ПОРУШЕННЯ УМОВ КОРПОРАТИВНОГО ДОГОВОРУ: НАСЛІДКИ ТА ШЛЯХИ ЗАХИСТУ ПРАВ УЧАСНИКІВ

Анотація

У статті автор досліджує новели українського законодавства, зосереджуючись на понятті «корпоративного договору» як способу регулювання корпоративних прав. У тексті детально розглядаються складові елементи корпоративного договору, їх взаємозв’язки, а також характерні особливості. В ході дослідження здійснена класифікація корпоративних договорів. У статті аналізуються передумови формування повноцінного правового регулювання корпоративного договору в межах корпоративного права України. Підкреслюється, що корпоративний договір виступає важливим інструментом для врегулювання корпоративних відносин, водночас забезпечуючи ефективну взаємодію між учасниками корпорації. Автори роблять висновок, що корпоративний договір є ключовим проявом диспозитивності в українському корпоративному праві. Окрім цього, розглядаються переваги корпоративного договору, які він має порівняно зі статутом товариства. Корпоративний договір регулює питання, пов’язані з реалізацією прав та обов’язків сторін у процесі управління юридичною особою. Він охоплює аспекти зміни організаційних повноважень, а також неорганізаційні складові, наприклад, порядок розподілу прибутків (дивідендів) або встановлення обмежень щодо їх розподілу. Участь у корпоративному договорі беруть власники часток у статутному капіталі юридичної особи. До числа його сторін можуть також належати сама корпорація або інші суб’єкти, залучені до корпоративних відносин. У статті аналізуються теоретичні та практичні аспекти захисту прав учасників корпоративного договору. Особливу увагу приділено питанню гармонізації та уніфікації українського законодавства згідно з європейськими стандартами. Зокрема, пропонується включення до українського законодавства механізмів відповідальності за неналежне виконання або невиконання положень корпоративного договору, таких як компенсація. Висвітлено переваги компенсації як ефективного способу захисту прав учасників корпоративного договору. Підкреслено, що цей інструмент забезпечує належне виконання зобов’язань та є найбільш оптимальним серед інших способів, передбачених чинними законодавчими нормами.