Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія

КОЛЕКТИВНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПЕЧВОРК ЯК НОВІТНІЙ ЖАНР ЛІТЕРАТУРНОГО МИСТЕЦТВА

2024-08-15T15:56:12+03:00

Ця стаття присвячена спробі на прикладі літературного доробку «Босорка» здійснити наукове обґрунтування специфіки новітнього літературного жанру – колективний літературний печворк, дати його визначення та окреслити основні функції. У дослідженні наводяться приклади існуючих жанрів літератури як складних, багатоаспектних і динамічних явищ, наголошується на їх модифікаціях, що сприяє появі нових типів творів. Окреслюються умови виникнення колективного літературного печворку, зокрема, вплив глобалізації, інтернет-технологій та появи новітніх способів віртуального спілкування. У цьому дослідженні зроблена спроба подати схематичну конструкцію запропонованого автором статті новітнього жанру – колективний літературний печворк. Метою статті є здійснити спробу наукового обґрунтування специфіки новітнього літературного жанру – колективний літературний печворк на прикладі електронного доробку «Босорка». Відповідно, серед основних завдань виокремлюємо наступні: дати визначення новітньому літературному жанру – колективний літературний печворк, вивчити умови виникнення зазначеного жанру, запропонувати його схематичну конструкцію й окреслити основні функції, зробити огляд першого твору написаного у запропонованому жанрі – електронного роману-печворку «Босорка». Наукова новизна теми полягає у тому, що запропоновано новітній літературний жанр – колективний літературний печворк, а також здійснено його апробацію, результатом якої стало написання колективного роману-печворку «Босорка». Подальша потреба у вивченні даного доробку та обґрунтуванні новітньої форми написання літературних творів зумовлює актуальність і новизну здійсненого у статті дослідження. Встановлено, що технології віртуального спілкування розкривають величезний потенціал і можуть стати основою для відкриттів у літературі та навіть появи нових жанрів. З’ясовано, що одним із таких новітніх жанрів можна вважати колективний літературний печворк. Завдяки технічній можливості швидкого об’єднання чималої кількості авторів, у тому числі з різних країн світу, за відносно короткий період часу можливе створення великого за обсягом твору. Оскільки колективний літературний печворк може охоплювати письменників з інших куточків планети, їхній спільний твір може містити доробки, написані різними мовами. Висновки. У процесі вивчення еволюції різних літературних жанрів, що зумовлює їхні модифікації та появу нових, було запропоновано визначення новітнього літературного жанру – колективний літературний печворк, під яким слід розуміти тип літературного твору, що поєднує в собі сукупність різножанрових доробків, створених групою авторів на основі спільної теми та ідеї, втілених у пролозі з прив’язкою до ключового персонажа (персонажів), його художнього світу та спільного місця подій. Першим твором, написаним у запропонованому жанрі, стала колективна електронна книга «Босорка», створена 228 автора- ми на 2833 сторінках, що отримала визнання Національним реєстром рекордів України у двох категоріях. Фіксація рекордів відбулася 07.06.2024 року в Міжрегіональній Академії управління персоналом у місті Києві. Поява новітнього жанру – колективний літературний печворк стала можливою завдяки динамічному розвитку технологій віртуального спілкування та виникненню новітніх способів комунікації у глобальному суспільстві. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у всебічному аналізі колективної електронної книги «Босорка», розширенні запропонованої дефініції новітнього літературного жанру – колективний літературний печворк, його поглибленому вивченні та подальшій апробації.

РОЛЬ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ У ДЕМОКРАТИЧНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ РЕЖИМІ

2024-08-15T16:07:09+03:00

У сучасному світі, де інформація стає все більш доступною та поширеною, роль засобів масової інформації зростає як ніколи раніше. Засоби масової інформації впливають на наше життя щодня, формуючи нашу думку про світ, пропонуючи нам розваги та зв’язуючи нас з іншими. У статті досліджується мета, завдання, функції засобів масової інформації у демократичному політичному режимі. Характерними рисами засобів масової інформації є: публічність; наявність спеціальних технічних засобів; непряма, розділена в просторі та часі взаємодія комунікаційних партнерів; непостійний характер аудиторії; переважна односпрямованість впливу від комунікатора до реципієнта. Засоби масової інформації виконують такі функції: інформування, контрольна, формування громадської думки, інтегративна, політичної соціалізації. Головною метою засобів масової інформації є оперативне інформування окремих осіб, соціальних груп населення в цілому про події та явища у світі, конкретній країні, певному регіоні. Засоби масової інформації в Україні стикаються з такими проблемами: деякі засоби масової інформації в Україні належать олігархам або політичним групам, що може призвести до упередженого висвітлення подій та цензури; багато українських засобів масової інформації не мають достатнього фінансування, що робить їх вразливими до тиску з боку влади чи бізнесу; журналісти в Україні, які розслідують корупцію або критикують владу, часто зазнають погроз та нападів. Незважаючи на ці виклики, засоби масової інформації в Україні відіграють важливу роль у збереженні демократії та захисті прав людини; зростання впливу соціальних мереж також ставить перед засобами масової інформації нові виклики та можливості. З одного боку, соціальні мережі розширюють можливості для поширення інформації та залучення аудиторії. З іншого боку, вони також полегшують поширення дезінформації та пропаганди.

ФАКТЧЕКІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОТИДІЇ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ В УМОВАХ ГІБРИДНИХ КОНФЛІКТІВ

2024-08-15T16:14:17+03:00

У статті проаналізовано метод фактчекінгу як інструменту протидії дезінформації в умовах гібридних конфліктів. Розглянуто історичне походження фактчекінгу як жанру журналістики, його розвиток та значення в сучасних медійних реаліях. Зокрема, визначено основні функції та місію фактчекінгових ініціатив на міжнародному рівні та їхній вплив на протидію дезінформації. Охарактеризовано структуру і стиль фактчеку як специфічного жанру журналістики, визначено, що цей метод має об’єкт дослідження, доказову базу, посилання на компетентні джерела, коментарі експертів, і логічний висновок, підкріплений ретельним аналізом. Визначено, що фактчекери використовують структурований протокол для перевірки інформації, що охоплює визначення тверджень, які потребують перевірки, швидке та якісне здійснення перевірки, проведення аналізу з допомогою джерел визнаної авторитетності, та встановлення фінального вердикту, що може бути класифікований як брехня, правда або напівправда. Кожен крок супроводжується експертною перевіркою та перехресним фактчекінгом, що допомагає забезпечити точність і надійність публікованих даних. З’ясовано, що в контексті гібридних воєн, фактчекінг виступає не тільки як інструмент перевірки фактів, але й як стратегічний елемент захисту національної безпеки. Доведено ефективність фактчекінгу через приклади успішних проектів, таких як «PolitiFact», «Climate Feedback» та український «StopFake» які забезпечують підвищення інформаційної прозорості та правдивості. Сформовані висновки підкреслюють, що стабільність і безпека суспільства залежать від доступу до правдивої інформації, а фактчекінг є ключовим інструментом для її забезпечення. У процесі дослідження виявлено, що збільшення кількості фактчекінгових ініціатив може служити потужним засобом у протидії інформаційній агресії та маніпуляціям, які є частою практикою в умовах гібридних конфліктів. На основі аналізу сучасних викликів та динаміки розвитку фактчекінгових платформ, запропоновано шляхи підвищення ефективності верифікаційних механізмів, зокрема через використання новітніх технологій та міжнародну співпрацю.

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПТУ «BUCHA MASSACRE» В АНГЛОМОВНОМУ НОВИННОМУ ДИСКУРСІ

2024-08-15T16:23:51+03:00

Стаття присвячена дослідженню концепту Bucha massacre (Бучанська різанина) та засобів його вербалізації в новинному дискурсі. Метою наукової розвідки є роз’яснення змісту та визначення особливостей структури означеного вербалізованого концепту в англомовному новинному дискурсі, длядосягнення якої необхідно вирішити наступні завдання: виокремити концептуальні ознаки концепту Бучанська різанина; проаналізувати засоби їхньої вербалізації в англомовному новинному дискурсі;деталізувати зміст та визначити особливості структури зазначеного концепту в англомовному новинному дискурсі. Наукова новизна полягає в тому, що у статті вперше здійснено концептуальний аналіз змісту та структури новоутвореного концепту Bucha massacre. Залучення лексикографічного та дефініційного аналізу дозволило виокремити контекстуально незалежні концептуальні ознаки досліджуваного концепту, а кількісний корпусний підхід у комплексі з дискурсивним аналізом дав змогу ідентифікувати їхні салієнтні констітуенти, розширити змістове наповнення кожної ознаки, виокремити додаткову контекстуально залежну когнітивну ознаку, визначити структуру концепту. Отримані результати доводять, що вербальні засоби, виокремлені в англомовному (британському та американському) новинному дискурсі актуалізують і деталізують контекстуально незалежні концептуальні ознаки: масове вбивство українського мирного населення; беззахисні жертви; воєнні злочини та злочини проти людяності, що репрезентована кластером підознак злочин → докази злочину → розслідування злочину; російський воєнний злочинець; місто різанини; та генерують контекстуально залежну ознаку геноцид, таким чином формуючи сприйняття концепту Бучанська різанина представниками міжнародної спільноти, зокрема англомовної, як символу російськоїзагарбницької війни проти України. Всі концептуальні ознаки тісно переплетені між собою, оскільки одні іті ж констітуенти одночасно вербалізують більш ніж одну ознаку, у такий спосіб конструюючи дифузну ланцюжкову структуру концепту.

ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІАЛЬНИЙ АПАРАТ ФАХОВОЇ МОВИ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

2024-08-15T16:33:02+03:00

Інклюзивну освіту слід відносити до особливої системи освітніх послуг, основною метою якої є забезпечення рівних можливостей доступу для отримання освіти кожної особи, незалежно від особливих можливостей, психофізичного розвитку та індивідуальних потреб. Мета цього дослідження полягає у здійсненні систематизації та аналізу понятійно-категоріального апарату фахової мови інклюзивної освіти. Дослідження проводилося на основі використання загальнонаукових та спеціальних методів, які застосвуються в сучасній науці, а також метод описового аналізу з оглядом наукової літератури. Виокремлено та проаналізовано міжнародне та вітчизняне законодавства, яке визначає основні принципи, завдання, права та обов’язки суб’єктів освітнього процесу, зобов’язання щодо забезпечення інклюзивної освіти для дітей та молоді з особливими освітніми потребами. Аргументовано, що сьогодні відбувається активний процес узгодження та адаптації національного законодавства з міжнародним щодо забезпечення всіх умов для організації успішної інклюзивної освіти. Перспективами подальшого дослідження в сфері фахової мови інклюзивної освіти є знання та розуміння понятійно-категоріального апарату фахової мови інклюзивної освіти, що є ключовими для ефективної організації навчального процесу та створення сприятливого середовища для всіх учнів, що в свою чергу сприяє забезпеченню рівних можливостей у навчанні та формуванню інклюзивного суспільства. Автором, на основі аналізу міжнародних конвенцій, вітчизняного законодавства та наукової літератури виокремлено основоположні терміни інклюзивної освіти та здійснено концептуальний аналіз їх змісту. Аргументовано необхідність систематизації термінів фахової мови інклюзивної освіти та розроблення спеціалізованих словників. Це дослідження надає вагомий внесок у розвиток фахової мови інклюзивної освіти, сприяючи підвищенню ефективності та якості освітніх послуг для всіх учасників навчального процесу. Виявлення ключових термінів та їх систематизація дозволяють створити єдину платформу для професійної комунікації. Це, своєю чергою, сприяє більшій узгодженості дій та розумінню між усіма учасниками освітнього процесу. Застосування однозначних термінів також полегшує розробку та впровадження освітніх програм, що відповідають потребам усіх учнів. Таким чином, дослідження закладає підґрунтя для подальших наукових та практичних розробок у сфері інклюзивної освіти. Використання стандартизованих термінів сприяє укріпленню правового поля та забезпеченню рівних можливостей для всіх дітей, незалежно від їхніх освітніх потреб.

«МІСЦЯ ПАМ’ЯТІ» У ЗБІРЦІ ВАСИЛЯ МАХНА «КОТИЛАСЯ ТОРБА»

2024-08-15T16:40:52+03:00

Статтю присвячено концептуалізації понять «місце памʼяті» та «просторовий поворот» та їх реалізації у збірці есеїв Василя Махна «Котилася торба». Інтерес до цих понять зумовлений тим, що наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття відбулося посилення інтересу до моделі памʼяті через переосмислення та зміщення у людській свідомості кордонів минулого, теперішнього та майбутнього, що призвело до кризи часових понять. Мета статті – встановити взаємозв’язок літератури і пам’яті, проаналізувати функціонально-стилістичні особливості топосу у жанрі есею. Стаття репрезентує різні тенденції та напрями літературно-критичного осмислення цих понять. Перш за все, ідеться про наукові позиції О. Вєщікової, О. Поліщук, С. Підопригори, Г. Косарєвої. Центральне питання, порушене у статті, – реалізація понят- тя «місце памʼяті» у контексті художнього світу твору та взаємозвʼязок простору, рефлексії та «місця памʼяті». Відомо, що поняття «памʼяті», «часу» та «простору» неодноразово спричиняли трансформацію традиційних уявлень про рефлексію та хронотоп. У статті вперше доведено, що відбулась переакцентуація категорій від «загального» і «колективного» до «особистісного» та «індивідуального». Висновки. Таким чином, «місця памʼяті» в есеях Василя Махна постають сакралізованими, сповненими деталей, фрагментів та спогадів митця, що реконструюють загальну картину світу автора. Автор відтворює власні спогади не лише через наповнення простору минулим, теперішнім та через проєкцією майбутнього, але й через інтертекстуальні мотиви, що створюють ефект власної «причетності» для реципієнта через можливість привнести власний досвід у художній світ тексту. На матеріалі текстів збірки «Котилася торба» проаналізовано теоретичні засади понять «місця памʼяті» та «просторовий поворот». Серед текстів збірки предметно проаналізовано есеї «Котилася торба», «Vis-a-vis. Rynek Główny», «Луї Армстронґ» тощо.

КОНТЕКСТУАЛЬНО-СИНОНІМІЧНІ НОМІНАЦІЇ РЕФЕРЕНТА В МЕДІАТЕКСТАХ СПОРТУ

2024-08-15T16:49:32+03:00

У сучасній англістиці спостерігається перехід від традиційного, денотативного, структурного підходів до інтерпретації парадигматичних зв’язків до прагматичного та психолінгвістичного, які роблять акцент на взаємозамінності у контексті та сполучуваності, зближенні значень у лексиконі носія мови відповідно. Спільним для обох підходів є акцентуація на контексті того, хто говорить і ситуації спілкування, а також розгляд асоціативного зв’язку. Антропоцентризм модерної англістики змушує нас звертатись до людського чинника у тих чи тих мас-медійних комунікативних контекстах. Газетний текст як одиниця комунікації з особливою семантикою має здатність впливати на читача за рахунок функціонування вербальних та невербальних складників. Когнітивно-дискурсивна парадигма активно вивчає мовленнєві явища, до яких відноситься категорія контекстуальної синонімії та семантика слова в аспекті його близькості чи тотожності крізь призму його емоційно-оцінної характеристики. Запропонована стаття покликана проаналізувати та встановити особливості функціонування номінації референта на матеріалі газетних статей спортивної тематики. Встановлено, що контекстуальна синонімія є вербально-ментальним дескриптором концептуальної картини світу під час всебічного опису денотата. На матеріалі статей якісно-масового спортивного спрямування виокремлюються засоби створення номінативного варіювання в тексті, а саме: прийоми номіналізації, прономіналізації, нумералізації, контрасту, пресуппозиції та використання класового позначення людей. Стилістичними засобами створення номінативного варіювання є метафоризація, метафтонімізація, евфемізація, антонімізація та перифразові номінації. Медіаторами контекстуальної синонімії визначено, що категорія «AGE» є однією із визначальних дескрипторів у спорті.

ІНФОРМАЦІЙНА СКЛАДОВА ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ (НА ПРИКЛАДІ ЛОКАЛЬНИХ МЕДІА)

2024-08-15T17:00:16+03:00

Мета розвідки полягає в дослідженні особливостей протидії ворожим інформаційним впливам, що здійснюється локальним інтернет-ЗМІ, а також в тому, щоб окреслити специфіку інформаційних атак рф на представників конкретної територіальної громади. Об’єкт дослідження – інформація, що розповсюджується в медіа, як реагування на ворожі інформаційні атаки. Предмет дослідження – виокремлення, визначення й аналіз наративів, що використовуються ворогом для моделювання паралельної реальності та спотворення світогляду й ціннісної картини світу членів локальної громади. В роботі використані методи аналізу та синтезу, вибірковий, описовий, порівняльний та семантичний методи. Матеріалом для дослідження слугували розслідування, що розміщенні на сайті локального інтернет-видання «Ґвара медіа» (Харківщина). В роботі розглянуто поняття «інформаційна війна» (інформаційний вплив, інформаційний складник гібридної війни, інформаційно-психологічна операція) як суттєвий чинник гібридної війни. Зазначається, що інформаційна війна є формою здійснення протистояння в інформаційному просторі між різними ворогуючими акторами, яка має на меті завдати шкоду інформаційній сфері ворога й захистити власну інформаційну сферу. Інструментами інформаційної війни виступають фейки, дезінформація, пропаганда тощо. Важливим завданням сучасної медіаспільноти є системна протидія ворожим впливам, зокрема відслідковування фейкової або спотвореної інформації. Аналіз розслідувань, що оприлюднені в рубриці «Фактчек» локального інтернет-медіа «Ґвара медіа» в січні–травні 2024 року, дозволив виділити перелік наративів, що просуває ворожа сторона. Виявлено, що найпоширенішими у зазначений період були наративи, що направлені, по-перше, на дискредитацію Збройних сил України та, по-друге, на дискредитацію місцевих органів влади.

ПРАГМАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЛЕКСИЧНОЇ СКЛАДОВОЇ ФРАНЦУЗЬКОМОВНИХ КУЛІНАРНИХ БЛОГІВ

2024-08-15T21:55:28+03:00

У статті порушується проблема французькомовного блогу як сучасного явища Інтернет-комунікації. Зокрема крізь призму комунікативно-прагматичного підходу виявляються лінгвоструктурні особливості кулінарних блогів, визначаються їх лексико-семантичні особливості. Було встановлено, що Інтернет-комунікація, яка надає можливість миттєвого обміну інформацією, сприяє формуванню нових жанрів та гіпержанрів у віртуальному просторі. Зокрема, кулінарний блог як гіпержанр Інтернет-комунікації, відображає еволюцію спілкування у гастрономічному середовищі та ви- ходить за межі публікації власне рецептів. Кулінарне блогерство як явище визначається не лише передачею теоретичних знань з гастрономії, а й створенням спільноти для обговорення ідей і досвіду у цій сфері. Прагматичний потенціал кулінарного блогу обумовлюється його структурою, яка має три основні складові: візуальну (зображення, відео, ілюстрації), текстову (характеризується лаконічністю і стислістю) та комунікаційну (зворотний зв’язок через коментарі). Дослідження лексико-семантичних особливостей французькомовного кулінарного блогу дозволило нам встановити, що автори та читачі блогів задля створення певного прагматичного ефекту послуговуються різноманітними лексичними одиницями, які притаманні стилю мовлення у мережі Інтернет, а саме різними видами абревіацій, запозиченнями, здебільшого з англійської мови, неологізмами, стилістично забарвленою оцінною лексикою, вигуками для вираження позитивних або негативних емоцій від смаку страви або від рецепту в цілому. Така лексика дозволяє спілкуватися невимушено, створюючи тісні та дружні стосунки з існуючими читачами і приваблюючи нових фоловерів. Таким чином, завдяки творчому використанню мови та візуальних образів блоги репрезентують кулінарну тематику в цифровому середовищі, розширюючи комунікативну платформу.

ПРОБЛЕМИ ЖІНОК-БІЖЕНОК ЯК НАПРЯМОК СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

2024-08-15T22:07:03+03:00

Статтю присвячено дослідженням інструментів комунікації, які використовують жінки-біженки для налагодження нових соціальних зв’язків і осмислення пережитого травматичного досвіду. Актуальність теми дослідження полягає в необхідності систематизувати та осмислити досвід, який переживають жінки біженки під час воєнних конфліктів. Адже саме жінки і дівчата піддаються найбільшому ризикові під час гуманітарних криз і масового переміщення, непропорційно часто потерпають від дискримінації і насильства за гендерними ознаками й ознакою статі. Також видається актуальним дослідити, чи змінюється образ жінок-біженок від Першої світової війни до Українсько-російської війни, яка стала наймасштабнішим воєнним конфліктом у Європі з часів Другої світової. Вивчення досвіду жіночого біженства необхідне для розуміння процесів, які відбуваються з українками, які шукають прихисток за кордоном, а також для осмислення досвіду та інтеграції до соціуму тих жінок-біженок, які повертаються в Україну після перебування в державах, до яких були змушені поїхати, рятуючись від бойових дій, на початку повномасштабного російського вторгнення. Історичні матеріали, роботи українських і західних науковців, а також соціологічні дані, які описують міграційні процеси під час українсько-російської війни, дають можливість розглянути питання жіночого біженства в контексті сучасних комунікаційних і технологічних змін.

ЛІНГВОРИТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ КОНТЕНТУ УКРАЇНСЬКИХ БЛОГЕРІВ

2024-08-15T22:12:34+03:00

Стаття присвячена аналізу лінгвориторичних особливостей контенту українських блогерів, зокрема способам, якими вони взаємодіють зі своєю аудиторією, та впливу їхньої мови на формування суспільної думки. Лінгвориторичний аналіз є важливим інструментом для вивчення сучасних мовних практик у медійному просторі, оскільки з розвитком цифрових технологій і соціальних мереж блогери стали впливовими комунікаторами, чиї мовні особливості заслуговують на детальне дослідження. Метою статті є виявлення та аналіз основних лінгвориторичних підходів, які використовують українські блогери для досягнення комунікативних цілей. Відповідно, серед основних завдань виокремлюємо наступні: провести систематичний аналіз лінгвістичних та риторичних прийомів, застосованих у блогах українських авторів; визначити найбільш поширені риторичні засоби впливу на реципієнтів; порівняти сучасні лінгвориторичні прийоми в блогах з класичними риторичними постулатами. У статті досліджуються стилістичні прийоми, аргументаційні техніки та риторичні засоби, що застосовуються в контенті українських блогерів, що зумовлює актуальність запропонованих лінгвістичних студій. Новизна дослідження полягає в тому, що воно охоплює специфіку українського блогінгу, що раніше не було достатньо вивчене в академічному контексті. Для проведення лінгвориторичного аналізу були обрані популярні українські блогери, які ведуть свої сторінки на платформі видання «Українська правда». Було здійснено аналіз текстового контенту, відеоматеріалів та коментарів, використовуючи методи контент-аналізу та дискурс- аналізу. Встановлено, що українські блогери, створюючи свій контент, вдало послуговуються надбанням класичної риторики. Доведено, що класичні риторичні постулати та канони зазнали трансформації в текстах блогів, що зумовлено особливостями медійного простору. Лінгвориторичний аналіз контенту українських блогерів демонструє багатогранність мовних підходів, які вони використовують для ефективної комунікації зі своєю аудиторією. Подальші дослідження у цій сфері вбачаємо в порівняльному аналізі риторичних стратегій блогерів різних країн та культур, що дозволить виявити глобальні й локальні тенденції у мовних практиках медійного простору.

ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ МОТИВИ ЛІРИКИ ГАННИ ГАЙВОРОНСЬКОЇ (НА МАТЕРІАЛІ ЗБІРКИ «КЛЮЧІ ВІД СОНЦЯ»)

2024-08-15T22:19:20+03:00

У статті осмислюється екзистенційна спрямованість основних мотивів лірики сучасної української поетеси Луганщини Ганни Гайворонської в контексті розвитку літературного процесу сьогодення на матеріалі збірки поезій «Ключі від Сонця». Розкрито біографічні чинники, які вплинули на еволюцію індивідуального стилю авторки в останнє десятиліття. Розглянуто авторську рецепцію формування української ментальності в російськомовному оточенні. Проаналізовано й систематизовано лірику збірки авторки на рівні домінантних мотивів: громадянських (проблеми національної ідентичності, сформованої у радянській і пострадянській реальності; протистояння архетипу «Людини-світу» та «Людини-нації»; боротьби українців крізь часопросторову призму російсько-української гібридної війни 2014 року та повномасштабного вторгнення росії в Україну 2022 року); переселенських (образу жінки-переселенки; проблеми взаємодії власного світу з українським менталітетом через російську пропаганду та нав’язування росією своїх мови, культури, способу життя; переселення як форми вимушеної міграції); вічних (життя і смерть, самотність і свобода, питання віри та бездуховності, пошук сенсу життя, радості, любові, призначення поета, пам’яті й безпам’ятства, проблеми збереження природної гармонії, екології та збереження свого дому – Землі). Доведено, що художні пошуки авторки на рівні аналізу екзистенційних мотивів образотворення ліричного героя-сучасника у творчій свідомості звільнились від абсолютної влади історичного детермінізму і повернулись до світоглядної естетичної плюральності, заснованої на загальнолюдських цінностях. Наше дослідження не претендує на вичерпаність зазначеної проблеми, лише свідчить про існування в ній різних художньо-філософських напрямків, синхронний розвиток традиційної, модерної поезії, яка повертає творчій особистості мистецьку повноту і свободу. Тому перед сучасними дослідниками постає питання переосмислення художнього надбання регіонального письменства в історико-генетичному та історико-функціональному аспектах літературознавства.

РЕЛІГІЙНИЙ ЛАНДШАФТ ЗАКАРПАТТЯ НА ПРИКЛАДІ САКРАЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ У СОЦІАЛЬНОКОМУНІКАЦІЙНОМУ ВИМІРІ

2024-08-15T22:26:00+03:00

Стаття присвячена дослідженню особливостям багатоконфесійної спадщини Закарпаття, на прикладі сакральних об’єктів. Автор проаналізувала лінгвістичне різноманіття у цьому регіоні, які відображені в обʼєктах сакральної спадщини, зосередила увагу на символах, знаках, написах на іконах, молитвах, молитвословах. Актуальність дослідження полягає в описі, аналізі сакральних написів, знаків, символів, кодів на Закарпатті, що свідчить про міжкультурні традиції, соціальнокомунікаційні звʼязки між націями, культурами, важливість толерантних міжконфесійних відносин. Автор розглядає релігійний ландшафт Закарпаття з точки зору багатомовних знахідок (ікон, написів, знаків, символів), багатоконфесійної сакральної спадщини. Мета статті полягає у вивченні історії походження сакральної спадщини в цій області завдяки збереженим написам, молитвам, написам на іконах, памʼятних табличках, молитвословам. Автор досліджує сакральні обʼєкти із метою зануритись через молитви, написи, псалми в культуру Закарпаття і дослідити соціальнокомунікаційні звʼязки цього багатоконфесійного краю. Результати дослідження можуть бути корисні для науковців, викладачів, студентів, які вивчають поліконфесійність, релігійний і лінгвістичний ландшафт Закарпаття через сакральні обʼєкти, завдяки польовим дослідженням і науково-дослідним експедиціям.

ЕКЗИСТЕНЦІАЛИ САМОТНОСТІ В РОМАНІ Д. ОВЕНС «ТАМ, ДЕ СПІВАЮТЬ РАКИ»

2024-08-15T22:32:32+03:00

Статтю присвячено розгляду однієї із інтерпретаційних версій феномена самотності у літературі. Об’єктом дослідження обрано роман сучасної американської письменниці Делії Овенс (1949) «Там, де співають раки» (2018), а предметом – екзистенціали самотності у вказаному тексті. Акцентовано актуальність вивчення зафіксованих у літературі екзистенційних станів крізь методологічну призму антропології. Самотність розглянуто як екзистенціал, почуття, стан, явище, феномен, процес і відношення. Подано інтерпретації явища самотності у літературознавчому контексті. Метою статті є окреслення екзистенційного стану самотності у романі Д. Овенс як наслідку травм, стану свідомості і способу життя. «Там, де співають раки» визначено зразком еконаративного роману з автобіографічними мотивами. Окрім того, проаналізований текст постає виразним прикладом жанрової поліморфності, позаяк він поєднує ознаки детективного роману, психологічного роману, роману-становлення та екороману. Окреслена жанрова особливість позначена тематичною розмаїтістю, оскільки роман порушує проблеми інакшості, взаємодії людини і природи, сімейних стосунків, гендерних і расових конфліктів. Роман наративізує події життя й емоційні стани головного персонажа – Каї, образ якої постає центром персоносфери. Становлення Каї як особистості, крізь призму її психологічних травм, становить сюжетну основу тексту і водночас інтер- претує окремі епізоди біографії Д. Овенс. Тематична багатовекторність роману «Там, де співають раки» реалізується за допомогою використаного авторкою прийому ретроспекції. «Болотяна дівчинка» постає промовистим образом Іншого у сучасній літературі, оскільки вона є маргіналізованою протягом усього життя. Стан самотності головної героїні розглянуто в динаміці, починаючи з дитинства Каї, коли її за- лишила мати. Цю подію розглянуто як каталізатор її травм та екзистенційних станів.

ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ІНКЛЮЗИВНОСТІ У ВІРТУАЛЬНОМУ КОРПОРАТИВНОМУ ДИСКУРСІ КОРПОРАЦІЇ PROCTER & GAMBLE

2024-08-15T22:42:47+03:00

Стаття присвячена вивченню шляхів вербалізації концепту inclusivity у віртуальному корпоративному дискурсі. Новизна дослідження полягає в тому, що хоча інклюзивність є наріжним каменем прогресивних корпорацій у ХХІ столітті, цей концепт ще не висвітлювався лінгвістикою на матеріалі корпоративного дискурсу. Дослідження ґрунтується на текстах, відібраних методом суцільної вибірки з офіційного вебсайта корпорації Procter&Gamble (P&G). До текстів було застосовано контент-аналіз задля виявлення мовних одиниць, які виражають концепт inclusivity. Заключний етап дослідження використовує дискурсивний аналіз, який допомагає зіставити результати з сучасними соціальними трендами та вписати віртуальний дискурс корпорації P&G’s у загальний соціальний контекст. У процесі роботи було виявлено кілька шляхів вербалізації концепта inclusivity у вибірці. Перш за все, inclusivity передбачає єдність усередині компанії та людства в цілому. Тексти, які містять чисельні випадки вживання інклюзивних займенників першої особи we та our, імпліцитно вказують на солідарність та єдність персоналу. Частотність інклюзивних займенників незрівнянно вища (більш ніж у 20 разів) за використання займенників другої особи або безпосередньої номінації корпорації P&G. Вираження інклюзивності займенниками доповнюється широким використанням різноманітних лексичних засобів, які передають значення єдності та солідарності. Окрім лексем inclusivity та inclusive, до таких належать морфологічно різнорідні одиниці community, together, all, mutual, to share. Слід зазначити, що inclusivity може включати в себе не тільки працівників корпорації P&G, але й усе людство, що виражається іменником humanity або словосполученням all people. У текстах вибірки розрізняються ті соціальні групи (жінки, люди з обмеженими можливостями, раси та представники ЛГБТ+ спільноти), визнання яких вважається маркером політики інклюзивності у ХХІ столітті. Концепт inclusivity має і просторовий вимір: вибірка містить фрагменти, які наголошують на світовому масштабі діяльності P&G. Ця ідея всюдисущності вербалізується за допомогою прийменникових словосполучень, зокрема з іменником world (наприклад, around the world) та прикметником global. Отже, концепт inclusivity послідовно вербалізовано в віртуальному корпоративному дискурсі компанії P&G. Перспективним напрямом подальшого дослідження може бути вивчення мультимодального вираження концепту inclusivity в корпоративних текстах.

СОЦІОКОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТ ВИДОЗМІН ГЕНДЕРНО-ОРІЄНТОВАНОГО КОНТЕНТУ У СОЦІАЛЬНІЙ РЕКЛАМІ

2024-08-15T22:49:30+03:00

Наукове дослідження зосереджено на теоретичному аналізі історії розвитку гендерно-орієнтованого контенту у соціальній рекламі та виокремленні ключових етапів його розвитку. Мета. Теоретично обґрунтувати етапи розвитку соціальної реклами на гендерну тематику в Україні. Методологія. Використано принцип історизму, щодо вивчення динамічного розвитку явища гендерно-орієнтований контент у соціальній рекламі, метод термінологічного аналізу, щодо досліджень понять «соціальна реклама», «гендерно-орієнтована соціальна реклама», теоретична база дослідження ґрунтується на соціокультурному (досліджувалися соціокультурні аспекти зміни соціальних цінностей, культурних кодів у рекламних повідомленнях), соціокомунікативному (визначені особливості гендерно-орієнтованого контенту в рекламних комунікаціях) та гендерному підходах (досліджувалася гендерна проблематика в соціальній рекламі). Метод контент аналізу використано для дослідження української соціальної реклами на гендерну тематику. Наукова новизна. Виділені етапи розвитку гендерно-орієнтованого контенту.