ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ ПІДХІД ДО СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТА ПОСТКОНФЛІКТНОГО ВІДНОВЛЕННЯ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

Анотація

Об’єктом дослідження є сільські території України в умовах постконфліктного відновлення та переходу до сталого розвитку на інноваційній основі. Проблема полягає у відсутності моделі, що поєднує сталий розвиток сільських територій з їх постконфліктним відновленням: на основі довоєнної динаміки населення, зайнятості й оплати праці та оцінок воєнних втрат доведено, що таке відновлення не може розглядатися як повернення до вихідної точки. Суть результатів полягає у побудові інтегральної моделі забезпечення сталого розвитку і постконфліктного відновлення, дефініцію яких уточнено ознакою резильєнтності. Систематизовано міжнародний досвід постконфліктного відновлення аграрних економік, визначено сфери ризику та обґрунтовано диференціацію політики відновлення за чотирма типами територій. Запропоновано модель інноваційного реагування (цифровий, кооперативно-інституційний, еколого-циркулярний, підприємницько-крафтовий контури), доповнену компонентою інтелектуального капіталу території на основі аналізу регіональної диспропорції фінансування науки й патентної активності. Ці результати дозволили вирішити проблему завдяки диференційованому підходу до типів територій, обґрунтуванню підприємницько-крафтового контуру як низькопорогового каналу відновлення зайнятості та інституційному механізму реалізації моделі через принцип «четверної спіралі», підхід LEADER/CLLD і поетапне впровадження змішаного фінансування. Результати пояснюються виявленим відставанням інноваційної активності аграрного сектору України від ЄС та підтверджуються верифікованими інструментами підтримки малих виробників (ARISE, гарантійний фонд, «5-7-9%»). На практиці модель, типологія територій та індекс спроможності сільської території (I_СТ) можуть використовуватися органами влади й місцевого самоврядування для розроблення диференційованих стратегій відновлення відповідно до типу території.