Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров'я

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ЖІНОК З ЕНДОПРОТЕЗОМ КОЛІННОГО СУГЛОБА ЯК НАСЛІДКУ РЕВМАТОЇДНОГО АРТРИТУ У ПІСЛЯПОЛОГОВОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ ВАГІНАЛЬНОГО ПОЛОГОРОЗРІШЕННЯ

2025-11-19T08:12:02+02:00

Попри зростаючий інтерес до теми післяпологової реабілітації, дослідження, що стосуються відновлення функціонального стану жінок з ендопротезом суглоба, зокрема внаслідок ревматоїдного артриту у цей проміжок часу, залишаються поодинокими, що зумовлює необхідність подальших наукових розвідок у цьому напрямку.Мета роботи: визначення параметрів фізичного стану жінок з ендопротезованим колінним суглобом внаслідок ревматоїдного артриту у післяпологовому періоді як критерію ефективності програми фізичної терапії. Методологія. Групу порівняння склали 25 жінок без ендопротезів суглобів нижніх кінцівок. Основну групу склали 12 жінок з ендопротезом колінного суглоба внаслідок ревматоїдного артриту через 4 тижні після вагінальних пологів.Розроблена програма фізичної терапії тривала 4 тижні. Були застосовані терапевтичні вправи, функціональне тренування, постізометрична релаксація; масаж нижніх кінцівок, спини. Були враховані рухові обмеження, пов’язані з наявністю ендопротеза; відповідно були створені безпечні стратегії рухів, пов’язаних з доглядом за дитиною. Визначали показники фізичного статусу (кистьова та станова динамометрія, проба PWC170), стан ендопротезованого колінного суглоба (за Forgotten Joint Score-12), комплексні зміни життєдіяльності (за Pregnancy Mobility Index).Наукова новизна. Покращення результату станової динамометрії та індексу станової сили в групі порівняння становило відповідно 15,2% та 9,8%, в основній групі – 25,9% та 20,0% (р<0,05 відносно вихідного результату). Сила китиці не змінилась в обох групах жінок порівняно з первинним обстеженням. Фізична працездатність за результатами PWC170 у жінок групі порівняння покращилась на 15,3%, основної групи – на 26,1% (р<0,05). При повторному обстеженні за результатом Forgotten Joint Score-12 визначено покращення стану представниць основної групи на 59,6% (р<0,05). Динаміка результатів Pregnancy Mobility Index показала статистично значуще покращення стану обстежених жінок відносно вихідного результату за підшкалами щоденної домашньої мобільності (в групі порівняння – на 59%, основної групи – на 70,5%), побутової активності (в групі порівняння – на 68,2%, основної групи – на 67,6%), непобутової активності (в групі порівняння – на 64,5%, основної групи – на 66,1%). За показниками Pregnancy Mobility Index жінки основної групи досягнули рівня групи порівняння (р>0,05).Висновки. Засоби фізичної терапії доцільно призначати у комплексному відновленні жінок з ендопротезованим колінним суглобом внаслідок ревматоїдного артриту для зменшення м’язової слабкості, збільшення працездатності, покращення функціонування ендопротеза, полегшення виконання різних активностей.

ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНИЙ ТИСК ЯК ОДИН ІЗ КРИТЕРІЇВ ВИБОРУ ХІРУРГІЧНОЇ ТАКТИКИ ПРИ ГОСТРІЙ НЕПРОХІДНОСТІ ТОНКОЇ КИШКИ

2025-11-19T08:18:17+02:00

Інтраабдомінальна гіпертензія є поширеним ускладненням при гострій непрохідності тонкої кишки, що ускладнює перебіг захворювання і підвищує ризик поліорганної недостатності. Своєчасне вимірювання внутрішньочеревного тиску дозволяє об'єктивно оцінити тяжкість стану пацієнта та обґрунтувати вибір хірургічної тактики лікування.Прогностичне значення внутрішньочеревного тиску у пацієнтів із гострою непрохідністю тонкої кишки робить його важливим критерієм при визначенні терміновості та обсягу оперативного втручання. Методи. У дослідження включено 52 пацієнти з верифікованою гострою непрохідністю тонкої кишки, які перебували на лікуванні в хірургічних відділеннях Тернопільської обласної клінічної лікарні та Тернопільської міської лікарні №2. Усім хворим проводили вимірювання внутрішньочеревного тиску за допомогою трансуретральної методики через катетер Фолея. Залежно від рівня внутрішньочеревного тиску пацієнти були поділені на три групи згідно зі ступенем інтраабдомінальної гіпертензії. Тактика лікування варіювала від консервативної до невідкладного оперативного втручання.Результати. Середній рівень внутрішньочеревного тиску у пацієнтів із гострою непрохідністю тонкої кишки становив 17,61 ± 1,8 мм рт. ст. У 1-й групі (n=14) показник становив 12,8 ± 1,5 мм рт. ст., у 2-й групі (n=17) – 19,3 ± 2,1 мм рт. ст., у 3-й групі (n=21) – 23,7 ± 1,8 мм рт. ст. Хворим з інтраабдомінальною гіпертензіює 1 ступеня було застосовано консервативну терапію, у пацієнтів із інтраабдомінальною гіпертензіює 2 ступеня – проведено назогастральну або інтестинальну інтубацію з подальшою хірургією, а при інтраабдомінальній гіпертензії 3 ступеня – виконано невідкладне оперативне втручання.Висновки. Моніторинг внутрішньочеревного тиску у пацієнтів з гострою тонкокишковою непрохідністю є важливим критерієм для стратифікації ризику та вибору хірургічної тактики. Високий рівень внутрішньочеревного тиску корелює з необхідністю невідкладного втручання та є прогностичним маркером тяжкості стану.

КЛІНІЧНЕ ДУШПАСТИРСТВО ЯК ІНТЕГРАТИВНИЙ РЕСУРС МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПОСТІНСУЛЬТНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ: МОДЕЛЬ КОМАНДНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

2025-11-19T08:32:50+02:00

Гострі цереброваскулярні розлади залишаються однією з головних медичних і соціально-економічних проблем у світі. Під час повномасштабної війни в Україні зростає захворюваність на інсульт, асоційована з хронічним стресом і обмеженим доступом до медичної допомоги. За таких умов комплексна постінсультна реабілітація, що інтегрує духовну складову, набуває особливого значення для покращення якості життя пацієнтів та їхніх родин. Міжнародний досвід передбачає залучення медичних капеланів до складу мультидисциплінарних команд, однак спеціалізованих досліджень щодо ефективності цього підходу в клінічній практиці досі бракує.Мета. Проаналізувати внесок медичного капелана у постінсультну реабілітацію та визначити його ключові функції. Матеріали і методи. Проведено оцінку публікацій з міжнародних та українських джерел (PubMed, Scopus, Web of Science, Google Scholar). Використано бібліосемантичний метод, контент-аналіз і структурно-логічний підхід. Результати і обговорення. Інсульт супроводжується не лише неврологічними порушеннями, а й екзистенційною кризою та високим рівнем депресії у пацієнтів і доглядальників. Доведено, що задоволення духовних потреб сприяє кращій психологічній адаптації та мотивації до реабілітації. Клінічне душпастирство забезпечує цілеспрямовану підтримку: від роботи з духовними питаннями до посередництва у складних медичних рішеннях. Дані досліджень підтверджують, що присутність капелана у реабілітаційній команді гармонізує міжпрофесійну взаємодію фахівців, зміцнює довіру пацієнтів до лікування і знижує ризик професійного вигорання персоналу лікарні. Водночас рівень впровадження медичного капеланства залишається нерівномірним і потребує стандартизації.Висновки. Клінічне душпастирство відіграє інтегративну роль у мультидисциплінарній постінсультній реабілітації, доповнюючи біопсихосоціальний підхід духовним виміром. Основні напрями діяльності медичного капелана – духовно-психологічна підтримка, етичне модераторство і медико-соціальна адвокація. Залучення душпасторів до реабілітаційних команд є перспективним кроком для посилення пацієнтоорієнтованості та комплексності відновлення після інсульту.

ДИНАМІКА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ТА УЛЬТРАЗВУКОВИХ ПАРАМЕТРІВ БІЛОЇ ЛІНІЇ ЖИВОТА ЯК КРИТЕРІЙ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ВТРУЧАННЯ У ЖІНОК З ПІСЛЯПОЛОГОВИМ ДІАСТАЗОМ

2025-11-19T08:36:02+02:00

Мета: визначити ефективність реабілітаційної програми для жінок з післяпологовим діастазом прямих м’язів живота за показниками ультразвукової діагностики та якості життя.Методи. Обстежено 41 жінку віком 22,9±1,0 років після вагінального пологорозрішення з ознаками післяпологового діастазу прямих м’язів живота. Групу порівняння склали 19 жінок, які відновлювались упродовж післяпологового періоду самостійно, згідно загальних рекомендацій щодо ведення післяпологового періоду. Основну групу склали 22 жінки, які упродовж 8 тижнів тричі на тиждень отримували реабілітаційні втручання у вигляді програми фізичної терапії – гіпопресивні вправи, вправи для м’язів тулуба та живота, кінезіологічне тейпування ділянки діастазу, навчання щодо рухового режиму з врахуванням діастазу. Ефективність програми оцінювали за ультразвуковими маркерами діастазу та опитувальником SF-36.Результати дослідження. У групі жінок, що займались за розробленою реабілітаційною програмою, спостерігалось значне зменшення відстані між прямими м’язами на 22,9% (на рівні 2 см вище пупка) та 24,7% (на рівні 5 см вище пупка) у стані спокою, а також 14,5% (на рівні 2 см вище пупка) та 18,2% (на рівні 5 см вище пупка) при ізометричному напруженні (р<0,05 порівняно з вихідними параметрами та показниками групи порівняння). Результати повторного визначенні якості життя за SF-36 показали значне покращення в обох групах, з перевагою основної групи (р<0,05): поліпшення фізичного функціонування (38,0%), рольового функціонування (39,4%), зниження інтенсивності болю (50,1%) та покращення загального стану здоров'я (42,2%) В основній групі також спостерігалось вираженіше покращення за усіма підшкалами психічного компоненту якості життя, зокрема соціального функціонування та емоційного функціонування, де покращення становило 62,7% та 42,5% відповідно. Найбільше покращення в основній групі відбулося за показниками психічного здоров'я – 52,9%, що вказує на значний позитивний вплив реабілітації на психологічний стан жінок.Висновки. Застосування реабілітаційного втручання (терапевтичних вправ, кінезіологічного тейпування, навчання щодо рухових особливостей) спричинило статистично значуще (р<0,05) покращення стану обстежених жінок за величиною діастазу (УЗД) та за всіма підшкалами SF-36, що дозволяє рекомендувати його до клінічного застосування.

АНАЛІЗ КРИТЕРІЇВ КТ-ВОЛЮМОМЕТРІЇ ТА RECIST 1.1 В ОЦІНЦІ ДИНАМІКИ МЕТАСТАТИЧНИХ УРАЖЕНЬ ПЕЧІНКИ

2025-11-19T08:39:00+02:00

Оцінка відповіді пухлин на лікування є важливим аспектом сучасної онкології. Використовувані критерії RECIST 1.1, що базуються на вимірюванні лінійних розмірів пухлин, мають обмеження, особливо при оцінці складних пухлин. КТ-волюмометрія, яка дозволяє оцінювати зміни об'єму пухлин, є перспективним методом для більш точного відстеження динаміки метастатичних уражень печінки.Методи. До дослідження було залучено 10 пацієнтів з метастатичним ураженням печінки. Кожен пацієнт пройшов кілька обстежень з інтервалом 1–3 місяці, під час яких вимірювались максимальні діаметри за критеріями RECIST 1.1 та об'єм метастатичних вогнищ за допомогою КТ-волюмометрії. Використовувався статистичний аналіз для оцінки кореляції між результатами двох методів.Результати. Виявлено високий рівень кореляції між оцінками за RECIST 1.1 та КТ-волюмометрією. У 90% випадків категорії відповіді на лікування за обома методами збігались. Однак КТ-волюмометрія виявила більшу чутливість до змін в об'ємах пухлин, дозволяючи точніше відстежувати навіть незначні зміни. У випадках асиметричного росту пухлин або зміни їх форми, волюмометрія виявила більшу чутливість порівняно з лінійними вимірюваннями.Висновки. КТ-волюмометрія є більш чутливим методом для оцінки динаміки метастатичних вогнищ печінки, порівняно з традиційними критеріями RECIST 1.1. Вона має здатність до раннього виявлення відповіді на лікування, що дозволяє своєчасно коригувати лікувальну тактику. Комбіноване використання обох методів може забезпечити більш точну та повну оцінку стану пацієнта.

НОВІ ВИКЛИКИ ДЛЯ ОФТАЛЬМОЛОГІЇ: ВІЙНА, СТРЕС І ВТРАТА ЗОРУ

2025-11-19T08:41:31+02:00

Понад 285 мільйонів людей у світі мають порушення зору, причому 39 мільйонів – повністю сліпі. На відміну від коригованих рефракційних відхилень, ушкодження зорової системи часто незворотні. Втрата зору має значні психоемоційні наслідки. Дослідження показують, що стрес може не лише супроводжувати, а й сприяти прогресуванню офтальмопатій, особливо в умовах війни. Мета. Узагальнити сучасні літературні дані щодо взаємозв’язку між втратою зору та психологічними чинниками, зокрема внаслідок вибухових травм і травматичних уражень мозку.Методи. База даних PubMed, охоплюючи статті з даного питання. Результати. Стрес є значущим чинником порушення зору як у мирний час, так і під час бойових дій. Він активує гіпоталамо-гіпофізарно-надниркову вісь, спричиняючи судинну дисрегуляцію, ішемію та нейрозапалення. Ці механізми є спільними для глаукоми, макулодистрофії та інших хронічних офтальмопатій. Особливу увагу заслуговують «невидимі поранення» – функціональні зорові розлади після травматичних уражень мозку без анатомічних змін, що часто поєднуються з посттравматичним стресовим розладом. Збройна агресія росії проти України зумовила стрімке зростання кількості ушкоджень зорової системи серед військовослужбовців. Зорові порушення виникають як унаслідок прямого травмування очей, так і через вибухові черепно-мозкові травми, які нерідко супроводжуються функціональними зоровими розладами без видимих анатомічних змін. Це підкреслює важливість міждисциплінарного підходу до діагностики й реабілітації таких пацієнтів, з урахуванням нейропсихологічних наслідків та психоемоційного стану.Висновки. Існує тісний зв’язок між психоемоційним станом і зоровими функціями, особливо в умовах бойових травм.Інтеграція офтальмології з нейропсихологією та психіатрією є необхідною умовою для ефективної реабілітації та покращення якості життя пацієнтів.

ПСИХОСОМАТИЧНІ РЕАКЦІЇ У ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ДЕФІЦИТУ УВАГИ ТА ГІПЕРАКТИВНОСТІ: ФОКУС НА ПОРУШЕННЯ СНУ

2025-11-19T08:50:21+02:00

Стаття присвячена питанню порушення сну у дітей із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності. Даний синдром один із розповсюджених нейропсихіатричних розладів у дітей, який спостерігають лікарі у 4-20% дітей в усьому світі, при цьому найчастіше у хлопчиків. Діти з СДУГ на тлі основних симптомів часто демонструють виражені психосоматичні реакції, що суттєво впливають на їхній фізичний стан і якість життя, часто страждають від супутніх психічних розладів, таких як імпульсивні розлади, розлади, пов'язані зі вживанням психоактивних речовин, розлади настрою та тривожні розлади. Аналіз літературних джерел показав, що від двадцяти п'яти до п'ятдесяти відсотків дітей та понад половини дорослих із СДУГ страждають від проблем зі сном. Порушення сну є поширеним явищем серед таких пацієнтів і розглядаються як ключовий чинник розвитку поведінкових та когнітивних розладів у дітей. Сон відіграє ключову роль у когнітивних функціях, навчанні та консолідації пам'яті. Недосипання або порушення сну можуть призвести до симптомів різної тяжкості, від несвідомого дефіциту когнітивної діяльності до сонливості та втоми, що помітно впливають на когнітивні, емоційні та фізичні функції, ймовірно, спричиняючи або посилюючи симптоми СДУГ. Порушення сну у дітей із СДУГ не лише поглиблюють симптоми розладу (посилюють неуважність, емоційну нестабільність, імпульсивність), а й провокують появу тілесних скарг – головного болю, болю в животі, тремору, м’язової напруги, нічного енурезу тощо. Діагностика порушень сну та психосоматичних проявів у дітей із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності потребує комплексного міждисциплінарного підходу. Основна мета лікування дітей з СДУГ, які мають розлади сну, нормалізація психофізіологічної регуляції, зниження тривожності, покращення якості сну та зменшення тілесних скарг.

ДОСЛІДЖЕННЯ СВІТОВОЇ АКТУАЛЬНОСТІ ПИТАННЯ РЕЗЕКЦІЇ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

2025-11-19T09:07:24+02:00

Резекція щитовидної залози є важливим аспектом хірургії ендокринної системи, що включає втручання в лікуванні різноманітних захворювань цієї залози. Питання післяопераційного відновлення та реабілітації пацієнтів є суттєвими для покращення результатів лікування. Оскільки тема резекції щитовидної залози є актуальною на світовому рівні, дослідження динаміки наукових публікацій допомагає визначити ключові напрямки, основні країни та установи, які займаються цією проблемою. Метою дослідження є проведення бібліометричного аналізу публікацій щодо резекції щитовидної залози в базі даних Scopus для оцінки динаміки наукових досліджень, виявлення основних тем та напрямків, а також аналізу провідних авторів, країн та установ, що займаються цією темою.Методологія. Для досягнення мети було використано бібліометричний підхід, поєднаний з кількісними та якісними методами аналізу. Аналіз базувався на публікаціях, індексованих у базі даних Scopus за період з 1938 по 2024 роки.Використано спеціалізований пошуковий запит для створення бази даних, що включала ключові терміни, пов’язані з післяопераційною резекцією щитовидної залози, її наслідками та реабілітацією. Результати. Згідно з результатами аналізу, загальна кількість публікацій з цієї теми становить 2327, з помітним зростанням у 2020-2024 роках. Більшість досліджень зосереджено на хірургічних аспектах, післяопераційному відновленні та реабілітації. Провідними країнами, що активно публікують дослідження, є США, Китай та Велика Британія.Лідерами в публікаціях є медичні установи, такі як University of Texas MD Anderson Cancer Center та Harvard Medical School.Висновки. Дослідження підтверджує високий рівень міжнародного інтересу до проблеми післяопераційної резекції щитовидної залози, що виявляється через зростання кількості публікацій у останні роки. Тематика резекції щитовидної залози має міждисциплінарний характер і залучає медичних, біохімічних, психологічних та інших фахівців. Результати підкреслюють важливість подальших досліджень для покращення післяопераційного відновлення пацієнтів.

КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ ВАГІНАЛЬНОЇ МІКРОБІОТИ У ЖІНОК ЗІ ЗВИЧНИМ НЕВИНОШУВАННЯМ

2025-11-19T09:25:50+02:00

У статті обговорюються питання впливу порушення вагінальної мікробіоти на підвищення ризику невиношування і мимовільного переривання вагітності на пізніх строках. Обговорюються застосування та ефективність антимікробних засобів до менеджменту запальних та інфекційних захворювань у жінок із привичним не виношуванням.Мета дослідження: оцінка стану мікрофлори піхви у жінок зі звичним невиношуванням до і після двоетапного комплексу лікування із застосуванням антимікробних і пробіотичних препаратів. Визначити тривалість безрецидивного періоду та ефективність відновлювання вагінальної мікробіоти. Матеріали та методи: до обстеження в прегравідарному періоді було включено 50 пацієнток репродуктивного віку 24-38 років з запальним цервіковагінальним процесом геніталій. Дослідження проводилось згідно стандартів медичної допомоги «Аномальні вагінальні виділення».Лікування проводили в два етапи: антибактеріальний/антисептичний засіб з подальшим призначенням пробіотика.Оцінку ефективності лікування проводили за швидкістю нормалізації клінічної та кольпоскопічної картини, на підставі відсутності клінічних симптомів захворювання протягом періоду спостереження та лабораторних методів дослідження. Стан шийки матки та ефективність лікування оцінювали кольпоскопічно, бактеріоскопічно, мікроскопічно за Хей-Айсоном. Після закінчення курсу лікування контроль та спостереження за жінками обох груп проводилось після лікування, через 3 і 6 місяців з метою визначення тривалості періоду ремісії. Результати. Встановлено, що патогенетично обґрунтованим є призначення двоетапної терапії антибіотиком/ антисептиком ВагіТіаб (інтравагінально) з наступним призначенням пробіотика ВагіБіотик (перорально) курсом на 14 днів. На підставі клінічних і лабораторних даних доведено ефективність двоетапного курсу лікування із застосуванням 14-денного курсу пробіотика, як найбільш оптимального для повної елімінації збудників і зниження частоти рецидивів.Висновки. Таким чином, проведені нами дослідження лікування цервіковагінальних інфекцій та відновлювання біоценоза піхви з зниженням частоти рецидивів дають підставу рекомендувати препарати Вагібіотик та ВагіТіаб в лікуванні бактеріального вагінозу, аеробного вагініту та у відновлюванні мікробіоценозу піхви. Особливо це стосується жінок зі звичайним невиношуванням у період прегравідарної підготовки.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПЛИВУ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ НА ПОКАЗНИКИ АСТЕНО- ВЕГЕТАТИВНОГО СИНДРОМУ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ СТАРШИХ ВІКОВИХ ГРУП З ХВОРОБОЮ ПАРКІНСОНА

2025-11-19T09:30:43+02:00

Фізична терапія внутрішньо переміщених осіб з хворобою Паркінсона – однією з найпоширеніших нейродегенеративних патологій головного мозку у осіб старших вікових груп – є мультиаспектною проблемою, що включає медичний, соціальний, психологічний та організаційний компоненти, що зумовлює актуальність її вирішення Мета роботи: визначити ефективність впливу розробленої програми фізичної терапії на динаміку астено-вегетативного синдрому та якості життя внутрішньо переміщених осіб похилого віку з хворобою Паркінсона. Методологія. Контрольну групу склали 18 осіб похилого віку, у яких не була діагностована хвороба Паркінсона. Основну групу склали 16 внутрішньо переміщених осіб похилого віку з діагностованою хворобою Паркінсона, які проходили відновлення за розробленою програмою (терапевтичні вправи, функціональне тренування, терапевтичне навчання).Програму оцінювали за пробою з ізометричним навантаженням, індексом Кердо, аналізом спектрограми 24-годинного моніторування варіабельності серцевого ритму, Fatigue Аssessment Scale, Fatigue Severity Scale, Parkinson’s Disease Quality of Life Questionnaire-39. Результати дослідження. Результати повторного обчислення індексу Kerdo засвідчили позитивну динаміку у осіб з хворобою Паркінсона у бік балансу відділів вегетативної нервової системи (симпатичного та парасимпатичного): на 29,3% (р<0,05). Було визначено зміни позитивні зміни результатів проби з ізометричним навантаженням: динамка показника діастолічного артеріального тиску на третій хвилині дослідження в становила 19,1% (p<0,05). За даними повторної реєстрації варіабельності серцевого ритму було констатовано зменшення величини потужності в діапазоні частот LF (на 16,1%, р<0,05). Відзначено позитивну динаміку частотного відображення активності парасимпатичного відділу – хвиль HF, значення яких в основній групі покращилось на 11,9% (р<0,05). Співвідношення LF/HF покращилось в основній групі на 25,1% (p<0,05). Ідентичні тенденції були визначені для динаміки індексу Баєвського – на 36,7%. Результатом застосування програми було зменшення відчуття втоми досліджуваного контингенту осіб до помірного рівня за параметрами Fatigue Аssessment Scale – на 25,5% (р<0,05). У порівнянні з первинним обстеженням значно зменшилась важність втоми за Fatigue Severity Scale (на 18,2%, р<0,05), але не було досягнуто параметрів осіб контрольної групи (р>0,05). У пацієнтів основної групи виявлено статистично значуще (р<0,05) відносно первинного покращення шкал PDQ–39 «Мобільність», «Повсякденна активність», «Емоції», «Тілесний дискомфорт». Висновки. Внутрішньо переміщені особи похилого віку з хворобою Паркінсона потребують розробки програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією астено-вегетативних проявів та погіршеної якості життя.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДІАГНОСТИЧНОГО АЛГОРИТМУ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ З ХРОНІЧНИМ БОЛЕМ У НИЖНІЙ ДІЛЯНЦІ СПИНИ

2025-11-19T09:35:57+02:00

Хронічний біль у нижній ділянці спини (хБНДС) є однією з провідних причин інвалідизації, зниження працездатності та погіршення якості життя осіб працездатного віку. Висока поширеність, складні патофізіологічні механізми та психосоціальна обумовленість больового синдрому потребують комплексного, мультидисциплінарного підходу до діагностики. Наразі спостерігається недостатня уніфікованість діагностичних стратегій, що призводить до затримки верифікації причини болю, хронізації процесу та неефективного менеджменту пацієнтів. Мета. Провести комплексний аналіз сучасних діагностичних алгоритмів хБНДС на основі клінічних рекомендацій і сучасних доказових джерел, обґрунтувати та запропонувати уніфікований алгоритм, спрямований на оптимізацію ведення таких пацієнтів. Матеріали та методи. Виконано аналітичний огляд актуальних міжнародних клінічних рекомендацій (ВООЗ, NICE, APTA, APS, NIH) та наукових публікацій, що висвітлюють діагностичні підходи до хБНДС. Пошук здійснювався в базах даних PubMed, Scopus, Web of Science за ключовими словами: "chronic low back pain", "diagnostic algorithm", "clinical guidelines", "red flags", "biopsychosocial model", "rehabilitation".Результати. Запропонований алгоритм включає етапи: скринінг на “червоні прапорці” та запальні ознаки; оцінку больового статусу (локалізація, іррадіація, інтенсивність, тип болю); фізикальне обстеження (постава, рухливість, пальпація, сенсорна/моторна функція); оцінку психоемоційного стану та способу життя. Залежно від виявлених клінічних ознак пацієнта направляють до відповідного спеціаліста. Визначення типу болю (ноцирецептивний, нейропатичний, ноципластичний) та домінуючих патофізіологічних механізмів дозволяє побудувати персоналізовану стратегію лікування. Висновки. Розроблений діагностичний алгоритм сприяє ефективному розмежуванню специфічного та неспецифічного хБНДС, дозволяє своєчасно ідентифікувати загрозливі стани, оцінити біопсихосоціальні детермінанти болю та сформувати індивідуалізований мультидисциплінарний підхід до менеджменту пацієнтів.

ПОРІВНЯЛЬНА АНАТОМІЯ КРОВОПОСТАЧАННЯ ЖІНОЧОЇ РЕПРОДУКТИВНОЇ СИСТЕМИ ЛЮДИНИ ТА ЩУРА

2025-11-19T09:46:09+02:00

Порушення кровопостачання органів жіночої статевої системи може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям жінки, зокрема до безпліддя. Маткова труба, також відома як фаллопієва труба, є важливою частиною репродуктивної системи жінки, оскільки вона з'єднує яєчник з маткою. Саме тут відбувається запліднення яйцеклітини сперматозоїдом. Репродуктивна система білих щурів має чимало спільних рис з репродуктивною системою жінки. До таких належать і варіації розміщення артерій та вен внутрішніх статевих органів. Метою нашого дослідження було описати варіації розміщення та особливості кровопостачання внутрішніх статевих органів самки лабораторного щура в нормі, порівняти анатомічні особливості розміщення артерій і вен щурів та людини.Матеріали і методи. Дослідження виконані на 10 статевозрілих білих щурах-самках, віком 4,5–6,0 місяців і масою тіла 180–220. Застосовано метод виготовлення корозійних препаратів судинного русла внутрішніх статевих органів самки білого лабораторного щура.Результати дослідження: встановлено, що головними джерелами кровопостачання внутрішніх статевих органів самки білого щура є маткові та яєчникові артерії. Яєчникова артерія відходить від краніальної мезентеріальної артерії, яка є гілкою черевної аорти. У однієї з самок лабораторного щура яєчникова артерія відходила від ниркової артерії. Артерії статевих органів супроводжуються відповідними венами. Венозна система статевих органів розвинена дуже добре. Загальна довжина венозних судин значно перевищує довжину артеріальних через велику кількість венозних сплетень, які анастомозують між собою. Особливістю правої яєчникової вени є те, що дана судина впадає у нижню порожнисту вену, а ліва – в ниркову вену.Висновки: кровопостачання внутрішніх статевих органів самки білого щура має значну подібність до кровопостачання органів репродуктивної системи людини, що дозволяє використовувати такі тварини при моделюванні різних патологічних станів жіночої репродуктивної системи в наукових дослідженнях.

СИНДРОМАЛЬНІ ПРОЯВИ ФІБРОЗНО-КОРТИКАЛЬНОГО ДЕФЕКТУ У ПІДЛІТКА – КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК

2025-11-19T09:50:45+02:00

Фіброзний кортикальний дефект (ФКД) трапляється в дітей та підлітків і найчастіше діагностується у віці 1–15 років. Невеликі ФКД як правило мають прихований перебіг і нічим себе не проявляють. Великі ФКД, що перевищують половину діаметру кістки є загрозою патологічного перелому на місці фіброзного вогнища, що супроводжується болем, атрофією мускулатури, кульгавістю. При переломі кістки на місці ФКД клініка не викликає труднощів – біль на рівні перелому, зміна осі кінцівки (при змішенні уламків), опора на кінцівку не можлива через біль. При рентгенологічному обстеженні, у такому випадку, чітко видно перелом і випадково дефект кістки, а саме фіброзний кортикальний дефект. Практично всі ФКД розташовані в метафізах довгих кісток. Найчастіше вражається дистальний і проксимальний метафізи стегнової та великогомілкової кісток відповідно. Остаточно причина ФКД не відома, залишається великою загадкою, чому острівці ембріональної сполучної тканини в довгих кістках своєчасно не заміщаються зрілою кісткової тканиною одразу після народження, а розтягуються в часі до періоду завершення росту дитини. Дисбаланс морфогенезу сполучної тканини при ФКД може супроводжуватися різними фенотиповими проявали, що потрібно пам’ятати при комплексному обстеженні таких дітей. Мета дослідження: ознайомити практичних лікарів із багатогранними клінічними проявами кортикального фіброзного дефекту стегнової кістки з метою своєчасної діагностики та адекватного лікування основної та супутньої патології, що була притаманна в нашому клінічному випадку.Матеріали та методи. Проведено клінічний огляд дитини, який включав оцінку загального стану, ортопедичної патології, а також фізикальне дослідження для виявлення супутніх патологій. Анамнез зібрано шляхом опитування батьків та аналізу медичної документації. Рентгенологічне обстеження здійснювалося на стандартному обладнанні, магнітно-резонансна томографія – на приладі Philips Ingenia 1,5 Tл із градієнтами експертного типу з використанням стандартної комбінації імпульсних послідовностей, без та з внутрішньовенним контрастним посиленням (гадовіст 7,0 мл). УЗД внутрішніх органів – стандартне обладнання. Загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, коагулограма – стандартна методика. Проба по Нечипоренко, Земницькому. Контрастна цистографія сечового міхура. Здійснювався імуноферментний аналіз із метою виявлення IgG, IgМ до капсулярного антигену EBV, а також метод полімеразної ланцюгової реакції з метою виявлення ДНК EBV плазми та слини.Результати обстеження та їх обговорення. Дитина обстежувалася з приводу правобічної хвороби Осгуд-Шляттера. На рентгенограмі МРТ правого колінного суглоба випадково був діагностований фіброзний кортикальний дефект дистального метафіза стегнової кістки. Унаслідок ретельного клінічного та лабораторного обстеження виявлено цілу низку супутньої синдромальної патології: атиповий (алергічний) дерматит, рецидивуючу Епштейн-Барр спорадичну вірусну інфекцію, оперізуючий лишай, нейрогенну дисфункцію сечового міхура, часті носові кровотечі, двобічну плоскостопість. Останній рік домінує ортопедична патологія – хвороба Осгуд-Шляттера, фіброзний кортикальний дефект дистального метафіза стегнової кістки, двобічна плосостопість.Висновки. Локальні розлади остеогенезу в ембріональному періоді, що проявляються несвоєчасною заміною мезенхімальної тканини на кісткову у вигляді острівців фіброзного кортикального дефекту затягнулися у 14 років і супроводжуються також розладами формування апофізів великогомілкових кісток та фоні цілої низки супутніх захворювань – атиповий (алергічний) дерматит, рецидивуюча Епштейн-Барр спорадична інфекція, оперізуючий лишай, нейрогенна дисфункція сечового міхура, часті носові кровотечі, двобічна плоскостопість. Наявність фіброзного кортикального дефекту значно знижує якість життя дитини через заборону всіх фізіотерапевтичних процедур, які необхідні для повноцінного лікування хвороби Осгуд-Шляттера, та обмеження рухової активності.

СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ПРОЯВИ, МЕХАНІЗМИ ТА ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ АСОЦІЙОВАНОГО З РОЗЛАДАМИ ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ В УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ

2025-11-19T10:01:31+02:00

Війна накладає величезний психологічний тягар на населення України, що супроводжується зростанням частоти розвитку психічних і поведінкових розладів як серед населення назагал, так і у комбатантів. Військові дії чинять значний вплив на особистість та є основною причиною бойових психічних травм, гострих стресових і посттравматичних стресових розладів, особливо з врахуванням складного та напруженого характеру сучасної праці військових, використання надпотужних засобів ураження з різноманітними факторами впливу. В умовах активних військових дій в Україні посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) (posttraumatic stress disorder, PTSD) став вкрай важливою проблемою стану здоров’я як військовослужбовців-комбатантів, так і цивільного населення. Узагальнення досвіду дослідження бойового ПТСР з часу введення поняття в психіатричну практику (1980) свідчить про його багатофакторність. Наукова новизна. Різноманітність комбінацій психогенних, ендогенних та соматогенних етіопатогенетичних факторів та їх комбінацій зумовлює поліморфізм клінічної симптоматики, частоту коморбідних та адиктивних станів. Клінічними проявами є повторні переживання елементів травматичної події в ситуації «тут і зараз», що може проявлятися тривогою і панікою, іноді гнівом, злістю, почуттям провини чи безнадійності, прагненням уникати внутрішніх та зовнішніх стимулів, які асоціюються зі стресором [7]. Симптоми переважно виникають протягом шести місяців від стресового впливу, до того ж пусковими чинниками виступають події, які здатні викликати дистрес практично у будь-якої людини, який має віддалені наслідки у вигляді посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та не завжди діагностується, а відтак – не отримує вчасно ефективного лікування.Мета дослідження – виявлення клінічних специфічних симптомів ПТСР ускладненого адиктивною та іншою коморбідною патологією в учасників бойових дій Результати: проведено оцінювання клінічної симптоматики ПТСР та її частоту: найчастішими проявами у комбатантів з ізольованим ПТСР були симптоми уникання (88,66 ± 2,58 %), у половини - фіксувались нав’язлива поведінка (51,33 ± 4,08 %) та надмірне збудження (50,66 ± 4,08 %), а відстороненість і заціпеніння реєструвались лише у п’ятої частини пацієнтів (20,66 ± 3,31 %).Висновки. Окрім зазначених симптомів, достатньо широку розповсюдженість мали ознаки загального погіршення здоров’я, яке відмічали у 379 (88,02 ± 5,16 %) обстежуваних. Достатньо велика кількість респондентів зазначала наявність у себе поведінкових розладів у вигляді підвищеної дратівливості – 20,75 ± 5,57 %, нервозності – 30,19 ± 6,31 %, апатії – 16,98 ± 5,16 % та загальмованості – 11,32 ± 4,35 %. У половини учасників відмічено високий рівень вживання алкоголю, споживання тютюнових виробів, недостатній сон поганої якості, низький рівень рухової активності.

ЗАСТОСУВАННЯ ПРОБІОТИКА AEROCOCCUS VIRIDIANS В ПРОФІЛАКТИЦІ ЛАКТАЦІЙНОГО МАСТИТА У ПОРОДІЛЬ З ЛАКТОСТАЗОМ

2025-11-19T10:04:55+02:00

Багаточисленними дослідженнями було продемонстрована суттєва роль мікробінома людини для його здоров'я.На сучасному етапі мікробіоту грудного молока можливо визначити, як сукупність коменсальної взаємодії між собою мікроорганізмів, репрезентуючих у складну організовану екосистему.В попередніх дослідженнях було встановлено, що у вагiтних перед пологами та породіль без осередкiв iнфекцiї на молочній залозі мешкають представники облiгатної мiкрофлори – Aerococcus viridans, що мають сильну продукцiю пероксиду водню З плином часу у післяпологовому періоді мало місце зростання висівання Aerococcus viridans з 23.8% до 86,7% (р<0,05).Вищезгадана тенденція відбувалась паралельно із зменшенням колонізації різних ділянок молочної залози Staphilococcus aureus та Грам-негативними ентеробактеріями.Проведені дослідження дають змогу в застосовувати перспективний метод профілактики мастита за допомогою пробіотика, який складається з Aerococcus viridians.Мета дослідження. Визначити мікробіологічний стан молочних залоз у породіль з лактостазом до та після застосування пробіотика, який містить Aerococcus viridan та його ефективність в профілактиці лактаційного маститу. Матеріали та методи дослідження. Мікробіологічний стан молочних залоз проводився з ділянок аreola mammaе та papilla mammae у 34 породіль з лактостазом до та після приняття перорально пробіотика, з подальшою ідентифікацією бактеріальної флори. Для висівання Aerococcus viridians застосовувалась селективно-індикаторне середовище.Результати і обговорення. Мікробіологічне дослідження було проведено у 34 породіль з лактостазом до та після перорального приняття пробіотика, який містив Aerococcus viridians. Бактеріологічний склад був представлений 13 видами патогенної, умовно-патогенної та сапрофітної мікрофлори.У породіль з лактостазом на різних ділянках молочних залоз відмічалось значне висівання Staphilococcus aureus (52.9%–73.5%) та ентеробактеріальної мікрофлори, які спричиняють розвиток лактаційного маститу. При цьому дуже низький відсоток висівання відмічалось з різних ділянок молочної залози Aerococcus viridians (5.9±4.0%).Після застосування пробіотика достовірно знижувалось висівання Staphilococcus epidermidis, Staphilococcus aureus, Micrococcus sp. Enterobacter aerogenes, E. сolli, Klebsiella pneumonia. Не відмічалось суттєвих змін у кількості висівання Staphilococcus saprofiticus, Bacillus sp. та Candida sp. Висівання же Aerococcus viridians достовірно зростало до 82,3% (р<0,05).У 34 породіль з лактостазом клінічні прояви зникали на 3-7 добу після прийняття пробіотика. В 1 випадку (2,9%) перебіг лактостаза закінчився появою клініки лактаційного маститу. Висновки. Застосування пробіотика, який містить Aerococcus viridians у породіль з лактостазом призводить до зміни мікробіоти молочної залози від зниження патогенної мікрофлори та зростанню мікроорганізмів які мають значні антагоністичні властивості по відношенню до збудників лактаційного маститу.

СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ І КВАНТИТАТИВНИЙ АНАЛІЗ ОСНОВНИХ КЛІТИН СТІНКИ СИНУСОЇДНИХ КАПІЛЯРІВ ПЕЧІНКИ ЩУРІВ ПІСЛЯ 8 ТИЖНІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ВПЛИВУ ОЛІЇ КАНАБІДІОЛУ

2025-11-19T10:11:57+02:00

Канабідіол (КБД) – непсихотропний фітоканабіноїд Cannabis sativa з терапевтичним потенціалом застосування, який використовується для лікування дітей з важкими формами епілепсії при синдромі Драве та Леннокса-Гасто. Доклінічні випробування та клінічні дослідження демонструють позитивний вплив КБД на організм. Однак є повідомлення про можливі побічні ефекти з боку різних органів та систем, особливо при високих дозах або після тривалого застосування. Особливе занепокоєння викликає ризик гепатотоксичності, індукованої КБД. Експериментальні морфологічні дослідження печінки є необхідними для встановлення безпеки застосування КБД.Мета роботи: визначити структурну організацію і провести кількісний аналіз клітинного складу синусоїдних капілярів печінки щурів після 8 тижнів експериментального впливу 10% олії КБД.Методологія. Серія експерименту проведена в умовах віварію на 20 білих нелінійних щурах-самцях масою 180–230 г, віком 5–7 місяців у відповідності до положень Європейської конвенції щодо захисту хребетних тварин, яких використовують в експериментальних та інших наукових цілях. Основна група – 14 щурів, які отримували впродовж 8 тижнів перорально 10% олію КБД 1 раз на добу (доза 10 мг/кг). Виробник досліджуваного засобу – ліцензована «Aroma Extract Labs s.r.o.» (Praha, Czech Republic). Контрольна група – 6 інтактних статевозрілих білих щурів-самців. Наприкінці експерименту після евтаназії проводили забір печінки для морфологічного дослідження. Здійснили гістологічне, імуногістохімічне та морфометричне дослідження клітинного складу синусоїдів печінки. Для кількісного аналізу синусоїдних капілярів печінки проводили підрахунок основних клітин синусоїдної стінки в різних зонах печінкових часточок на площі 0,01 мм2 гістологічного препарату (100 мкм×100 мкм). Дані представлені у вигляді середніх та відсоткових значень і їх похибок. Достовірність різниці середніх показників визначали за критерієм Манна-Уїтні, відсоткових показників – за критерієм Пірсона (χ2). При всіх порівняннях різниця вважалася статистично значущою при мінімальному рівні значимості р<0,05.Наукова новизна. Встановлено відсутність дистрофічних змін у синусоїдних капілярах, морфологічних ознак порушень гемостазу і розладів гемодинаміки не діагностовано, як і деструктивних змін ендотеліоцитів і клітин Купфера.У всіх зонах печінкової часточки середні показники клітин Купфера достовірно перевищували відповідні показники контрольної групи p (U)<0,0001, що можна пояснити гіперплазією клітин Купфера і їх ключовою роллю в імунній регуляції.Середній показник клітин CD31 стінки синусоїдів був достовірно менший за відповідний показник контрольної групи p (U)<0,0001 у всіх зонах печінкової часточки внаслідок збільшення діаметра синусоїдів через вазодилататорний ефект КБД. Перисинусоїдних клітин в експериментальній серії у всіх зонах печінкової часточки було найменше порівняно з ендотеліоцитами і клітинами Купфера (p<0,05), що є важливим для оцінки експериментального впливу олії КБД на печінку.Висновки. Під час проведеного експериментального дослідження було встановлено, що застосування 10% олії КБД впродовж 8 тижнів в дозі 10 мг/кг/добу не має негативного впливу на печінку.

ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ АНАЛІЗ СУБСТАНЦІЇ ЛАКТИТОЛУ МЕТОДОМ ВЕРХ

2025-11-19T11:16:31+02:00

Лактитол використовують у медичній та фармацевтичній практиках у якості активного фармацевтичного інгредієнту (АФІ) або допоміжної речовини (підсолоджувач, текстуризатор) у пребіотичних комплексах. Державна Фармакопея України (ДФУ) не регламентує аналіз субстанції лактитолу. Європейська Фармакопея (Eur.Ph.) регламентує аналіз лактитолу у формі моногідрату та висуває певні вимоги до фармацевтичного аналізу цієї субстанції.Ідентифікацію лактитолу моногідрату рекомендовано виконувати методами ІЧ-абсорбційної спектрофотометрії, тонкошарової хроматографії (ТШХ) та рідинної хроматографії (РХ) (2.2.29). З метою підвищення ефективності та результативності фармацевтичного аналізу субстанції лактитолу нами впроваджено більш сучасний метод високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) із вищою ідентифікаційною здатністю. Мета роботи. Адаптувати альтернативний метод хроматографування – метод високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) у аналіз випробовуваної субстанції лактитолу з метою виявлення неприпустимих домішок різного походження у її складі; запропонувати умови хроматографування та модифікувати методики дослідження із забезпеченням захисту молекул субстанції лактитолу від різних видів деградації. Методологія. Дисахарид лактитол (4-O-α-D-галактопіранозил-D-глюцитол) – це вуглеводневий спирт, який отримують із лактози (молочного цукру). Згідно із рекомендаціями Об’єднаного експертного комітету з харчових добавок ВООЗ (JECFA, Join FAO/WHO Expert Committee on Food Additives) лактитол віднесено до безпечних речовин. Food and Drug Administration (FDA, USA) дозволено використання лактитолу у складі харчових продуктів (GRAS). Лактитол використовують при виготовленні харчових продуктів без цукру (морозиво, шоколад, цукерки, хлібобулочні вироби, риба морожена, макаронні вироби, жувальні гумки, дитячі суміші). В Європейському Союзі лактитол має маркування E966.Позитивною властивістю лактитолу є те, що він не підвищує вміст цукру у кров, оскільки не всмоктується в кишечнику. Це дає можливість використовувати його у виготовленні продуктів для хворих на цукровий діабет.ДФУ не регламентує аналіз субстанції лактитолу. У Eur.Ph. рекомендовано виконувати аналіз лактитолу моногідрату з використанням таких хроматографічних методів, як ТШХ і РХ. Однак, як показує практика, метод ВЕРХ забезпечує більш ретельний аналіз субстанцій з виявленням нерегламентованих Фармакопеями супровідних домішок та дозволяє зробити об’єктивний висновок щодо ступеню чистоти випробовуваної субстанції.Наукова новизна. Впровадження у практику фармацевтичного аналізу субстанції лактитолу сучасного методу ВЕРХ шляхом адаптування розроблених для методу РХ умов хроматографування та модифікації методик дослідження із оптимальними умовами захисту молекул від хімічної та термічної деградації.Матеріали та методи. Зразки субстанції лактитолу, фармакопейні стандартні зразки ДФУ лактитолу моногідрату; ВЕРХ, хроматограф Agilent 1200 з рефрактометричним детектором, хроматографічна колонка SUPELCOGEL Ca, температура колонки 60˚С-85˚С; поток – 0,6 мл/хв; об’єм інжекції – 10 мкл; час хроматографування – 60 хв; для визначення домішок методом ВЕРХ використовували реактиви: ацетонітрил Р (чистоти для ВЕРХ), воду для хроматографування Р (чистоти для ВЕРХ), метанол Р (чистоти для ВЕРХ), гліцерин Р (чистоти для ВЕРХ); комп’ютерний аналіз виконували за програмою OpenLab CDS.Висновки. Адаптовано умови хроматографування методом ВЕРХ субстанції лактитолу з метою визначення її чистоти та виявлення стійкості її молекул від деградацій у змінюваних умовах дослідження. Запропонована система рухомих фаз із модифікацією складу і співвідношення їх компонентів: рухома фаза (1): H2O – CH3CN (12:88, V/V), 28,87 мл; рухома фаза (2): H2O – CH3OH –CH3CN (10:5:85, V/V/V), 21,48 мл; рухома фаза (3): H2O – CH3CN (20:80, V/V), 13,28 мл). Хроматографічно не підтверджено утворення продуктів хімічної та термічної деградації лактитолу – D-га- лактози (Rt=11,228) та D-сорбіту (Rt=28,050). Виявлена супровідна домішка гліцерину – допоміжна речовина у фармацевтичних композиціях лактитолу. Значення часу утримування та площини аналітичних сигналів (піків) випробо-вуваної субстанції лактитолу суттєво змінюються при використанні модифікованих рухомих фаз: для лактитолу з 6,800 хв до 7,182 хв (Rt), для гліцерину 9,533 хв до 15,786 хв (Rt) та при варіюванні значень температури колонки від 60 до 85оС.

ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я НА ПРИКЛАДІ СТУДЕНТСЬКОЇ ПОЛІКЛІНІКИ

2025-11-19T11:22:10+02:00

Усвідомлення цінності здоров’я є одним із елементів національної культури, критерієм соціально-економічного благополуччя окремої країни та суспільства загалом. В умовах невизначеності середовища, внаслідок пандемії COVID-19 та воєнного стану в Україні, актуальним для закладів охорони здоров’я (ЗОЗ) стало створення позитивного іміджу та його ефективна популяризація.Мета. Встановити основні чинники невизначеності середовища, у яких функціонують ЗОЗ в Україні, а також визначити можливі шляхи та підходи створення належного іміджу на прикладі студентської поліклініки (ЗОЗ-1).Методи та матеріали. Матеріалами дослідження слугували аналітичні звіти та довідки ЗОЗ-1 за 2020-2024рр., звіти та дані відкритих інформаційних сайтів щодо діяльності вітчизняних ЗОЗ. Методи дослідження: мета-аналіз звітних документів щодо роботи ЗОЗ в умовах пандемії COVID-19 та воєнного стану в Україні, кабінетні та польові дослідження, методи спостереження, аналізу та моделювання.Результати та обговорення. Опрацьовані показники роботи окремого ЗОЗ дозволили проаналізувати його роботу в умовах невизначеного середовища. Пандемія COVID-19 стала фактором, що призвів до значних змін у системі охорони здоров'я України на рівні окремих закладів, зокрема студентської поліклініки. Зазнавши тиску через карантинні обмеження, проблеми з наданням послуг та підвищений попит на медичну допомогу, ЗОЗ був змушений перебудовувати свої робочі процеси, аби продовжувати обслуговувати специфічний контингент пацієнтів. ЗОЗ забезпечував медичну допомогу здобувачам освіти чотирьох закладів вищої освіти, а також мешканцям міста Львова. Загальна чисельність осіб, що отримували послуги, сягала сотень тисяч, що створювало додаткові виклики в умовах пандемії. Початок повномасштабної війни у 2022 році став ще одним випробуванням для студентської поліклініки. Війна посилила тиск на медичний персонал і ресурси ЗОЗ, одночасно спричинивши перебудову всієї системи охорони здоров'я. ЗОЗ-1 опинився у нових реаліях: обмежене фінансування, нестача кадрів, зростання потреб населення та необхідність адаптації до реформування. Важливим етапом у функціонуванні поліклініки стало її приєднання до другого об'єднання ЗОЗ, що, з одного боку, надало можливість працювати в новій структурі, але водночас призвело до втрати певної автономії та потреби захистити інтереси специфічного контингенту пацієнтів, позаяк ЗОЗ-1 обслуговує переважно молодіжний контингент – здобувачів вищої освіти, забезпечуючи послуги: профілактики, лікування ментальних розладів та первинну медичну допомогу. Нами було опрацьовано підходи щодо створення позитивного іміджу ЗОЗ-1, які базувались на фокусуванні щодо професійного рівня, використанні сучасних технологій та активній взаємодії із здобувачами освіти й громадськістю. Відповідно ЗОЗ-1 може зміцнити свій імідж та свою репутацію як важливий медичний заклад для молодіжного контингенту та населення міста. Унікальні особливості поліклініки, накопичений досвід і правильно організована робота дозволять відстояти право на автономне існування, забезпечуючи якісну медичну допомогу в умовах викликів сучасності. Висновки. Останні п’ять років ЗОЗ України довелось працювати в умовах невизначеності середовища, яке було обумовлено пандемією Ковід-19 та збройним вторгненням у 2022 році російської федерації на територію нашої держави.Однак, навіть у цих умовах, в країні продовжується реформування системи охорони здоров’я. Створення позитивного іміджу та його ефективна популяризація є ключем до успішного функціонування студентської поліклініки як провідного та оригінального за специфікою діяльності ЗОЗ.

PINUS MUGO TURRA: АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

2025-11-19T11:27:54+02:00

У відповідь на зростаючий інтерес до природних біологічно активних речовин, сучасна фармація потребує розширення арсеналу лікарської рослинної сировини. Вивчення нових видів, здатних ефективно доповнити існуючі фармацевтичні засоби, є першочерговим завданням. Сосна гірська (Pinus mugo Turra), багата на терпени, флавоноїди та інші цінні сполуки, вирізняється значним потенціалом для фармакогностичних досліджень і є перспективним джерелом для створення інноваційних лікарських засобів природного походження. Мета роботи. Аналіз та систематизація наявних наукових даних щодо хімічного складу та властивостей сосни гірської (Pinus mugo Turra), а також огляд лікарських засобів, які містять у своєму складі екстракт сосни гірської. Визначення перспективних напрямків використання рослини як джерела біологічно активних речовин для потреб фармації, косметології, харчової та сільськогосподарської промисловості.Постановка проблеми. У сучасному світі все частіше виникає необхідність пошуку нових, ефективніших та безпечніших лікарських засобів. Зростання резистентності мікроорганізмів до існуючих препаратів, а також пошук екологічно чистих та відновлюваних ресурсів, підвищує інтерес до рослинної сировини. Особливу увагу варто приділити видам, які мають властивості адаптовуватись до екстремальних умов навколишнього середовища, оскільки з кожним роком це стає все актуальнішим через зміни клімату внаслідок людської діяльності. Одним із таких є сосна гірська (Pinus mugo Turra), що є перспективним джерелом біологічно активних речовин природного походження.Вид зростає у високогірних регіонах та характеризується стійкістю до екстремальних кліматичних умов, що зумовлює накопичення цінних вторинних метаболітів, зокрема ефірної олії з широким спектром фармакологічної дії. Висновки. Проведене літературне дослідження підтверджує, що сосна гірська (Pinus mugo Turra) є цінним та водночас недооціненим джерелом біологічно активних речовин з широким спектром фармакологічної дії. Її унікальний хімічний склад, сформований у відповідь на суворі умови високогір'я, робить її перспективним об'єктом для подальших наукових досліджень та практичного застосування. Незважаючи на вже відомі властивості, існує гостра потреба у проведенні більш глибоких та систематичних досліджень, зокрема клінічних випробувань, для повного розкриття її терапевтичного потенціалу, визначення оптимальних дозувань та форм застосування, а також розробки стандартів якості сировини.

ВОЛЬТАМПЕРОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ПЕРЕКИСУ ВОДНЮ В ДЕЗІНФІКУЮЧОМУ ЗАСОБІ НА ОСНОВІ ПЕРОЦТОВОЇ КИСЛОТИ

2025-11-19T11:34:34+02:00

Мета роботи. У цьому дослідженні представлено розробка та валідація вольтамперометричного методу для кількісного визначення пероксиду водню у дезінфікуючому засобі Делаксон на основі пероцтової кислоти. Методологія. Метод використовує катодну вольтамперометрію з використанням обертального вуглеситалового електроду в якості робочого і допоміжного електрода. Вимірювання проводилися в діапазоні потенціалів від +1,0 до –1,0 В відносно еталонного Ag/AgCl/KCl насиченого електроду.Наукова новизна. Дослідження пропонує нове застосування катодної вольтамперометрії з обертальним вуглеситаловим електродом для точного визначення пероксиду водню у складі комерційного дезінфікуючого засобу. Метод продемонстрував високу лінійність, чутливість і точність, з низькими значеннями LOD (2,15×10⁻⁵ моль/л) і LOQ (7,18×10⁻⁵ моль/л), що робить його надійним аналітичним інструментом для практичного застосування. Висновки. Запропонований вольтамперометричний метод є надійним, чутливим і точним для визначення перекису водню в дезінфікуючих засобах на основі пероцтової кислоти. Він продемонстрував чудову відтворюваність (значення RSD 0,028, 0,018 та 0,011) та точність (відносні похибки від –0,77% до +0,92%), з успішним застосуванням до препарату Делаксон (RSD = 0,012, відносна похибка = +1,69%).

SWOT-АНАЛІЗ УПРОВАДЖЕННЯ 2D-КОДУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ В УКРАЇНІ

2025-11-19T11:40:28+02:00

Питання забезпечення якості лікарських засобів та протидія їх фальсифікації залишається стратегічно важливим для системи охорони здоров’я України, особливо в умовах воєнного стану. Упровадження 2D-кодування розглядається як дієвий інструмент контролю обігу лікарських засобів і водночас важливий крок на шляху гармонізації вітчизняної фармації із законодавством ЄС. Для ефективної реалізації цієї системи необхідний комплексний SWOT-аналіз, що дозволяє визначити сильні та слабкі сторони, можливості й загрози упровадження 2D-кодування ліків в Україні.Мета дослідження – провести SWOT-аналіз упровадження процесу 2D-кодування лікарських засобів в Україні, а також розробити практичні рекомендації щодо стратегічних напрямів адаптації цієї технології до сучасних умов національного фармацевтичного ринку.Матеріали і методи. У дослідженні використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, що забезпечили системний аналіз процесу впровадження 2D-кодування лікарських засобів в Україні. Основним інструментом дослідження обрано SWOT-аналіз.Результати. У процесі дослідження проаналізовано технологічні, нормативно-правові, організаційні та економічні аспекти функціонування системи верифікації ліків. Визначено сильні сторони, серед яких – гармонізація національного законодавства з вимогами Директиви 2011/62/ЄС, підвищення прозорості ланцюга постачання та можливість миттєвої перевірки лікарських засобів споживачем. Слабкими сторонами виявлено відсутність повноцінно функціонуючої верифікаційної організації, високу вартість адаптації для суб’єктів ринку та брак навчання персоналу. Серед зовнішніх можливостей – цифрова трансформація галузі, подальша інтеграція з eHealth, міжнародна підтримка. Загрози включають ризики технічних збоїв, кібернебезпек та економічну нестабільність у період воєнного стану. На основі результатів сформовано практичні рекомендації щодо адаптації української системи до європейських стандартів, зокрема у сфері нормативного регулювання, удосконалення цифрової інфраструктури та інформаційної безпеки.Висновки. Впровадження 2D-кодування лікарських засобів в Україні є стратегічним кроком до посилення фармацевтичної безпеки, цифровізації галузі та відповідності вимогам ЄС. Реалізація запропонованих заходів підвищить ефективність державного контролю, зменшить ризики фальсифікації, зміцнить довіру населення до системи охорони здоров’я та сприятиме інтеграції українського фармацевтичного ринку до європейського простору.

ДОСЛІДЖЕННЯ НАЙНОВІШИХ РОЗРОБОК У ЗАСТОСУВАННІ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН ДЛЯ РЕГЕНЕРАЦІЇ ТКАНИН ТА СТРУКТУР ЗУБА. (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

2025-11-19T10:15:34+02:00

Етіологія втрати зубів є багатофакторною і включає карієс, пародонтопатію, травми та системні захворювання. Незважаючи на значні досягнення в імпалантації та протезуванні, штучні зуби не можуть повністю замінити природні. Зубні стовбурові клітини виявляють значний потенціал для регенеративної стоматології. Їх здатність до самооновлення та диференціації робить їх перспективним джерелом клітин для відновлення пульпи, періодонтальної зв’язки та навіть для створення нових зубних структур.Мета дослідження. Провести аналіз та систематизацію наукових публікацій, присвячених дослідженню застосування стовбурових клітин, які демонструють найвищу ефективність у процесах регенерації тканин зуба.Матеріали та методи дослідження. У ході дослідження було проаналізовано наукові розробки, опубліковані на дослідницьких платформах Google Академія та PubMed. Було використано бібліосемантичний аналіз з метою виділення ключових аспектів та їх класифікації за визначеними категоріями. Пошук матеріалів по ключовим словам як “dental stem cells”, “induced pluripotent stem cells”, “dental lamina rests” здійснювався переважно у пошуковій системі Google Академія та PubMed (NCBI) (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/). Відібрані наукові роботи були піддані ретельному аналізу з метою виділення ключових моментів та їх класифікації до різних підтем.Висновки. Глибокий аналіз сучасних досліджень у сфері регенеративної медицини, зокрема використання стовбурових клітин для відновлення зубних тканин, демонструє широкий спектр потенційних джерел для регенерації як твердих, так і м’яких тканин зуба. Однак, актуальним завданням залишається розробка ефективних стратегій, які б дозволили уникнути ризику розвитку злоякісних новоутворень в процесі регенерації.

ВПЛИВ ЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМ ДОСТАВКИ НІКОТИНУ НА СТАН РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ

2025-11-19T10:20:41+02:00

Вступ. Попри загальновідому шкоду традиційного куріння, спостерігається зростання популярності електронних сигарет, особливо серед молоді, що робить актуальним питання про їхній вплив на здоров'я. У даній статті пояснюється механізм дії електронних сигарет та складу їхніх аерозолів, на зміну мікробіому ротової порожнини, ризик виникнення карієсу та захворювань пародонту, склад слини та її антиоксидантні властивості. Також згадано вплив вейпінгу на ортодонтичне лікування та можливість травм від вибухів пристроїв.Мета. Дослідити та встановити кореляцію між користуванням електронних сигарет та змінами в ротовій порожнині, які виникають в результаті цього на основі аналізу попередніх наукових даних. Матеріали та методи. У ході дослідження було проаналізовано наукові розробки, опубліковані на дослідницьких платформах Google Академія та PubMed. Булов икористано бібліосемантичний метод та структурно-логічний аналіз. Методичною основою дослідження став системний підхід. Висновки. На основі аналізу досліджень підкреслено потребу в поглибленому вивченні наслідків використання електронних сигарет для здоров'я ротової порожнини та інформуванні населення, особливо молоді про пов'язані ризики.

СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ВИЯВЛЕННЯ ЗУБНОЇ БІОПЛІВКИ

2025-11-19T10:26:04+02:00

Зубна біоплівка, яка формує складну екосистему на поверхнях зубів, ясен і слизової оболонки порожнини рота, є ключовим мікробним чинником щодо розвитку карієсу зубів та запальних захворювань пародонту. Її своєчасне виявлення відіграє важливу роль у профілактиці та лікуванні основних стоматологічних патологій. Натепер розроблено низку інноваційних підходів, які дозволяють не лише якісно ідентифікувати біоплівку, а й оцінити її товщину, щільність, структурну організацію та ступінь зрілості.Мета. Аналіз сучасної наукової інформації про наявні методи виявлення зубної біоплівки з урахуванням їх ефективності, можливостей застосування та перспектив подальшого розвитку. Матеріали та методи. У роботі проведено систематичний аналіз наукових публікацій за останні 10 років із використанням баз даних Google Scholar, PubMed та спеціалізованих стоматологічних видань. Відбір джерел здійснювали за ключовими словами: «зубна біоплівка», «методи виявлення біоплівки», «діагностика біоплівки у стоматології», «візуалізація біоплівки», «мікроскопічні методи», «молекулярні методи», «біохімічні тести». Увагу приділяли роботам, що описують як традиційні, так і високотехнологічні діагностичні інструменти.Результати. У статті розглянуто основні методи виявлення зубної біоплівки: гігієнічні індекси (PI, API, OHI-S, TQHPI, NPI), візуалізація за допомогою дисклозантів, цифрові технології (включно з 3D-скануванням та застосуванням алгоритмів глибинного навчання), мікроскопічні методи, зокрема, конфокальна лазерна скануюча мікроскопія (CLSM), а також флуоресцентні методи, наприклад, D-BioTECH. Оцінено переваги й обмеження кожного підходу. Встановлено, що поєднання кількох методів значно підвищує точність і об’єктивність виявлення зубної біоплівки.Висновки. Комплексне використання традиційних і сучасних методів виявлення зубної біоплівки сприяє більш точній та ранній діагностиці, дозволяє своєчасно оцінити стан гігієни порожнини рота пацієнта, підвищити ефективність профілактики, лікувальних і гігієнічних заходів у щоденній стоматологічній практиці.

ДИНАМІКА СИРОВАТКОВОГО ФНП-Α ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО КАРАГІНАНОВОГО ЗАПАЛЕННЯ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ СУГЛОБІВ

2025-11-19T10:35:26+02:00

Скронево-нижньощелепний суглоб (СНЩС) – складна анатомічна структура, особливо вразлива до запальних процесів у зв’язку з подвійним функціональним навантаженням та складною іннервацією. Запальні ураження СНЩС супроводжуються болем, порушенням функції та можуть призводити до системних змін. Одним із ключових патогенетичних чинників запалення є фактор некрозу пухлин α (ФНП-α), який відіграє важливу роль у запуску й підтриманні прозапальної відповіді. На сьогодні відсутня достатня кількість досліджень, що б комплексно вивчали динаміку ФНП-α у сироватці крові за умов індукованого запалення саме в ділянці СНЩС. У низці досліджень доведено участь ФНП-α у розвитку запальних процесів у різних тканинах, зокрема пульпі зуба, периапікальних ураженнях та суглобах. ФНП-α стимулює секрецію інших прозапальних цитокінів, активує клітини імунної системи, сприяє резорбції кісткової тканини. Карагінан використовується як надійний агент для моделювання гострої фази запалення в експериментальних тварин. Однак недостатньо робіт, які б досліджували зміну рівня ФНП-α саме при карагінановому запаленні СНЩС.Мета роботи – з’ясувати динаміку концентрації ФНП-α у сироватці крові щурів за умов експериментального карагінан-індукованого запалення скронево-нижньощелепних суглобів.Матеріали та методи дослідження. Експеримент проведено на 36 щурах лінії WAG, яким у ділянку СНЩС вводили карагінан або фізіологічний розчин. Тварини були поділені на 6 груп, забір крові здійснювався на 3-й годині, 1-й, 3-й, 7-й та 15-й добах. Рівень ФНП-α у сироватці визначали методом імуноферментного аналізу.Результати та їх обговорення. Уже на 3-тю годину після введення карагінану відзначено тенденцію до зростання ФНП-α, із максимальними значеннями на 3-тю добу (збільшення у 2,55 раза порівняно з контролем). Починаючи з 7-ї доби, рівень ФНП-α знижувався, майже досягаючи контрольних значень на 15-ту добу. Динаміка рівнів ФНП-α свідчить про класичний двофазний характер запалення.Карагінанова модель ефективно і відтворювано імітує гостре запалення СНЩС та може бути корисною у подальших дослідженнях патогенезу й оцінки ефективності протизапальної терапії в стоматології.Висновки. Внутрішньосуглобове введення карагінану до СНЩС викликає виражену системну прозапальну реакцію з підвищенням рівня ФНП-α у сироватці крові. Пік вмісту ФНП-α спостерігається на 3-тю добу, що узгоджується з активною фазою цитокінового запалення. На 15-у добу рівень наближається до показників контролю, що свідчить про зменшення активності запалення.

КЛІНІЧНІ РІШЕННЯ ПРИ РЕКОНСТРУКЦІЇ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ ПІСЛЯ ВОГНЕПАЛЬНОГО ПОРАНЕННЯ

2025-11-19T10:39:00+02:00

Проблема лікування вогнепальної травми нижньої третини обличчя залишається актуальною оскільки, кісткові та м’якотканинні дефекти мають негативний вплив не лише на повсякденне життя людини, але й на психосоціальне здоров’я.Мета. Представити навігацію проведення реконструкції нижньої щелепи вільним аутотрансплантатом малого- мілкової кістки у пацієнтів із вогнепальними пораненнями (клінічні випадки) та роботу міждисциплінарної команди для покращення результатів.Матеріали та методи. На прикладі трьох вибраних випадків розглянули хід операції та міждисциплінарну комуні- кацію. Хворим проводилася тотальна реконструкція нижньої щелепи методом забору вільного твердо-м’якотканного аутотрансплатату малогомілкової кістки на судинній ніжці з накладанням анастамозів до судин шиї.Результати та їх обговорення. У ході дослідження було проаналізовано хід операцій та сформульовано важли- ві етапи проведення реконструкції нижньої щелепи вільним аутотрансплантатом малогомілкової кістки: 1. віднов- лення профілю нижньої щелепи за допомогою реконструктивних титанових пластин (оголюють кістку та прово- дять резекцію фрагментів нижньої щелепи згідно попереднього хірургічного плану); 2. створення шаблону, який буде використовуватися для моделювання клаптя малогомілкової кістки (необхідно брати до уваги довжину, кількість, спрямованість фрагментів малогомілкової кістки та можливість проведення остеотомій для врахування кривизни пластини); 3. контурування малогомілкової кістки (маркування розрізу та майбутньої форми клаптя, м’язово-кістко- вий вільний клапоть відокремлюють від донорської ділянки та відповідно до форми резекційного шаблону проводять резекцію малогомілкової кістки); 4. фіксація клаптя в реципієнтну ділянку (припасування кістково-м’язово-шкірного вільного аутотрансплатату відповідно до нижньої щелепи, фіксація до індивідуального імпланту гвинтами); 5. формування міросудинних анастомозів (включення клаптя в кровотік). Ці етапи потрібно виконувати після проведення передопераційного віртуального хірургічного планування за допомогою 3D-моделювання. Висновки. Для досягнення оптимальних результатів при реконструкції нижньої щелепи необхідна ефективна міждисциплінарна комунікація. При реконструкції нижньої щелепи вирішальне значення має вибір та ізоляція відповідних судин реципієнта для накладання мікросудинного анастомозу. Для отримання задовільного результату ключовим м ментом також слід вважати моделювання шаблону на малогомілкову кістку.

ПРАКТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОПТИМІЗАЦІЇ ТОЧНОСТІ РЕЄСТРАЦІЇ ПОЛОЖЕННЯ ДЕНТАЛЬНИХ ІМПЛАНТАТІВ В ХОДІ ІНТРАОРАЛЬНОГО СКАНУВАННЯ: КЛІНІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ

2025-11-19T10:43:31+02:00

Доступні на сьогодні підходи до оптимізації точності реєстрації положення дентальних імплантатів в ході інтраорального сканування передбачають можливості застосування додаткових засобів та інструментів, залучення технології трьохмірного друку, перехід на нові методи сканування, які можуть потребувати покупки додаткового апаратного чи програмного забезпечення, що ускладнює можливість їх широкого впровадження в клінічну стоматологічну практику з аргументованим рівнем витратоефективності. Враховуючи це, релевантним залишається пошук та розробка методик, які орієнтовані на вдосконалення власне стратегій та підходів інтраорального сканування за рахунок підручних засобів та базуючись на принципах побудови та реконструкції зображень отриманих з використанням внутрішньоротового сканера. Мета. Проаналізувати існуючі підходи до оптимізації точності реєстрації положення дентальних імплантатів в ході процедури інтраорального сканування та оцінити рівні застосовуваності таких на основі фактичних клінічних спостережень, встановити можливості та доцільність їх практичного впровадження.Методи. Клінічний етап дослідження передбачав аналіз 58 випадків інтраорального сканування в ході реалізації тотальної реабілітації стоматологічних пацієнтів ортопедичними конструкціями з опорою на дентальних імплантатах, які були проведені в межах клінічних баз стоматологічного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет». В ході аналізу випадків сканування до уваги приймались застосовані стратегії сканування та модифікації таких на основі клінічного досвіду лікарів, які потенційно могли сприяти оптимізації рівнів точності реєстрації положення дентальних імплантатів в структурі отриманих цифрових відбитків. Аналітичний етап дослідження передбачав ретроспективний огляд літературних джерел, присвячених вивченню варіацій рівнів правдивості та прецизійності інтраоральних сканів при модифікації підходів до інтраорального сканування з метою оптимізації точності реєстрації положення дентальних імплантатів. Результати. Аналіз 58 випадків інтраорального сканування в ході реалізації тотальної реабілітації стоматологічних пацієнтів ортопедичними конструкціями з опорою на дентальних імплантатах дозволив встановити наступні особливості процесу сканування, які потенційно сприяли оптимізації точності реєстрації положення дентальних імплантатів: у 86,20% випадків – зміна оригінальних запропонованих виробником інтраорального сканера стратегій сканування; у 48,27% випадків – реалізація процесу сканування відразу з зафіксованими скан-абатментами (без отримання попереднього скану з беззубої щелепи до фіксації скан-абатментів); у 65,51% випадків – використання з метою умовного шинування чи окремого фідуаціарного маркера матеріалів світлової полімеризації на основі рідких смол; у 13,79% випадків – використання незалежних спеціалізованих фідуціарних маркерів з системою адгезивного кріплення на слизову; у 24,13% випадків – блокування стабільно-відсканованого фрагменту перед деталізованим доскановуванням кожного окремого скан-абатменту в програмному забезпеченні. Висновки. В результаті проведеного спостереження за практичними випадками інтраорального сканування в ході реалізації тотальної реабілітації стоматологічних пацієнтів ортопедичними конструкціями з опорою на дентальних імплантатах було відмічено, що найчастіше з метою покращення якості та точності цифрового відбитку лікарі в клінічній діяльності послуговувалися опціями зміни оригінальних запропонованих виробником інтраорального сканера стратегій сканування та забезпеченням максимально-можливої сухості робочого поля з використанням рельєфу нерухомої слизової для неперервності процесу сканування, а також використанням з метою забезпечення принципу безперервного процесу сканування матеріалів світлової полімеризації на основі рідких смол, які або виконували функцію неспецифічних незалежних фідуціарних маркерів, або ж використовувались для з’єднання окремих скан-абатментів, імітуючи реалізацію стратегії продовжуваного/безперервного сканування. Найчастіше модифікації стратегій сканування були представлені реалізацією зигзагоподібних рухів та таких, які забезпечували окружний/круговий патерн навколо скан-абатментів з доскановуванням.

ОСОБЛИВОСТІ ОФЛАЙН-НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ МЕДИКО-СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ІМФН МАУП В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

2025-11-19T10:59:05+02:00

Постановка проблеми. З початком повномасштабної війни в Україні вища медична освіта зазнала кардинальних змін. Стоматологічні факультети особливо потребують офлайн-підготовки, оскільки дистанційні формати не забезпечують набуття необхідного рівня клінічних навичок.Аналіз досліджень. За даними ВООЗ (2022), AMEE (2023) та WFME, безперервність клінічної практики є ключовою для якості медичної освіти навіть у кризових умовах. Вітчизняні роботи відзначають психоемоційне виснаження здобувачів вищої освіти та втрати матеріально-технічної бази.Мета. Виявлення та аналіз особливостей офлайн-навчання здобувачів вищої освіти стоматологічних факультетів під час воєнного стану.Матеріали і методи. Контент-аналіз документів МОН України та МОЗ України, онлайн-анкетування 212 студентів МАУП (2023–2024), фокус-групові інтерв’ю з 11 викладачами, міжінституційний аналіз, статистична обробка (SPSS v.25). Результати. Найпоширеніші бар’єри: логістика (64%), обмежений доступ до клінічної бази (64%), психоемоційне виснаження (51%), повітряні тривоги (60%), руйнування інфраструктури (48%). 72% студентів позитивно оцінили симуляційне навчання, але 51% визнали bedside-практику незамінною.Висновки. Офлайн-навчання є незамінним елементом у підготовці лікарів-стоматологів. Необхідно розвивати симуляційні центри, забезпечити фінансування безпечних кластерів та включати психоемоційну підтримку здобувачів вищої освіти.

ДОСТУП ДО СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ПІД ЧАС ВІЙНИ

2025-11-19T11:03:09+02:00

Мета роботи – дослідити доступ до стоматологічної допомоги внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в умовах війни в Україні та виявити основні бар’єри у наданні стоматологічних послуг цієї категорії населення.Матеріали та методи. Проведено аналіз науково-інформаційних джерел, статистичних даних, а також нормативно-правової бази щодо надання медичної допомоги ВПО. Застосовано бібліосемантичний метод, контент-аналіз, аналітичний, системний та соціологічний (анкетування) методи для виявлення актуальних проблем доступу до стоматологічних послуг.Результати. У процесі аналізу джерел встановлено, що надання стоматологічної допомоги ВПО є недостатнім через низку об’єктивних і суб’єктивних причин: відсутність постійного місця проживання, обмежений доступ до медичних установ, недостатнє фінансування, нестача фахівців у приймаючих громадах. Соціологічне опитування серед ВПО, які перебувають у центральних та західних регіонах України, показало, що понад 60 % респондентів не отримували стоматологічної допомоги протягом останнього року. Основними бар’єрами вказано фінансову недоступність, тривалі черги та відсутність інформації про безоплатні програми. Висновки. Для покращення доступу ВПО до стоматологічної допомоги необхідно: 1. Розширити державні програми фінансування стоматологічних послуг для ВПО. 2. Забезпечити мобільні стоматологічні кабінети в регіонах з великою кількістю переміщених осіб. 3. Посилити інформаційно-просвітницьку роботу серед ВПО щодо існуючих можливостей безоплатного лікування. 4. Підвищити рівень міжвідомчої координації між органами охорони здоров’я, соціального захисту та громадськими організаціями.Також необхідно враховувати стоматологічні потреби ВПО при формуванні політики охорони здоров’я на державному рівні, оскільки усунення бар’єрів у доступі до медичної допомоги сприятиме збереженню загального стану здоров’я населення в умовах війни.

ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ПРОЦЕСІ МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ: ВИКЛИКИ ВОЄННОГО ЧАСУ

2025-11-19T11:06:54+02:00

У статті досліджується професійна життєстійкість медичних працівників, які здійснюють медико-психологічну реабілітацію військовослужбовців та пацієнтів із порушенням зору в умовах затяжного військового конфлікту. Медичний персонал у таких умовах піддається постійному психоемоційному навантаженню, ризику вторинної травматизації та високим професійним вимогам, що підвищує ймовірність професійного вигорання, емоційного виснаження та посттравматичного стресового розладу.Аналіз наукових досліджень показує, що життєстійкість медичних працівників залежить не лише від індивідуальних психологічних ресурсів, але й від системної підтримки в організаціях охорони здоров’я (Мальована, 2022). Харбузова та колеги (2024) виявили підвищений рівень вторинного травматичного стресу та погіршення якості життя серед медичних працівників, які надають допомогу військовим. Схожі результати надано в дослідженні Огоренка та Шорнікова (2024), де встановлено високий рівень тривожності та депресії серед молодшого медичного персоналу у військових умовах. Дослідження Чорної та співавторів (2022) свідчить про прояви професійного й емоційного стресу, когнітивні порушення та емоційне вигорання серед українських медиків. Психофізіологічні показники – витривалість, рівень втоми та активації – також визначають стійкість до стресу у професіоналів, які працюють в умовах підвищених навантажень. Міжнародні дослідження підтверджують, що робота з пацієнтами з порушенням зору потребує додаткових комунікаційних навичок, вербалізації просторових орієнтирів та емпатійної поведінки, що також впливає на рівень стресу медичного персоналу (Court et al., 2019).Метою дослідження було оцінити рівні професійної життєстійкості та її компонентів – професійної включеності, контролю, прийняття виклику, емоційного, мотиваційного, соціального та професійного аспектів – серед медичних працівників. У дослідженні взяли участь 75 респондентів віком 19–58 років (30,7% чоловіків і 69,3% жінок), опитування проведено онлайн за допомогою опитувальника професійної життєстійкості О. Кокуна. Статистичний аналіз даних здійснено у програмі Microsoft Excel. Результати показали переважання низького та нижчого за середній рівнів життєстійкості серед 49,4% респондентів, високий рівень зафіксовано лише у 14,6%. Аналіз задоволення від роботи виявив, що лише 13,3% респондентів завжди отримують задоволення від своєї діяльності, а 6,7% постійно стикаються з цікавими чи змістовними моментами. Нижчий рівень життєстійкості переважно спостерігається серед медичних працівників із невеликим стажем (1–3 роки), тоді як вищий рівень характерний для більш досвідчених фахівців. Дані свідчать про взаємозв’язок між рівнем професійної життєстійкості, досвідом роботи та використанням адаптивних копінг-стратегій. У висновках підкреслюється, що професійна життєстійкість є ключовим психологічним ресурсом для збереження психічного здоров’я, ефективного виконання професійних обов’язків та адаптації до стресових умов.Результати дослідження обґрунтовують необхідність систематизованої психологічної підтримки, впровадження програм профілактики емоційного вигорання та розвитку індивідуальної життєстійкості серед медичних працівників. Дослідження сприяє розумінню динаміки професійної життєстійкості у високостресових умовах та надає науково обґрунтовані рекомендації для управління та розвитку кадрового потенціалу у сфері охорони здоров’я.