ВИКОРИСТАННЯ ІНОЗЕМНОГО ДОСВІДУ У СФЕРІ БЕЗВІДХОДНОГО АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.32689/2523-4536/73-2Ключові слова:
іноземний досвід, безвідходне аграрне виробництво, нульові відходи, поводження з відходамиАнотація
Встановлено, що понад 400 міст і муніципалітетів у Європі та все більше муніципалітетів у всьому світі впроваджують відповідні стратегії як міста без відходів. Вони спрямовані на те, щоб зупинити потік відходів, але не шляхом спалювання чи захоронення відходів, а шляхом розробки процесів і систем, які не створюють жодних відходів. Боротьба з пластиковим сміттям починається з самого початку: одноразові товари слід скасувати та сприяти альтернативним системам розподілу. Але це також про виклик нового інтересу до безвідходного способу життя. Виник рух під назвою «Zero Waste», який намагається боротися зі сміттям там, де воно починається. Продукти, упаковка та матеріали виробляються, споживаються та повторно використовуються відповідально. Жодне сміття не спалюється. Забруднюючі речовини не потрапляють у ґрунт, воду та повітря. Витоки руху без відходів лежать на муніципальному рівні. Міста вже використовували цей термін у сфері поводження з відходами на початку 2000-х років. Такі американські міста, як Сан-Франциско, Нью-Йорк і Сіетл, є піонерами. Проголошена мета цих міст – зменшити залишкові відходи. Вони починаються з кількох пунктів, як це вже видно з визначення «Zero Waste International Alliance» 2019. Нульові відходи – це збереження всіх ресурсів шляхом відповідального виробництва, споживання, повторного використання та переробки продуктів, упаковки та матеріалів без спалювання та викидів у ґрунт, воду чи повітря, які є шкідливими для довкілля чи здоров’я. Економіку заохочують використовувати ресурсозберігаюче виробництво (precycling) і стимулюють циркулярну економіку (recycling). Проте участь громадян вважається найважливішим інструментом. В іншому випадку неможливо досягти уникнення утворення відходів, цілеспрямованого розділення відходів і збереження ресурсів. На додаток до зменшення загальної кількості відходів, зменшення залишкових відходів відіграє ключову роль у концепції Zero Waste, оскільки вони переробляються термічно. Завдяки кращому відокремленню типів відходів, які часто утилізуються разом із залишками, цінні матеріали можна зберегти та, таким чином, повторно використати.
Посилання
Вергун О.М., Іванюта С.П. Проблеми державного регулювання у сфері поводження з відходами та шляхи їх вирішення. Аналітична записка. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/1386/
Технології поводження з відходами харчових виробництв: навч. посіб. для ВНЗ / Г.В. Крусір, Р.І. Шевченко, Я.П. Русєва, І.П. Кондратенко, І.П. Крайнов; Одес. нац. акад. харч. технологій. Одеса : Астропринт, 2014. 400 с.
Паулі Г. Синя економіка: 10 років. 100 інновацій. 100 мільйонів робочих місць: доп. Рим. Клубу / Ред. Л. Ярошенко; пер. А. Побережна; Фонд «Богдана Гаврилишина», Фонд «Скорочення ризиків». Київ, 2012. 353 с.
Verhun, O.M. and Ivaniuta, S.P. (2013). "Problems of state regulation in the field of waste management and ways of their solution. Analytical note", available at: http://www.niss.gov.ua/articles/1386/
Krusir, H.V., Shevchenko, R.I., Rusieva, Ya.P., Kondratenko, I.P. and Krainov, I.P. (2014). Tekhnolohii povodzhennia z vidkhodamy kharchovykh vyrobnytstv: navch. posib. dlia VNZ [Technologies of waste management of food production: a textbook for universities], Astroprynt, Odessa, Ukraine.
Pauli, G. (2012). Synia ekonomika: 10 rokiv. 100 innovatsii. 100 milioniv robochykh mists: dopovid Rymskomu Klubu [Blue Economy 10 Years, 100 Innovations, 100 Million Jobs: report to the Rome Club], Fond "Bohdana Havrylyshyna" & Fond "Skorochenia ryzykiv", Kyiv, Ukraine.
