Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Економічні науки

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СІМЕЙНИХ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

І. М. Беженар, Г. І. Скиба, С. А. Кравченко — Fri, 17 May 2024 00:00:00 +0300

У статті розглянуто тенденції розвитку сімейних фермерських господарств в Україні, фокусуючись на аналізі організаційно-економічного механізму та соціально-економічної інклюзивності. Здійснено оцінку стану підтримки, визначено особливості функціонування, та висвітлено перспективи розвитку. Результати дослідження стали основою для формулювання пропозицій з удосконалення системи оподаткування, надання державної підтримки та соціального захисту сімейних фермерських господарств. Акцент на інклюзивність та сталість допомагає розробити стратегії, спрямовані на взаємодію сімейних фермерських господарств із суспільством, забезпечуючи їхню сталу ефективність та відповідальність.

ЕВОЛЮЦІЯ РОЗВИТКУ БІЗНЕС-КОНЦЕПЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА

С. В. Дацун — Fri, 17 May 2024 00:00:00 +0300

У статті висвітлено еволюцію розвитку бізнес-моделі підприємства та ідентифіковано причини, що обґрунтовують необхідність трансформації бізнес-моделей в сучасних умовах. Зокрема, охарактеризовано еволюцію розвитку сутності терміну «бізнес-модель» з огляду на основні періоди розвитку теорії̈ стратегічного управління. Систематизовано підходи різних науковців до визначення терміну «бізнес модель» крізь призму внутрішніх та зовнішніх конкурентних переваг. Проаналізовано складові елементи бізнес-моделі, зокрема стратегічну модель; ресурсну модель; мережеву модель; клієнтську модель; модель ринкової пропозиції; модель доходів; виробнича модель, модель закупівель та фінансову модель. Ідентифіковано чинники, які обґрунтовують необхідність трансформації бізнес-моделей в сучасних умовах, серед яких розглянуто такі чинники, як військовий стан, цифровізація економіки, розвиток мереж, спільні економічні платформи, децентралізація та блокчейн-технології, взаємодія з клієнтами в соціальних мережах, розвиток інтернету речей (IoT), мережевий ефект, нові бізнес-моделі у сфері послуг тощо.

ГРАНТИ ПРОГРАМИ FINNPARTNERSHIP ДЛЯ ПІДТРИМКИ ФІНСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ПРОЕКТІВ ДОВГОСТРОКОВОГО ДІЛОВОГО ПАРТНЕРСТВА

М. Я. Кобеля-Звір, О. Д. Вовчак — Fri, 17 May 2024 00:00:00 +0300

У статті досліджено грантові можливості Програми ділового партнерства «Finnpartnership» (Finnish Business Partnership Programme), що реалізується Міністерством закордонних справ Фінляндської Республіки. Продемонстровано, що українські малі та середні підприємства (МСП) мають можливість аналогічно до розташованих у країнах, які належать до переліку так званих «надзвичайно нестабільних», отримати фінансовий бенефіт від започаткування спільного бізнес-проекту, на який Програма Finnpartnership може виділити грант у розмірі до 400 000 євро на заходи для налагодження бізнес-співпраці з Фінляндією. Акцентовано: кошти, надані Finnpartnership, мають бути використані на реалізацію заходів для етапу планування фінсько-українських бізнес-проектів і розвитку існуючих бізнес-операцій. У статті продемонстровано, що грант на підтримку може бути наданий фінсько-українському консорціуму на діяльність, яка спрямована на розвиток ринків і метою якої є одне з наступного: довгострокове ділове партнерство (найпоширеніший тип проекту); техніко-економічний план інвестиційного проекту; допоміжні функції. У статті наголошено: підтримка ділового партнерства покриває витрати на фази дослідження, пілотування та навчання бізнес-проектів, спрямованих на країни, що розвиваються, в тому числі на Україну. У дослідженні відзначено: суми грантового фінансування Програми Finnpartnership становлять від 15 000 до 400 000 євро. Наголошено: проект може складатися з кількох проектних заявок, у цьому випадку кожна проектна заявка отримає мінімум 15 000 євро, втім, загальна сума, надана для проекту, що складається з більш ніж однієї проектної заявки, не повинна перевищувати 400 000 євро. Тип проекту «Техніко-економічне обґрунтування інвестиційного проекту» має виняткову верхню межу підтримки – 150 000 євро. Обґрунтовано: ініціативи співпраці необхідно планувати таким чином, щоб закласти суттєвий соціально-економічний вплив на розвиток в Україні, як-от створення робочих місць. Підсумовано: у середньостроковій перспективі країна може відчути не лише економічний, а й соціальний та екологічні ефекти від реалізації профінансованих фінськими грантами проектів, а у довгостроковій – підтримані Програмою Finnpartnership фінсько-українські проекти повинні сприяти налагодженню тривалого ділового партнерства або співробітництва з міжнародною організацією.

СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ

М. І. Писаревський, Т. М. Мірошниченко — Fri, 17 May 2024 00:00:00 +0300

Стаття присвячена дослідженню основних аспектів та обґрунтуванню стратегічних пріоритетів відновлення вітчизняної економіки з врахуванням проблем та викликів, які стоять перед Україною в контексті забезпечення стабільного економічного розвитку. Встановлено, що вітчизняна економіки зазнала значних втрат через військову агресію, але в 2023 р. продемонструвала значний потенціал для відновлення і подальшого розвитку. Наголошено, що для формування стабільного макроекономічного середовища і забезпечення відновлення національної економіки необхідно встановити оптимальні макроекономічні орієнтири та мінімізувати можливі ризики. Обґрунтовано принципі відновлення економіки в контексті орієнтації на стратегічні пріоритети розвитку, що включають зміцнення державних фінансів, провадження виваженої монетарної та справедливої регуляторної політики, адаптацію ринку праці до викликів сьогодення. Розкрито аспекти їх реалізації для обґрунтування стратегічних пріоритетів відновлення економіки.

ПЕРСПЕКТИВИ ТА ПЕРЕВАГИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ ТА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ ЗАМКНУТОГО ЦИКЛУ

Є. А. Беспалий — Tue, 21 May 2024 00:00:00 +0300

У статті вивчається досвід переходу розвинених країн світу, до моделі циркулярної економіки. Багато країн світу мають власні програми розвитку цієї моделі економіки. Тому є нагальна потреба у поглибленому вивченні, залученні та адаптації сучасного світового досвіду в економіку України. Важливим є дослідження теоретичних засад циркулярної економіки та вивчення моделей формування циркулярної економіки. Підвищення економічної активності країн Європейського Союзу та програми розвитку узгоджується з політикою залучення інвестицій у циркулярну економіку. Дослідження емпірично підтвердило, що існують виклики на шляху імплементації моделі циркулярної економіки, пов'язані зі свідомістю населення та можливостями працевлаштування в цих сферах. Вивчення досвіду та підходів до вирішення проблеми впливу інновацій на циркулярну економіку показує, що зелена економіка не могла б існувати без розвитку інновацій, але, з іншого боку, вони є її рушійною силою. У роботі розглянуті основні переваги зеленої економіки замкнутого циклу та важливі аспекти розвитку циркулярної економіки в забезпеченні сталого розвитку держави. Визначено важливість залучення інновацій, що дозволяють проводити ефективніше впровадження циркулярної економіки з метою сприяння сталому розвитку. У статті розглядаються наукові дослідження вчених різних країн світу з розвитку циркулярної економіки. Визначено, що впровадження більш прогресивних технологій дає можливість не тільки знизити негативний вплив на навколишнє середовище поточної виробничої діяльності, але і зменшити кількість накопичених відходів минулих періодів. Циркулярна економіка сприяє продовженню життєвого циклу продукції та сприяє розвитку та використанню відновлюваних джерел енергії, зменшує використання хімічних речовин, що перешкоджають повторному використанню та поверненню в біосферу, сприяє зменшенню відходів. Циркулярна економіка має як операційні, так і стратегічні переваги та має значний потенціал в економічній, діловій, екологічній та соціальній сферах. Ця нова модель сприяє зменшенню забруднення навколишнього середовища, зменшенню ресурсної залежності, сприяє збільшенню зайнятості. Циркулярна економіка спрямована на сприяння технічному прогресу та інноваційному розвитку. Але досі існує багато бар'єрів, у тому числі фінансово-економічних, інституційних, технологічних, що гальмують перехід до циркулярної економіки.

ВИКЛИКИ ТА КЛЮЧОВІ НАПРЯМИ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ У ПОСТВОЄННИЙ ПЕРІОД

В. С. Богун — Fri, 17 May 2024 00:00:00 +0300

У статті досліджено сучасні виклики та основні тенденції відновлення й відбудови економіки держави у поствоєнний період. Проаналізовало економічні показники до початку повномасштабного вторгнення та в період перебування країни в стані війни. Визначено, що основні ризики економічної динаміки й сповільнення росту пов'язані з затяжною тривалою війною, міжнародною глобальною економічною рецесією, нестабільним становищем підприємств, порушенням глобальних виробничих ланцюгів. Криза національної економіки та негативні тенденції, що зумовлені війною стають чинником появи тривалих негативних трендів. До ключових загроз віднесено корупцію, демографічну ситуацію, невизначеність, фінансове законодавство, ресурси та політичну нестабільність. Обґрунтовано, що для реагування на прояви соціально-економічної кризи має бути підвищення стійкості та раннє відновлення, що передбачає здійснення таких кроків як: підтримка уряду міжнародними партнерами України; зміцнення інститутів громадянського суспільства та місцевих громад; збереження і розвиток започаткованої тенденції на мінімізацію регуляторного впливу владних інституцій на операційне функціонування економіки; зміна цілей структурної економічної політики держави; повоєнне прискорене економічне зростання та розвиток. Акцентовано увагу на фінансовій й гуманітарній підтримці зарубіжних держав-партнерів. Для збалансованого плану відбудови вбачається важливим дотримуватися відповідної етапності вживаних заходів. Наголошено на позитивному впливі щодо темпів соціально-економічного розвитку й зниження трансакційних, трансформаційних витрат діяльності регуляторних структур публічного сектора. Обґрунтовано ключові напрями відновлення зруйнованої після війни національної економіки.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ: АНАЛІТИКО-ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ

В. В. Гой — Fri, 17 May 2024 00:00:00 +0300

У роботі досягнута мета дослідження щодо розробки та застосування інтелектуальної економічної системи будівельних підприємств, враховуючи аналітико-практичні аспекти. У роботі вирішені наступні завдання: визначення заходів підвищення ефективності розробки та застосування інтелектуальної економічної системи будівельних підприємств; розробка аналітико-практичного підходу до формування та використання інтелектуальної економічної системи. Запропоновані напрями формування та використання інтелектуальної економічної системи будівельних підприємств у контексті оптимізації створення й застосування інформаційно-аналітичного забезпечення відносно економічних чинників, спрямованих на зміцнення фінансового стану через коефіцієнти: поточної ліквідності; фондовіддачі; оборотності оборотних активів; індекси рентабельності реалізації будівельної продукції; фінансової автономії; фінансової залежності.

РОЗВИТОК ЕКОСИСТЕМИ ІННОВАЦІЙ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Я. О. Жидик — Fri, 17 May 2024 00:00:00 +0300

У статті розглянуте явище цифровізація та інновації, які відіграють ключову роль у розвитку національних економік, забезпечуючи стрімке зростання продуктивності та конкурентоспроможності. Робота спрямована на аналіз теоретичних та методичних аспектів цифрової трансформації для вдосконалення функціонування вітчизняної екосистеми інновацій. Основна теза полягає в тому, що інтенсифікація цифрових трансформацій є критичною для розвитку економічних переваг України на глобальному ринку. У статті використано комбінацію кількісного та якісного аналізу, включаючи вивчення наукової літератури, класифікацію інновацій та оцінку поточного стану цифровізації в Україні. У результаті дослідження було виділено ряд рекомендацій, які необхідно впровадити задля подальшого процесу цифровізації в національній економіці.

РОЗВИТОК ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

С. М. Кваша, О. М. Павленко, В. Л. Вакуленко — Fri, 17 May 2024 00:00:00 +0300

Протягом останніх двох років в Україні спостерігається низка проблем у контексті розвитку аграрного сектору, причиною яких є саме повномасштабна війна. Окупація територій, руйнування підприємств та блокування транспортних шляхів – усе це стає причиною погіршення стану розвитку сільського господарства України. Як наслідок, відбувається низка змін у контексті розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрного сектору економіки України. Тому у дослідженні розглядається сучасне становище аграрного виробництва України та зовнішньоекономічної діяльності аграрного сектору в умовах воєнного стану. Спершу проаналізовано основні проблеми розвитку сільського господарства в умовах повномасштабної війни. Окрім цього, проведено аналіз динаміки обсягів виробництва сільськогосподарської продукції за період 2018-2022 рр. Далі проаналізовано основні збитки, які зазнали рослинництво та тваринництво в умовах воєнного стану. Також визначено основні наслідки воєнного стану для зовнішньоекономічної діяльності аграрного сектору. На основі динаміки прибутку від експорту встановлено, що прибуток від експорту сільськогосподарської продукції знижується, хоча у 2023 році обсяги експорту поступово відновлюються. Крім того, з’ясовано основні заходи, які забезпечують поступове покращення стану розвитку зовнішньоекономічної діяльності аграрного сектору України за сучасних умов. На основі проведеного аналізу визначено основні дії, які мають в подальшому вдосконалити сучасний стан зовнішньоекономічної діяльності аграрного сектору.

ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ НА ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Г. О. Кришталь, А. С. Касаджик, В. В. Томах — Fri, 17 May 2024 00:00:00 +0300

Сучасна економічна динаміка та постійна зміна умов глобального ринку визначають необхідність активного застосування інновацій як стратегічного інструменту для досягнення успіху та стійкості на національному та міжнародному рівнях. Метою даної статті є докладне обґрунтування важливості інтенсифікації інноваційної діяльності з метою підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Методологія. Авторами відмічено ключові аспекти, що визначають інноваційну діяльність, які полягають в орієнтації на нове наукове знання та впровадження нових продуктів або послуг. Наукова новизна. Зазначено форми інноваційної діяльності, такі як: організація виробництва, попередні розробки, маркетинг нових продуктів, придбання прав на інтелектуальну власність, придбання упредметненої технології та виробниче проектування, яке охоплює підготовку планів та креслень для визначення виробничих процедур і технічних специфікацій, необхідних для успішної реалізації інновацій. Інновації на підприємстві є важливим фактором, що впливає на всі сфери бізнесу і взаємодіє між ними. Для належної оцінки кожної інновації, від концепції до її впровадження на всьому підприємстві, рекомендується об'єднувати їх у єдиний портфель інновацій. Такий підхід сприяє створенню системного плану впровадження новаторських рішень і підвищує ефективність їх використання. Єдиний портфель інновацій дозволяє підприємству краще розуміти взаємозв'язок між різними ініціативами та їх вплив на різні аспекти бізнесу. Це створює можливість визначати пріоритети, адаптувати стратегії та забезпечувати взаємодію між відділами. Такий інтегрований підхід робить підприємство більш гнучким та адаптованим до викликів ринку, сприяючи його стійкому розвитку та конкурентоспроможності. Висновки. Інноваційна діяльність стає вирішальним фактором у конкурентній боротьбі, забезпечуючи умови для стійкого довгострокового розвитку підприємства. Важливо враховувати, що інновації можуть стосуватися не лише продуктів, а й процесів, організаційної структури та маркетингу. Підприємства, які активно впроваджують інновації, стають здатними адаптуватися до змін ринкового середовища, забезпечуючи необхідний рівень гнучкості та відповідність сучасним вимогам. Авторами зазначено, що інновації виступають як ключовий фактор, що допомагає сучасним підприємствам здобувати та утримувати лідерські позиції в глобальному економічному середовищі.

СТРУКТУРА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ СУЧАСНИХ ІНЖИНІРИНГОВИХ СЕРВІСІВ

О. О. Левіт — Fri, 17 May 2024 00:00:00 +0300

Проблеми управління інтелектуальним капіталом з урахуванням змін технологічних ландшафтів турбують багатьох вчених і є актуальними у галузях з наукомісткою працею. Метою цієї розвідки є узагальнити матеріал щодо класифікації інтелектуального капіталу в контексті підприємства з надання інжинірингових послуг, і запропонувати удосконалену модель його структури з виділенням головних елементів. Наведено обґрунтування стратифікації інтелектуального капіталу на статичний та змінний шари. Запропоновано розглянути дефініцію інформаційно-технологічного капіталу та відокремити його у структурі як окрему домінанту. Наведений аналіз значущості клієнтського капіталу у контексті надання інжинірингових сервісів в ланцюзі створення нової цінності. Сформульовано можливості подальших наукових досліджень, які забезпечує така інтерпретація структури інтелектуального капіталу.

ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ НАУКИ В УКРАЇНІ: ВИКОНАННЯ НАУКОВИХ ПРОЄКТІВ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ІНТЕРНЕТ-ПЛАТФОРМИ «ВІЛЬНА НАУКА»

Н. С. Петренко — Fri, 17 May 2024 00:00:00 +0300

У дослідженні було поставлено за мету з’ясування нинішнього стану популяризації науки Україні в період воєнного стану, а також з’ясування щодо просування наукових відкриттів в Україні через призму інформаційного суспільства, а саме онлайн-платформи «Вільна наука». Дане дослідження розкриває сутність ролі молодих науковців України у виконанні наукових проєктів в екстремальних умовах, а саме війни. Це обумовлено тим фактом, що саме науко центричність повинна стати основою здатності суспільства справлятися зі складними соціально-економічними викликами в житті держави та відновлювати її соціально-економічний розвиток після війни. Після повномасштабного вторгнення росії українські науковці опинилися в надзвичайно складних умовах життя чи то в безпечнішій частині країни, чи на окупованих територіях, чи за кордоном. Для тих, хто залишається в дослідженні, руйнування цивільної інфраструктури та психологічний стрес можуть різко сповільнити прогрес дослідження. Існують обмежені знання щодо впливу війни на українські дослідження. Однак, незважаючи на всі ці труднощі, більшість науковців продовжують наукову діяльність. Що стосується тих, хто залишився, заклади по всій Європі та за її межами можуть запропонувати безліч програм підтримки, таких як програми дистанційного відвідування, доступ до цифрових бібліотек і комп’ютерних ресурсів, а також гранти на спільні дослідження. Досліджено розподіл українських проєктів по семи науковим тематичним напрямам: технічні, гуманітарні, економічні, біологічні, природничі, космічні та агро. Було виявлено лідерів серед Інститутів НАН України та закладів вищої освіти. Досліджено розподіл виграних проєктів по регіонам, виявлено лідерів серед них. У роботі наведені виграні проєкти, анотацію до кожного з них, апробацію та впровадження (акти впровадження, виступи на конференціях, наукові публікації тощо). Для наукового обґрунтування результатів досліджень онлайн-платформи «Вільна наука» як фактору популяризації науки в Україні, був використаний статистичний метод, теоретичний та метод узагальнення. Наперекір новим викликам часу – спочатку пандемії коронавірусу, тепер жорсткого вторгнення росії на територію нашої держави, наука залишається рушійною силою прогресу людства. Так як, результати новітніх наукових досліджень ще раз підтвердили неабиякий вплив на розвиток економіки, екології, медицини, освіти, соціальної сфери та сільського господарства і, насамперед – безпеки держави.

ФУНКЦІОНУВАННЯ АГРОХОЛДИНГІВ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ

Д. С. Петруньок, С. М. Тегіпко — Fri, 17 May 2024 00:00:00 +0300

В статті ідентифіковано чинники впливу військового стану на функціонування вітчизнаняних агрохолдингів та розроблено пропозиції щодо адаптації їх діяльності до нових умов бізнес-середовища. Охарактеризовано наслідки негативного впливу російської збройної агресії проти України на функціонування сільськогосподарського сектору України. Досліджено особливості функціонування агрохолдингів в умовах воєнного стану. Проаналізовано вплив воєнних дій на діяльність агрохолдингів, визначено основні проблеми, з якими вони стикаються. Розглянуто практику адаптації діяльності агрохолдингів до змінних умов бізнес-середовища під час воєнного конфлікту, зокрема вихід на нові ринки, диверсифікація виробництва, впровадження нових технологій, альтернативні шляхи транспортування та постачання, встановлення партнерських відносин з міжнародними компаніями. Наведено приклади успішної адаптації діяльності агрохолдингів до змінних умов під час воєнного конфлікту. Акцентовано увагу на необхідності взаємодії та співпраці агрохолдингів з владою для забезпечення стабільності функціонування сільськогосподарського сектору. Запропоновано напрями адаптації діяльності агрохолдингів до бізнес-середовища, особливість якого породжена військовими діями.

СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ ІНВЕСТУВАННЯ В АГРОБІЗНЕС В УМОВАХ ВІЙНИ

В. В. Сергієнко — Fri, 17 May 2024 00:00:00 +0300

У статті проведено аналіз сучасного стану іноземного інвестування в аграрний сектор України в умовах повномасштабної війни, яка розпочалась у країні з лютого 2022 р. Розглянуто динаміку прямих іноземних інвестицій в агробізнес у період з 2015 р. по 2022 р. та виявлено на неоднорідні тенденції, що свідчать про коливання інтересів та умов інвестування. Розглянуто вплив війни на інвестиційну активність в Україні та виявлено, що не зважаючи на негативний вплив війни, інвестування в агробізнес поступово відновлюється та має позитивну динаміку. Проаналізовано результати досліджень Європейської Бізнес Асоціації та Gradus Research, які вказують на спад індексу інвестиційної привабливості України, але також на певний оптимізм та готовність підприємців продовжувати інвестувати в країну. Проаналізовано основні чинники, що впливають на інвестиційну активність в Україні, зокрема корупція, недосконала судова система та загальний інвестиційний клімат. Особлива увага приділяється позитивним зрушенням, таким як зміна статусу України у якості кандидата на вступ до Європейського Союзу та розвиток цифрових технологій в країні. Розроблено рекомендації щодо обґрунтування стратегій інвестування в агробізнес України в умовах війни. Основними напрямками розвитку в цій сфері вважаються техніко-технологічне оновлення, розвиток переробної сфери, підвищення якості продукції, розширення і модернізація інфраструктури, а також управління ризиками.

МЕХАНІЗМ ОПТИМІЗАЦІЇ ДЕВЕЛОПЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

П. А. Фісуненко, О. В. Герасименко — Fri, 17 May 2024 00:00:00 +0300

Стаття присвячена розробці механізму оптимізації девелоперської діяльності на основі поєднання процесного та структурного підходів, що дозволяє врахувати можливості вдосконалення діяльності за різними напрямами з врахуванням їх пріоритетності. Доведено доцільність пошуку напрямів оптимізації діяльності девелоперської компанії в трьох сферах: напрямів оптимізації структури набору проектів; напрямів оптимізації відносин зі стейкхолдерами; напрямів оптимізації внутрішніх процесів. Розроблено механізм оптимізації девелоперської діяльності, що ґрунтується на використанні інформаційно-аналітичної бази та складається з ситуативно-ідентифікаційного, варіантно-імітаційного, регламентно-рекомендаційного, діяльнісно-реалізаційного та контрольно-корегуючого блоків. Побудований механізм дозволяє визначити прогнозовані результати запровадження окремих напрямів оптимізації та їх комбінацій із застосуванням методів імітаційного моделювання та встановлених (залежно від стадії життєвого циклу) пріоритетів.

ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МІЖНАРОДНИХ АГРОТРЕЙДЕРІВ НА ОСНОВІ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ

О. М. Яценко, О. М. Яценко, В. Є. Осадчук — Fri, 17 May 2024 00:00:00 +0300

Статтю присвячено дослідженню впливу використання інноваційних технологій для підвищення конкурентоспроможності агротрейдерів та розвитку сектору сільського господарства в цілому. Визначено вплив нових технологій на різні етапи ланцюгів доданої вартості. Охарактеризовано основні виклики з якими зіштовхуються агротрейдери, а також рушійні драйвери для адаптації нових технологій у сільськогосподарському секторі. Виокремлено ключові технології та визначено їх вплив на харчові ланцюги постачання та сільське господарство загалом. Встановлено, що використання нових технологій призводить до посилення інтеграційних процесів в агропродовольчій сфері на корпоративному рівні. Розглянуто провідні компанії-лідери галузі та їх успішну імплементацію інноваційних технологій у свою діяльність. Розроблено SWOT-аналіз для надання рекомендацій компаніям на ринку.

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

М. А. Заєць, О. В. Мірошниченко, А. Р. Скальська — Fri, 17 May 2024 00:00:00 +0300

Стаття розглядає важливість створення сучасної системи управління для підприємств, яка дозволить організації перейти на новий етап розвитку та врахувати необхідність модернізації організаційної структури управління з урахуванням змін у зовнішньому середовищі. Основні підходи до розуміння сучасного стану, закономірностей розвитку, проблем існування та функціонування системи управління підприємством були узагальнені. Особливу увагу приділено висвітленню практичного досвіду застосування управлінського аналізу діяльності підприємства в процесі поетапного розвитку систем управління підприємством. Були розглянуті ключові підходи до визначення таких економічних категорій, як ефективність та результативність системи управління, з урахуванням їх відмінностей та характеристик. Мета управління організацією була освітлена в контексті сучасного рівня розвитку ринкових відносин в Україні. Було відзначено, що важливим є оцінка ефективності системи управління за критеріями ефективності всіх підсистем підприємства: економічної, організаційної та соціальної. Були узагальнені основні проблеми, які виникають при забезпеченні ефективності управління на вітчизняних підприємствах в умовах сучасного господарювання. На основі виявлених проблем були запропоновані ключові методи оптимізації системи управління на вітчизняних підприємствах в умовах нестабільної економіки та складних соціальних умов в країні. Розглянуто сутність та ключові принципи функціонування системи управління, з особливим наголосом на їх фундаментальну роль у діяльності всіх соціально-економічних об'єктів і підсистем підприємства. Описано основні системи управління, які допомагають підприємству виконувати свою місію на ринку, зберігаючи стабільні позиції та конкурентоспроможність. При розгляді визначальних напрямів оптимізації системи управління підприємством основний акцент робиться на конкурентоспроможності та компетентності комерційної діяльності, адаптивності організації до мінливих умов зовнішнього середовища та своєчасному прийнятті суб’єктом господарювання відповідних управлінських рішень. Виділено основні напрями для поліпшення системи управління підприємством, які орієнтовані на вдосконалення процесів планування, обліку та контролю економічної діяльності на ринку.

УПРАВЛІНСЬКІ МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАБІЛЬНОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА: СУТНІСТЬ І ВИДИ

Т. В. Кулініч — Fri, 17 May 2024 00:00:00 +0300

Метою статті є визначення видих та змістових особливостей управлінського механізму забезпечення стабільності економічного розвитку підприємства. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю протидії якісно новим, за характером, зовнішнім та внутрішнім викликам, що виникли внаслідок військового нападу російської федерації (рф) на Україну. За результатами дослідження розглянуто формат економічних методів та інструментів управління стабільністю економічного розвитку підприємства. Доведено, що цей формат вирізняється спрямованістю на ефективне функціонування підприємства з точки зору економічних показників та результативності. У дослідженні розглянуто формат організаційних методів та інструментів управління підприємством. Доведено, що цей формат вирізняється спрямованістю на ефективне керівництво та організацію його роботи (внаслідок гнучкості впливу з кризового центру, зміцнення ланцюжка управління, забезпечення стабільності системи внутрішніх і зовнішніх комунікацій, планування навантаження). У дослідженні розглянутий формат структурних методів та інструментів послідовного розподілу обов’язків. Доведено, що цей формат вирізняється спрямованістю на релевантність розподілу обов'язків та відповідальності за взаємоузгоджені дії, які мають строго встановлені терміни виконання (внаслідок гнучкості та адаптивності класифікації обов’язків та завдань, складу кризових команд, систем планування заміщення персоналу та автоматизації рутинних завдань). За результатами дослідження розглянутий формат інформаційних методів та інструментів управління підприємством. Доведено, що цей формат вирізняється спрямованістю на стабільність доставляння інформації управлінському персоналу (внаслідок комплексності та адаптивності систем електронного документообігу, засобів доступу, системи миттєвого сповіщення та системи збору та аналізу даних). Практична цінність дослідження полягає у створенні можливостей для детального розгляду шляхів ефективного використання економічних методів та інструментів з метою формування стратегічних резервів забезпечення стабільності в умовах несприятливих обставин.

АНАЛІЗ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ЗМІНАМИ ДЛЯ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА У КОМПАНІЯХ

С. Ю. Тарасов — Fri, 17 May 2024 00:00:00 +0300

Сучасні компанії перебувають у постійному стані змін та викликів, пов'язаних зі швидким розвитком технологій, змінами в економічних умовах та потребах споживачів товарів чи послуг, які вони виробляють. Для забезпечення конкурентоспроможності та стійкого розвитку вони (компанії) повинні бути гнучкими та інноваційно налаштованими. Управління змінами виступає ключовим чинником у створенні сучасного інноваційного середовища, яке сприяє впровадженню нововведень та підтримує стратегічний розвиток сучасних компаній. В статті розглянуто аналіз різноманітних методів управління змінами та їх ефективності у стимулюванні інноваційного потенціалу сучасних компаній. Використовуючи останні дослідження та публікації, виявлено невирішені аспекти проблеми та надано рекомендації для подальшого розвитку цього напрямку досліджень.

ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОТИДІЇ ТІНЬОВІЙ ЕКОНОМІЦІ В УКРАЇНІ

Г. В. Грищук, С. О. Чепіль — Fri, 17 May 2024 00:00:00 +0300

У статті досліджено поширення тіньової економічної діяльності в Україні, яка загрожує економічній безпеці держави, зменшує податкові надходження та викривлює конкурентне середовище. Проаналізовано важливість посилення податкового контролю, яка є нагальною потребою для детінізації економіки. Досліджено, що існуюча в Україні система податкового контролю не повністю відповідає сучасним викликам і потребує серйозних реформ та удосконалень. У зв’язку з цим актуальність обраної теми дослідження зумовлена необхідністю підвищення ефективності податкового контролю як невід’ємної складової комплексного підходу до детінізації економіки в Україні. Завдання набуває особливої уваги в контексті імплементації Плану дій BEPS, гармонізації вітчизняного законодавства з міжнародними стандартами, активізації міжнародного співробітництва у сфері протидії ухиленню від оподаткування та розмиванню податкової бази.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ СТАТУСУ ПОДАТКОВОГО РЕЗИДЕНТА ПРАЦІВНИКІВ ЗА КОРДОНОМ

Т. Р. Яроцька — Fri, 17 May 2024 00:00:00 +0300

Під час російської агресії проти України трудова міграція з України досягла значних масштабів, оскільки українські компанії перенесли частку економічної діяльності за кордон (наприклад, українські авіалінії). Початковим моментом щодо оподаткування доходів працівника, отриманих за кордоном, є визначення статусу податкового резидента. Ця тема є актуальної у зв’язку з мобільністю трудових ресурсів, трудовою міграцією з України до початку широкомасштабного вторгнення в Україну та особливо під час воєнного стану. У статті встановлено, що в українському законодавстві критерії податкового резидентства передбачають всебічний та глибокий аналіз особистих обставин фізичної особи. Згідно з коментарями ОЕСР, для визначення постійного місця проживання необхідно також врахувати тривалість та регулярність перебування в іншій країні, що є ознакою зв'язку з цією державою. Але тривалість перебування працівника в іноземній державі може бути подовжена через події, спричинені війною (наприклад, міркування особистої безпеки, пошкодження місця проживання в Україні, проблеми з інфраструктурою в Україні тощо). Під час дослідження іноземного досвіду виявлено, що найчастіше застосовують декілька критеріїв для визначення податкового резидентства фізичної особи. Але деякі країни використовують обмежений перелік критеріїв або навіть один критерій для визначення податкового резидентства фізичної особи. Такий спрощений підхід може спричинити, зокрема, подвійне податкове резидентство індивідуума (особливо під час війни). Наприклад, фізична особа визнана податковим резидентом України згідно з центром її життєвих інтересів і, у цей же час, визнана податковим резидентом іншої країни через перебування на території цієї країни 183 дні та більше. Автор пропонує для визначення податкового резидентства фізичної особи запровадити додатковий тимчасовий інструмент – дозвіл на виключення певної кількості днів перебування за кордоном через причини, викликані російською агресією проти України (наприклад, 45-180 днів) із розрахунку загальної кількості днів перебування на території іншої країни.