КЛІНІЧНЕ ДУШПАСТИРСТВО ЯК ІНТЕГРАТИВНИЙ РЕСУРС МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПОСТІНСУЛЬТНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ: МОДЕЛЬ КОМАНДНОЇ ВЗАЄМОДІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2025-2-3Ключові слова:
постінсультна реабілітація, клінічне душпастирство, медичний капелан, духовна підтримка, мультидисциплінарна командаАнотація
Гострі цереброваскулярні розлади залишаються однією з головних медичних і соціально-економічних проблем у світі. Під час повномасштабної війни в Україні зростає захворюваність на інсульт, асоційована з хронічним стресом і обмеженим доступом до медичної допомоги. За таких умов комплексна постінсультна реабілітація, що інтегрує духовну складову, набуває особливого значення для покращення якості життя пацієнтів та їхніх родин. Міжнародний досвід передбачає залучення медичних капеланів до складу мультидисциплінарних команд, однак спеціалізованих досліджень щодо ефективності цього підходу в клінічній практиці досі бракує.Мета. Проаналізувати внесок медичного капелана у постінсультну реабілітацію та визначити його ключові функції. Матеріали і методи. Проведено оцінку публікацій з міжнародних та українських джерел (PubMed, Scopus, Web of Science, Google Scholar). Використано бібліосемантичний метод, контент-аналіз і структурно-логічний підхід. Результати і обговорення. Інсульт супроводжується не лише неврологічними порушеннями, а й екзистенційною кризою та високим рівнем депресії у пацієнтів і доглядальників. Доведено, що задоволення духовних потреб сприяє кращій психологічній адаптації та мотивації до реабілітації. Клінічне душпастирство забезпечує цілеспрямовану підтримку: від роботи з духовними питаннями до посередництва у складних медичних рішеннях. Дані досліджень підтверджують, що присутність капелана у реабілітаційній команді гармонізує міжпрофесійну взаємодію фахівців, зміцнює довіру пацієнтів до лікування і знижує ризик професійного вигорання персоналу лікарні. Водночас рівень впровадження медичного капеланства залишається нерівномірним і потребує стандартизації.Висновки. Клінічне душпастирство відіграє інтегративну роль у мультидисциплінарній постінсультній реабілітації, доповнюючи біопсихосоціальний підхід духовним виміром. Основні напрями діяльності медичного капелана – духовно-психологічна підтримка, етичне модераторство і медико-соціальна адвокація. Залучення душпасторів до реабілітаційних команд є перспективним кроком для посилення пацієнтоорієнтованості та комплексності відновлення після інсульту.
Посилання
Коструба Н. С. Психічне здоров’я і релігія: роль душпастирської опіки у медичних закладах. Теорія і практика сучасної психології. 2020. Т. 1. №1. С. 112–117. https://doi.org/10.32840/2663-6026.2020.1-1.21.
Співак В. О. Окремі питання функціонування законодавства України про соціальне забезпечення медичних капеланів. Вісник ХНУВС. 2022. Т. 2(97). С. 118–131. https://doi.org/10.32631/v.2022.2.10.
Окунєва С.-М. С., Прокопів М. М. Вплив воєнних подій на фактори ризику розвитку мозкового інсульту серед жителів міста Київ. Укр. мед. часопис. 2025. Т. 1(167). С. 113–115. https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.260598.
Царенко А. В., Убогов С. Г., Дандре П. Професійна підготовка християнських медичних сестер і капеланів для надання паліативної та хоспісної допомоги: досягнення, проблеми і перспективи. Здоров’я суспільства. 2023. Т. 12(2). С. 31–39. https://doi.org/10.22141/2306-2436.12.2.2023.306.
Alquwez N., Alshahrani A. M. Influence of Spiritual Coping and Social Support on the Mental Health and Quality of Life of the Saudi Informal Caregivers of Patients with Stroke. J. Relig. Health. 2021. Vol. 60. P. 787–803. https://doi.org/10.1007/s10943-020-01081-w.
Ambrosca R., Bolgeo T., Zeffiro V. et al. The Role of Spirituality in Stroke Survivors and Their Caregivers: A Systematic Review. J. Relig. Health. 2024. Vol. 63. P. 3501–3531. https://doi.org/10.1007/s10943-024-02029-0.
Azar N. S., Radfar M., Baghaei R. Spiritual Self-care in Stroke Survivors: A Qualitative Study. J. Relig. Health. 2022. Vol. 61. P. 493–506. https://doi.org/10.1007/s10943-020-01030-7.
Bahrami M., Masoumy M., Sadeghi A., Mosavizadeh R. Development, implementation and evaluation a palliative care program for colorectal cancer patients: a mixed methods protocol study. BMC Cancer. 2022. Vol. 22 (1). P. 441. https:// doi.org/10.1186/s12885-022-09538-9.
Balboni T. A., VanderWeele T. J., Doan-Soares S. D., Long K. N. G. et al. Spirituality in serious illness and health. JAMA. 2022. Vol. 328(2). P. 184–197. https://doi.org/10.1001/jama.2022.11086.
Balboni T. A., Vanderwerker L. C., Block S. D. et al. Religiousness and spiritual support among advanced cancer patients and associations with end-of-life treatment preferences and quality of life. J. Clin. Oncol. 2007. Vol. 25(5). Р. 555–560. https://doi.org/10.1200/JCO.2006.07.9046.
Bulut T. Y., Çekiç Y., Altay B. The effects of spiritual care intervention on spiritual well-being, loneliness, hope and life satisfaction of intensive care unit patients. Intens. Crit. Care Nurs. 2023. Vol. 77. P. 103438. https://doi.org/10.1016/j.iccn.2023.103438.
Feigin V. L., Brainin M., Norrving B., Martins S. O. et. al. World Stroke Organization: Global Stroke Fact Sheet 2025. Int. J. Stroke. 2025. Vol. 20(2). P. 132–144. https://doi.org/10.1177/17474930241308142.
Feigin V. L., Owolabi M. O. World Stroke Organization–Lancet Neurology Commission Stroke Collaboration Group. Pragmatic solutions to reduce the global burden of stroke: a World Stroke Organization-Lancet Neurology Commission. Lancet Neurol. 2023. Vol. 22. P. 1160–1206. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(23)00277-6.
GBD 2017. Causes of Death Collaborators. Global, regional, and national age-sex-specific mortality for 282 causes of death in 195 countries and territories, 1980–2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. Lancet. Vol. 392(10159). P. 1736–1788. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)32203-7.
Goetz P. Stroke survivors and their church communities. J. of Religion, Disability & Health. 2011. Vol. 15(2). P. 103–114. https://doi.org/10.1080/15228967.2011.566799
Holloway R. G., Arnold R. M., Creutzfeldt C. J., Lewis E. F. et al. American Heart Association Stroke Council. Palliative and end-of-life care in stroke: a statement for healthcare professionals from the American Heart Association. Stroke. 2014. Vol. 45(6). P. 887–916. https://doi.org/10.1161/STR.0000000000000015.
Howell M. L., Schwab K., Ayres A. M. et al. Chaplaincy Visitation and Spiritual Care after Intracerebral Hemorrhage. J. Health Care Chaplain. 2017. Vol.23(4). P. 156–166. https://doi.org/10.1080/08854726.2017.1304726.
Knapp S., Schaefer B., Stratton R. G. et al. Chaplain care for health care colleagues: a scoping review. J. Health Care Chaplain. 2025. Vol. 1(1). P. 1–30. https://doi.org/10.1080/08854726.2024.2386872.
Laures-Gore J. S., Lambert P. L., Kruger A. C., Love J., Davis D. E. Spirituality and post-stroke aphasia recovery. J. of Reli- gion and Health. 2018. Vol. 57(5). Р. 1876–1888. https://doi.org/10.1007/s10943-018-0592-4.
Li Z. Y., Cao X., Li S. et al. Spiritual needs and influencing factors among people with stroke in China: a cross-sectional study. BMC Nurs. 2024. Vol. 23. Р. 507–517. https://doi.org/10.1186/s12912-024-02182-7.
Loh A. Z., Tan J. S., Zhang M. W., Ho R. C. The global prevalence of anxiety and depressive symptoms among Caregivers of Stroke Survivors. J. of the Am. Med.2017. Vol. 18(2). Р. 111–116.https://doi.org/10.1016/j.jamda.2016.08.014
Moorley C., Cahill S., Corcoran N. Stroke among African-Caribbean women: Lay beliefs of risks and causes. J. of Clinical Nursing. 2016. Vol. 25(3–4). Р. 403–411. https://doi.org/10.1111/jocn.13061.
NHS England. NHS Chaplaincy Guidelines 2015: Promoting Excellence in Pastoral, Spiritual & Religious Care in the NHS. London : NHS England, 2015. 29 р. URL: https://www.england.nhs.uk/wp-content/uploads/2015/03/nhs-chaplaincy-guidelines-2015.pdf (дата звернення 01.07.25).
Nolan S., Saltmarsh P., Leget C: Spiritual care in palliative care: Working towards an EAPC Task Force. Eur. J. Palliat. Care. 2011. Vol. 18. Р. 86–89.
O’Connell K. A., Skevington S. M. Spiritual, religious, and personal beliefs are important and distinctive to assessing quality of life in health: A comparison of theoretical models. British J. of Health Psychology. 2010. Vol. 15(4). Р. 729–748. https://doi.org/10.1348/135910709X479799.
Oshvandi K., Torabi M., Khazaei M., Khazaei S., Yousofvand V. Impact of Hope on Stroke patients receiving a Spiritual Care Program in Iran: a Randomized Controlled Trial. J Relig. Health. 2024. Vol. 63(1). Р. 356–369. https://doi.org/10.1007/s10943-022-01696-1.
Özkan Tuncay F. The Relationship Between Preparedness for Caregiving and Spiritual Well-Being in the Carers of Stroke Patients: J. Relig. Health. 2024. Vol. 63(4). P. 2760–2776. https://doi.org/10.1007/s10943-024-02033-4.
Pucciarelli G., Vellone E., Bolgeo T. et al. Role of spirituality on the Association between Depression and Quality of Life in Stroke Survivor-Care Partner Dyads. Circ. Cardiovasc. Qual Outcomes. 2020. Vol. 13(6). Р. e006129. https://doi.org/10.1161/CIRCOUTCOMES.119.006129
Puchalski C. M., Vitillo R., Hull S. K., Reller N. Palliative care and the role of the chaplain. BMJ Supportive & Palliative Care. 2014. Vol. 4(2). Р. 171–177. https://doi.org/110.1136/bmjspcare-2012-000420.
Ragsdale J. R., Desjardins C. M. Proposing religiously informed, relationally skillful chaplaincy theory. J. Health Care Chaplain. 2020. Vol. 28(2). Р. 239–254. https://doi.org/10.1080/08854726.2020.1861533.
Report on situational analysis results of acute stroke care in Ukraine. WHO. European Region, 2024. 38 p.
Rosyidah A., Ratna S., Mustikasari A., Majid A. Spiritual coping in people living with stroke. Int. J. of Caring Scienc- es. 2018. Vol. 11(2). Р. 658–662. URL: https://www.internationaljournalofcaringsciences.org/docs/4_arafat_original_10_2.pdf (дата звернення 05.07.25).
Shkoruta D. P., Senkiv V., Vovchuk V., Popadynets O., Kotyk T. Impact of war on stroke incidence in Ivano-Frankivsk. Ukraine. Sci. Rep. 2024. Vol. 14(1). Р. 18996. https://doi.org/10.1038/s41598-024-70270-4.
Song Y. Y., Sun W. J., Wang C., Tian Y. M., Liu H., Jiang Y. Effects of multicomponent exercise on quality of life, de- pression and anxiety among stroke survivors: a systematic review and meta-analysis. J. Clin. Nurs. 2023. Vol. 32(21–22). Р. 7677–7690. https://doi.org/10.1111/jocn.16853.
Yousofvand V., Torabi M., Oshvandi K. et al. Impact of a spiritual care program on the sleep quality and spiritu- al health of muslim stroke patients: a randomized controlled trial. Complement Ther. Med. 2023. Vol. 77. Р. 102981. https://doi.org/10.1016/j.ctim.2023.102981.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
