СУМІСНЕ ВИКОРИСТАННЯ АНТИДЕПРЕСАНТІВ ТА АЛКОГОЛЮ: ФАРМАКОЛОГІЧНІ ПАСТКИ ТА КЛІНІЧНІ НАСЛІДКИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2663-0672-2025-3-14Ключові слова:
антидепресанти, алкоголь, етанол, взаємодія ліків, фармакокінетика, фармакодинамікаАнотація
Висока коморбідність депресивних розладів та розладів, пов'язаних із вживанням алкоголю (РПВА), є складною клінічною проблемою. Пацієнти, які отримують фармакотерапію антидепресантами, часто продовжують вживати алкоголь. Це створює «клінічну пастку», де взаємодія етанолу та психотропних препаратів не лише нівелює терапевтичний ефект, але й створює пряму загрозу здоров'ю пацієнта. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукова література підтверджує наявність небезпечних фармакокінетичних (конкуренція за ферменти CYP450) та фармакодинамічних (адитивне пригнічення ЦНС) взаємодій. Якщо класичні ризики, як-от тирамінова реакція (ІМАО) чи кардіотоксичність (ТЦА), добре відомі, то небезпека нових поколінь (СІЗЗС, СІЗЗСН) часто недооцінюється, хоча їхня комбінація з алкоголем призводить до значного погіршення когнітивних та психомоторних функцій. Існує потреба в комплексному огляді ризиків всіх класів препаратів. Формулювання мети статті. Метою даного огляду є комплексний аналіз та систематизація наукових даних щодо фармакокінетичних та фармакодинамічних механізмів взаємодії етанолу з основними класами антидепресантів (ТЦА, ІМАО, СІЗЗС, СІЗЗСН) та критична оцінка пов'язаних із цим клінічних наслідків. Виклад основного матеріалу дослідження. Проаналізовано два основні шляхи взаємодії. Фармакокінетично, хронічне вживання алкоголю (індукція CYP450) може призвести до неефективності терапії, тоді як гостра інтоксикація (інгібування CYP450) спричиняє ризик токсичності антидепресанту. Фармакодинамічно, головною проблемою є адитивне пригнічення ЦНС. Поєднання седативних ефектів етанолу та багатьох антидепресантів призводить до глибокої седації, порушення пам'яті, уваги та психомоторного гальмування, що небезпечно при керуванні механізмами. Проведено аналіз специфічних ризиків: СІЗЗС/СІЗЗСН значно посилюють седацію; ТЦА становлять смертельну небезпеку через потенціювання кардіотоксичності (ризик аритмій); ІМАО у поєднанні з тираміновмісними напоями (пиво, червоне вино) провокують гіпертонічний криз. Висновки з даного дослідження. Поєднання етанолу з будь-яким класом антидепресантів є клінічно небезпечним та контрпродуктивним. Воно створює ризик гострих токсичних реакцій та компрометує ефективність лікування депресії. Повна відмова від алкоголю є обов'язковою умовою терапії. Ключову роль відіграє активне інформування пацієнтів лікарем про специфічні ризики кожної групи препаратів.
Посилання
Blackwell B. Hypertensive crisis due to monoamine-oxidase inhibitors. The Lancet. 1963. Vol. 282, № 7312. P. 849–851. URL: https://doi.org/10.1016/s0140-6736(63)92591-6
Bush K. et al. The AUDIT alcohol consumption questions (AUDIT-C): an effective brief screening test for problem drinking. Archives of Internal Medicine. 1998. Vol. 158, № 16. P. 1789–1795. https://doi.org/10.1001/archinte.158.16.1789
Ciraulo D. A., Shader R. I. The effects of antidepressants on the brain: interactions with alcohol. Journal of Clinical Psychopharmacology. 1990. Vol. 10, № 3 (Suppl). P. 48S–55S.
Ebrahim I. O. et al. Alcohol and sleep I: effects on normal sleep. Alcoholism, Clinical and Experimental Research. 2013. Vol. 37, № 4. P. 539–549. https://doi.org/10.1111/acer.12006
Food and Drug Administration. Wellbutrin (bupropion hydrochloride) prescribing information. FDA, 2020.
Foulds J. A. et al. Depression in patients with alcohol use disorders: systematic review and meta-analysis of outcomes for independent and substance-induced disorders. Journal of Affective Disorders. 2015. Vol. 185. P. 47–59. https://doi.org/10.1016/j.jad.2015.06.024
Fraser A. G., MacLeod J. Four clinical scenarios of drug interaction in palliative care. BMJ Supportive & Palliative Care. 2012. Vol. 2, № 3. P. 221–226. https://doi.org/10.1136/bmjspcare-2012-000213
Grant B. F. et al. Prevalence and co-occurrence of substance use disorders and independent mood and anxiety disorders: results from the National Epidemiologic Survey on Alcohol and Related Conditions. Archives of General Psychiatry. 2004. Vol. 61, № 8. P. 807–816. https://doi.org/10.1001/archpsyc.61.8.807
Henry J. A., Alexander C. A. Symmetrical analysis of antidepressant poisoning. Drug Safety. 1995. Vol. 13, № 6. P. 360–370. https://doi.org/10.2165/00002018-199513060-00003
Hindmarch I., Bhatti J. Z. Psychomotor effects of paroxetine, alone and combined with ethanol. Neuropsychobiology. 1988. Vol. 19, № 4. P. 209–215. https://doi.org/10.1159/000118469
Kelly J. F., Westerberg V. S. Predictors of remission from alcohol use disorder with and without the help of Alcoholics Anonymous. Journal of Studies on Alcohol and Drugs. 2014. Vol. 75, № 1. P. 74–83. https://doi.org/10.15288/jsad.2014.75.74
Kruse G., Lader M. H. Citalopram and alcohol: a placebo-controlled study of their interaction in healthy male volunteers. European Journal of Clinical Pharmacology. 1993. Vol. 44, № 4. P. 335–341. https://doi.org/10.1007/BF00271383
Lobo I. A., Kennedy S. H. The mechanism of action of antidepressants. The effective management of depression. Cambridge : Cambridge University Press, 2009. P. 20–33.
Miller W. R., Rollnick S. Motivational interviewing: Helping people change. 3rd ed. Guilford Press, 2013.
Nutt D. J., Lingford-Hughes A. R. The clinical pharmacology of addiction. British Journal of Pharmacology. 2008. Vol. 154, № 2. P. 316–326. https://doi.org/10.1038/bjp.2008.106
Petracca A., Wentsel R., N'Da K. The use of selective serotonin reuptake inhibitors in patients with comorbid major depressive disorder and alcohol use disorders. Expert Opinion on Pharmacotherapy. 2013. Vol. 14, № 3. P. 307–319. https://doi.org/10.1517/14656566.2013.764350
Sher L. Alcohol consumption and suicide. American Journal of Psychiatry. 2006. Vol. 163, № 8. P. 1349–1357. https://doi.org/10.1176/ajp.2006.163.8.1349
Shulman K. I., Walker S. E., MacKenzie S. Dietary restriction, tyramine, and the use of monoamine oxidase inhibitors. Journal of Psychiatry & Neuroscience. 2007. Vol. 32, № 6. P. 395–397.
Spina E., de Leon J. Clinical applications of CYP450 pharmacogenetics. Journal of Neural Transmission. 2015. Vol. 122, № 1. P. 5–28. https://doi.org/10.1007/s00702-014-1311-6
Vengeliene V. et al. Neuropharmacology of alcohol addiction. British Journal of Pharmacology. 2008. Vol. 154, № 2. P. 299–315. https://doi.org/10.1038/bjp.2008.30
Weathermon R., Crabb D. W. Alcohol and medication interactions. Alcohol Research & Health. 1999. Vol. 23, № 1. P. 40–54.
Wong J. et al. Off-label indications for antidepressants in primary care: a cross-sectional study. BMJ Open. 2017. Vol. 7, № 1. Art. e013140. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2016-013140
World Health Organization. Global status report on alcohol and health 2023. WHO, 2023.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
