СПІВВІДНОШЕННЯ ЛЕГІТИМНОСТІ ТА СТАБІЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ В СУЧАСНІЙ ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІЙ НАУЦІ
Анотація
Стабільність системи публічної влади повинна тлумачитись виключ- но як усталеність інституційних зв’язків, цілей і цінностей протягом державно-правового розвитку, тоді як самі еліти можуть змінювати одна одну, а отже й пріоритети державної політики.
Посилання
Reexamining Democracy / Ed. By G. Marks, L. Diamond. — London: Sage Publications, 1992.
Lipset S. M. Political Man. The Social Bases of Politics / S. M. Lipset. — Baltimore: The Johns Hopkins U.P., 1988.
Гребіневич О. М. Легітимативні процеси в су- спільстві ліберально-демократичної культури // Філос. думка. — 2005. — № 6. — С. 99—126.
Кот В. С. Концептуализация политического со- общества // Полит. исследования. — 2006. — № 1. — С. 104—109.
Касторіадіс К. Демократія як процедура і як ре- жим // Політика та етика. — К.: Укр. філос. фонд, 1999. — С. 47—50.
Межуев В. М. Насилие и свобода в полити- ческом контексте // Политические исследования. — 2004. — № 3. — С. 104—113.
Рябов С. Г. Державна влада: проблеми авторите- ту й легітимності. — К.: НІСД, 1996.
Новые демократии и/или новые автократии: Материалы “круглого стола” // Полит. исследова- ния. — 2004. — № 1. — С. 169—177.
Di Palma G. To Craft Democracies. An Essay on Democratic Transitions / G. Di Palma. — Los Angeles: University of California Press, 1990.
Теория государства и права / Под ред. В. К. Ба- баева. — М.: Юрист, 2002.
