ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ ЯК ЧИННИК ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І УКРАЇНСЬКІ ВИКЛИКИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2523-4625-2025-2(78)-20

Ключові слова:

інституційна якість, політичні інститути, економічна безпека, міжнародне співробітництво, державна політика, реформування, економічна політика

Анотація

У статті досліджується вплив політичних інститутів на забезпечення економічної безпеки держави.Автор розкриває концептуальні засади інституціонального підходу в політичній науці, підкреслюючи, що стабільність та ефективність функціонування політичних механізмів безпосередньо визначають можливості держави у реалізації економічної політики, підтриманні макроекономічної рівноваги та протидії внутрішнім і зовнішнім викликам. Особливу увагу приділено аналізу світового досвіду реалізації політичних реформ, що стали каталізаторами економічних трансформацій. На прикладі Чилі, Польщі, Сінгапуру, Зімбабве та Венесуели досліджено результати реформ, визначено чинники їхньої ефективності або провалу. Успішні кейси свідчать про те, що ключову роль у досягненні економічного прориву відіграють такі чинники, як послідовність державної політики, інституційна спроможність та наявність політичної волі.У роботі акцентовано на зв’язку між інституційною якістю та здатністю держави забезпечувати економічну стійкість. Зазначено, що прозорі, підзвітні та інклюзивні політичні інститути формують передумови для розвитку підприємництва, захисту прав власності, залучення інвестицій та формування довіри до економічного курсу країни як з боку громадян, так і міжнародних партнерів.Автор аналізує міжнародні підходи до політичної інтеграції, зокрема участь держав у діяльності таких організацій, як ООН, ВТО, МВФ, ЄС, підкреслюючи, що адаптація до міжнародних стандартів сприяє підвищенню інституційної спроможності та відкриває доступ до глобальних ресурсів. Водночас звернено увагу на виклики, які постають перед державами у збереженні політичної автономії в умовах зовнішнього тиску.У контексті України автор підкреслює необхідність посилення політичних інститутів як передумови для післявоєнного відновлення та модернізації економіки. З огляду на досвід інших країн, визначено пріоритетні напрями інституційної реформи – подолання корупції, забезпечення верховенства права, стабільність управлінських рішень та посилення участі в міжнародних політичних і економічних структурах.

Посилання

Бобришев Є. Вплив фінансових технологій на стабільність національної економіки. Економіка та суспільство. 2023. № 52. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-52-96

Венесуела останніх двох десятиліть: Чавес, Мадуро та конфлікт навколо Гаяни. Политком. URL: https://politcom.org.ua/venesuela-ostannih-dvoh-desyatylit-chaes-maduro-ta-konflikt-navkolo-gayany

Вергун А. М., Тарасенко І. О. Концепція сталого розвитку в умовах глобалізації. Вісник КНУТД. 2014. No 2. С. 207–218. URL: https://knutd.edu.ua/publications/pdf/Visnyk/2014-2/207-218.pdf

Гавриленко Н. Г., Тарасенко І. О. Сучасні тенденції цифровізації економіки: проблеми та перспективи розвитку. Інтернаука : Міжнародний науковий журнал. Сер. Економічні науки. 2021. № 3 (47). Т. 1. С. 36–46.

Деркач О. Г., Козятинська А. І. Концепція сталого розвитку як складова сучасного бізнесу. Efektyvna ekonomika. 2023. № 2. https://doi.org/10.32702/2307-2105.2023.2.48

Дугінець Г., Вірич І. Політика «економічного прориву»: досвід Чилі. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2020. Т. 111, № 4. С. 35–46. https://doi.org/10.31617/zt.knute.2020(111)03

Економічна складова нового публічного менеджменту як чинник забезпечення інституційної спроможності держави: порівняння США та України / О. Зубчик та ін. Успіхи і досягнення у науці. 2025. № 10(10). https://doi.org/10.52058/3041-1254-2024-10(10)-437-448

Зуб В. Сутнісна характеристика економічної безпеки держави. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». 2024. № 2. С. 457–462. https://doi.org/10.24144/2788-6018.2 024.02.77

Кісілевич-Чорнойван О., Шашкова-Журавель І. Правові аспекти протидії корупції на міжнародному рівні. Expert: Paradigm of Law and Public Administration. 2018. Т. 1, № 2018-1(1). С. 31–42. https://doi.org/ 10.32689/10.32689/2617-9660-2018-1-1-31-42

Майданюк В. Ідеологічні відмінності соціальної політики неоконсерватизму та неолібералізму. Вісник Львівського університету. 2019. № 24. С. 164–170. https://doi.org/10.30970/2307-1664.2019.24.22

Односталко Д. Інституційна основа економічної безпеки України. Теорія та практика державного управління. 2021. Т. 1, № 72. С. 182–190.

Палехова В. Польський досвід переходу до ринку: уроки для України. Сторичний архів. Наукові студії: зб. наук. пр. – Миколаїв: ЧДУ ім. петра могили. 2008. С. 62–72.

Пустовар В. Роль політичних інститутів в системі економічних відносин та безпеки. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління. 2024. № 4(76). С. 98–103. https://doi.org/10.32689/2523-4625-2024-4(76)-12

Савченкo В., Долгополов М. Сінгапурські уроки економічного зростання. Науковий вісник Полісся. 2015. С. 5–13. https://doi.org/10.25140/10.25140/2410-957620154(4)005-013

Хіміч О. В. Еволюція поняття «економічна безпека». Тези доповідей XVIII Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених та студентів. 2019. URL: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/14240.

Kinsey B. H. Zimbabwe’s land reform program: underinvestment in post-conflict transformation. World development. 2004. Т. 32, № 10. С. 1669–1696. https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2004.06.005

North D. C. Institutions and the performance of economies over time. Handbook of new institutional economics. Berlin, Heidelberg, 2008. С. 21–30. https://doi.org/10.1007/978-3-540-69305-5_2

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-01

Як цитувати

ПУСТОВАР, В. (2025). ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ ЯК ЧИННИК ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД І УКРАЇНСЬКІ ВИКЛИКИ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Політичні науки та публічне управління, (2(78), 136-141. https://doi.org/10.32689/2523-4625-2025-2(78)-20