УСУНЕННЯ ДЕФЕКТІВ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ З ЗУБОЩЕЛЕПНИМИ АНОМАЛІЯМИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2024-4-14Ключові слова:
зубощелепні аномалії, міофункціональна корекція, френотомія, фонетичні порушенняАнотація
Стаття присвячена висвітленню проблеми порушень мовної функції у дітей внаслідок наявних зубощелепних аномалій та її корекції. Дані науково-практичної спільноти України свідчать про зростання числа пацієнтів з аномаліями та деформаціями зубощелепного апарату, які потребують ортодонтичної корекції. Порушення мовленнєвої функції немає єдиної причини і може бути спричинене багатьма етіологічними чинниками, але провідним етіологічним фактором є вкорочена вуздечка язика. Попри значний прогрес у проведенні френотомії язика, не завжди вдається досягти бажаного результату у покращенні звуковимови пацієнтів, тому вдосконалення методичного підходу до корекції звуковимови не втрачає своєї актуальності. Мета. Розробка методики усунення дефектів мовлення з проведенням френотомії у дітей з зубощелепними аномаліями та оцінка її ефективності. Матеріали та Методи. Проспективне контрольоване дослідження, проведене нами, включало 28 дітей (7 до 11 років) з обмеженою рухомістю язика 50–80%, яких було рандомно поділено на 2 групи (експериментальну та контрольну). Всім пацієнтам проведено френотомію, додатково до якої (та післяопераційної реабілітації) пацієнтам експериментальної групи було запропоновано до виконання ряд міогімнастичних вправ. Результати. Спираючись на отримані в ході дослідження результати корекційного лікування, у 81,25% пацієнтів експериментальної групи відмічено суттєве покращення звуковимови (проти 25% у контрольній групі). Незначний результат зафіксовано у пацієнтів у 18,75% пацієнтів експериментальної та 33,33% пацієнтів контрольної групи. У 41,67% пацієнтів контрольної групи покращення звуковимови не було встановлено. Висновок. Комбіновене застосування френотомії (за показаннями) та міогімнастичного комплексу вправ дозволяє суттєво покращити результат ортодонтичної корекції.
Посилання
Бабеня Ю. В. Вплив артикуляційної гімнастики на анатомо-фізіологічні механізми мовлення. In Система освіти і виховання дітей з особливими освітніми потребами: досвід минулого – погляд у майбутнє. Харків. 2023. С. 55–58.
Головко Н. В., Ганнам І. Н. Характеристика рухів язика у ортодонтичних пацієнтів із аномалійним прикріпленням та вкороченням його вуздечки. Проблеми екології та медицини. 2011. 15(3–4(додаток 1)).С. 67–68.
Дорошенко С. I. Вплив сагітальних аномалій прикусу на функцію жування та мовлення. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук: 771. Київ. Медичний інститут ім. O.O. Богомольця. 1969. 17 с.
Лихота К., Довбенко Р., Литковська Л., Нимировський І. Клінічні аспекти взаємозв’язку аномалій і деформації прикусу з функціональним станом щелепно-лицьової дфлянки у дітей. Problems of the Development of Science and the view of society. 2023. 11. С. 202–212.
Мельник А. О. Клініко-фонетичні особливості зубощелепних деформацій, їх ортодонтичне лікування та корекція мовної функції. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Київ. Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця 2019. 16 с.
Пахомова Н. Г., Смаглюк Л. В., Трофименко М. В. Комплексний медико-психолого-педагогічний підхід до корекційної роботи з дітьми із зубощелепними аномаліями та деформаціями. In Шеремет М.К. (Ред.) Хрестоматія з логопедії. Навч. посібник. Київ: Книга-плюс. 2016. С. 88–93.
Рібцун Ю. В. Інноваційний підхід до організації та проведення артикуляційної гімнастики в логопедичній групі. Дошкільна освіта. 2011. 3 (33). C. 31–43.
Baxter R., Merkel-Walsh R., Baxter B.S., Lashley A., Rendell N.R. Functional improvements of speech, feeding, and sleep after lingual frenectomy tongue-tie release: a prospective cohort study. Clinical Pediatrics. 2020. 59 (9–10). P. 885–892. doi: 10.1177/0009922820928055
Frezza A., Ezeddine F., Zuccon A., Gracco A., Bruno G., De Stefani A. Treatment of Ankyloglossia: A Review. Children. 2023. 10 (11). P. 1808. doi: 10.3390/children10111808
Gonzalez Garrido M.D.P., Garcia-Munoz C., Rodriguez-Huguet M., Martin-Vega F. J., Gonzalez-Medina G., Vinolo-Gil M. J. Effectiveness of myofunctional therapy in ankyloglossia: a systematic review. Int J Environ Res Public Health. 2022. 19 (19). P. 12347. doi: 10.3390/ijerph191912347
Kuroіedova V. D., Halych L. B., Halych L. V., Korobov P. S. The relationship of logopedic disorders with malocclusions. Світ медицини та біології. 2024. 1 (87). С. 95–99. doi: 10.26724/2079-8334-2024-1-87-95-99
Lalakea M. L., Messner A. H. Ankyloglossia: does it matter? Pediatr Clin North Am. 2003. 50 (2). P. 381–397. doi: 10.1016/s0031-3955(03)00029-4
Matei M. N., Dumitru I. F., Iulia N. A., Maris M., Carp G. B., Gabriela T., Palivan C.C.M. Practical aspects of pediatric dentistry. Rom J Oral Rehabil. 2020. 12 (3). Р. 259–268.
Shah S. S., Agarwal P. V., Rathi N., Agarwal S. R., Tasgaonkar A. Tongues Tied by Orofacial Myofunctional Therapy about Tongue Tie: A Narrative Review. Int J Clin Pediatr Dent. 2024. 17 (1). P. 109. doi: 10.5005/jp-journals-10005-2736