Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія

ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ АНАЛІЗ СЛОВОТВІРНИХ ГНІЗД В УГОРСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ ВІЙСЬКОВІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Софія БОЖЕНЕЦЬ — 2025-03-27

Стаття присвячена дослідженню військової термінології з когнітивного аспекту, зокрема аналізу словотвірних гнізд в українській та угорській мовах. Розглядається їхня структурна організація, семантичні зв’язки та когнітивні механізми творення термінів. Визначено основні словотвірні моделі та їхній вплив на категоризацію військової реальності. Дослідження базується на структурно-ономасіологічному, когнітивному та порівняльному методах аналізу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю глибшого розуміння принципів формування військових термінів. Дослідження словотвірних гнізд дозволяє виявити системні зв’язки між словами, простежити закономірності дериваційних процесів і зрозуміти когнітивні механізми формування професійної лексики. Метою статті є проведення лінгвокогнітивного аналізу словотвірних гнізд в угорській та українській військовій термінології, визначення їхньої структурної організації, семантичних зв’язків і когнітивних основ формування. Виявлено, що значна кількість військових термінів української та угорської мов утворює словотвірні пари, тобто мінімальні одиниці словотвірного гнізда.Переважна більшість таких військових термінів представлена двозонною субстантивно-адʼєктивною парадигмою. Відносно велику групу словотвірних гнізд представлено тризонною субстантивно-адʼєктивно-вербативною парадигмою як в українській, так і в угорській мовах. Найчисленнішу групу словотвірних гнізд в українській військовій термінології представлено полізонними субстантивно-адʼєктивно-вербативними парадигмами. В угорській мові широко представлені деривати утворені від композитних утворень, що не є характерним для української військової терміносистеми. Отримані результати сприяють глибшому розумінню термінотворчих процесів і можуть бути корисними для подальших досліджень у сфері лінгвістики та військової комунікації.

ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ У МІНІСТЕРСТВІ ОБОРОНИ УКРАЇНИ У 2005–2013 РОКАХ

Валентин ЗАГРЕБА — 2025-03-27

Актуальність дослідження зумовлена суспільно-політичними чинниками та політичною нестабільністю періоду 2005–2013 років, що мала значний вплив на оборонну політику України. У цей час Україна активізувала співпрацю з НАТО і почала впроваджувати сучасні підходи до стратегічних комунікацій. Водночас російські державні структури та проросійські політичні сили всередині країни намагалися впливати на громадську думку через інформаційно-психологічні операції. Період 2005–2013 років був періодом становлення стратегічних комунікацій Міністерства оборони України, та передував російській гібридній агресії 2014 року, а згодом й повномастабній вгресії 2022 року проти України. Постановка проблеми заснована на необхідності аналізу комунікаційної стратегії оборонного відомства в умовах політичної нестабільності та наростання інформаційних загроз. Метою статті є аналіз особливостей формування та впровадження стратегічних комунікацій Міністерством оборони України у 2005–2013 роках, виявлення недоліків і чинників, що унеможливили формування повноцінної комунікаційної стратегії перед початком російської агресії 2014 року. У матеріалі проаналізовано міжнародні документи, нормативно-правова база України, зокрема, укази президента, та ініціативи, що визначали розвиток комунікаційної діяльності у контексті євроатлантичної інтеграції. Розглянуто приклади російських інформаційно-психологічних операцій проти України, зокрема, повʼязані з навчаннями «Сі Бриз» і подій навколо острова Тузла. Визначено, що головними причинами низької ефективності стратегічних комунікацій стали неузгодженість державних інституцій, відсутність досвіду, брак кваліфікованих кадрів та відсутність правового регулювання. У висновках констатовано, що період 2005–2013 рр. характеризувався відсутністю системного підходу до комунікаційної стратегії у військовій сфері, що було однією з причин вразливості держави на початку збройної російської агресії у 2014 році. Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні трансформацій стратегічних комунікацій МОУ після 2014 року.

BИКОРИСТАННЯ ЦИФPOBИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ АНАЛІЗУ КОМУНІКАТИBНИХ ПРОЦECIB У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Наталія ЗОЗУЛЯ — 2025-03-27

У статті розглядається використання цифрових технологій для аналізу комунікативних процесів у соціальних мережах. У сучасному інформаційному суспільстві соціальні мережі стали однією з основних платформ для комунікації, поширення інформації та формування громадської думки, що викликає потребу в комплексному дослідженні можливостей та обмежень використання цифрових технологій для аналізу комунікативних процесів у соціальних мережах, з метою розробки ефективних підходів до збору, обробки та інтерпретації комунікаційних даних у цифровому просторі. Проаналізовано останні дослідження та публікації, присвячені використанню цифрових технологій для аналізу комунікативних процесів у соціальних мережах, що дозволило визначити зростаючий інтерес науковців до цієї тематики. Метою статті є дослідження потенціалу та ефективності використання цифрових технологій для аналізу комунікативних процесів у соціальних мережах, зокрема виявлення інструментів, методів та підходів, що дозволяють якісно і кількісно оцінювати структуру, динаміку та зміст цифрових комунікацій у мережевому середовищі.Звернуто увагу на те, що цифрові технології не лише посилюють можливості аналізу комунікації, а й змінюють саму парадигму гуманітарного дослідження, трансформуючи його на кількісно-якісний, динамічний і більш точний процес. Розглянуто сучасні методи збору, обробки та інтерпретації цифрових даних, зокрема інструменти автоматизованого аналізу тексту, мережевий аналіз (SNA), тематичне моделювання та візуалізацію інформації. Особливу увагу приділено використанню таких платформ, як Gephi, Tableau, Google NLP, а також методологічним підходам digital humanities. Здійснено порівняльний аналіз цифрових інструментів для аналізу комунікацій у соцмережах. Зроблено висновок про те, що цифрові технології відкривають нові горизонти для глибокого та багатовимірного аналізу комунікативних процесів у соціальних мережах. Сучасні інструменти аналізу тексту, мережевої взаємодії, візуалізації даних та аналізу тональності забезпечують ефективне поєднання кількісного та якісного підходів, що дозволяє дослідникам отримувати як статистичну, так і смислову картину цифрової комунікації.

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ДОБУ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ: НОВІ ІНСТРУМЕНТИ ТА МЕТОДОЛОГІЇ

Наталія ЗОЗУЛЯ — 2025-03-27

Цифрова трансформація радикально змінює інформаційно-аналітичну діяльність (ІАД), інтегруючи нові технології, інструменти та методології. Цей процес веде до автоматизації аналізу даних, розвитку штучного інтелекту (ШІ) та великих даних, що суттєво підвищує ефективність і швидкість прийняття рішень. Завдання дослідження: визначити ключові технологічні тренди у сфері ІАД, оцінити ефективність новітніх інструментів аналітики, вивчити конкретні приклади використання сучасних аналітичних систем у бізнесі, державному управлінні та науці.ШІ та машинне навчання дозволяють аналізувати великі обсяги даних, передбачати тенденції та автоматизувати процеси збору інформації. У статті визначено, що найпоширенішими інструментами є нейромережі, обробка природної мови (NLP) та когнітивні обчислення. Технології Big Data забезпечують ефективне зберігання, обробку та аналіз величезних масивів інформації. Встановлено, що хмарні платформи, такі як AWS, Google Cloud, Azure, дозволяють отримувати доступ до ресурсів аналітики без значних капіталовкладень. Сучасні платформи, такі як Power BI, Tableau та Qlik Sense, надають можливість інтерактивної візуалізації та оперативного аналізу інформації, що підвищує ефективність аналітичної діяльності. Прогнозна аналітика використовує алгоритми ШІ для передбачення майбутніх подій на основі історичних даних. Наприклад, регресійний аналіз, кластеризація та глибоке навчання. Цифрова трансформація докорінно змінює інформаційно-аналітичну діяльність, інтегруючи передові технології та методи аналізу даних. Використання штучного інтелекту, великих даних та автоматизованих систем дозволяє оптимізувати процеси аналізу інформації та підвищити їхню ефективність.

AСОЦІАТИВНЕ ПОЛЕ КОНЦЕПТУ ГРОШІ: СЛОВАЦЬКА МОВНА КАРТИНА СВІТУ

Ольга КОМАРОВА — 2025-03-27

Стаття присвячена вивченню концепту ГРОШІ в словацькій мові на основі асоціативного експерименту. Аналізуються значення, емоційні та культурні конотації пов’язані з цим поняттям у свідомості носіїв словацької мови. Розглянуто особливості формування асоціативного поля концепту ГРОШІ через призму мовної картини світу молоді, визначено основні семантичні групи асоціацій, їхню частотність та зв’язок із соціокультурними реаліями. Актуальність вивчення концепту ГРОШІ зумовлена його ключовою роллю у житті суспільства та впливом на економічні, соціальні, культурні й психологічні процеси. Гроші є не лише засобом обміну та економічним інструментом, а й важливим когнітивним феноменом, що формує цінності, поведінку та світогляд людей. Метою статті є вивчення мовних асоціацій, пов’язаних із концептом ГРОШІ у свідомості словацької молоді та виявлення його когнітивних, семантичних і культурних особливостей.Стаття спрямована на аналіз поля зазначеного концепту шляхом проведення асоціативного експерименту серед носіїв мови, що дозволяє визначити, які емоційні, соціальні та економічні конотації переважають у свідомості словацькомовних респондентів. Моделювання структури концепту ГРОШІ показує, що у свідомості молоді велику роль відіграє інформаційне наповнення, основу якого становить когнітивна ознака – засоби існування. Образний компонент не є розгалуженим. Найбільш розгалуженим є інтерпретаційне поле. Найбільш розгалуженою і різноманітною є утилітарна зона, яка тісно повʼязана з енциклопедичною, а основною ознакою для словаків є blahobyt/materiálna hodnota. Отже, концепт ГРОШІ у свідомості словацької молоді має переважно позитивні конотації, асоціюється з багатством, добробутом, можливостями і тісно повʼязаний з розумінням необхідності заробляти. Це свідчить про прагматичний підхід молоді до фінансової сфери, де гроші сприймаються не лише як засіб для досягнення матеріального комфорту, але і як результат особистих зусиль та праці.

ІНТЕРМЕДІАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО СПРОСТУВАННЯ СТЕРЕОТИПІВ ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ КИТАЙСЬКИХ ЗМІ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Оксана КОСЮК — 2025-03-27

Більш актуальну проблему, ніж китайські ЗМІ (у найширшому розумінні цього слова – включаючи газети, журнали, сховища файлів, блоги тощо), сьогодні відшукати важко, адже саме від позицій та діяльності цих медіаторів думок політикуму й населення КНР залежить доля нестабільного світу. І якщо інформаційна сфера інших держав переважно наповнюється сподіваннями та припущеннями стосовно перспектив й стратегій Китаю, медіапростір Піднебесної – єдине першоджерело і носій найбільш достовірних даних, продукування яких, на жаль, й досі сприймається стереотипно: з покликаннями на закритість, співпрацю з Росією та комуністичний режим. Тим часом, навіть поверховий огляд сайтів засвідчує кардинально протилежне: інформативну насиченість, достовірність, баланс, строге дотримання міжнародних стандартів.Прицільне зосередження на ЗМІ, в бік яких спрямовано безліч негативних закидів, дозволяє повністю розвіяти сумніви. Державні масмедіа, звісно, лаштуються під систему: передовиці часто постають у вигляді звітів та промов Голови КНР Сі Цзиньпіна та інших тенденційних матеріалів, однак наповнення ЗМІ усіх форм власності (на відміну від Сирії, Ірану, Азербайджану тощо) цілком якісне. Проблема, головно, в тім, що потенційна аудиторія не лише перебуває в полоні стереотипів, а й медійно безграмотна – не здатна сприймати претексти, затексти, контексти, інтертексти. Їй варто мати на увазі, щонайменше, наступне: продукуючи інформацію, журналістика вкладає її в жанрологію трьох блоків, серед яких інформаційний (замітка, звіт, інтерв’ю, репортаж) претендує на констатацію фактів та абсолютну достовірність; аналітичний (кореспонденція, коментар стаття, огляд, пресконференція, токшоу) вимагає присутності опозиційних спікерів та збалансованості думок (усталений варіант підміни – використання неекспертів та відсутність паритету); публіцистичний (рецензія, замальовка, нарис та його різновиди – документальний фільм, фейлетон, памфлет) органічно може містити вигадки, фейки, авторські підходи тощо. Отже, від кінодокументалістики, для прикладу, не варто вимагати правди. Цей жанр використовується тоді, коли потрібно тиснути на емоції та вводити в оману. Саме це ми й спостерігаємо у ситуаціях законодавчо задекларованої «співпраці» китайських та російських журналістів на теренах війни в Україні.

ФОРМУВАННЯ АВТОНОМНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ У СФЕРІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ НА БАЗІ ЕЛЕКТРОННОЇ ОСВІТНЬОЇ ПЛАТФОРМИ МOODLE

Людмила КРАЙНЯК — 2025-03-27

У статті здійснена спроба теоретичного обґрунтування, розробки та дослідної перевірки методики формування автономності майбутніх перекладачів у сфері професійної комунікації на базі електронної освітньої платформи MOODLE. Визначено зміст компонентів методики формування автономності перекладачів у сфері професійної комунікації з використанням електронної освітньої платформи MOODLE та виявлено педагогічні умови її реалізації, а саме: формування та розвиток ціннісного ставлення студентів до автономної діяльності, організація підготовки студентів до автономної роботи на електронній освітній платформі МООDLE, забезпечення професійної готовності та мотивації викладача до роботи з електронною освітньою платформою МООDLE. Створено комплекс вправ для розміщення на електронній освітній платформі MOODLE для самостійного вивчення загальнонаукової лексики, граматики, характерної для наукового стилю мовлення, перекладу різножанрових текстів спеціального дискурсу. Розроблена авторами методика формування автономності майбутніх перекладачів у сфері професійної комунікації на базі електронної освітньої платформи MOODLE є заснованою на аксіологічному, особистісному, діяльнісному, компетентнісному та модульному підходах. Вона включає етапи самодіагностики, пізнавально-творчий та оціночний. Запропонований алгоритм містить наступні компоненти: зміст навчального матеріалу, поданого у шести професійних модулях навчання, кожен з яких поділений на лексичну, граматичну та перекладацьку частини; іншомовні лексичні одиниці, відібрані відповідно з вимогами до підготовки перекладачів професійно-орієнтованого дискурсу; граматичні явища, що викликають труднощі під час перекладу спеціального дискурсу; послідовну роботу з формування та розвитку умінь автономної діяльності, що реалізується через тести, анкети, опитування та комплекс вправ, що включають мовні, передмовні, мовні, навчальні та контролюючі вправи.

ВПЛИВ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА РОЗВИТОК МЕДІА-ПРОСТОРУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ

Микола ЛОСІНСЬКИЙ — 2025-03-27

Вплив нових технологій на розвиток сучасної медіаіндустрії аналізується, зокрема, шляхом порівняння українського та міжнародного досвіду. Розглядаються важливі інновації, такі як цифрові платформи, штучний інтелект та алгоритми персоналізації, які змінюють підхід до створення, розповсюдження та споживання контенту. Відзначається трансформація традиційної журналістики, зростаюча популярність відеоконтенту і соціальних мереж в якості ключових каналів комунікації, а також нові проблеми, включаючи дезінформацію і етичні дилеми.Глобальна тенденція автоматизації засобів масової інформації аналізується окремо, включаючи впровадження штучного інтелекту для збору та аналізу інформації, створення персоналізованого новинного контенту та його вплив на споживачів. Особлива увага приділяється позитивним і негативним аспектам цих процесів, зокрема змінам якості журналістики, об’єктивності інформації, адаптації до нових стандартів сприйняття контенту. Порівняння міжнародного досвіду з ситуацією в Україні показує вплив інфраструктурних, економічних і політичних факторів на впровадження цифрових технологій в ЗМІ.В українському контексті підкреслюються особливості цифрової трансформації місцевих ЗМІ, зокрема питання забезпечення ресурсами, правового регулювання та адаптації до глобальних змін. У статті також піднімається питання про можливості і проблеми, які оцифровка відкриває перед українськими ЗМІ в боротьбі за увагу аудиторії в контексті глобальної конкуренції.Успішна інтеграція нових технологій у медіа-сектор вимагає системного підходу, такого як розвиток високоякісної інфраструктури, підтримка незалежної журналістики та встановлення етичних стандартів у цифрову епоху. Стаття дозволяє оцінити перспективи розвитку світового та українського медіа-простору, а також прояснити важливі завдання, пов’язані з швидкими темпами технічного прогресу.

ЖУРНАЛІСТСЬКА ОСВІТА В УКРАЇНІ: НИНІШНЯ СИТУАЦІЯ ТА МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ

Людмила МАСКАЛЕВА — 2025-03-27

У даній роботі розглядається проблема підготовки журналістських кадрів в Україні в умовах стрімких змін медіапейзажу. Мета дослідження полягає в аналізі сучасних освітніх програм у сфері журналістики та їх відповідності вимогам сучасного інформаційного простору, а також у виявленні ключових аспектів, що сприяють покращенню якості підготовки фахівців. Методологія дослідження базується на комплексному аналізі існуючих освітніх стандартів, інтерв’ю з викладачами та студентами, а також на порівняльному аналізі міжнародного досвіду у підготовці журналістів. Для збору емпіричних даних було використано як якісні, так і кількісні методи, що дозволило отримати повне уявлення про виклики, з якими стикаються освітні установи в Україні. Наукова новизна роботи полягає в інтеграції нових підходів до навчання журналістики в Україні, а також у розробці рекомендацій щодо вдосконалення навчальних програм з урахуванням глобальних тенденцій у медійній сфері. Дослідження виявило недостатню адаптацію освітніх програм до вимог цифровізації та медіаграмотності, що суттєво впливає на якість підготовки фахівців.У висновках автор обґрунтовує необхідність реформування навчальних планів, впровадження інноваційних методів викладання та розвитку партнерств між вищими навчальними закладами і медіа-організаціями для підвищення рівня фахової підготовки студентів.

РОЛЬ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ВИКЛИКИ МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ

Віктор ПАСІЧНИК — 2025-03-27

Роль штучного інтелекту (ШІ) у перетворенні сучасної журналістики охоплює всі етапи медіа-процесу, від збору даних до їх поширення. Ключові тенденції декомунізації включають автоматизацію збору та аналізу інформації, яка може обробляти великі обсяги даних на високій швидкості, створення персоналізованого контенту для задоволення потреб різних аудиторій та використання алгоритмів для прогнозування тенденцій в інформації та аналізу настроїв громадськості. Інтеграція цих технологій змінює спосіб створення новин та взаємодії з нашою аудиторією. Переваги штучного інтелекту включають декомунізацію журналістів, зокрема шляхом автоматизації повсякденних операцій, оптимізації контент-стратегій шляхом аналізу поведінкових даних та розширення можливостей взаємодії в класі шляхом персоналізованої доставки інформації. Відомі медіа-організації в різних країнах вже використовують ці технології для створення високоякісного контенту, прогнозування змін у поведінці аудиторії та розширення своїх каналів зв’язку. Незважаючи на очевидні переваги, інтеграція з ШІ має багато проблем. Зокрема, етичні питання, пов’язані з алгоритмічною прозорістю, можливістю дискримінації або спотворення фактів в автоматизованих процесах і ризиком втрати редакційної незалежності, залишаються важливими питаннями довіри аудиторії до контенту, створеного з використанням автоматизованих систем, і забезпечення відповідності стандартам журналістики в епоху цифрових технологій. Міжнародний досвід показує різні підходи до впровадження штучного інтелекту в ЗМІ. Країни з розвиненою медіа-інфраструктурою, такі як США, Великобританія, Китай і Європейський Союз, успішно використовували технології штучного інтелекту для поліпшення своїх інформаційних продуктів і їх поширення.У той же час у країнах, що розвиваються, можливості впровадження таких технологій часто обмежені через економічні, інфраструктурні та правові фактори.

ЖАНРОВА КЛАСИФІКАЦІЯ ЛІТЕРАТУРИ ЗА МЕТРИКАМИ ЗА ДОПОМОГОЮ ВЕЛИКИХ МОВНИХ МОДЕЛЕЙ

Володимир ПАСІЧНИК — 2025-03-27

У статті проаналізовано можливість використання великих мовних моделей для жанрової класифікації літературних текстів із застосуванням метрик параметризації та жанрових онтологій. Розглянуто теоретичні основи жанрової класифікації, зокрема традиційні підходи до визначення жанрів та сучасні алгоритмічні методи, що використовують великі мовні моделі. Значну увагу приділено вибору метрик для параметризації текстів, серед яких: рівень формальності, глибина технічного аналізу, методологічний підхід, цільова аудиторія, область застосування, тип даних у дослідженні, наявність емпіричних результатів і спосіб візуалізації інформації. Запропоновано використання багаторівневої класифікації, що дозволяє більш точно ієрархічно структурувати жанрові ознаки. Метою роботи є розглянути основні метрики параметризації жанрової класифікації літератури, а також провести практичний експеримент із класифікації наукових робіт предметної галузі “штучний інтелект”. Наукова новизна статті полягає у розробці та застосуванні комплексної параметризації жанрів літератури на основі чітко визначених метрик, що дозволяє використовувати великі мовні моделі для автоматизованої жанрової класифікації.У рамках дослідження було проведено практичний експеримент із жанровою класифікацією 10 наукових робіт у галузі штучного інтелекту. Аналіз здійснювався за допомогою GPT-4o та супутніх алгоритмів машинного навчання. Отримані результати підтвердили ефективність параметризації текстів за визначеними метриками та їх використання для автоматизованої класифікації. Було виявлено, що великі мовні моделі демонструють високу точність у визначенні ключових характеристик текстів, проте мають труднощі з розпізнаванням змішаних жанрів та пояснюваністю класифікаційних рішень.Основними викликами автоматизованої жанрової класифікації є розмитість жанрових меж, вплив навчального корпусу на результати класифікації, необхідність підвищення пояснюваності класифікаційних рішень та адаптація моделей до специфіки різних жанрів. Запропоновано напрямки подальших досліджень, зокрема інтеграцію жанрових онтологій, покращення параметризації текстів і розробку алгоритмів, здатних працювати з багаторівневою жанровою структурою.Таким чином, дослідження підтвердило перспективність використання великих мовних моделей для автоматизованої класифікації літератури за метриками, проте потребує подальшого вдосконалення алгоритмів та підходів до параметризації текстів.

УКРАЇНСЬКА ТА АНГЛІЙСЬКА В ІНТЕРНЕТІ: РОЛЬ СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА В РОЗВИТКУ МОВ

Ірина ФРИДРИК — 2025-03-27

У дослідженні розглядається роль соціальних медіа в процесі вивчення англійської мови та міжнародної комунікації. Наголошується, що в екстремальних умовах соціальні медіа дозволяють користувачам встановлювати контакти, спілкуватися між собою, ділитися новинами, фото, аудіо- й відеоконтентом, досвідом, корисними посиланнями, висловлювати власну думку як українською так і англійською мовами. Це безумовно розширює сферу обміну інформацією, розвиває мовний контент. Найстабільнішими сервісами залишаються «Ютуб», «Телеграм», «Фейсбук». Соціальні медіа стали найактивнішими мережами в контексті спеціальних політик у відповідь на ескалацію війни в Україні. Там були створені додаткові можливості для захисту персональних даних українців, посилився моніторинг контенту, збільшилася команда носіїв української мови, було заборонено поширення політичної реклами. Міжнародна комунікація та навчальні ресурси подаються через хронологічність стрічки, простоту інтерфейсу, активний перехід у мережу державної комунікації, наявність багатофункціональних чат-ботів, швидкість комунікації тощо. Багатовекторна міжнародна комунікація у соціальних медіа сприяє розвитку якості та популярності України, а також використання загальновідомих інструментів для її представлення сприяє впізнаваності та закріпленню потенціалу українців на світовій арені. Що більше українців висловлюють національні проблеми через соціальні мережі, то більше представників інших країн може зацікавитися українською культурою, політичною ситуацією в Україні та українським статусом на політичній та дипломатичній мапах світу.Такі кроки, у свою чергу, сприятимуть розповсюдженню інформації та закріпленню українців як нації на цих мапах. Це одна з запорук взаємної уваги та поваги між представниками різних країн. Можна також зазначити, що активна міжнародна взаємодія та обмін елементами соціальної комунікації між різними державами сприяє підвищенню довіри та підтримки серед населення у світі. Також стверджується, що мовні трансформації полегшують взаємодію користувачів, роблячи спілкування більш швидким і доступним. З іншого. У соціальних медіа змінюються традиційні норми мови. Користувачі повинні зберігати баланс між інноваціями та дотриманням класичних мовних норм, особливо в офіційному і професійному контекстах.Тому аналіз впливу цифрових платформ в україномовній та англомовній комунікації є важливим фактором становлення нових мовних систем.

АНГЛОМОВНИЙ РЕКЛАМНИЙ ГУМОР

Олег ХАРЧЕНКО — 2025-03-27

У цій статті запропоновано стилістичний, когнітивний та прагматичний аналіз вибірки сучасних англомовних жартів про рекламу та її різновиди. Аналіз форм 115 жартів, взятих з чотирьох англомовних сайтів, свідчить про те, що найбільш частотними формами жартів про рекламу є запитання/відповідь (60.8%), однорядкові жарти (39.2%). Розгляд 20 жартів про рекламу, досліджених у статті, розкрив, що у стилістичному плані, вони містять каламбури, пастиш, парапросдокіан, удаваний ентузіазм, бафос та іронію. Додатково залучаються такі прийоми, як персоніфіковані та зооморфічні метафори, нестандартні порівняння, антитеза, хибна аргументація (ентимема). У когнітивному аспекті гумор ґрунтується на механізмах когнітивних патернів професійної деформації, фон Ресторфа, мольберту, чіткого контрасту, негативного мислення. Прагматично, жарти ведуть до зняття психологічного стресу, критичного мислення, креативності, несуть розважальний елемент. Жарти знайомлять читачів з англомовним рекламним бізнесом, професійною та неформальною лексикою, допомагають виявити гумор та іронію, мотивують до професійного успіху, формують стереотипні образи рекламістів, підвищують упевненість у своїх знаннях, розвивають міжкультурну й культурологічну компетенці.