https://journals.maup.com.ua/index.php/expert/issue/feedЕксперт: парадигми юридичних наук і державного управління2025-02-20T11:15:56+02:00Open Journal Systems<p><strong><img style="float: left; padding-right: 10px; padding-bottom: 10px;" src="http://journals.maup.com.ua/public/site/images/admin/expertcover.png" />ISSN (Online):</strong> <a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2617-9660" target="_blank" rel="noopener">2617-9660</a> <br /><strong>DOI:</strong> 10.32689/2617-9660<br /><strong>Галузь знань: </strong>право; публічне управління та адміністрування; міжнародні відносини.<br /><strong>Періодичність:</strong> 4 рази на рік.<br /><strong>Фахова реєстрація (категорія «Б»):</strong> <a href="https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-rishen-atestacijnoyi-kolegiyi-ministerstva-shodo-diyalnosti-specializovanih-vchenih-rad" target="_blank" rel="noopener">Наказ МОН України № 1643 від 28 грудня 2019 року (додаток 4)</a>.<br /><strong>Спеціальності:</strong> 081 – Право; 281 – Публічне управління та адміністрування; 293 – Міжнародне право.</p>https://journals.maup.com.ua/index.php/expert/article/view/4538ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТВОРЕННЯ, СУЧАСНОЇ СТРУКТУРИ, ПОВНОВАЖЕНЬ І ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ АЗЕРБАЙДЖАНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ТА УКРАЇНИ У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН2025-02-20T09:30:47+02:00Хусейн Агаєв[email protected]<p>У науковій статті висвітлено історичні етапи виникнення прокуратури в Азербайджанській Республіці та в Україні. Встановлено, що в Російській імперії як прокуратура Азербайджану так і прокуратура України було побудовано за одним зразком. Вони підпорядковувалися Генеральному прокурору Російської Імперії і виконували в переважній більшості роль статистів при вирішенні справ. Після революції 1917 року та ліквідації Російської Імперії як в Україні так і в Російській імперії була зроблена спроба утворення своєї системи прокуратури, але і Україна і Азербайджанська республіка були окуповані російськими військами і їм була нав’язана загальна система прокурор Радянського Союзу Лише після розпаду Радянського Союзу у кінці ХХ сторіччя спроба створення національних прокуратур в обох державах була успішною. На сьогодні прокуратура України і Азербайджанської республіки створені відповідно до Конституцій України та Азербайджанської республіки і мають певні особливості у діяльності по захисту прав і свобод фізичних та юридичних осіб. Щодо структури прокуратури Україні та Азербайджанської Республіки спостерігаються певні відмінності. В Азербайджанській Республіці в загальній системі прокуратури функціонує військова прокуратура. Вона була створена одразу після розпаду Радянського Союзу у зв’язку з війною Азербайджанської республіки з Вірменією. В Україні навіть після нападу Російської Федерації до сьогодні не створено військової прокуратури. Щодо побудови прокуратури то вона не має особливих відмінностей. Існує центральний апарат та територіальні підрозділи, які підпорядковані центральному апарату. Є окремі відмінності і в системі повноважень прокуратури України та Азербайджанської республіки. В Україні завдяки новому законодавству прокуратура певною мірою стала більш демократичною. Прокурори не впливають на діяльність підприємств, установ та організацій у сфері законодавчої діяльності, тобто відсутній так званий «загальний нагляд», який був запроваджений ще в Радянському Союзі. В Азербайджанській Республіці прокуратура ще здійснює загальний нагляд. Прокуратура в Україні позбавлена права впливу на судову систему. В Азербайджанській Республіці у прокурорів залишилося право принесення протестів на рішення суддів, які припиняють виконання рішень і відповідно справа має розглядатися повторно.</p>2024-12-30T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 https://journals.maup.com.ua/index.php/expert/article/view/4539ІНСТИТУТ ПРИСЯЖНИХ В УКРАЇНІ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ2025-02-20T10:58:32+02:00Євгеній Анатолійович Богданов[email protected]<p>У науковій статті встановлено, що інститут присяжних в Україні перебуває на етапі трансформації та потребує суттєвого реформування відповідно до міжнародних стандартів здійснення правосуддя. Досліджено основні виклики, що постають перед функціонуванням суду присяжних в Україні, зокрема: недосконалість процедури формування списків присяжних, низький рівень правової культури та свідомості громадян, відсутність належного механізму матеріального забезпечення присяжних, проблеми організаційного характеру при формуванні складу суду присяжних. Обґрунтовано, що ефективне функціонування інституту присяжних потребує системного підходу до його реформування, що включає удосконалення законодавчої бази, запровадження освітніх програм для присяжних, створення єдиної електронної системи формування списків присяжних, розробку механізмів захисту прав та гарантій діяльності присяжних. Встановлено необхідність розширення категорій справ, які розглядаються за участю присяжних, та запровадження класичної моделі суду присяжних. Здійснено висновок, що реформування інституту присяжних має відбуватися з урахуванням міжнародного досвіду, особливо практики США та Великобританії, де цей інститут функціонує найбільш ефективно, та національних особливостей правової системи України. Визначено, що ключовими напрямами реформування мають стати: удосконалення процедури відбору присяжних через створення єдиної електронної системи формування списків та встановлення чітких критеріїв відбору; підвищення рівня їх правової освіти шляхом запровадження спеціальних навчальних програм та тренінгів; посилення гарантій незалежності через встановлення додаткових механізмів захисту від незаконного впливу та тиску; забезпечення належного матеріально-технічного забезпечення їх діяльності включно з адекватною оплатою праці та компенсацією витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків присяжного; створення ефективного механізму взаємодії присяжних з професійними суддями, що передбачає чіткий розподіл повноважень та налагоджену систему комунікації. Така комплексна реформа сприятиме підвищенню ефективності суду присяжних як важливого інституту демократичного суспільства та забезпечить його відповідність міжнародним стандартам здійснення правосуддя.</p>2024-12-30T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 https://journals.maup.com.ua/index.php/expert/article/view/4540ТАКТИКА ПРОВЕДЕННЯ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ2025-02-20T11:02:24+02:00Олена Григорівна Бондаренко[email protected]<p>Метою статті є дослідження тактики проведення огляду місця події після вчинення терористичного акту, визначено основні етапи та принципи даної роботи та з’ясовано, як забезпечити максимальну ефективність цього процесу. Адже огляд місця події є одним із найбільш важливих етапів у розслідуванні цього виду правопорушення. Тому правильна тактика його проведення є основою для ефективного розслідування терористичних актів. Нa сьогоднішній день тероризм— це одне з найактуальніших і найскладніших питань, які постають перед сучасним світом. Терористичні акти мають руйнівний вплив не лише на безпеку і стабільність держав, але й на морально-психологічний стан кожного члена суспільства, підривають довіру до інститутів влади та підвищують рівень напруженості в глобальному масштабі. Розслідування терористичних актів можна віднести до найбільш складних і важливих складових боротьби з тероризмом. Після здійснення теракту необхідно буде не тільки встановити і затримати винних, а й усунути причини, що призвели до нападу, для подальшого запобігання нових злочинів і захисту громадської безпеки. У науковій статті висвітлені різні аспекти щодо проведення огляду місця події, а саме приділено увагу специфіці роботи спеціалістів з різних галузей, що обов’язково залучаються для якісного та детального огляду. Також розглянуто тактичні прийоми проведення слідчих дій, етичні та правові проблеми, що виникають під час розслідування та координація між собою різних служб. Методи дослідження: в ході роботи були використані загальнонаукові методи, а саме: метод спостереження, метод порівняння, метод опису, за допомогою якого було закріплено та передано досліджений матеріал. Спеціально-юридичний метод – юридична оцінка фатів, виявлення тенденцій та закономірностей юридичної практики. Результати. В даній статті приділено увагу з’ясуванню поняттю тероризм, як однієї із найактуальніших проблем сьогодення, а також протидія цьому негативному правопорушенню в світі. Проведено аналіз міжнародних засобів та інституцій боротьби щодо створення загальної системи протидії тероризму. Розглянуто тактику проведення окремих слідчих дій, а саме огляду місця події при вчиненні терористичного акту. Обговорення. Проаналізовано складнощі проведення огляду місця події після вчинення терористичного акту так як це складний і багатогранний процес, який вимагає високої професійної підготовки, ретельного планування та координації між різними службами. З одного боку, необхідно зібрати всі можливі докази для слідства, а з іншого — забезпечити безпеку постраждалих, рятувальників і правоохоронців, що працюють на місці.</p>2024-12-30T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 https://journals.maup.com.ua/index.php/expert/article/view/4541ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА – ОСНОВОПОЛОЖНИЙ ПРИНЦИП ПРИВАТНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН2025-02-20T11:05:58+02:00Юлія Коросташивець[email protected]<p>Принцип верховенства права має своє закріплення в нормах публічного та приватного права і займає одне з основних місць серед інших принципів. Верховенство права – це принцип, що охоплює найвищі загальнолюдські цінності та права, які закріплені в Конституції України і визначає людину вищою над державою. Основною метою верховенства права є утвердження порядку, який за своєю природою покликаний обмежувати вплив держави, здійснює обмеження держави, передусім суспільством, та створює відповідні правові механізми. Тлумачення і механізм правового застосування принципу верховенства права здійснюється Конституційним Судом України, судами загальної юрисдикції. Конституційний Суд України визначає, що дотримання принципу верховенства права є законодавчо обумовленим регулюванням суспільних відносин на засадах справедливості та розмірності з урахуванням обов’язку держави забезпечувати гідні умови життя кожному громадянину України. Принцип верховенства права має попереджувальну функцію, а саме щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Принцип верховенства права у процесуальних правовідносинах взаємодіє з принципом законності і їх основна мета – це забезпечення дотримання завдання судочинства і закріплений у нормах національного процесуального законодавства. Принцип верховенства права розглянуто Європейською комісією «За демократію через право» (Венеційська комісія), а також закріплено у положенні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини. Принцип верховенства права породжує і основується на принципі законності. Принцип верховенства права покликаний захищати права і свободи учасників правовідносин.</p>2024-12-30T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 https://journals.maup.com.ua/index.php/expert/article/view/4542ПОНЯТТЯ, СКЛАД ТА КВАЛІФІКУЮЧІ ОЗНАКИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ2025-02-20T11:09:25+02:00Катерина Ігорівна Ремез[email protected]<p>У статті проаналізовано поняття, склад та кваліфікуючі ознаки адміністративного правопорушення у сфері оподаткування. Методологічною основою дослідження стали порівняльний метод та метод міждисциплінарного підходу. Визначено, що податки є основним джерелом доходів держави і забезпечують фінансування важливих сфер життя громадян, таких як освіта, охорона здоров’я, інфраструктура та оборона в системі публічного адміністрування податкової сфери, саме тому важливим аспектом є забезпечення застосування заходів державного примусу, за правопорушення в цій сфері. Виокремлено, що законодавством, на сьогодні, передбачено різні види юридичної відповідальності, серед яких, зокрема адміністративна відповідальність посідає одне із важливих місць. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства не лише карає правопорушника, але й має на меті запобігати майбутнім правопорушенням. Вона діє як превентивний засіб примусового характеру, створюючи умови для дотримання податкового законодавства. Підставою для адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства є наявність саме складу адміністративного правопорушення. Охарактеризовано елементи складу адміністративного правопорушення. Визначено, що об’єктом податкового правопорушення є врегульовані нормами адміністративного та податкового права суспільні відносини, які внаслідок дії або бездіяльності завдається шкода чи збиток. Об’єктивною стороною є сукупність визначених відповідною нормою права обов’язкових та факультативних ознак. Суб’єктом податкового правопорушення є особа, яка вчинила порушення податкового законодавства і яку відповідно до чинного законодавства може бути притягнуто до відповідальності, а суб’єктивною стороною є внутрішній бік діяння, що відображає наміри і мотиви особи, що вчинила правопорушення. Визначено, що залежно від того, чи враховуються наслідки вчиненого правопорушення при притягненні особи до відповідальності за порушення податкового законодавства, правопорушення поділяються на матеріальні та формальні.</p>2024-12-30T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 https://journals.maup.com.ua/index.php/expert/article/view/4543ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МАСОВИХ ЗАХОДІВ ТА ЇХ ВИВЧЕННЯ З МЕТОЮ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПЕРЕТВОРЕННЯ МАСОВИХ ЗАХОДІВ У МАСОВІ ЗАВОРУШЕННЯ2025-02-20T11:12:41+02:00Роман Свистович[email protected]<p>У науковій статті встановлено, що масові заходи на сьогодні є досить важливим аспектом соціального життя України. Разом з тим масові заходи можуть переростати у масові заворушення, які негативно впливають на стосовно охорони публічного порядку та публічної безпеки , а також на спокій у містах де вони проводилися. Таким чином необхідно розробляти і застосовувати різноманітні форми і методи протидії перетворення слід зазначити на масові заворушення. У статті обґрунтовано і проаналізовано цілий ряд теоретичних і практичних джерел стосовно попередження масових заворушень, які були розроблені дослідниками. Водночас, відмічено, що в процес розробки форм і методів попередження переростання масових заходів у масові заворушення розглядалися аспекти тільки з точки зору правоохоронних органів. Тому необхідно враховувати також думки психологів, соціологів, економістів та інших галузей знань, які впливають на масові заходи Обґрунтовано що психологічні характеристики учасників масових заходів мають певні співпадіння, проте в кожному конкретному випадку необхідно враховувати різноманітні фактори, які можуть призвести до переростання масових заходів у масові заворушення Зроблено висновок, що кожен масовий захід є певною мірою унікальним, але питання психологічного забезпечення протидії переростання масових заходів у масові заворушення можуть бути розроблені загальними і тому напрями такої розробки мають стати пріоритетом для науковців у сфері правоохоронних органів Розглядаючи питання переростання масових заходів у масові заворушення необхідно враховувати таких психологію натовпу, адже доведено, що людина яка перебуває у натовпі в переважній більшості розчиняється як окрема особа і під впливом натовпу може здійснювати дії, які б вона не здійснювала поза натовпом. Тому запропоновано також класифікацію натовпів, яка б допомагала у вирішенні проблеми переростання масового заходу у масові заворушення.</p>2024-12-30T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025 https://journals.maup.com.ua/index.php/expert/article/view/4544ПРАВОВЕ РЕФОРМУВАННЯ КІБЕРЗАХИСТУ2025-02-20T11:15:56+02:00Іван Флис[email protected]<p>Кібербезпека та боротьба з кіберзлочинністю в умовах інтеграційних процесів постійно потребують системних змін засобів і методів в регулюванні та впровадженні новітніх правових і високотехнологічних рішень. Закордонний досвід функціонування системи правового регулювання боротьби з кіберзлочинністю для нашої країни обумовлений загостренням ситуації зі збільшення обсягів злочинної діяльності в кібермережах і повільної на державному рівні передової розвиненості в даній сфері. Масштаби мережі Інтернет свідчать про відсутність локального функціонування окремих елементів кіберзлочинності в межах держави чи регіону, тому у будь-якому випадку національне законодавство повинно відповідати загальновизнаним, світовим стандартам у цій сфері для можливостей доцільної міжнародної співпраці. Окрім того, процес формування чи становлення системи правового регулювання протидії кіберзлочинності неможливий без урахування помилок і досягнень, допущених при формуванні концепції протистояння в окремо взятих країнах. Подальший розвиток системи захисту кіберпростору України від кібератак залежить від рівня взаємодії зацікавлених сторін: держави, громадян, науково-технічних систем, приватних господарств і полягає у розробленні новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, законодавчої та нормативної бази, системи навчання населення безпечному використанню кіберпростору. Нині в обігу нове поняття – «кібервійна», що вказує на глобально-піратське використання мережі Інтернет, технічних та інформаційних засобів будь-якою країною-агресором, що за мету має заподіяння шкоди економічній, політичній, технічній, військовій та інформаційній безпеці та суверенітету будь-якої держави. Оцінка нормативно-правових аспектів забезпечення інформаційної безпеки як складової національної безпеки України викликає застереження до рівня безпеки її національних інтересів в інформаційній сфері, та передбачає пріоритетні заходи у нормативно-правовому впорядкуванні правотворчого процесу у сфері протидії кіберзагрозам.</p>2024-12-30T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2025