ДИНАМІКА ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЛІКАРІВ-ПСИХОЛОГІВ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2022-2-8Ключові слова:
вища медична освіта, лікарі-психологи, магістри медичної психології, емоційний інтелект, комунікативна компетентність, ефективність навчального процесуАнотація
Постановка проблеми. Вміння налагоджувати конструктивні міжособистісні взаємини є особливо важливим для лікарів-психологів як професійно значима компетентність. Формулювання мети статті. Мета – дослідити особливості динаміки емоційного інтелекту в процесі розвитку комунікативних якостей лікарів-психологів. Гіпотеза дослідження. Емоційний інтелект як складова комунікативної компетентності зростає в процесі професійного становлення лікаря-психолога. Огляд літератури. Розвиток сучасної системи освіти спрямований на формування в студентів спеціальності “Медична психологія” комунікативних компетенцій, орієнтованих на пацієнта, що потребує удосконалення змісту навчання магістрів медичної психології на основі науково обгрунтованих освітніх програм. Виклад основного матеріалу. Робота виконана в межах НДР кафедри медичної психології ІМіФН ПрАТ “ВНЗ “МАУП” “Медико-психологічні аспекти навчального процесу”. В результаті проведеного порівняльного дослідження 35 студентів 1-3 курсу спеціальності “Медична психологія” та 36 практикуючих клінічних психологів із стажем роботи понад 10 років із використанням Методики емоційного інтелекту (Н.Холл), Методики діагностики перешкод у встановленні емоційних контактів (В. Бойко) та Проективного тесту Пальмера, було теоретично обгрунтовано особливості формування комунікативної компетентності лікарів-психологів у процесі їх фахового становлення, що має практичне значення для підвищення ефективності навчання магістрів медичної психології. Висновки та перспективи подальших досліджень. Виявлено вплив тривалості фахової діяльності лікарів-психологів на формування їх емоційного інтелекту, легкість встановлення емоційних звязків і вдосконалення навичок комунікативної компетентності в цілому, що підтверджується наявністю сильного позитивного кореляційного зв’язку (коефіцієнт кореляції Пірсона rxy=0,8201) між рівнем емоційного інтелекту і проблемами у встановленні емоційного зв’язку, а також досить тісного позитивного кореляційного зв’язку показників уміння контактувати з людьми, визначених за тестом Пальмера, із показниками емоційного інтелекту (коефіцієнт кореляції Пірсона rxy=0,6034) та, особливо, з показниками методики наявності перешкод у встановлені емоційних контактів (В. Бойко) (коефіцієнт кореляції Пірсона rxy=0,9314). Отже, професійна діяльність лікаря-психолога сприяє виробленню здатності краще володіти власними почуттями та емоціями, глибше розуміти почуття інших людей та спрямовувати ці вміння на вирішення професійних медико-психологічних завдань. Перспективні дослідження планується спрямувати на вивчення зв’язку між показниками комунікативної компетентності лікарів-психологів та ознаками їх професійного вигорання питання, а також гендерних аспектів комунікативної компетентності лікарів-психологів.
Посилання
Варій, М. Й. (2009). Загальна психологія : підручник. К. : Центр учбової літератури. 1007 с. ISBN 978-966-364-817-0.
Максименко, С. Д. (2004). Загальна психологія : підручник / С. Д. Максименко (ред.), В. О. Зайчук, В. В. Клименко, М. В. Папуча, В. О. Соловієнко. Вінниця : Нова Книга. 704 с. ISBN 966-7786-03-Х.
Ashton-James, C. E., McNeilage, A. G., Avery, N. S., Robson, L. H., & Costa, D. (2021). Prevalence and predictors of burnout symptoms in multidisciplinary pain clinics: a mixed-methods study. Pain, 162(2), 503–513.
Behrman, G. U., Secrest, S., Ballew, P., Matthieu, M. M., Glowinski, A. L., & Scherrer, J. F. (2019). Improving pediatricians’ knowledge and skills in suicide prevention: Opportunities for social work. Qualitative Social Work, 18(5), 868–885.
Boyatzis, R. E. (2018). The behavioral level of emotional intelligence and its measurement. Frontiers in psychology, 9, 1438.
Butler, R. A., White, D. B., Arnold, R. M., Cook, T., Klein-Fedyshin, M., Mohan, D., & Seaman, J. B. (2022). Delphi-endorsed Communication Skills Clinicians Need to Care for Hospitalized Incapacitated Patients. ATS scholar, 3(2), 285–300.
Catani, R. R., Valadares, E. D. S., Lacombe, J. B., Mendonça, T. M. D. S., Silva, C. H. M. D., & Paro, H. B. M. D. S. (2018). Cross-cultural adaptation of the Four Habits Coding Scheme (4HCS) for teaching and assessing patient-centered communication skills in Brazil. Cadernos de saude publica, 34.
Cohen-Bearak, A., Meyer, E. C., Mednick, L., Varrin, P., Burgess, L., Kuhlmann, P. H., ... & Lillehei, C. (2021). Aligning Family–Clinician Expectations During Pediatric Surgical Informed Consent: Development and Implementation of an Innovative Communication Skills Workshop. Journal of Continuing Education in the Health Professions, 41(4), 279–285.
Dobscha, S. K., Kenyon, E. A., Pisciotta, M. K., Niederhausen, M., Woods, S., & Denneson, L. M. (2019). Impacts of a webbased course on mental health clinicians’ attitudes and communication behaviors related to use of OpenNotes. Psychiatric Services, 70(6), 474–479.
Dribas, S., Semenov, K., & Makarenko, N. (2022). Dominant protection strategies of students’communication and their relation to character accentations. Grail of Science, (12–13), 568–571.
Fornari, V., & Dancyger, I. (Eds.). (2019). Psychiatric Nonadherence: A Solutions-Based Approach. Springer.
Guerra-Bustamante, J., León-del-Barco, B., Yuste-Tosina, R., López-Ramos, V. M., & Mendo-Lázaro, S. (2019). Emotional intelligence and psychological well-being in adolescents. International journal of environmental research and public health, 16(10), 1720.
Gurtner, C., Lohrmann, C., Schols, J. M., & Hahn, S. (2022). Shared Decision Making in the Psychiatric Inpatient Setting: An Ethnographic Study about Interprofessional Psychiatric Consultations. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(6), 3644.
Issah, M. (2018). Change leadership: The role of emotional intelligence. Sage Open, 8(3), 2158244018800910.
Johannsen, L. M., Frerichs, W., Inhestern, L., & Bergelt, C. (2020). Assessing competencies of healthcare professionals caring for parents with cancer: The development of an innovative assessment tool. Psycho‐Oncology, 29(10), 1670–1677.
Kotsou, I., Mikolajczak, M., Heeren, A., Grégoire, J., & Leys, C. (2019). Improving emotional intelligence: A systematic review of existing work and future challenges. Emotion Review, 11(2), 151–165.
Lelorain, S. (2021). Discussing Prognosis with Empathy to Cancer Patients. Current Oncology Reports, 23(4), 1–10.
MacCann, C., Jiang, Y., Brown, L. E., Double, K. S., Bucich, M., & Minbashian, A. (2020). Emotional intelligence predicts academic performance: A meta-analysis. Psychological bulletin, 146(2), 150.
Neuderth, S., Lukasczik, M., Thierolf, A., Wolf, H. D., van Oorschot, B., König, S., ... & Henking, T. (2019). Use of standardized client simulations in an interprofessional teaching concept for social work and medical students: first results of a pilot study. Social work education, 38(1), 75–88.
Pliskin, N. H., & Soble, J. R. (2022). Supervision for the Future Preparing Trainees for the Changing Healthcare Landscape. Supervision in Neuropsychology: Practical, Ethical, and Theoretical Considerations, 174.
Rogge, Alizé A., and Claudia M. Witt. “Education Competencies for integrative oncology in Germany: results of a stakeholder engagement survey study.” Complementary Medicine Research (2022).
Shamaskin-Garroway, A., DeCaporale-Ryan, L., Bell, K., & McDaniel, S. (2022). Physician communication coaching: How psychologists can elevate skills and support resident education, professionalism, and well-being. Journal of Clinical Psychology in Medical Settings, 29(3), 608–615.
Straub, C., Heinzmann, A., Krueger, M., & Bode, S. F. (2020). Nursing staff’s and physicians’ acquisition of competences and attitudes to interprofessional education and interprofessional collaboration in pediatrics. BMC Medical Education, 20(1), 1–8.
van der Stap, L., de Heij, A. H., van der Heide, A., Reyners, A. K., & van der Linden, Y. M. (2022). Barriers and facilitators to multidimensional symptom management in palliative care: A focus group study among patient representatives and clinicians. Palliative & Supportive Care, 1–12.
Wei, J., Zhang, L., Zhao, X., & Fritzsche, K. (2020). Development of Psychosomatic Medicine in China. In Psychosomatic Medicine (pp. 295–300). Springer, Cham.
Wood, K., Giannopoulos, V., Louie, E., Baillie, A., Uribe, G., Lee, K. S., ... & Morley, K. C. (2020). The role of clinical champions in facilitating the use of evidence-based practice in drug and alcohol and mental health settings: A systematic review. Implementation Research and Practice, 1, 2633489520959072.
Zehm, A., Hazeltine, A. M., Greer, J. A., Traeger, L., Nelson-Lowe, M., Brizzi, K., & Jacobsen, J. (2020). Neurology clinicians’ views on palliative care communication:“How do you frame this?”. Neurology: Clinical Practice, 10(6), 527–534.
