нумеральних словах, тобто, від морфолого-словотвірних формантів до текстових фрагментів великого обсягу. Кількісно-оцінні елементи в текстових фрагментах використані в якості основи для моделювання когнітивної ситуації відображення кількості в авторській референції. Таким чином, в роботі використані методи когнітивного аналізу, компонентного аналізу. Наукова новизна полягає в виділенні ментальних кількісних структур української мови, які передають квантитативні знання автора про навколишній світ та реалізують загальне уявлення щодо мовних стратегій, які використовують мовці в кількісно-оцінних описах довкілля. Дихотомія «точного» і «приблизного» квантитативного опису демонструє сприйняття автором тексту еталонних знань щодо кількісних характеристик об’єктів дослідження, комунікативними установками, значущістю об’єкта для соціуму.

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ДИНАМІКА ДЕЯКИХ НОМІНАЦІЙ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ «ГРОШОВА ОДИНИЦЯ», «ГРОШОВИЙ ЗНАК» ТА «ГРОШОВА СИСТЕМА» В УКРАЇНСЬКОМУ СЛОВНИКАРСТВІ

2024-06-28T16:30:32+03:00

Мета розвідки. Важливий аспект аналізу та дослідження лексики загалом становить фінансово-економічна термінологія як сутнісний складник загальної сучасної української термінологічної системи. Актуальною для вивчення постає еволюція функціонування загальновживаних номінацій і поступове залучання їх до ключових термінів фахової лексики. Ставимо за мету аналіз подання у тлумачній лексикографії певних загальновживаних номінацій, що згодом характеризують фінансово-економічний термінологічний фонд. Зазначена мета надає можливості докладно опрацьовувати різноманітний лексичний ресурс національної мови, пізнавати внутрішні закони її функціонування, відстоювати самобутність розбудови української мови. Методологія. У пропонованій розвідці застосовуються спостереження, порівняльно-історичний аналіз як методи наукового пізнання семантичних змін номінацій. Наукова новизна. Склад українського фінансово-економічного термінологічного поля збагачується завдяки процесам термінологізації загальновживаних лексем, використанню запозичених термінономінацій в українському фаховому мовленні з урахуванням міжнародних та національних особливостей визначень понять кожної термінологічної одиниці. Для нормалізації та стандартизації термінологічного складу загальнонаціональної мови важливими мають бути розгляд семантичних змін загальновживаних лексем (а саме: гроші, гривня, валюта) на різних історичних етапах, прослідковування поступових процесів термінологізації та формування нових термінологічних систем, у яких активно функціонують зазначені до аналізу номінації. Необхідно ураховувати інтралінгвальні та екстралігвальні ознаки кожного історичного періоду, які відбиваються в українських лексикографічних джерелах, у тлумаченнях та коментарях до цих номінацій. Висновки. Унормоване подання лексем на позначення понять «грошова одиниця», «грошовий знак» та «грошова система» в українських загальних і термінологічних словникових виданнях (зокрема і в онлайн-лексикографії), довідниках, наукових публікаціях сприятиме не тільки їхній уніфікованій фіксації, але й удосконаленню лексичних, морфологічних, синтаксичних, акцентуаційних норм. Отже, термінологічна підсистема української національної літературної мови повсякчас відповідатиме нормам і в новітній друкованій та онлайн-лексикографії.

ДІАЛОГ ЯК ЗАСІБ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

2024-06-28T16:35:56+03:00

У статті досліджуються мовна особистість як учасник освітнього дискурсу може активно функціонувати тільки на засадах діалогічності. Міждисциплінарний статус проблеми самореалізації призводить до різноманіття трактувань цього поняття, однак в них можна виділити загальні ключові моменти. Одним з таких моментів є обумовленість самореалізації спілкуванням з іншими людьми, на що вказують деякі сучасні дослідники, звертаючи тим самим увагу на комунікативний аспект проблеми, який на цей момент недостатньо осмислений. Філософія діалогу досліджує ставлення людини до іншої людини, які можуть бути втілені у двох типах: відносини відчуження (визначаються формулою «Я – Воно», що означає ставлення до людини як до речі) і відносини діалогу «Я – Ти». Відносини «Я – Ти» припускають партнерські стосунки, визнання в іншому рівноправної особистості, оскільки діалог – це розмова зі спробою зрозуміти співрозмовника без нав’язування йому своїх думок та суджень Можемо зауважити, що діалогічність у сфері вищої освіти є значущою за умови її реалізації відповідно до запитів здобувачів вищої освіти, професіоналізму науково-педагогічних працівників. Діалог на засадах толерантності сприяє формуванню та розвитку «поведінкового репертуару» студентів. Поняття поведінкового репертуару, пропоноване І. В. Бурдейною, передбачає вживання в роль фахівця, можливість вибору, прийняття власних рішень, формування усвідомленої відповідальності, реалізації мети. Якщо ж звернути увагу на особливості діалогу в закладах вищої освіти, то можемо зазначити, що ефективність діалогу прямо залежить від вмінь науково-педагогічного працівника. Приміром, викладач адаптує матеріал для кращого сприйняття студентами, підбирає наочність, створює мультимедійні презентації, таким чином покращує не лише рівень розуміння студентами матеріалу навчальних дисциплін, а й забезпечує необхідний зворотний зв’язок з ними. Це не «гра в одні ворота», це реалізація тих принципів діалогічної взаємодії, які власне й сприяють фаховій самореалізації здобувача вищої освіти. Сучасна трансформація системи ціннісних можливостей самореалізації та вибору способів прояву індивідуальності зумовлює тенденцію до збільшення варіантів соціальної взаємодії, внутрішнього світу людини із зовнішньою соціальною реальністю. На думку Г.О. Балла, через оволодіння компетентностями (специфічними для різних галузей науки) і через розкриття суто індивідуальних творчих потенцій, особистість має змогу не обмежуватися засвоєнням «всезагальних знань і цінностей на абстрактному рівні», а сприймати їх як суб’єктивно значущі для неї у конкретній трудовій діяльності. Це, насамперед, створює для неї шанс зробити свій важливий внесок у їх утвердження і конкретизацію. З цією метою у різних закладах вищої освіти проводять наукові конференції, колоквіуми, семінарські заняття, які сприяють гармонійному розвитку особистості, впливають на її становлення. Діалог у такому контексті постає засобом саморозвитку людини та суспільства, адже наукова робота здобувача вищої освіти – це один з проявів самореалізації у контексті навчання. Діалог відіграє важливу роль у розвитку суб’єктності та становленні індивідуального «голосу», власного «я», усвідомленні свого ставлення до іншого, відповідно, є одним із головних факторів формування мовної особистості. В процесі діалогічного спілкування відбувається постійне «переключення» зі слухання на говоріння, зі сприйняття, розуміння, на планування та породження власного висловлювання. Мовленнєва діяльність у діалозі розвивається за схемою: мета – замисел – текст – реакція. Спілкування відбувається у певній комунікативній ситуації. Ситуація проходить крізь призму свідомості людини, постаючи основою формування семантичної структури висловлювання. Мовець реалізує комунікативну оцінку ситуації. Від нього залежить бачення ситуації, виокремлення темпорального, ситуаційного аспектів, відповідно до яких оформлюється прагматична структура висловлювання.

СЕМАНТИЧНІ ТА ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕКЛАМИ АРОМАТІВ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

2024-06-28T16:45:09+03:00

Метою статті є виявлення семантичних та граматичних особливостей реклами ароматів у сучасній англійській мові. Проаналізовано функціонування мовних семіотичних засобів та впливу останніх на організацію просування сучасних брендів ароматів впродовж 2018-2022 років. Методологія. Відповідно до мети і завдань дослідження, а саме визначення функціональних особливостей рекламних текстів ароматів використовувався функціональний метод, який передбачає дослідження мови в дії, застосовуючи методику контекстуально-інтерпретаційного та прагматичного аналізу тексту. Метод кількісного аналізу мовних даних, індукції/дедукції та семантичного моделювання сприяли виділенню складових елементів поняття аромат. Наукова новизна статті співвідноситься з факторами, які впливають на переклад рекламних текстів про аромати з англійської мови на українську мову. Відповідні фактори мають наступні ознаки, а саме комунікативну мету рекламних текстів, комунікативний намір автора та тип реципієнта. Інші функціональні параметри містять в собі особливості комунікації міжкультурного обміну, направлених на досягнення взаємопорозуміння між українцями та англійцями, а також забезпечення соціокомунікативної адекватності при перекладі рекламних текстів про аромати. Висновки. У статті проаналізовано та встановлено лексичні, граматичні та семантичні особливості концепту аромат. Відповідно визначено риси композиційної структури рекламного дискурсу аромату, роль вербальних і невербальних компонентів рекламних текстів та факторів, які впливають на переклад рекламних текстів, що включають аромати. Проаналізовано відмінності перекладу рекламних текстів про аромати та їхній вплив на особливості чоловічого/жіночого вибору. Постулюється ідея, що переклад рекламних текстів про аромати передбачає велику майстерність перекладача, щоб його кінцевий продукт відповідав вимогам, був достатньо вишуканим та впливовим.

СТРАТЕГІЯ ПОЗИТИВНОГО ВРАЖЕННЯ ЯК АПЕЛЮВАННЯ ДО РИТОРИЧНОГО ЕТОСУ В АНГЛОМОВНОМУ БІЗНЕС-ДИСКУРСІ

2024-06-28T16:48:03+03:00

Стаття присвячена дослідженню стратегії позитивного враження як засобу апелювання до риторичного етосу в англомовному бізнес-дискурсі. Автор розглядає поняття «позитивного враження» у контексті взаємодії в бізнес-комунікації, а також аналізує вербалізатори, які реалізують стратегію позитивного враження. Актуальність дослідження полягає у зростаючій важливості міжкультурної комунікації та ефективного використання мовних засобів у бізнес-середовищі, особливо в країнах, де англійська мова є мовою міжнародного бізнесу. Мета статті полягає в тому, щоб розглянути вербалізаційний потенціал стратегії позитивного враження в англомовному бізнес-дискурсі в риторичному аспекті. Зосереджуючись на риторичному етосі, який спрямований на самопрезентацію оратора, стаття висвітлює, як ефективне використання позитивного враження сприяє підвищенню впливу та переконливості в бізнес-комунікації. Автор наголошує, що розуміння стратегії позитивного враження у бізнес-дискурсі може допомогти підвищити успішність в професійній діяльності та покращити репутацію оратора. У статті риторична стратегія позитивного враження трактується як підхід до мовного впливу, спрямований на створення сприятливого, доброзичливого та впевненого враження про власну особистість, продукт, послугу або організацію. Автор досліджує, як певні мовні засоби позитивно впливають на сприйняття аудиторією оратора та підвищують авторитет і довіру до спікера або організації. Автор наводить приклади успішного використання стратегії позитивного враження у реальних ситуаціях бізнес-комунікації, доводить її вплив на результативність спілкування та досягнення мети. Результати дослідження можуть бути корисні для фахівців у галузі міжкультурної комунікації, маркетингу та менеджменту, а також для всіх, хто цікавиться вдосконаленням навичок бізнес-комунікації в англомовному середовищі.

ЯВИЩЕ ФОСИЛІЗАЦІЇ В ОПАНУВАННІ ENGLISH AS A FOREIGN LANGUAGE ТА ЇЇ КОРЕКЦІЯ ПОДКАСТИНГОВОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ

2024-06-28T16:50:30+03:00

Фосилізація є найпоширенішою вадою мовлення здобувачів English as a Foreign Language та водночас є однією із найскладніших для корекції. Метою статейного дослідження є висвітлення чинників, які обумовлюють фосилізацію, та обґрунтування ефективності подкастингової технології як засобу корекції фонетичної компетенції. Наукова новизна полягає у висвітлені функціональних особливостей подкастів у корекції фосилізації. Природа фосилізації полягає у невідворотності глибокого та тривкого впливу рідної мови на фонетичне опанування другої мови. Зауважується, що особливого значення фонетична компетенція набуває в Aviation English, де фонетика мовлення забезпечує безпомилковість у розумінні команд. Обґрунтовується продуктивність подкастингової технології опанування EFL. Аудіювання автентичних подкастів з наступним обговоренням їх змісту за діалоговою методикою та менторською участю викладача забезпечують фонетичну взаємокорекцію. Поза тим, у діалозі досягається психологічний ефект мотивації на вдосконалення мовлення. Для створення емоційного піднесення пропонується залучати елементи едьютеймента. Аудіювання подкастів дає орфоепічний еталон, а отже розкриває можливості слухачам для рефлексії щодо власної вимови. Діалогічність же підготує майбутніх авіаспеціалістів до професійного спілкування з носіями англійської мови. Поява штучного інтелекту вносить істотні корективи у продуктивність подкастингової технології навчання. Останні модифікації штучного інтелекту розкривають широкі можливості створення не лише аудіо, а й відеоподкастів, які доповнюють аудіо-інформацію мовою тіла, рухів, виразу обличчя, жестів. Наразі ChatGPT-4 є провідною модифікацією штучного інтелекту у створенні подкастів для самоперевірки фонетичної компетенції, озвучення текстів для людей з обмеженими можливостями тощо. Назагал подкастингова технологія оволодіння English as a Foreign Language забезпечує формування індивідуальної траєкторії навчання, як цього наразі вимагає принцип студентоцентризму. Висновок. В українських реаліях звернення до подкастингової технології в корекції фосилізації має великі перспективи за студентоцентрованого навчання.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ГЕНДЕРНОЇ СТЕРЕОТИПІЗАЦІЇ У РЕКЛАМІ

2024-06-28T16:53:02+03:00

Незважаючи на тенденцію до толерантності в світі в останні роки, рекламний ринок часто залишається вірним інструментам гендерної дискримінації, продовжуючи створювати стереотипізовані гендерні образи. Ця тенденція має негативний вплив на суспільство та гальмує його розвиток у сучасному динамічному світі. Гендерна стереотипізація стає проблемою, оскільки рекламні матеріали мають потенціал викликати різні емоції у споживачів, і якщо вони є гендерно упередженими, це може глибоко проникнути в підсвідомість особистостей. Теоретична основа дослідження представлена на базі наукових праць Л. Андрушко, у яких розглянуті рекламні стратегії конструювання нормативних гендерних дискурсів, роботи Т. Мельник, у якій окреслені основні гендерні ролі та стереотипи, що лежать в основі теорії про гендер. Також у межах дослідженні було опрацьовано роботи таких учених як М. Кіммел, І. Броверман, У Ліппман, Е. Оуклі, С. Павличко, Т. Марценюк та ін. Мета статті – виявлення поведінкових форм сприйняття споживачів рекламної продукції із використанням гендерної стереотипізації. Наукова новизна отриманих результатів: окреслено механізми впливу реклами з гендерною стереотипізацією на думку споживачів; досліджено рекламний ринок із порушеннями норм щодо висвітлення гендерів. У висновку слід виділити, що дослідження показало, що західний рекламний ринок використовує гендерні наративи значно рідше, ніж раніше, проте стереотипізація досі є загальним явищем серед менш популярних брендів. Однією з найбільш поширених проблем, яка залишається актуальною в рекламній продукції, є сексуальна об’єктивізація, коли людське тіло використовується як об’єкт або елемент декору. Вульгарне та неадекватне зображення осіб під прикриттям «естетики людського тіла» може призвести до серйозних наслідків, зокрема до насильства. Гендерні моделі, які систематично транслюються, мають властивість глибоко вкорінюватися у свідомість та змінювати мислення споживачів. Деякі рекламодавці, особливо ті, хто працює з маловідомими брендами, все ще вважають, що використання стереотипів є найкращим способом доносити своє повідомлення до споживача.