ТРАНСФОРМАЦІЯ ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ У 2025 РОЦІ: ІНСТИТУЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ТА СЕКТОРАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ

Анотація

У статті здійснено комплексний науковий аналіз трансформації оборонно-промислового комплексу України у 2025 році в умовах воєнної економіки та тривалої високої інтенсивності безпекових викликів. Досліджено еволюцію державної політики у сфері розвитку ОПК від ситуативного та реактивного управління до формування системного інституційного середовища. Особливу увагу приділено аналізу інституційно-правових змін, зокрема впровадженню спеціального правового режиму «Defence City», податкових і митних стимулів. У роботі досліджено трансформацію фінансової архітектури оборонно-промислового комплексу, яка у 2025 році набула ознак гібридної моделі, що поєднує пряме державне фінансування, інструменти пільгового кредитування та механізми міжнародної кооперації. Визначено, що запровадження інноваційних моделей фінансування, зокрема «данської моделі», забезпечило не лише залучення значних обсягів зовнішніх ресурсів, але й сприяло підвищенню ефективності використання фінансових коштів, скороченню логістичних витрат та стимулюванню розвитку внутрішнього виробництва озброєння. Проведено секторальний аналіз розвитку ключових сегментів оборонної промисловості України, зокрема безпілотних систем, ракетного озброєння та виробництва боєприпасів. Встановлено, що технологічна трансформація галузі має нерівномірний характер і супроводжується концентрацією ресурсів на розвитку асиметричних засобів ураження. Обґрунтовано, що активне впровадження інновацій, зокрема технологій штучного інтелекту у безпілотних системах, а також розвиток ракетних програм і локалізація виробництва боєприпасів, забезпечують зростання оборонної спроможності держави та формування її технологічної автономії. Доведено, що інституційні, фінансові та організаційні трансформації оборонно-промислового комплексу України у 2025 році сприяли підвищенню виробничої ефективності, зміцненню інноваційного потенціалу та формуванню нової моделі функціонування галузі. Визначено, що подальший розвиток ОПК потребує поглиблення міжнародної кооперації, розширення виробництва критичних компонентів, зміцнення інфраструктурної та енергетичної стійкості підприємств.