ПРОЦЕСУАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ІНШОЇ ОСОБИ ПІД ЧАС ЗАСТОСУВАННЯ АРЕШТУ МАЙНА У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Анотація

У статті досліджено процесуальні гарантії іншої особи під час застосування арешту майна у кримінальному провадженні. Проаналізовано положення чинного кримінального процесуального законодавства України, наукові підходи та окремі аспекти судової практики щодо забезпечення прав осіб, стосовно майна яких вирішується питання про арешт. Встановлено, що чинне нормативне регулювання не повною мірою забезпечує належний рівень правової визначеності процесуального статусу іншої особи та містить окремі суперечності у частині реалізації процесуальних прав під час застосування арешту майна. Акцентовано увагу на тому, що арешт майна належить до найбільш поширених заходів забезпечення кримінального провадження, застосування якого пов’язане з тимчасовим обмеженням права власності особи. Саме тому особливого значення набуває належне забезпечення процесуальних гарантій осіб, чиї майнові права обмежуються у межах кримінального провадження. Насамперед ідеться про право особи бути повідомленою про розгляд клопотання щодо арешту майна, брати участь у судовому розгляді, користуватися правничою допомогою та оскаржувати ухвалене судове рішення. Зазначено, що окремі положення КПК України, які регулюють порядок накладення арешту на майно, потребують подальшого вдосконалення, оскільки під час досудового розслідування виникають складнощі у визначенні процесуального статусу особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а також у забезпеченні реалізації її процесуальних прав. Окрему увагу приділено неоднаковим підходам судової практики до вирішення питань щодо скасування арешту майна та необхідності дотримання балансу між інтересами кримінального провадження і захистом права власності особи.. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок про необхідність удосконалення кримінального процесуального законодавства України у частині регламентації процесуальних гарантій іншої особи під час застосування арешту майна. Запропоновано окремі напрями вдосконалення, спрямовані на підвищення рівня захисту майнових прав особи, забезпечення правової визначеності процесуального статусу учасників кримінального провадження та формування більш єдиного підходу у правозастосовній практиці.