ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ БЕЗКЛІТИННИХ КРІОКОНСЕРВОВАНИХ БІОЛОГІЧНИХ ЗАСОБІВ НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН НИРОК ЩУРІВ З КЕТОРОЛАК-ІНДУКОВАНОЮ НЕФРОПАТІЄЮ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2025-3-12Ключові слова:
кеторолак, кріоконсервування, кріоекстракт плаценти, кріоекстракт селезінки, мезенхімальні стовбурові клітини, діурез, азотемія, швидкість клубочкової фільтрації, нестероїдні протизапальні засобиАнотація
Нестероїдні протизапальні засоби широко застосовують у клінічній практиці, однак тривале вживання може ушкоджувати нирки. Кеторолак відомий здатністю спричиняти гострі та підгострі порушення клубочкової фільтрації, затримку рідини й накопичення азотистих метаболітів. Біологічні продукти, отримані з клітин і збережені методом кріоконсервування, містять регуляторні молекули, що потенційно відновлюють функції нирок. Оцінка їхньої дії на експериментальній моделі є важливою для розроблення майбутньої ефективної профілактики лікарського ураження нирок і пошуку безпечних альтернатив стандартній підтримувальній терапії. Мета роботи – оцінити вплив безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів на функціональний стан нирок щурів із кеторолак-індукованою нефропатією. Матеріали та методи дослідження. Дослідження виконано на 42 щурах, рандомізованих у 6 груп: інтактні, контроль з кеторолаком, кеторолак плюс канефрон, кеторолак та кріоекстракт плаценти, кеторолак та кріоекстракт селезінки, кеторолак та кондиціоноване середовище мезенхімальних стовбурових клітин. Кеторолак вводили протягом 14 днів. Біологічні засоби застосовували у 5 введень. Оцінювали добовий діурез, концентрації сечовини і креатиніну, швидкість клубочкової фільтрації. Виконували параметричну статистичну оцінку. Результати та їх обговорення. Модель кеторолак-індукованого ураження нирок спричинила суттєві порушення видільної та фільтраційної функцій. Застосування канефрону послабило азотемію, знизило креатинін і підвищило швидкість клубочкової фільтрації, водночас приріст діурезу мав характер тенденції. Кріоекстракт плаценти забезпечив повне відновлення діурезу до інтактного рівня, значно зменшив азотемію та помірно підвищив швидкість клубочкової фільтрації. Кріоекстракт селезінки продемонстрував близькі результати: суттєве зниження сечовини і креатиніну при помірному збільшенні діурезу та стабільному прирості швидкості клубочкової фільтрації. Найкращий ефект зафіксовано для кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин: діурез перевищив інтактні значення, креатинін наблизився до норми, а швидкість клубочкової фільтрації зрівнялася з референсним препаратом. Отримані результати свідчать про перспективність клітинно-вільних кріоконсервованих біологічних продуктів як засобів корекції лікарського ураження нирок і обґрунтовують подальшу клінічну активну трансляційну розробку. Висновки. Кеторолак спричиняє відтворювану нефропатію з істотним пригніченням діурезу, наростанням азотемії та зниженням фільтраційної здатності. Кріоекстракти плаценти і селезінки, а також кондиціоноване середовище мезенхімальних стовбурових клітин послаблюють токсичні зміни, причому найвищу ефективність продемонструвало кондиціоноване середовище мезенхімальних стовбурових клітин в умовах експерименту.
Посилання
Беспалова І. Г. Пептидний склад та біологічна дія екстрактів кріоконсервованих фрагментів селезінки свиней та шкіри поросят: дис. ... канд. біол. наук: 03.00.19 – Кріобіологія. Харків, 2016. 162 с. URL: https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0416U004539/
Гладких Ф. В. Оцінка впливу кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин та кріоекстрактів біологічних тканин на прояви цитолітичного синдрому при експериментальному аутоімунному гепатиті. Одеський медичний журнал. 2024. № 6(191). С. 45–50. DOI: http://doi.org/10.32782/2226-2008-2024-6-8
Гладких Ф. В. Оцінка рівня простагландину Е2, тромбоксану B2 та лейкотрієну B4 у нирках при змодельованому нефриті Хеймана під впливом безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина». 2024. Т. 2, № 70. С. 29–34. DOI: http://doi.org/10.32782/2415-8127.2024.70.
Гладких Ф. В. Нестероїдні протизапальні засоби: терапевтичні та небажані ефекти, шляхи їх оптимізації: монографія. Вінниця: Твори, 2022. 216 с. DOI: http://doi.org/10.46879/2022.1
Гладких Ф. В., Лядова Т. І. Експериментальне вивчення нефропротекторних властивостей кріоекстрактів плаценти та селезінки, а також кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин при аутоімунній мембранозній нефропатії. Україна. Здоров’я нації. 2024. № 3(77). С. 106–114. DOI: http://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.3/17
Гладких Ф. В., Лядова Т. І. Стан NO-ергічного гомеостазу при експериментальному аутоімунному гломерулонеф- риті на тлі застосування безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів. Нирки. 2024. Т. 13, № 3. С. 203–212. DOI: http://doi.org/10.22141/2307-1257.13.3.2024.465
Гріщенко В. І., Морозова Т. Ф., Воротілін О. М. та ін. Приготування та зберігання кріоконсервованої суспензії плаценти для клінічного використання: методичні рекомендації. Харків, 1997. 19 с.
Монатко К. В. Експериментальне дослідження нефропротекторної дії ліофільного порошку кавуна: дис. ... канд. фарм. наук: 14.03.05 – Фармакологія. Харків, 2014. 217 с. URL: https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0414U004729/
Стефанов О. В. (ред.) Доклінічні дослідження лікарських засобів: методичні рекомендації. Київ: Авіцена, 2001. 527 с. URL: https://pubmed.com.ua/xmlui/handle/123456789/77
Чиж М. О., Гальченко С. Є., Гладких Ф. В., Бизов В. В., Рогоза Л. А., Бєлочкіна І. В., Слєта І. В. Безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби: технологія отримання та визначення складу: монографія. Вінниця: Твори, 2024. 264 с. DOI: http://doi.org/10.46879/2024.1
Чиж М. О., Гальченко С. Є.., Гладких Ф В., Лядова Т. І., Бизов В. В., Рогоза Л. А., Беспалова І. Г., Бєлочкіна І. В., Слета І. В., Матвєєнко М. С., Кошурба І. В., Глоба В. Ю. Метаболічні, регенеративні та імунологічні властивості водно-сольових екстрактів кріоконсервованих тканин: монографія. Вінниця: Твори, 2025. 296 с. DOI: http://doi.org/10.46879/2025.5
Шепітько В. І. Структурно-функціональні показники кріоконсервованої печінки і вплив її трансплантації на морфофункціональний стан ряду внутрішніх органів: дис. ... д-ра мед. наук: 14.01.35 – Кріомедицина. Харків, 2004. 326 с. URL: https://nrat.ukrintei.ua/searchdoc/0504U000610/
Alavi F. K., Zawada E. T., Hoff K. K. Renal hemodynamic effects of chronic ketorolac tromethamine treatment in aged lean and obese Zucker rats. Clinical Nephrology. 1995. Vol. 43, No. 5. P. 318–323.
American Veterinary Medical Association. AVMA guidelines for the euthanasia of animals: 2020 edition. Schaumburg (IL): AVMA, 2020. 121 p. URL: https://www.avma.org/sites/default/files/2020-02/Guidelines-on-Euthanasia-2020.pdf
Besseling P. J., Pieters T. T., Nguyen I. T. N. та ін. A plasma creatinine- and urea-based equation to estimate glomerular filtration rate in rats. American Journal of Physiology – Renal Physiology. 2021. Vol. 320, No. 3. P. 518–524. DOI: http://doi.org/10.1152/ajprenal.00656.2020
Choi Y. J., Kim W. R., Kim D. H., Kim J. H., Yoo J. H. Human umbilical cord/placenta mesenchymal stem cell conditioned medium attenuates intestinal fibrosis in vivo and in vitro. Stem Cell Research & Therapy. 2024. Vol. 15, No. 1. 69. DOI: http://doi.org/10.1186/s13287-024-03678-4
Chromy V., Rozkosna K., Sedlaak P. Determination of serum creatinine by Jaffe method and how to calibrate to eliminate matrix interference problems. Clinical Chemistry and Laboratory Medicine, 2008, Vol. 46, No. 8. Р. 1127–1133. DOI: http://doi.org/10.1515/CCLM.2008.224
Drozdzal S., Lechowicz K., Szostak B., Rosik J., Kotfis K., Machoy-Mokrzyńska A., Białecka M., Ciechanowski K., Gawrońska-Szklarz B. Kidney damage from nonsteroidal anti-inflammatory drugs-Myth or truth? Review of selected literature. Pharmacology Research Perspectives. 2021. Vol. 9, No. 4. e00817. DOI: http://doi.org/10.1002/prp2.817
Geurts F., Chaker L., van der Burgh A. C., Cronin-Fenton D., Fenton R. A., Hoorn E. J. Urinary Prostaglandin E2 Excretion and the Risk of Cardiovascular and Kidney Disease. Journal of the American Heart Association. 2024. Vol. 13, No. 4. e032835. DOI: http://doi.org/10.1161/JAHA.123.032835
Klomjit N., Ungprasert P. Acute kidney injury associated with non-steroidal anti-inflammatory drugs. European Journal of Internal Medicine. 2022. Vol. 101. P. 21–28. DOI: http://doi.org/10.1016/j.ejim.2022.05.003
Kunitsu Y., Hira D., Nakagawa S., Tsuda M., Morita S. Y., Yamamoto Y., Terada T. NSAID-Induced acute kidney injury risk in patients on renin-angiotensin system inhibitors and diuretics: nationwide cohort study. Journal of Pharmaceutical Health Care and Sciences. 2025. Vol. 11, No. 1. 77. DOI: http://doi.org/10.1186/s40780-025-00485-8
Mathen C. E. Stem cell conditioned media for clinical and cosmetic applications: patent WO2018150440A1. 2018. URL: https://patents.google.com/patent/WO2018150440A1/
Perazella M. A., Rosner M. H. Drug-Induced Acute Kidney Injury. Clinical Journal of the American Society of Nephrology. 2022. Vol. 17, No. 8. P. 1220–1233. DOI: http://doi.org/10.2215/CJN.11290821
Quaglia M., Merlotti G., Colombatto A., Bruno S., Stasi A., Franzin R., Castellano G., Grossini E., Fanelli V., Cantaluppi V. Stem Cell-Derived Extracellular Vesicles as Potential Therapeutic Approach for Acute Kidney Injury. Frontiers in Immunology. 2022. Vol. 13. 849891. DOI: http://doi.org/10.3389/fimmu.2022.849891
Talke H., Schubert G. E. Enzymatic urea determination in the blood and serum in Warburg optical test. Klinische Wochenschrift. 1965. Vol. 41. P. 174–175.
Wixler V., Zaytsev I. Z., Boergeling Y., Ludwig S. The anti-inflammatory and tolerogenic potential of small spleen peptides. Frontiers in Immunology. 2024. Vol. 15. 1449657. DOI: http://doi.org/10.3389/fimmu.2024.1449657
Yan F., Robert M., Li Y. Statistical methods and common problems in medical or biomedical science research. International Journal of Physiology, Pathophysiology and Pharmacology. 2017. Vol. 9, No. 5. P. 157–163.
Zhang X., Wang N., Huang Y., Li Y., Li G., Lin Y., Atala A. J., Hou J., Zhao W. Extracellular vesicles from three-dimensional culture of human placental mesenchymal stem cells ameliorated renal ischemia/reperfusion injury. International Journal of Artificial Organs. 2022. Vol. 45, No. 2. P. 181–192. DOI: http://doi.org/10.1177/0391398820986809
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
