Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки

ТРАНСФОРМАЦІЙНА РОЛЬ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ПРОМИСЛОВОЇ МАТЕМАТИКИ В КОГНІТИВНІЙ ЕКОНОМІЦІ

В.С. Ніценко , Т.В. Мартин, Г.Н. Герасимчук, В.В. Деньгуб , О.М. Кульганік — Mon, 23 Mar 2026 00:00:00 +0200

Отримані результати полягають у розкритті функціональної ролі промислової математики як формального каркасу когнітивної інфраструктури, інтерпретації штучного інтелекту (ШІ) як алгоритмічного капіталу та описі «когнітивних ланцюгів створення вартості», що пронизують виробництво, логістику, фінанси, публічне управління й соціальну сферу. Завдяки міждисциплінарному підходу, який поєднує економічну теорію, промислову математику, дослідження штучного інтелекту та політико-інституційний аналіз, ці результати дозволяють узгоджено пояснити, як інтеграція ШІ та промислової математики змінює продуктивність, структуру зайнятості, когнітивну та економічну нерівність, а також вимоги до освітньої, наукової, інноваційної та соціальної політики. Пояснення результатів ґрунтується на концепції алгоритмічного капіталу, системному баченні когнітивної інфраструктури та емпіричних даних про вплив ШІ на продуктивність, інновації й глобальні ланцюги створення вартості. Отримані висновки можуть бути використані на практиці за умов наявності інституційної спроможності до розбудови промислово-математичної екосистеми, інвестицій у когнітивний капітал, розвитку національної інфраструктури даних та впровадження політик, спрямованих на забезпечення справедливого доступу до алгоритмічного капіталу й демократичного контролю над когнітивною інфраструктурою.

ЕНДОГЕННІ МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

Н.І. Тімко — Fri, 01 May 2026 00:00:00 +0300

У статті досліджено ендогенні моделі економічного зростання та їхню релевантність для поствоєнного відновлення економіки України. Проаналізовано ключові підходи Ромера, Лукаса, Джонса, Барро та Агіона-Говіта, виділено основні рушійні фактори розвитку: людський капітал, накопичення знань, інновації, науково-дослідні інвестиції та державні витрати. Особлива увага приділена моделі Агіона-Говіта, що демонструє механізм «творчого руйнування», сприяючи оновленню технологічної бази та розвитку конкуренції. Показано, що інтеграція елементів моделей Ромера, Лукаса та Барро дозволяє врахувати специфіку українських умов: відток трудових ресурсів, необхідність модернізації виробництва та стимулювання інновацій. Запропоновано інтегрований підхід до моделювання економічного зростання, який поєднує інноваційні механізми, накопичення капіталу та державну підтримку, забезпечуючи стале відновлення економіки в післявоєнний період.

МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНКИ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Т.М. Червінська — Mon, 23 Mar 2026 00:00:00 +0200

В роботі обґрунтовано методологію оцінювання соціальної відповідальності економічних систем в контексті процесів цифрової трансформації і сталого розвитку. Проведено комплексний аналіз основних принципів соціальної відповідальності в умовах цифровізації. Визначено ключові переваги та цифрові виклики, пов’язані з цими процесами. Запропоновано методичний підхід до оцінювання соціальної відповідальності з урахуванням соціально-інклюзивних, економічних та екологічних індикаторів. Означені підходи спрямовані на забезпечення інтеграції показників цифрової зрілості з реалізацією цілей сталого розвитку. Це передбачає можливості адаптації стратегічних напрямів суб’єктів господарювання до вимог процесів цифровізації, забезпечення збалансованості інноваційних змін з вирішенням соціальних завдань.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК РИНКУ НЕРУХОМОСТІ В КОНТЕКСТІ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ

О.О. Мухін — Mon, 23 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті досліджено ринок нерухомості як один із важливих напрямів повоєнного відновлення України, що поєднує соціальну функцію забезпечення житлом населення та економічні функції формування інвестиційного клімату та стимулювання суміжних галузей економіки. Обґрунтовано, що в умовах масштабних руйнувань, ресурсних обмежень і підвищених безпекових ризиків відновлення ринку нерухомості потребує переходу від традиційної моделі відбудови до стратегії сталого розвитку, заснованої на інтеграції економічних, соціальних та екологічних складових. Проаналізовано сучасні наукові підходи до проблематики повоєнного відновлення будівельного сектору та ідентифіковано системні проблеми вітчизняного ринку нерухомості в контексті сталого, зокрема високий рівень енергоємності будівель, недостатню соціальну інклюзивність, низьку адаптованість до кліматичних змін і безпекових викликів. Особливу увагу приділено економічним інструментам стимулювання розвитку ринку нерухомості, включно з компенсаційними та іпотечно-кредитними механізмами, будівельно-інвестиційними програмами, публічно-приватним партнерством, страхуванням воєнних ризиків, податковими та земельними інструментами. У межах дослідження систематизовано зарубіжний досвід упровадження екологічних інструментів сталого розвитку ринку нерухомості та обґрунтовано можливості їх адаптації до умов воєнного стану та повоєнного відновлення України. Зроблено висновок, що інтеграція економічної ефективності, соціальної орієнтованості та екологічної безпеки у стратегію розвитку ринку нерухомості створює передумови для підвищення інвестиційної привабливості, стійкості регіонів і формування сучасного, енергоефективного та безпечного житлового середовища. Запропоновано методичний підхід до оцінювання сталого розвитку ринку нерухомості в умовах повоєнного відновлення на основі формування інтегрального індексу, що поєднує економічну, соціальну та екологічну складові, та обґрунтовано три сценарії його розвитку (песимістичний, інерційний, оптимістичний).

БЮДЖЕТНЕ ФІНАНСУВАННЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА РОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ РОЗПОДІЛУ КОШТІВ В УКРАЇНІ

М.А. Андрєєв — Mon, 23 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті комплексно переосмислено логіку бюджетного фінансування закладів вищої освіти України в умовах переходу від утримувальної моделі до моделі «базова стабільність – результативні стимули». Метою дослідження є обґрунтування умов, за яких формульний розподіл державних коштів не лише забезпечує інституційну безперервність університетів, а й сприяє розвитку їхнього інтелектуального капіталу. Об’єктом дослідження є система державного фінансування закладів вищої освіти, предметом – управлінські, методичні та інформаційні механізми впливу формули розподілу на людський, структурний і реляційний капітал університетів. Методологія поєднує критичний аналіз праць, контент-аналіз нормативних актів і офіційних комунікацій, порівняльний аналіз міжнародних моделей, вторинний аналіз відкритих статистичних та бюджетних даних за 2023–2025 роки, а також практичну апробацію на прикладі вибірки українських закладів вищої освіти. Доведено, що ефект формули залежить не лише від абсолютного обсягу ресурсів, а від поєднання трьох умов: достатньої частки стабілізаційного компонента, коректного набору індикаторів і незалежної верифікації даних. Узагальнення світового досвіду показало, що результативне фінансування є корисним лише тоді, коли воно не витісняє базове фінансування та узгоджене з цілями якості, наукової продуктивності, міжнародної кооперації й працевлаштування випускників. На основі аналізу українських реалій 2024–2025 років ілюстровано, що зниження або механічне заморожування фінансування окремих закладів породжує ризики втрати людського та структурного капіталу, тоді як помірне зростання видатків створює вікно можливостей для розвитку лабораторій, цифрової інфраструктури, грантової активності та зовнішніх партнерств. Запропоновано удосконалену матрицю стимулів до якості, яка пов’язує компоненти формули з конкретними ефектами для інтелектуального капіталу та ризиками викривлення показників.

УПРАВЛІННЯ ФІНАНСАМИ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ТА РИЗИКІВ БЕЗПЕКИ

К.С. Салига — Thu, 23 Mar 2023 00:00:00 +0200

Результати дослідження свідчать про наявність стійкої тенденції до зниження фінансової автономії та підвищення боргового навантаження в умовах зовнішніх шоків. Встановлено, що перевищення темпів зростання зобов’язань над приростом доходів формує зону підвищеного ризику ліквідності. Обґрунтовано доцільність впровадження системи раннього попередження фінансових загроз, яка передбачає регулярний моніторинг критичних показників і оперативне коригування структури капіталу. Доведено, що інтеграція ризик-менеджменту у фінансову стратегію дозволяє знизити варіативність грошових потоків та мінімізувати втрати від валютних і кредитних ризиків. Практичне значення роботи полягає у формуванні комплексу інструментів стабілізації, серед яких – сценарне бюджетування, оптимізація оборотного капіталу, створення резервів фінансової безпеки та диверсифікація джерел фінансування.

КЛЮЧОВІ ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА ПІДХОДИ ДО МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

О.В. Аксьонова, О.М. Яценко — Mon, 23 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті представлено результати комплексного дослідження ключових теоретичних основ та підходів до міжкультурної комунікації в контексті міжнародних економічних відносин. Актуальність роботи зумовлена необхідністю подолання комунікаційних бар'єрів у глобалізованому бізнес-середовищі, що трансформується під впливом цифровізації та євроінтеграційних процесів. У межах дослідження виокремлено та систематизовано три магістральні наукові напрями: антропологічно-лінгвістичний, когнітивно-психолінгвістичний та інституційно-економічний. Проаналізовано фундаментальні моделі Е. Холла, Г. Хофстеде та Ф. Тромпенаарса, які складають методологічний фундамент для аналізу культурних контекстів, дистанції влади, індивідуалізму та інших вимірів, що безпосередньо впливають на прийняття управлінських рішень та стратегічне планування в транснаціональних корпораціях. Особливу увагу приділено ідентифікації та класифікації бар’єрів (вербальних, невербальних, ціннісних, психологічних та організаційних), а також розробці стратегій їх подолання через впровадження принципів diversity & inclusion та підвищення міжкультурної компетентності персоналу. Досліджено вплив цифрової трансформації на взаємодію у віддалених міжнародних командах, виявлено специфічні цифрові та технологічні бар’єри. Обґрунтовано необхідність адаптації комунікаційних стратегій (зокрема локалізації контенту) для мінімізації репутаційних та фінансових ризиків на глобальних ринках. Наукова новизна роботи полягає в інтеграції класичних моделей із сучасними цифровими інструментами аналізу (Big Data, мережевий аналіз), що дозволяє сформувати системну методологічну базу для підвищення ефективності міжнародних проектів у динамічному соціокультурному просторі.

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ ПОСТІМПЕРСЬКОГО СТЕРЛІНГА: ВІД НЕПОМІРНОГО ПРИВІЛЕЮ ДО НЕОЗАЛЕЖНОЇ СТІЙКОСТІ У ГЛОБАЛЬНІЙ МОНЕТАРНІЙ ІЄРАРХІЇ

Andrii Buz — Mon, 23 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано потребу переосмислення міжнародної ролі фунта стерлінгів у постімперську добу як інституційно детермінованого режиму, де монетарна впливовість визначається не стільки масштабом національної економіки, скільки параметрами правової юрисдикції, конфігурацією ринкової інфраструктури та очікуваннями щодо дієвості кризових запобіжників. Метою є концептуалізація «стерлінгового порядку» як інфраструктурно-юридичної конфігурації та ідентифікація механізмів, які забезпечують відносну стійкість валюти, одночасно відтворюючи ієрархію глобальних грошей і специфічні розподільчі ефекти. Методологія поєднує аналіз і синтез, індукцію й дедукцію, абстрагування та узагальнення, моделювання й системний підхід, доповнені порівняльно-історичним і каузальним аналізом для виявлення еволюційних зрушень, інституційних зв’язків і зміни тягаря коригування. Результати показують, що стійкість стерлінга підтримується комплементарною взаємодією англійського договірного права, лондонських мережевих ефектів, ліквідності та мобілізовності стерлінгової застави й архітектури ліквіднісних інтервенцій центрального банку. Водночас ця опора є контингентною: вона концентрує операційні ризики в критичних вузлах і підвищує чутливість до зовнішніх циклів ризику. Історичні привілеї трансформуються в «премію за зручність» безпечних активів і ренту фінансового посередництва, тоді як кризи дедалі частіше розгортаються як спіралі ліквідності та шоки довіри. Розподіл вигід і втрат є асиметричним між кредиторами й боржниками, працею та капіталом, а також регіонами з різною глибиною інтеграції у фінансові мережі. Показано, що валютні зрушення й стабілізаційна політика переносять витрати коригування через фінансові вузли, посилюючи просторові диспропорції. Практична цінність полягає у рамці для діагностики вразливостей ринкової структури, проєктування запобіжників для небанківських посередників, підвищення надійності платіжно-розрахункової інфраструктури та пом’якшення нерівномірної внутрішньої й міжнародної інциденції валютної волатильності.

ОПТИМІЗАЦІЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ СТАБІЛІЗАЦІЙНОГО КОНТУРУ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ

В.В. Македон — Mon, 23 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті запропоновано концептуальну модель стабілізаційного контуру, що поєднує стратегічний, процесний, контрольний і цифровий рівні управління. Визначено ключові параметри кількісної оцінки стабільності та доведено, що інтеграція KPI з процесними показниками знижує управлінські ризики та підвищує узгодженість рішень. Розроблено прикладні аналітичні інструменти, які дозволяють виявляти критичні відхилення, прогнозувати вплив зовнішніх шоків та оптимізувати розподіл ресурсів. Запропонований підхід може бути використаний керівниками компаній для побудови системи моніторингу процесної результативності, вдосконалення процедур стратегічного планування та підвищення адаптивності корпоративної структури. Застосування інтегрованих цифрових рішень сприяє скороченню часу прийняття рішень та мінімізації трансакційних витрат.

УПРАВЛІННЯ ПОКОЛІННЯМИ Z І АЛЬФА: ВИКЛИКИ ТА СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ ДЛЯ СУЧАСНОГО БІЗНЕСУ

Ю.Я. Хамига, М.О. Стаднік, С.І. Петричук — Mon, 23 Mar 2026 00:00:00 +0200

У статті розглядаються особливості менеджменту наймолодших поколінь – Z і Альфа – у сучасному бізнес-середовищі. Проаналізовано їхні ключові цінності, мотиваційні установки та очікування від роботодавця. Виокремлено основні виклики, з якими стикаються HR-фахівці та менеджери в процесі залучення, адаптації й утримання представників цих поколінь. Увагу приділено питанням міжпоколіннєвої взаємодії, гнучкості корпоративної культури та впровадження цифрових інструментів. Обґрунтовано доцільність розробки та реалізації стратегій, що сприяють ефективній інтеграції поколінь Z і Альфа у робоче середовище. Зроблено висновок, що своєчасне реагування на зміни в поведінкових моделях молодих працівників є важливою умовою підвищення конкурентоспроможності компаній у XXI столітті.