Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія

ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ НА ДІЛОВУ АНГЛІЙСЬКУ МОВУ ТА ПОЛІТИЧНИЙ ДИСКУРС

2024-03-28T12:47:00+02:00

У статті представлено поняття глобалізації як явища, яке характеризується взаємодією між країнами, має значний вплив на різноманітні сфери життя. Досліджено вплив глобалізації на ділову англійську мову та політичний дискурс, адже глобалізація сприяє поширенню англійської мови в різних куточках світу, що уможливлює використання сталих виразів ділової англійської мови у специфічних сферах. На рівні політичного дискурсу процес глобалізації проявляється у тому, щополітичні промови виконують атрактивну та переконливу функції задля формування чи коригування суспільної думки й реалізації запланованих політичних процесів. У науковій розвідці поставлено за мету проаналізувати особливості впливу глобалізації на політичний та бізнес-дискурс на основі промов президентів США Джорджа Вокера Буша (2001–2009 роки правління) й Джо Байдена (2021-донині). Відповідно, серед основних завдань виокремлюємо наступні: вивчення процесів впливу глобалізації на зміни у лексиці та появі нової термінології в діловій англійській мові; дослідження впливу глобалізації на стильові зміни ділової англійської мови; проаналізувати вплив глобалізації на формування та поширення нових політичних ідей, цінностей, риторики серед народу. Наукова новизна теми полягаєв тому, що розглянуто вплив глобалізації на ділову англійську мову та політичний дискурс, презентовано як глобалізація впливає на мову і культуру, сприйняття інформації сучасним суспільством, що зумовлює актуальністьй новизну запропонованих лінгвістичних студій,оскільки англійська мова є глобальною мовою спілкування, мовою міжнародного бізнесу та торгівлі. Встановлено, щоу сфері ділового спілкування процеси глобалізації провокують до використання англійської мови як міжнародної мови бізнесу,мови міжнародних організацій, міжнародних договорів та угод, мови, якою керуються компанії для ведення бізнесу за кордоном, що призводить допояви стандартизованої бізнес та ділової лексикив англійській мові. З’ясовано, що глобалізація – це процес фундаментальної перебудови країни, зміни людської діяльності, цінностей, орієнтирів, співіснування із іншими країнами із метою формування єдиного світового фінансово-економічного простору, який буде базуватись на сучасних комп’ютерних технологіях. Висновки. В процесі аналізу словника політичної термінології було виокремлено найчастіше вживані терміни, які частково співпадали із термінами, вжитими Дж. Бушем у його політичних промовах. Проте, спостерігається активність використання президентом специфічних слів, які відображаютьподії, які відбувались за часів його правління. Також, варто наголосити на тому, що прослідковано використання у політичному дискурсі атрактивноїфункції і функції впливу на читача, щоб вплинути на людей, водночас даючи і обмежуючи свободу вибору та слова. Перспективу подальших досліджень вбачаємо упорівняльному аналізі промов президентів США різних каденцій та виявлення відмінностей у використаних політичних термінах.

ФАКТУАЛЬНІСТЬ ЯК ОБ’ЄКТИВНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНФОРМАЦІЙНОГО НАПОВНЕННЯ ТЕКСТУ

2024-03-28T14:14:30+02:00

Єство нового стратегічного підходу до осягнення тексту полягає в трактуванні його з позицій комунікативного акту, що концептуально охоплює адресанта та адресата. Найвищою ознакою тексту є комунікативність. Вона фіксує його водночас і як систему, і як динамічне утворення. Мовленнєва діяльність людини відбувається за допомогою тексту, його комунікативну сутність експлікує структура, семантика і прагматика (форма, зміст і функції), що підпорядковані вираженню авторської інтенції та її експлікуванню. Предметом текстової діяльності є та смислова інформація, яка закріплена в задумі словесного цілого, його комунікативно-пізнавальному намірі. Текст постає системою смислових елементів (одиниць), функційно зінтегрованих у єдину ієрархічну структуру замислом (комунікативним наміром) автора тексту, кожна його одиниця входить до певної системи зв’язків, які, з одного боку, підпорядковані єдиному комунікативному наміру, а з іншого – логіці розгортання всієї ієрархії смислів у тексті. Мета статті – описати фактуальність як підкатегорію текстової категорії інформативності, зосередитися на мовних засобах вираження цієї типологічної ознаки словесного цілого. Окреслена мета передбачає виконання таких завдань: обґрунтувати існування фактуальності як підкатегорії інформативності в категорійній ієрархії тексту; поакцентувати увагу на фактуальності в аспекті вияву індивідуально-авторської картин світу; описати фактеми як мовні засоби реалізації фактуальності. Джерельною базою розвідки слугують українськомовні художні словесні цілі, з яких у спосіб точної і повної інвентаризації здійснено вибірку фактем, що маніфестують фактуальність як текстову підкатегорію інформативності. У колі уваги художні тексти як класичної української літератури, так і сучасної. Об̓єктом вивчення є український поетичний дискурс та його складники, а предметом – фактеми української поезії та прози як виразники фактуальності – різновиду текстової категорії інформативності. Результатом наукового пошуку стало поглиблення ідеї ієрархічного впорядкування текстових категорій й підкатегорій й визначення фактуальності як інваріантної характеристики словесного цілого, що віддзеркалює окремий аспект типологічної ознаки словесного цілого. Художньо-поетична комунікація в аспекті дискурсивного підходу розглядається як процес, у якому предмет вербальної взаємодії між її учасниками є виявом специфіки індивідуальної картини світу адресанта. Висновком є те, що підкатегорія фактуальності зокрема інформативність загалом репрезентує текст як комунікативну одиницю. Феномен фактуальності зумовлений наявністю в художньому тексті інформації, яку запроєктовано у площину автора – з ідеєю твору, у площину читача – з процесом сприйняття тексту як освоєння нової інформації і наближення до авторського задуму. Фактуальність зреалізовує естетичну ідею твору, координує тему та сюжет, визначає добір мовних засобів тощо. Мовними засобами реалізації фактуальності як підкатегорії текстової категорії інформативності є фактеми.

СИНТАКСИЧНИЙ СПОСІБ ФОРМУВАННЯ ТЕРМІНІВ АНГЛОМОВНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ІНФЕКТОЛОГІЇ

2024-03-28T14:19:02+02:00

Аналітичні терміни в галузі інфектології становлять 57% від загальної кількості добору, що вказує на їх важливість у медичній термінології. Розкриття структурних особливостей цих термінів та їх класифікація сприятиме розумінню та використанню медичної термінології в теоретичному навчанні студентів та на практиці. Мета статті – провести аналіз провідних моделей утворення англомовних термінологічних словосполучень у галузі інфектології та їх відображення в перекладі українською мовою. Для дослідження поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання: 1) розглянути точність та однозначність термінологічних словосполучень у галузі інфектології як основних принципів їх побудови; 2) проаналізувати кількісний склад і зробити розподіл термінів за групами та моделями утворення. Наукова новизна полягає у дослідженні особливостей синтаксичного способу формування сучасних термінів галузі інфектології. Методи дослідження: спостереження та аналіз словникових визначень, описові та компонентні підходи, статистичні методи для обробки кількісних результатів, а також метод вибіркового включення термінів з фахових текстів для створення словників. Висновки. Аналітичні терміни, які складають 57% добору, охоплюють значну частину словникового запасу галузі. Особлива увага в статті приділена двокомпонентним терміносполукам, склад яких становить 41%. Моделі типу Adj + Noun та Noun + Noun є особливо продуктивними, зокрема ад'єктивно-субстантивна модель Adj + Noun, яка визначає напрямок у формуванні двокомпонентних термінологічних словосполучень. Виявлено тенденції у створенні трикомпонентних та багатокомпонентних терміносполук, де особливу роль відіграють іменникові та прикметникові компоненти. Результати аналізу підтверджують системність та логічність терміносистеми інфектології, де виокремлені продуктивні моделі відображають спроби найкращого вираження концепцій за допомогою максимально простих синтаксичних конструкцій.

ТЕКСТ ТА ДИСКУРС У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ: ПІДХОДИ ТА ПРОБЛЕМИ

2024-03-28T14:22:56+02:00

Стаття присвячена розгляду понять текст та дискурс. Терміни «текст» і «дискурс» відповідають двом напрямам вивчення мовленнєвої взаємодії – лінгвістиці тексту та дискурс-аналізу. У теоретичних джерелах з цієї проблематики обидва напрями розглядаються і як ідентичні, і як протилежні, і як не співвідносні. Мета статті – проаналізувати відмінність між текстом і дискурсом. Для реалізації мети поставлено такі завдання: 1) текст розглядається як результат практичної діяльності людини, що презентує професійну сферу життя, де реалізується колективна свідомість суспільства; 2) за таких умов вивчення різних рівнів стратифікації текстів здійснюється з урахуванням інтенції автора, комунікативних стратегій і тактик, прагматичних настанов, що реалізуються релевантними лінгвопрагматичними прийомами і відповідними мовними засобами. Наукова новизна полягає в тому, що у статті здійснено функціонально-дискурсивний і прагматичний аналіз одиниць мовлення на матеріалі усного та писемного дискурсу-тексту. У висновках зазначено, що текст складна, організована структура, близька до мовленнєвого твору, що характеризується цілісністю, зв’язністю і завершеністю. Дискурсивний контекст тексту на відміну від лінгвального контексту, властивого текстам, є поєднанням психологічних, соціальних, прагматичних характеристик і є абстракцією щодо реальних ситуацій. Проте науковці вважають, що ці поняття є органічно пов’язаними та перебувають у причинно-наслідкових відносинах, та й у межах поняття «дискурс-текст», де дискурс – це процес мовленнєвого мислення, а текст – результат чи продукт цього процесу. Сьогодні приналежність того чи іншого тексту до корпусу текстів певної дискурсивної різновидності, опосередкованої сферою комунікації, де один текст є основним, але не єдиним елементом у комунікативному процесі. Інтенції адресата при послідовному здійсненні цілого ланцюжка дій зумовлює створення різних типів мовлення. Дискурс використовується для позначення різних видів мовлення і мовленнєвих творів, які свівставляються у сукупності з мовними та немовними чинниками. Загалом, головна відмінність між дискурсом та мовленням знаходиться у межах соціального та індивідуального. У визначенні понять «дискурс» і «мовлення» є певні розбіжності, оскільки мовлення має два значення: процес говоріння / письма (мовленнєва діяльність) – шлях від мовних повідомлень (текстів) починається з аналізу структури, виокремлення із неї елементів для породження нової структури, і на завершення – синтез нової структури зі новостворених елементів, і результат говоріння / письма (вербальні тексти, які залишаються в пам’яті або на письмі) –шлях вербального повідомлення (тексту), активізація елементів окремих подій та положень до більш складних пропозицій і мисленнєвих структур, а саме від глибинних семантико-синтаксичних структур до найпростіших речень.

УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК МАРКЕР НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН МОВОЗНАВЧОГО ЦИКЛУ В ЗВО УКРАЇНИ)

2024-03-28T14:28:37+02:00

Виклики війни суттєво вплинули на українську систему освіти. Метою статті є огляд сучасного етапу підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, висвітлення тенденцій розвитку окремих професій. Звертається увага на вирішальну роль викладачів у формуванні освітніх компетенцій студентів. У статті проаналізовано ключові складові освітнього процесу, наголошено на необхідності підвищення викладачем мотивації здобувачів до вивчення дисциплін мовознавчого циклу. У нинішніх умовах Україні потрібні професіонали, які вміють ефективно адаптуватися до мінливих ситуацій, розрізняти правдиву інформацію від неправдивої та зберігати стійкість. Ці фахівці повинні не лише володіти знаннями, отриманими під час навчання в університеті, але й демонструвати вміння застосовувати відповідні навички та компетенції у своїй професійній діяльності. Ефективна комунікація набуває надзвичайного значення під час війни, слугуючи потужним інструментом проти ворога. Пропонуємо використовувати у навчальному процесі соціальні мережі як додатковий інструмент, оскільки це не потребує часу на адаптацію студентів і дає можливість користуватися безкоштовними освітніми онлайн-ресурсами, поглибити свої знання з української мови, культури, історії та урізноманітнити навчальний матеріал мультимедійними засобами. Здобувачі можуть самостійно вивчати навчальний матеріал у розширеному форматі, брати участь у спільному створенні навчального матеріалу в групах, обговорювати проблемні питання на різноманітних форумах, отримувати оперативні консультації викладачів та студентів-експертів тощо. Використовуючи соціальні мережі в навчальному процесі, розглянемо певні недоліки – погано функціонуючу систему пошуку інформації, низьку структурованість, розпорошеність інформації, недосконалу безпеку захисту користувачів, наявність неперевіреної інформації та ненормативного контенту тощо.

ПРОБЛЕМАТИКА ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНА «НЕОЛОГІЗМ» В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

2024-03-28T15:03:08+02:00

Неологізми є певним феноменом у німецькій мові, який отримав активний розвиток з XX століття. Завдяки дослідженню неологізмів проводять аналіз оновлення лексичного складу німецької мови. Особливого інтересу зараз набуває дослідження неологізмів, утворених під час кризових ситуацій у суспільстві. Але далеко не всі лексичні надходження можна віднести до категорії неологізмів. Наразі існує багато точок зору з приводу визначення сутності категорії «неологізм», але єдиного уніфікованого визначення даної категорії не існує. Отже, актуальність обраної теми визначається новим ракурсом аналізу проблем визначення категорії «неологізм» в умовах кризових ситуацій у суспільстві. Мета статті – проаналізувати результати досліджень закордонних та вітчизняних вчених-лінгвістів стосовно визначення категорії «неологізм», узагальнити проблеми ідентифікації неологізмів в німецькій мові та сформулювати власне бачення щодо сутності даної категорії. Реалізація поставленої мети передбачає вирішення низки наступних завдань: 1) аналіз дефініцій терміну «неологізм» та виділення проблем суперечливості поняття «неологізм» у сучасному мовознавстві; 2) формулювання власної думки щодо визначення неологізмів у сучасній німецькій мові. Наукова новизна. У статті представлений авторській підхід до визначення неологізмів сучасної німецької мови. У висновках зазначимо, що проаналізований матеріал дав змогу узагальнити проблеми визначення категорії «неологізм» в німецькій мові та докладно викласти й обґрунтувати авторський підхід до визначення неологізмів сучасної німецької мови. Дослідження неологізмів німецької мови сьогодні є перспективним, адже з періоду пандемії COVID 19 й по сьогоднішній час кількість неологізмів стрімко зросла. Особливий інтерес у подальших дослідженнях викликає аналіз словотвірних моделей неологізмів.

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ КОМУНІКАЦІЇ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

2024-03-28T15:06:08+02:00

У статті розглядаються існуючі на даний момент рівні структурної організації соціальної мережі як жанру інтернет-комунікації. Масове поширення нових комп’ютерних та інформаційних технологій виходить за межі простого технологічного прогресу, тому що стосується суттєвих особливостей людської особистості та її життя, що виявляється і в трансформації її мовного статусу. Інтернет визначає неминучість цивілізації культурного людства, тобто ноосфери як форми організації нової геологічної сили – людини. Із появою соціальних мереж розпочався новий етап комунікації, що відкриває потужні медійні можливості та привертає увагу до нових тенденцій у комунікативних процесах. Мета статті – проаналізувати мовні особливості спілкування у соціальних мережах, трансформацію писемного виду мови та появу новітніх лексичних одиниць. Наукова новизна. Сьогодні Інтернет як новий комунікативний простір займає вагоме місце в житті людини, а також продовжує неухильно зростати роль цього сектору в процесі спілкування. Саме тому спілкування у соціальних мережах дедалі більше привертає увагу філософів, психологів, соціологів, культурологів, лінгвістів. Процес розвитку цифрового мовлення є змінним – весь час з’являються неологізми, з них сленг, а далі – словникова форма і, навіть, терміни. Тому ми вважаємо, що лексико-семантичний склад мови соціальних мереж цікаво та треба досліджувати. Інтернет – система, що самостійно формується і реалізується, володіє безмежними і швидко відтворюваними ресурсами пам’яті, що наближається до людського типу «мислення», здатністю освоювати інформацію поліекранно та нелінійно, а також надає особистості можливість прямої, творчої, вільної та інтерактивної участі в масовій комунікації. Розглянуто різні лексико-семантичні аспекти мови соціальних мереж. У висновках вказано, що соціальні мережі – це поле, де з’являються нові слова. Для того аби їх згрупувати, потрібно провести лексико-семантичний аналіз. Мова соціальних мереж наразі надзвичайно різноманітна. Нові слова з’являються в нашому використанні кожну хвилину. Вони називаються неологізмами. Кількість неологізмів значно зростає, тому що нині надзвичайно розвинена мережа Інтернет та соціальні мережі. Комп’ютерні технології, комп’ютерні ігри та електронна пошта вносять у мову величезну кількість спеціальних слів і висловів, багату розгалужену термінологію. Тут мають місце і неологізми, і запозичені слова, і англіцизми тощо. Часто користувачі у своїх бесідах використовують смайлики та стікери, які повністю замінюють спілкування. Мова соціальних мереж широко використовує метафоричні та метонімічні прийоми, запозичення з різних мов, використання епітетів. Суспільство стало залежним від технологій і того, що вони дають – нові платформи для спілкування, а також типи та форми спілкування в них; воно усвідомило, що складається з великої кількості конкретних особистостей, а не з народних мас. На сучасному історичному етапі нарешті підвищився інтерес до особистості, не зважаючи на технічне спрощення життєдіяльності.