https://journals.maup.com.ua/index.php/pedagogy/issue/feed Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Педагогічні науки 2024-09-30T11:16:34+03:00 Open Journal Systems <p><strong><img style="float: left; padding-right: 10px; padding-bottom: 10px;" src="http://journals.maup.com.ua/public/site/images/admin/ped.png" alt="" width="250" height="351" /></strong><strong>DOI: </strong><a href="https://doi.org/10.32689/maup.ped" target="_blank" rel="noopener">10.32689/maup.ped</a><br /><strong>Фахова реєстрація (категорія «Б»):</strong> <a href="https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-rishen-atestacijnoyi-kolegiyi-ministerstva23122022" target="_blank" rel="noopener">Наказ МОН України № 1166 від 23 грудня 2022 року (додаток 3)</a> <br /><strong>Галузь знань: </strong>педагогічні науки.<br /><strong>Періодичність: </strong>4 рази на рік.<br /><strong>Спеціальності:</strong> 011 – Освітні, педагогічні науки, 012 – Дошкільна освіта, 013 – Початкова освіта, 014 – Середня освіта (за предметними спеціальностями), 015 – Професійна освіта (за спеціалізаціями), 016 – Спеціальна освіта, 017 – Фізична культура і спорт.</p> https://journals.maup.com.ua/index.php/pedagogy/article/view/4362 ТРЕНІНГ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ МЕТОД ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ 2024-09-30T10:22:45+03:00 Тетяна ЗАХАРІНА [email protected] Надія ЧЕРНУХА [email protected] <p>У статті розглядаються особливості впровадження методу тренінгу в освітній процес практичної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери, переваги використання методу тренінгу в освітньому процесі підготовки здобувачів вищої освіти. Здійснено аналіз наукових праць з проблеми дослідження з метою вивчення ефективності методу тренінгу в процесі практичної підготовки фахівців соціальної сфери. Представлено результати дослідження, яке здійснене у формі анкетування. Результати дослідження переконують, що тренінг є ефективним методом практичної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери, оскільки він сприяє ефективному засвоюванню знань, розвитку практичних навичок та підвищенню рівня впевненості в собі як майбутнього фахівця соціальної сфери. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей впровадження тренінгу як методу практичної підготовки фахівців соціальної роботи та проведення дослідження для визначення ефективності тренінгу як методу підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери. Основними завданнями окреслено наступні: визначення особливостей впровадження тренінгу як методу практичної підготовки фахівців соціальної роботи; виявлення переваг використання методу тренінгу у практичній підготовці майбутніх фахівців соціальної сфери; проведення дослідження для виявлення ефективності тренінгу як методу підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери. Досягнення поставленої мети та вирішення завдань дослідження було здійснено за допомогою теоретичних та емпіричних методів дослідження. У висновках підтверджено, що тренінг є ефективним методом практичної підготовки здобувачів вищої освіти спеціальності 231 «Соціальна робота» та обґрунтовано, що впровадження тренінгів в освітній процес сприяє застосуванню теоретичних знань на практиці, формуванню необхідних компетенцій для ефективної роботи в соціальній сфері та підготовці майбутніх соціальних працівників до викликів сучасного суспільства.</p> 2024-09-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 https://journals.maup.com.ua/index.php/pedagogy/article/view/4363 ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ТА ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ ОСВІТИ В СУЧАСНОМУ ЗВО: МОЖЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА 2024-09-30T10:35:53+03:00 Наталія ЗЛЕНКО [email protected] Любов КІБЕНКО [email protected] Ірина БРЮХОВЕЦЬКА [email protected] <p>У статті авторами проаналізовані поняття «диференціація» та «індивідуалізація» в контексті використання інформаційних технологій у закладах вищої освіти. Встановлено, що диференційоване навчання допомагає здобувачам розвивати позитивне ставлення до дисциплін, демонструвати вищий рівень впевненості в собі, мати кращі соціальні навички завдяки роботі в групах і демонструвати кращі результати навчання, звички та навички вирішення проблем. Індивідуалізоване навчання – це освітня методологія, яка використовує інформаційні технології для створення індивідуальних навчальних траєкторій для кожного здобувача. Ця методика враховує особисті особливості, здібності та потреби майбутніх фахівців, забезпечуючи оптимальні умови для їхнього навчання. Мета дослідження: дослідити поняття «диференціація освіти» та «індивідуалізація освіти» у контексті вищої освіти, визначити основні виклики та переваги. Методологія. Аналіз психолого-педагогічної літератури: вивчення наукових праць, статей та інших джерел інформації з досліджуваної теми; проведення аналітичної роботи з джерелами інформації: синтез та систематизація отриманих знань, чітке формулювання ключових понять та аспектів теми. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що авторами досліджено, систематизовано поняття «диференціація освіти»; проведено аналіз основних викликів та переваг індивідуалізованого та диференційованого навчання за допомогою інформаційного середовища ЗВО. Висновки. Технології індивідуалізованого та диференційованого навчання набирають все більшої популярності у сфері вищої освіти. Їхнє впровадження несе з собою ряд суттєвих переваг, роблячи освітній процес більш ефективним та результативним. Завдяки врахуванню особистих особливостей та потреб кожного здобувача, навчання стає більш гнучким та адаптивним. Результати дослідження свідчать про те, що інформаційні технології дозволяють використовувати різноманітні методи та форми навчання, зокрема онлайн-курси, проєктне навчання, здійснювати наукові дослідження та ін.</p> 2024-09-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 https://journals.maup.com.ua/index.php/pedagogy/article/view/4364 УКРАЇНСЬКЕ ЖІНОЦТВО У ПРОСВІТНИЦЬКОМУ РУСІ: ХРИСТИНА АЛЧЕВСЬКА І СОФІЯ РУСОВА 2024-09-30T10:43:17+03:00 Мар’яна КЕРАСЮК [email protected] Людмила МАТЮШКО [email protected] <p>В реаліях сьогодення, коли система освіти України перебуває у процесі реорганізації, особливої актуальності набуває переосмислення й імплементація найкращих здобутків історико-педагогічного досвіду минулого. Вагому роль у національно-просвітницькому русі відігравало українське жіноцтво, яскравими представницями якого були Софія Русова і Христина Алчевська. У статті поглиблено та розширено відомості про освітню і громадську діяльність Х. Алчевської та С. Русової як видатних педагогів другої половини ХІХ – першої чверті ХХ ст. Представлено постать Х. Алчевської як прогресивного педагога-просвітителя, фундаторки приватної жіночої недільної освіти, засновника і мецената навчальних закладів для жінок і дорослих. Дослідниця втілювала принципи різностороннього виховання та навчання, запроваджувала й популяризувала інноваційні форми та методи організації освітнього процесу, розробляла навчальні посібники і програми, проводила діагностику рівня професійної компетентності педагогів, популяризувала ідею доступності освіти для широких верств суспільства. С. Русову репрезентовано як організаторку першого в Україні національного дитячого садка, авторку концепцій національної системи освіти, україномовної школи та закладів дошкільного виховання, фундаментальних теоретико-методологічних принципів навчання і дошкільного виховання, активну громадську діячку, яка втілювала ідею розбудови українського національного шкільництва на державному рівні в період існування УНР. У висновках доведено, що педагогічні здобутки Х. Алчевської і С. Русової стали основою національної української педагогіки, зміцнили й розвинули прогресивні ідеї освітнього руху в Україні.</p> 2024-09-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 https://journals.maup.com.ua/index.php/pedagogy/article/view/4365 РОЗВИТОК ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ ІНДУСТРІЇ 5.0 2024-09-30T10:48:18+03:00 Юлія РОМАНИШИН [email protected] <p>У статті авторкою досліджений розвиток освіти у контексті Індустрії 5.0. Зазначено, що Індустрія 5.0 орієнтована на дії та спрямована на трансформацію добробуту та сталого розвитку людини. Розвиток освіти в контексті Індустрії 5.0 включає інтеграцію нових технологій та підходів у освітні процеси для підготовки фахівців, здатних ефективно працювати у середовищі, де взаємодія між людьми та машинами є ключовою. Також акцент робиться на формуванні навичок, необхідних для підтримки сталого розвитку, соціальної відповідальності та інноваційного мислення, які є основними компонентами Індустрії 5.0. Встановлено, що до початку повномасштабної війни в Україні, Європейська комісія визнала, що Індустрія 4.0, яка ґрунтується на автоматизації та цифрових технологіях, втрачає свою актуальність у контексті Стратегії 2030. Мета дослідження: проаналізувати ключові характеристики Індустрії 5.0 та її вплив на сферу освіти; визначити основні виклики та пріоритети розвитку освіти в контексті Індустрії 5.0. Методологія дослідження ґрунтується на аналітичному методі через аналіз наукової літератури з проблеми дослідження. Наукова новизна дослідження полягає в описанні особливостей впровадження Індустрії 5.0, впровадженні передових технологій, таких як штучний інтелект, робототехніка та Інтернет речей (IoT) у освітні процеси, що дозволить підготувати здобувачів до роботи в умовах Індустрії 5.0. Висновки дослідження. Проведене дослідження показує, що технології Індустрії 5.0 мають значний потенціал для вдосконалення освіти та підготовки фахівців, відповідних вимогам сучасного світу. Важливо використовувати ці можливості розумно та відповідально, щоб створити інклюзивну та ефективну систему освіти для всіх. Індустрія 5.0 являє собою значний крок вперед у розвитку промисловості та виробництва, поєднуючи передові технології з орієнтацією на людину, стале зростання та індивідуальні, адаптовані потреби майбутніх фахівців.</p> 2024-09-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 https://journals.maup.com.ua/index.php/pedagogy/article/view/4366 РОЗВИТОК ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 2024-09-30T10:56:54+03:00 Катерина СУЯТИНОВА [email protected] <p>Статтю присвячено розвитку логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку. У сучасному інформаційному суспільстві, яке постійно розвивається, виникає необхідність у підготовці особистостей, здатних мислити логічно, аналізувати інформацію та приймати обґрунтовані рішення. Формування логічного мислення у дошкільному віці є важливим кроком на шляху до розвитку таких компетентностей. Старший дошкільний вік – це період інтенсивного розвитку пізнавальних процесів, у тому числі логічного мислення. Логічне мислення – це фундамент для успішного навчання в школі та подальшого життя. Тому створення ефективних методик і прийомів для розвитку логічних операцій у дошкільників є одним з пріоритетних напрямів сучасної педагогіки. Незважаючи на значний прогрес у галузі дошкільної педагогіки, проблема недостатнього розвитку логічного мислення у сучасних дошкільників залишається актуальною. Це пов’язано з низкою факторів, таких як перевантаження дітей додатковими заняттями, недостатня увага до розвитку розумових операцій під час освітнього процесу тощо. Мета роботи – висвітлення специфіки розвитку логічного мислення у дітей старшого дошкільного віку. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні таких теоретичних методів, як аналіз, синтез та узагальнення. Наукова новизна полягає в тому, що здійснено аналіз Базового компоненту дошкільної освіти та чинної програми «Дитина» на предмет завдань з розвитку логічного мислення. Висновки. Розвиток логічного мислення – це тривалий і багатогранний процес, який вимагає систематичної роботи з дитиною, керівництва з боку вихователя. Ігрова діяльність є найефективнішим засобом розвитку логічного мислення у дошкільників. Через гру діти засвоюють нові знання, вчаться аналізувати ситуації, робити висновки. Для успішного розвитку логічного мислення важливо створити освітньо-розвивальне середовище, яке буде стимулювати пізнавальну активність дитини.</p> 2024-09-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024 https://journals.maup.com.ua/index.php/pedagogy/article/view/4367 ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ВИБОРІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (СОЦІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ) 2024-09-30T11:16:34+03:00 Марина ЯКОВЕНКО [email protected] Тетяна НЕЛЬГА [email protected] <p>У статті досліджується ряд проблем професійного становлення студентів, що відповідають запитам сьогодення. Розглядаються перспективи реалізації щодо професійної діяльності студентства та вторинна реалізація їх трудової діяльності, які відбуваються в умовах соціальної, політичної, економічної нестабільності. Проаналізовано чинники впливу на вибір спеціальності та навчального закладу, а також значущість конкретних чинників при виборі місця роботи. Висвітлено думки студентів про важливість вищої освіти у пошуку очікуваної роботи, залежність працевлаштування від навчального закладу, який закінчено найкращі варіанти та , регіональну специфіку сучасного пошуку роботи тощо. Запропоновано до розгляду форми прийнятності співпраці сучасних молодих людей з організацією/фірмою та їх плани щодо діяльності після закінчення вищого навчального закладу. Звертається увага на локацію щодо потенційної професійної реалізації студентів. З огляду на складні процеси, що відбуваються в країні, акцентовано увагу на форми підтримки держави у працевлаштуванні молодих фахівців. Стаття побудована на аналізі даних двох соціологічних досліджень, проведених одночасно авторами даної статті в травні 2024 року серед студентів Міжрегіональної академії управління персоналом (м. Київ) з метою визначити першорядні чинники процесу ствердження студентів у якості фахівця протягом навчання в академії. Ряд інформаційних блоків інструментарію було розроблено співставно. Представлені дослідження були проведені методом роздавального анкетування серед студентів молодших курсів МАУП, що охоплюють напрями підготовки з технічних, природничих, гуманітарних та соціальних наук.</p> 2024-09-30T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2024