ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ СТАН СУДОВО-СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2024-2-10Ключові слова:
стоматологія, судова стоматологія, судова одонтологія, судово-стоматологічна експертизаАнотація
Судова одонтологія (також відома як судова стоматологія або судово-стоматологічна експертиза), основною метою якої є надання експертних висновків та свідчень у судових справах – це галузь стоматології, яка вивчає використання стоматологічних знань і методів для розв'язання різних судових питань і охоплює широкий спектр аспектів, включаючи ідентифікацію осіб за допомогою зубів або стоматологічних ознак, дослідження травм та захворювань ротової порожнини та обличчя, аналіз слідів укусів, експертизу зубних відбитків. Мета. Висвітлити історичні аспекти розвитку судової стоматології та сучасний стан судово-стоматологічної експертизи. Методи. Для вирішення завдань дослідження проаналізовано літературні та наукові джерела щодо історичних аспектів розвитку судової стоматології та сучасного стану судово-стоматологічної експертизи. Результати. Аналіз сучасних тенденцій та перспектив розвитку судово-стоматологічної експертизи, включаючи потенційні напрями подальших досліджень та інновацій у галузі, дає можливість визначити їх наступні аспекти: розвиток та використання новітніх технологій (інноваційних методів обробки зображень, комп'ютерної томографії, тривимірного моделювання та інших технологій для покращення точності та об'єктивності судово-стоматологічної експертизи), застосування міждисциплінарного підходу (співпраця між стоматологами, судовими експертами, лікарями-патологами та іншими фахівцями для розв'язання складних судових справ, що вимагають судово-стоматологічної експертизи), стандартизація та сертифікація (розробка та впровадження міжнародних стандартів та рекомендацій щодо проведення судово-стоматологічної експертизи з метою забезпечення єдиної методики та високої якості експертних висновків), підвищення обізнаності та освіти (зростання інтересу до судово-стоматологічної експертизи серед стоматологів та інших медичних працівників через проведення навчальних заходів, семінарів та конференцій), ідентифікація осіб (розробка та застосування нових методів ідентифікації осіб на основі стоматологічних даних, включаючи аналіз зубних слідів, архітектури зубів, стоматологічних записів тощо) та глобалізація і міжнародний обмін досвідом (посилення співпраці між країнами у галузі судово-стоматологічної експертизи шляхом обміну досвідом, проведення спільних досліджень та створення міжнародних організацій та форумів). Висновки. Сучасні досягнення у галузі судово-стоматологічної експертизи включають в себе розвиток новітніх технологій, стандартизацію процесів, співпрацю міжнародних організацій та підвищення кваліфікації фахівців. На сьогоднішній день судово-стоматологічна експертиза відіграє важливу роль у вирішенні судових справ, ідентифікації осіб та розкритті злочинів, але при цьому існують певні виклики, такі як необхідність постійного підвищення кваліфікації фахівців та впровадження новітніх технологій.
Посилання
Бачинський В. Т., Савка І. Г., Беженар І. Л. Особливості набуття знань, практичних навичок і вмінь у процесі викладання судової медицини студентам стоматологічного факультету зі спеціальності «Стоматологія». Буковинський медичний вісник. 2013. № 17 (1). С. 207–209.
Брехлічук П. П., Костенко Є. Я., Гончарук-Хомин М. Ю. Можливості об'єктивізації параметрів травм щелепно-лицевої ділянки. Судово-медична експертиза. 2017. № 1. С. 73–78.
Використання одонтогліфічних ознак різних груп зубів для клінічної та судової стоматологій / В. В. Черняк, П. А. Гасюк, О. А. Писаренко, [та ін.]. Клінічна стоматологія. 2014. № 2. С. 27–30.
Гончарук-Хомин М. Ю. Можливості визначення віку особи за стоматологічним статусом: європейський досвід судової стоматології на шляху розробки уніфікованого методу. Новини стоматології. 2018. № 1. С. 82–87
Гончарук-Хомин М. Ю. Огляд ефективності використання судово-стоматологічних методів визначення віку дітей та підлітків. Клінічна стоматологія. 2017. № 4. С. 58–65.
Костенко Є. Я., Брехлічук П. П., Гончарук-Хомин М. Ю. Використання методів томографічних досліджень з метою ідентифікації осіб за стоматологічним статусом: аналіз Європейського досвіду. Судово-медична експертиза. 2018. № 1. С. 25–30.
Сучасні можливості судово-медичної ідентифікації особи за стоматологічним статусом: стан і перспективи. Б. В. Михайличенко, А. А. Бабанін, В. Д. Мішалов, [та ін.]. Інтегративна антропологія. 2014. № 1. С. 56–60.
Acharya A. B. Teaching forensic odontology: An opinion on its content and format. European Journal of dental education. 2006. Vol. 10(3). P. 137–141.
Al Qahtani S.J., Hector M.P., Liversidge H.M. Accuracy of dental age assessment charts: Schur and Masler, Ubelaker and the London Atlas. American Journal of Physical Anthropology. 2014. Vol. 154 (1). P. 70–78
Aljerian K. What every dentist must know about forensic odontology: An overview. Advances in Clinical and Experimental Dentistry. 2021. Vol. 2(1). P. 17–23.
An umbrella review of the evidence of sex determination procedures in forensic dentistry / J. Albernaz Neves, N. Antunes-Ferreira, V. Machado, [et al.]. Journal of Personalized Medicine. 2022. Vol. 12(5). P. 787.
Analysis of 100 most cited articles on forensic odontology / N. Sengupta, S. Sarode, G. Sarode, [et al.]. The Saudi dental journal. 2020. Vol. 32(7). P. 321–329.
Analysis of medical diagnostic reports (constats) on dental injuries from terminological, dental and forensic medical points of view / A. Bán, Z. Patonai, K. Fogarasi, [et al.]. Orvosi hetilap. 2018. Vol. 159(51). P. 2154–2161.
Applications of contemporary artificial intelligence technology in forensic odontology as primary forensic identifier: A scoping review / N. Mohammad, R. Ahmad, A. Kurniawan, [et al.]. Frontiers in artificial intelligence. 2022. Vol. 5. P. 1049584.
Brekhlichuk P., Goncharuk-Khomyn M. Economical treatment-related burden assessment of maxillofacial trauma among Ukrainians patients. Brazilian Journal of Oral Sciences. 2020. Vol. 19. P. e209930-e209930.
Cardoza A. Forensic Odontology and Bite Mark Analysis: Understanding the Debate. Journal of the California Dental Association. 2023. Vol. 51(1). P. 2210332.
Correlation of oral, genetic, and radiological parameters involved in human identification in forensic dentistry / F. Ayoub, H. Jassar, H. El Husseini, [et al.]. Journal of International Oral Health. 2016. Vol. 8(6). P. 725.
Digitization in forensic odontology: A paradigm shift in forensic investigations / R. Nagi, K. Aravinda, N. Rakesh, [et al.]. Journal of forensic dental sciences. 2019. Vol. 11(1). P. 5–10.
Emerging applications of dentistry in medico-legal practice-forensic odontology / M. Hachem, A. Mohamed, A. Othayammadath, [et al.]. International Journal on Emerging Technologies. 2020. Vol. 11(2). P. 66–70.
Espinoza-Silva P. V., López-Lázaro S., Fonseca G. M. Forensic odontology and dental age estimation research: a scoping review a decade after the NAS report on strengthening forensic science. Forensic Science, Medicine and Pathology. 2023. Vol. 19(2). P. 224–235.
Forensic dental identification in complicated fractured skull conditions: case report with adapted algorithm for image comparison. V. D. Mishalov, M. Y., Goncharuk-Khomyn, V. V. Voichenko, [et al.]. The journal of forensic odonto-stomatology. 2021. Vol. 39(2). P. 45.
Forrest A. Forensic odontology in DVI: current practice and recent advances. Forensic sciences research. 2019. Vol. 4(4). P. 316–330.
Gawali R. A. Forensic odontology for general dentists. Journal of Dental Research and Review. 2021. Vol. 8(2). P. 126–131.
Goncharuk-Khomyn M. Forensic Dental Identification During Wartime: Impact of AI and Digital Dentistry. Journal of Dentistry. 2024. Vol. 147. P. 105174.
Jayakrishnan J. M., Reddy J., Kumar R. V. Role of forensic odontology and anthropology in the identification of human remains. Journal of Oral and Maxillofacial Pathology. 2021. Vol. 25(3). P. 543–547.
Maintenance of dental records and awareness of forensic odontology among pakistani dentists: a mixed-method study with implications for dental data repository / H.S. Baqai, S. J. A. Zaidi, Q. A. Baig, [et al.]. BMC Oral Health. 2023. Vol. 23(1). P. 783.
Mânica S., Gorza L. Forensic odontology in the 21st century–Identifying the opinions of those behind the teaching. Journal of forensic and legal medicine. 2019. Vol. 64. P. 7–13.
Menon P. A., Kumar N. A. Recent advances in forensic odontology: An overview. Journal of Forensic Science and Medicine. 2021. Vol. 7(3). P. 105–108.
Nuzzolese E. Dental autopsy for the identification of missing persons. Journal of Forensic Dental Sciences. 2018. Vol. 10(1). P. 50–54.
Nuzzolese E. Virdentopsy: Virtual dental autopsy and remote forensic odontology evaluation. Dentistry Journal. 2021. Vol. 9(9). P. 102.
Role of antemortem data in forensic odontology: A literature review / A. Nadil, A. Shanavas, G. Baby, [et al.]. International Journal of Forensic Odontology. 2019. Vol. 4(2). P. 48.
Shiroma C. Y., Zuerlein C. L. The Importance of Blind Forensic Odontology Analyses. Journal of Forensic Sciences. 2020. Vol. 65(4). P. 1342–1345.
Tsutskov O., Goncharuk-Khomyn M., Brekhlichuk P., Keniuk A. Evaluation of maxillofacial traumatic injuries severity based on STL models. Journal of Dentistry. 2022. Vol. 121. P. 103969.
Validity of forensic odontology identification by comparison of conventional dental radiographs: a scoping review / S. L. Chiam, M. Page, D. Higgins, [et al.]. Science & Justice. 2019. Vol. 59(1). P. 93–101.