Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров'я

ПАТОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ РЕМОДЕЛЮВАННЯ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ ТА БІЛКОВОГО ОБМІНУ У ТВАРИН, ПІДДАНИХ ГАММА-ОПРОМІНЕННЮ

2026-03-16T11:08:15+02:00

Метою дослідження є вивчення патофізіологічних механізмів ремоделювання сполучної тканини та білкового обміну у тварин після одноразового гамма-опромінення дозами 1,0 та 4,0 Гр, що дозволяє визначити ранні метаболічні ланки радіаційно-індукованого ремоделювання та виявити інтегральні маркери дезінтеграції білкового пулу. Методологія. Дослідження проводились на 30 статевозрілих щурах лінії Вістар, які були піддані одноразовому гамма-опроміненню у дозах 1,0 та 4,0 Гр. Після опромінення проводили біохімічні аналізи, зокрема визначали рівень оксипроліну (загальний, вільний та зв’язаний) у сироватці крові, а також вміст гіалуронової кислоти, активність гіалуронатсинтази і гіалуронідази у шкірі тварин. Окрім того, вивчено вміст амінокислот у серцевому та скелетному м’язах, а також змінено виведення азоту з сечею. Наукова новизна. Вперше виявлено дозозалежні зміни у метаболізмі сполучної тканини та білковому обміні після гамма-опромінення, зокрема активацію колагенолізу, накопичення гіалуронової кислоти та зростання співвідношення синтази гіалуронату/гіалуронідази, що вказує на переважання синтезу гіалуронату над його деградацією. Крім того, вперше продемонстровано зв’язок між зниженням рівня зв’язаного оксипроліну та розвитком білково-енергетичного виснаження на фоні підвищення азотовиділення. Це свідчить про порушення гомеостазу сполучної тканини та перехід організму до катаболічного типу метаболічної відповіді. Висновки. Опромінення дозами 1,0 та 4,0 Гр спричиняє виражені порушення метаболізму сполучної тканини та білкового обміну, що проявляються в активації катаболізму колагену, накопиченні гіалуронової кислоти, а також зниженні рівня стабільного колагену та сироваткового білка. Зміни, що відбуваються у тканинах, вказують на порушення азотистого балансу та розвиток білково-енергетичного виснаження, що свідчить про дестабілізацію структурно-функціональної організації сполучної тканини. Виявлені метаболічні маркери можуть бути використані для раннього виявлення пострадіаційних змін та для ідентифікації інтегральних маркерів дезінтеграції білкового пулу.

ПРОБЛЕМИ У НАДАННІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ЦИВІЛЬНОМУ НАСЕЛЕННЮ, ЯКЕ ПРОЖИВАЄ ПОБЛИЗУ ТЕРИТОРІЙ, НА ЯКИХ ВЕДУТЬСЯ БОЙОВІ ДІЇ (ЗА ДАНИМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ)

2026-03-16T11:36:45+02:00

Постановка проблеми. Війни супроводжуються обмеженням доступу до медичної допомоги, створюють перешкоди для профілактичних та лікувальних заходів, знижуючи своєчасність та якість медичної допомоги населенню. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Війни ускладнюють доступ пацієнтів до медичного обслуговування, сприяючи зростанню показників захворюваності та смертності від соматичної патології, зростанню рівня занедбаності злоякісних новоутворень, обмеженню доступності стоматологічної допомоги, тощо. Тривалий вплив війни на психічне здоров'я населення призводить до розвитку депресії, тривоги, стресу та симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Мета дослідження. Метою даного дослідження було виявлення основних проблем та перешкод щодо отримання медичної допомоги населенням, яке проживає поблизу територій, на яких ведуться бойові дії. Матеріали і методи. Для досягнення мети основним методом дослідження було обрано опитування у формі стандартизованого, анонімного інтерв’ю. Цільова аудиторія включала 441 респондента. У дослідженні застосовано соціологічний метод, а також методи системного підходу, структурно-логічного та медико-статистичного аналізу. Основний матеріал дослідження. 89,34±1,47% респондентів відмітили погіршення стану здоров’я за останні роки. Про погіршення якості медичної допомоги (ЯМД) за період повномасштабної війни у порівнянні з 2021 роком заявили 56,01±2,36% респондентів. Первинна медична допомога була повністю доступною для 56,46±2,36% опитаних, діагностичні обстеження мали можливість безперешкодно проходити 50,57±2,38% респондентів, а консультації спеціалістів залишалися доступними для 53,06±2,38% анкетованих. Основною перешкодою для отримання консультативної спеціалізованої допомоги було зазначено брак/відсутність вузьких спеціалістів у медичному закладі (32,88±2,24%). Кожен четвертий опитаний (24,72±2,05%) відзначив відсутність можливості отримати стоматологічну допомогу. Про доступність екстреної медичної допомоги (ЕМД) для населення, що проживає на територіях наближених до зони проведення бойових засвідчили 75,74±2,04% респондентів. Рівень поінформованості респондентів, щодо можливості отримувати медичні послуги за допомогою засобів телемедицини сягав понад 40%, при чому 16,78±1,78% анкетованих заявили про досвід отримання послуг телемедицини без жодних перешкод. Про доцільність впровадження виїзних бригад заявили 55,33±2,37% респондентів. Висновки. Залучення благочинних організацій та впровадження політики охорони здоров’я у державі на відновлення та адаптацію ЗОЗ, які продовжують надавати медичну допомогу населенню на територіях, які знаходяться поблизу проведення бойових дій, створення нових та адаптація існуючих моделей покращення ЯМД (з урахуванням встановлених проблем та чинників впливу) дозволить подолати перешкоди щодо надання якісної, своєчасної та доступної медичної допомоги у воєнний та післявоєнний період

ПАТОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ КОЛАГЕНОВОГО МАТРИКСУ У НАЩАДКІВ ЩУРІВ ЛІНІЇ ВІСТАР, ОПРОМІНЕНИХ РІЗНИМИ ДОЗАМИ

2026-03-16T12:39:22+02:00

Метою дослідження є вивчення патофізіологічних механізмів дестабілізації колагенового матриксу в нащадків щурів, опромінених різними дозами іонізуючого випромінювання (ІВ), а також обґрунтування їх використання як ранніх біомаркерів для прогнозування порушень сполучної тканини. Методологія. У досфлідженні використано біохімічні методи для визначення рівня оксипроліну та аскорбінової кислоти у біологічних рідинах (сироватці крові, сечі) нащадків щурів. Оцінено зміни в метаболізмі оксипроліну в залежності від доз батьківського опромінення (1,0 Гр, 3,0 Гр, 5,82 Гр), а також рівень аскорбінової кислоти в сироватці крові та сечі. Наукова новизна. Продемонстровано дозозалежні зміни в метаболізмі оксипроліну та рівні вітаміну C у біологічних рідинах нащадків опромінених тварин. Отримано нові дані щодо використання фракцій оксипроліну (вільного, пептидно-зв'язаного, білково-зв'язаного) та рівня аскорбінової кислоти як чутливих біомаркерів для раннього виявлення дестабілізації колагенового матриксу. Висновки. Дослідження показало, що опромінення батьківських тварин різними дозами ІВ призводить до значних змін у метаболізмі оксипроліну та зниження рівня аскорбінової кислоти у біологічних рідинах нащадків. Ці зміни є показниками активації колагенолізу та виснаження антиоксидантної системи. Оксипролін і вітамін C можуть бути використані як ранні, чутливі біомаркери для моніторингу радіаційно-індукованих порушень сполучної тканини, що має важливе значення для прогнозування та лікування структурно-функціональних розладів

АНАЛІЗ ЗМІН ХОЛІНЕРГІЧНОЇ ТА АДРЕНЕРГІЧНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ТОНУСУ БРОНХІВ ТА ЖОВЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ ЗА КОМОРБІДНОСТІ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ ТА ХРОНІЧНОГО ХОЛЕЦИСТИТУ

2026-03-16T12:50:18+02:00

Мета. Дослідити особливості змін холінергічної та адренергічної регуляції тонусу бронхів і жовчовивідних шляхів у пацієнтів із коморбідним перебігом бронхіальної астми та хронічного некаменевого холециститу, а також визначити їх взаємозв’язок із показниками функції зовнішнього дихання та нейроендокринного гомеостазу. Матеріали і методи. Було проведено обстеження 92 пацієнтів, яких розподілили на чотири групи: перша група включала 30 осіб із бронхіальною астмою легкого та середнього ступеня тяжкості, у другу увійшли 30 хворих на бронхіальну астму, ускладнену коморбідним хронічним некаменевим холециститом у фазі загострення, третю групу склали 32 пацієнти з хронічним некаменевим холециститом, а контрольну групу – 30 практично здорових осіб. Для оцінки функції зовнішнього дихання використовували комп’ютерну спірографію з аналізом кривої потік–об’єм і бронходилатаційну пробу з використанням сальбутамолу. Морфофункціональний стан гепатобіліарної системи досліджували за допомогою ультразвукової діагностики. Рівень активності холінергічної системи визначали за показниками ацетилхолі- нестерази в сироватці крові, а стан симпато-адреналової системи оцінювали за катехоламіндепонувальною функцією еритроцитів. Визначення концентрації кортизолу в сироватці крові здійснювали методом імуноферментного аналізу. Для статистичної обробки результатів застосовувався кореляційний аналіз. Результати і обговорення. У пацієнтів із бронхіальною астмою, хронічним некаменевим холециститом і їх поєднаним перебігом виявлено домінування парасимпатичної регуляції, що характеризувалося значним зниженням активності ацетилхолінестерази. Найбільш виражені зміни спостерігалися у хворих із коморбідною патологією. У осіб із бронхіальною астмою виявлено суттєве зниження катехоламіндепонувальної функції еритроцитів, яке посилювалося за наявності супутнього хронічного некаменевого холециститу, що свідчить про розвиток адренергічного дисбалансу. У всіх групах пацієнтів відзначалося зниження рівня кортизолу в сироватці крові, яке корелювало із тяжкістю бронхіальної астми та показниками об’єму форсованого видиху за першу секунду. Кореляційний аналіз продемонстрував тісну взаємозалежність між даними функції зовнішнього дихання, активністю ацетилхолінестерази, катехоламіндепонувальною функцією еритроцитів і рівнем кортизолу, а також їх зв’язок із порушеннями моторно-тонічної функції жовчного міхура та сфінктера Одді. Виражені зміни патогенетично обґрунтовують прогресування як бронхіальної астми, так і хронічного холециститу. Висновки. Коморбідний перебіг бронхіальної астми та хронічного некаменевого холециститу характеризується вираженим дисбалансом у холінергічній і адренергічній системах. Це проявляється через зниження активності ацетилхолінестерази, порушення катехоламіндепонувальної функції еритроцитів і зменшення рівня кортизолу в крові. Виявлені нейроендокринні порушення мають зв’язок з інтенсивністю бронхообструкції, гіпокінетичною дисфункцією жовчного міхура та гіпертонічною дисфункцією сфінктера Одді. Такий зв’язок підкреслює важливість врахування супутніх патологій при визначенні лікувальної стратегії та прогнозуванні динаміки захворювань

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЗМІН У ПРОТЕОЛІТИЧНІЙ ТА ФІБРИНОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ЕНДОТЕЛІЮ ПРИ ПОЄДНАНОМУ ПЕРЕБІГУ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ ТА ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ

2026-03-16T13:00:39+02:00

Хронічний панкреатит (ХП) та хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) при їх ізольованому перебігу характеризуються протилежними порушеннями гемостазу. Для загострення ХП із синдромом гіперферментемії властива активація протеолізу та розвиток гіпокоагуляції, тоді як загострення ХОЗЛ супроводжується схильністю до гіперкоагуляції. Це підсилює вплив гіпоксії на органи, включаючи підшлункову залозу. Можливо, коморбідний перебіг ХП та ХОЗЛ посилює клінічну симптоматику обох захворювань і сприяє частішим рецидивам патологічного процесу через зміни в системі гемокоагуляції. Матеріал та методи дослідження. Проведено проспективне когортне дослідження із аналізом медичних карт стаціонарних хворих 305 пацієнтів. Для дослідження сформовано три групи: І група – 96 осіб з ізольованим перебігом ХП, ІІ група – 116 хворих на ХП із коморбідним ХОЗЛ, ІІІ група – 93 хворих на ізольоване ХОЗЛ. Групу порівняння склали 30 практично здорових осіб (ПЗО). Результати дослідження. Аналіз отриманих результатів показав, що для хворих на ХП як з ізольованим перебігом, так і за коморбідності з ХОЗЛ характерне підвищення реакцій протеолізу. Інтенсивність лізису азоальбуміну у хворих І та ІІ груп у 1,8 раза (р<0,05) перевищувала таку в ПЗО, у хворих ІІІ групи – у 1,3 раза (р<0,05). У пацієнтів І та ІІ груп інтенсивність лізису колагену у 1,9 раза (р<0,05) перевищував такий у ПЗО, у пацієнтів ІІІ групи – у 1,5 раза (р<0,05). Показник сумарної активності плазми крові у пацієнтів ІІ та ІІІ груп (р<0,05) у 1,2 раза був нижчим від ПЗО, а у пацієнтів І групи – мав лише тенденцію до зниження (р<0,05). Ферментативна активність плазми у хворих І групи у 1,3 раза була нижчою від ПЗО (р<0,05), у хворих ІІ групи – у 1,7 раза, у хворих ІІІ групи – у 2,1 раза відповідно (р<0,05). При цьому спостерігалося компенсаторне зростання неферментативної активності плазми: у І та ІІ групах – у 1,5 раза у порівнянні з ПЗО (р<0,05), у ІІІ групі – у 1,6 раза (р<0,05). У пацієнтів І групи спостерігалося зниження стабільних метаболітів NO крові у 1,4 раза (р<0,05) у порівнянні з ПЗО. При цьому для хворих ІІ та ІІІ групи характерним було вірогідне підвищення нітритів/нітратів у крові відповідно у 1,6 та 1,5 раза (р<0,05) у порівнянні з ПЗО. У хворих І групи вміст ендотеліну-1 у крові перевищив показник у ПЗО в 2,2 раза (р<0,05), у хворих ІІ групи – у 3,1 раза (р<0,05), у хворих ІІІ групи – перевищення склало у 2,8 раза (р<0,05). Проведене дослідження кількості циркулюючих ендотеліоцитів у крові вказує на істотне зростання кількості останніх в усіх групах хворих: відповідно в І, ІІ, ІІІ групах – у 1,7, 1,9 та 1,5 раза (р<0,05). Висновки. У хворих на ХП із ХОЗЛ встановлено зниження фібринолітичного потенціалу плазми крові, посилення процесів протеолізу низько та високомолекулярних білків, гальмування процесів колагенолізу, істотну дисфункцію ендотелію, що супроводжується гіперпродукцією NO із активацією нітрозитивного стресу, підвищенням вмісту в крові ендотеліну-1 та істотне зростання кількості циркулюючих ендотеліоцитів. Це створює умови для формування з одної точки зору – гіперкоагуляційного синдрому, з іншого – посилення пошкоджуючого потенціалу щодо ураження аци- нарного епітелію та ендотелію судин

ПІСЛЯТРАВМАТИЧНІ ДЕПРЕСИВНІ ТА КОГНІТИВНІ ПОРУШЕННЯ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ІЗ БОЙОВИМ ДОСВІДОМ ПІСЛЯ ЛЕГКОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ

2026-03-16T13:53:04+02:00

Актуальність. Черепно-мозкова травма легкого ступеня тяжкості є найбільш поширеним видом нейротравми серед військовослужбовців із досвідом бойових дій та часто супроводжується тривалими післятравматичними психоемоційними і когнітивними порушеннями. Особливу клінічну значущість мають депресивні розлади, які негативно впливають на перебіг відновлення та ефективність реабілітації. Мета. Оцінити характер і вираженість післятравматичних психоемоційних і когнітивних порушень та встановити кореляційні взаємозв’язки між депресивними проявами, клінічними та соціально-психологічними чинниками у військовослужбовців із бойовим досвідом після закритої черепно-мозкової травми легкого ступеня тяжкості. Матеріали і методи. Обстежено 144 військовослужбовці чоловічої статі віком 20–55 років із досвідом бойових дій, які перенесли струс головного мозку. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб відповідного віку та статі. Оцінку психоемоційного стану проводили з використанням шкал Гамільтона, Бека, Спілбергера–Ханіна та шкали САН. Когнітивні функції визначали за шкалою MMSE, якість життя – за бальною шкалою. Статистичний аналіз включав параметричні та непараметричні методи з кореляційною оцінкою. Результати. У військовослужбовців із досвідом бойових дій виявлено достовірно вищі показники депресії та тривожності, а також нижчі показники когнітивного статусу і настрою порівняно з контрольною групою (p < 0,05). Виражені депресивні прояви за шкалою Бека відзначалися у 31,95% обстежених, тоді як за шкалою Гамільтона – у 9,72%. Встановлено достовірні кореляційні зв’язки між рівнем депресії, тривожності, зниженням когнітивних функцій та якості життя. Соціально-психологічні чинники, зокрема рівень соціальної підтримки, суттєво впливали на тяжкість депресивних проявів. Висновки. Депресія після легкої бойової черепно-мозкової травми є поширеним і прогностично несприятливим ускладненням, тісно пов’язаним із тривожністю, когнітивними порушеннями та зниженням якості життя. Комплексне застосування стандартизованих клінічних і самооцінкових нейропсихологічних шкал є доцільним для ранньої діагностики та оптимізації реабілітаційних заходів у військовослужбовців

РІВНІ ТА КОРЕЛЯЦІЙНІ ЗВ’ЯЗКИ L-АРГІНІНУ ЗАЛЕЖНО ВІД СТАДІЙ КАРДІОРЕНАЛЬНОГО МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ

2026-03-16T14:05:40+02:00

Рівні аргініну – умовно незамінної амінокислоти, L-форма якої (Л-АРГ) приймає участь у метаболізмі оксиду азоту, орнітиновому циклі, продукції креатиніну, підтримці діяльності імунної системи, за умов різних стадії кардіореналь- ного метаболічного синдрому (КРМс) дотепер точно не відомі. Мета. Визначити рівні та кореляційні зв’язки L-аргініну залежно від стадій кардіоренального метаболічного син- дрому. Матеріали та методи. У дослідження були включені 108 пацієнтів з хронічними формами ІХС, які залежно від ста- дії КРМс були поділені на групи: G0, G1, G2, G3а, G3b, G4. 12 осіб без серцево-судинних та метаболічних хвороб склали кон- трольну групу. Визначення рівня Л-АРГ крові проведено за реакцією з α-нафтолом (норма 15 мкг/мл), молекул середньої маси (МСМ) загальних та на різних довжинах хвиль у крові та сечі – спектрофотометрично. Результати опрацьовані статистично. Рівень істотності р<0,05. Результати. Вміст L-аргініну не залежав від наявності КРМс та його стадії, залежність L-аргініну від креатиніну була U-подібною. Проведено визначення кореляційних зв’язків Л-АРГ з іншими клінічно-лабораторними параметрами залежно від стадії КРМс і виявлено асоціації з показниками ліпідного дистресу, ендогенної інтоксикації та структури серця. Кореляційні зв’язки L-аргініну залежали від стадії КРМс. На початкових стадіях синдрому його зростання корелювало зі збільшенням креатиніну і зменшенням виділення МСМ до сечі. По мірі погіршення функції нирок зростання Л-АРГ асоціювалось зі збільшенням кількості МСМ у сечі, зменшенням ЗХС і ЛПНЩ та з дилятацією лівого шлуночка. Висновки. Вміст L-аргініну не залежав від наявності КРМс та його стадії, однак кореляційні зв’язки були різними, пов’язаними з геометрією серця, вираженістю ендогенної інтоксикації та ліпідного дистресу.

ВПЛИВ ДІЄТОТЕРАПІЇ НА АГРЕГАЦІЮ ТРОМБОЦИТІВ, РІВНІ ФАКТОРА ФОН ВІЛЛЕБРАНДА ТА РОЗЧИННОГО ФІБРИНУ В ПАЦІЄНТІВ З ПОРУШЕННЯМ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ

2026-03-16T14:24:59+02:00

Актуальність. Дієтотерапія належить до потужних засобів корекції метаболізму людини. Водночас, недостатньо досліджений її вплив на гемостаз. Мета. Вивчити вплив обмеження вуглеводів у раціоні до 250 г на добу на судинно-тромбоцитарну та коагуляційну ланки гемостазу у пацієнтів із порушеннями вуглеводного обміну та оцінити його вплив на показники вуглеводного обміну. Матеріали і методи. Обстежено 76 пацієнтів віком від 27 до 64 років із гіперінсулінемією та підвищеним індексом маси тіла (ІМТ). Пацієнтів розподілили на групу I (26 пацієнтів, яким призначали стандартну медикаментозну терапію) та групу II (50 пацієнтів, яким призначали базисну медикаментозну терапію та низьковуглеводну дієту — до 250 г вуглеводів на добу). До початку дослідження та через 12 тижнів визначали такі показники: ІМТ за стандартною формулою, рівень глюкози крові натще глюкозооксидазно-пероксидазним методом, базальний інсулін радіоімунним методом, агрегацію тромбоцитів (АТр) спектрофотометричним методом з індуктором агрегації ристоцетином, концентрації фактора фон Віллебранда (ФфВ) та розчинного фібрину (РФ) методом ІФА. Статистичний аналіз проводили з використанням програми SPSS 22.0. Результати. У групі II через 12 тижнів відзначали зниження рівня базального інсуліну (p=0,02), але не ІМТ (p=0,16) та глюкози крові натще (p=0,09). Також, у групі ІІ зафіксовано покращення ристоцетин-індукованої АТр (p=0,01) та зниження концентрацій ФфВ (p=0,003) і РФ (p=0,02), на відміну від групи I. Висновки. Дієту з обмеженням вуглеводів до 250 г на добу доцільно рекомендувати пацієнтам з порушенням вуглеводного обміну.

СТАН ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ВОЛОНТЕРІВ В УМОВАХ ВІЙНИ: ФОКУС НА ТРИВОГУ ТА ДЕПРЕСІЮ

2026-03-16T14:37:38+02:00

За даними сучасних наукових досліджень волонтери які здійснюють гуманітарну діяльність з метою підтримки військових і постраждалих внаслідок війни мають підвищений рівень тривоги й депресії у порівнянні з загальною популяцією. Факторами ризику, щодо підвищення тривоги та депресії є . тривалість та регулярність роботи з пораненими, переміщеними особами, з сім’ями загиблих осіб або тих, хто перебуває в полоні або зник безвісті, недостатня організаційна підтримка осіб, які займаються волонтерською діяльністю та попередні проблеми з ментальним здоров’ям й особливості особистості. Наукова новизна. За останні роки помітно зросла кількості досліджень, які орієнтовані саме на осіб які займаються волонтерською діяльністю у період війни. Вони підтверджують, що волонтери мають специфічні фактори ризику, а також і захисні фактори, які впливають на ментальне здоров’я. Новітні дослідження показують, що частина волонтерів демонструє одночасно підвищену тривогу та субклінічну депресію, але з відмінною динамікою (наприклад, волонтерська мотивація може пом’якшувати депресивні симптоми, залишаючи високий рівень тривоги через постійне очікування загрози). Інтенсивність і тривалість волонтерської експозиції до психотравмуючих подій корелює з рівнем тривожних та депресивних симптомів [2]. Дана категорія населення потребує подальших досліджень щодо створення уніфікованих алгоритмів діагностики психічних розладів і створення адаптованих практичних програм, які включають психоосвіта та психокорекцію. Мета дослідження. Визначити рівень тривоги та депресії у волонтерів, які здійснюють свою діяльність в умовах війни та розробити алгоритм діагностики та комплексної корекції. Результати. Показники тривоги та депресії за Госпітальною шкалою (HADS) засвідчили високий рівень емоційного напруження серед волонтерів, які здійснювали свою діяльність в умовах війни. За підшкалою тривоги (HADS-A) медіанний рівень становив 14 балів (Me=14; IQR=11–14,75; p < 0,001), що відповідає клінічно значущим проявам тривоги. За під шкалою депресії (HADS-D) медіанний рівень становив 13 балів (Me=13; IQR=10–13; p < 0,001), що свідчить про наявність клінічно значущих проявів депресії. Висновки. Між рівнями тривоги і депресії існує статистично значуща позитивна кореляція (r ≈ 0.7 ) підвищення тривожності супроводжується зростанням депресивних симптомів. Це підтверджує наявність коморбідності тривожно-депресивних станів серед волонтерів, що діють в умовах війни.

ВИЗНАЧЕННЯ ІНТРАОПЕРАЦІЙНОЇ КРОВОВТРАТИ ПРИ ВИКОНАННІ ВІДКРИТИХ ТА ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ПРОСТАТЕКТОМІЙ У ХВОРИХ НА ДОБРОЯКІСНУ ГІПЕРПЛАЗІЮ ПРОСТАТИ

2026-03-16T14:52:02+02:00

Зупинка інтраопераційної кровотечі із ложа простати при виконанні простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати (ДГП) є основим етапом цього складного хірургічного втручання. Від успішності виконання гемостазу ложа простати залежить кількість післяопераційних ускладнень, результат простатектомії та доля хворого. Показники інтраопераційної крововтрати та частота гемотрансфузій у хворих є критерієм оцінки виду простатектомії. Оцінка інтраопераційної крововтрати є важливою для анестезіолога, щоб вчасно розпочати проведення гемотрансфузійної терапії. Мета. Визначити інтраопераційну крововтрату ваговим методом при виконанні відкритих та лапароскопічної простатектомій у хворих на доброякісну гіперплазію простати. Матеріали і методи. Протягом 2021–2025 рр. було виконано 100 одномоментних лапароскопічних екстраперитонеальних залобкових (транскапсулярних) простатектомій, 100 одномоментних відкритих залобкових простатектомій та 100 одномоментних відкритих черезміхурових простатектомій у хворих на доброякісну гіперплазію простати великих розмірів (більше 80 см3). Передопераційну оцінку фізичного стану хворих проводили за класифікаційною системою Американського товариства анестезіологів (АSA) та індексу коморбідності Чарлсона. Урофлоуметрію після операції (при виписці із стаціонару) проводили на відчизняному урофлоуметрі “Потік – К” (м. Дніпро). Інтраопераційну крововтрату визначали ваговим методом. Оцінку інтра- та післяопераційних ускладнень після операції проводили за класифікацією Clavien-Dindo. Результати. Лапароскопічна простатектомія характеризувалась найбільшими строками виконання операції (120,3±12,7 хвилин), але найменшою інтраопераційною крововтратою (112,7±23,2 мл), відсутністю виконання гемотрансфузій, найменшою кількістю післяопераційних ускладнень (4%) та післяопераційним ліжко-днем (6,3±1,9). Як лапароскопічнана, так і відкриті простатектомії дозволяють однаково ефективно відновити акт сечовипускання у хворих після операції. Висновки. Лапароскопічна простатектомія характеризується найбільшими строками виконання операції, але найменшою інтраопераційною крововтратою, відсутністю виконання гемотрансфузій, найменшим післяопераційним ліжко-днем та кількістю післяопераційних ускладнень

ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА МОДУЛЯЦІЇ АНАЛГЕТИЧНОЇ АКТИВНОСТІ НІМЕСУЛІДУ ТА КЕТОРОЛАКУ БЕЗКЛІТИННИМИ КРІОКОНСЕРВОВАНИМИ БІОЛОГІЧНИМИ ЗАСОБАМИ ЗА ДАНИМИ ЕЛЕКТРОІМПУЛЬСНОЇ ОЦІНКИ БОЛЬОВОЇ ЧУТЛИВОСТІ ПРИ АД’ЮВАНТНОМУ АРТРИТІ

2026-03-16T15:03:08+02:00

Актуальність теми дослідження. Хронічний біль при ревматоїдному артриті зумовлений поєднанням імунного запалення та стійкої ноцицептивної сенситизації, що суттєво обмежує ефективність стандартної аналгетичної терапії. Нестероїдні протизапальні засоби залишаються базовими препаратами симптоматичного лікування, однак їх тривале застосування часто супроводжується недостатнім знеболювальним ефектом або ризиком небажаних реакцій. У цьому контексті перспективним є застосування безклітинних кріоконсервованих біологічних засобів як модифікаторів аналгетичної активності протизапальних препаратів. Мета роботи – оцінити вплив кріоекстракту плаценти та кондиціонованого середовища мезенхімальних стовбурових клітин на аналгетичну активність німесуліду та кеторолаку. Матеріали та методи дослідження. Дослідження виконано на моделі ад’ювантного артриту у 42 щурів. Аналгетичну активність німесуліду та кеторолаку в умовах монотерапії та комбінованого застосування з кріоекстрактом плаценти або кондиціонованим середовищем мезенхімальних стовбурових клітин оцінювали методом електроімпульсної стимуляції слизової оболонки прямої кишки з визначенням порогу больової чутливості. Результати та їх обговорення. Ад’ювантний артрит супроводжувався вираженою електроіндукованою гіпералгезією зі зниженням порогу больової чутливості на 45,8% на 14 добу та збереженням дефіциту на 35,1% на 28 добу. Німесулід у режимі монотерапії підвищував поріг больової чутливості на 30,2% порівняно з контролем на 28 добу. Поєднання німесуліду з кріоекстрактом плаценти забезпечувало зростання порогу больової чутливості на 79,8% відносно контролю та на 18,5% порівняно з німесулідом. Кеторолак підвищував поріг больової чутливості на 118,5% щодо контролю. Максимальний ефект спостерігали при комбінуванні кеторолаку з кондиціонованим середовищем мезенхімальних стовбурових клітин, що зумовлювало зростання порогу больової чутливості на 152,0%. Висновки. Безклітинні кріоконсервовані біологічні засоби суттєво модулюють аналгетичну активність німесуліду та кеторолаку при ад’ювантному артриті. Найбільш виражений знеболювальний ефект досягається при поєднанні кеторолаку з кондиціонованим середовищем мезенхімальних стовбурових клітин

СТРАТЕГІЧНИЙ АНАЛІЗ МОДЕЛЕЙ ПІДГОТОВКИ ФІЗИЧНИХ ТЕРАПЕВТІВ: ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА ЕТИКО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

2026-03-16T15:19:49+02:00

Постановка проблеми. Сучасний етап розвитку реабілітаційної галузі в Україні характеризується зміною освітніх векторів на тлі євроінтеграційних процесів та викликів воєнного часу. У статті здійснено комплексне теоретикоаналітичне дослідження трансформації системи підготовки фізичних терапевтів, зумовлене необхідністю переходу до нових професійних стандартів. Аналіз досліджень. На основі порівняльного аналізу вітчизняного та міжнародного досвіду (США, Канада, країни ЄС) обґрунтовано сутність зміни освітньої парадигми: перехід від традиційної біомедичної моделі, сфокусованої на хворобі, до біопсихосоціальної моделі, що базується на МКФ та управлінні функціональним станом людини. Мета. Теоретично обґрунтувати трансформацію освітньої парадигми підготовки фізичних терапевтів шляхом моделювання та порівняльного аналізу вітчизняної та міжнародних систем освіти. Методи і матеріали. У роботі використано аналіз та синтез наукової літератури, нормативно-правових документів та освітніх стандартів; порівняльно-педагогічний метод; метод моделювання; системний підхід. Результати. Застосовуючи метод моделювання, автори виокремили та порівняли два типи освітніх систем: «Міжнародну автономну модель» (цільовий орієнтир) та «Вітчизняну транзитну модель» (поточний стан). Визначено фундаментальні розбіжності між ними, які полягають у рівні професійної автономії випускника, методології прийняття клінічних рішень (Clinical Reasoning) та архітектоніці практичної підготовки. Встановлено, що ключовими бар’єрами модернізації вітчизняної освіти є «техноцентризм» у викладанні, фрагментарність клінічної практики та домінування протокольного мислення над аналітичним. Зроблено висновок про необхідність системного впровадження компетентнісного підходу та інструментів об’єктивного оцінювання (OSCE) для формування фахівця, здатного до автономної професійної діяльності

КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АМОКСИЦИЛІНУ СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНИМ МЕТОДОМ ЗА ДОПОМОГОЮ КАЛІЙ КАРОАТУ

2026-03-16T15:54:30+02:00

Незважаючи на те, що в практиці аналізу використовують багато різноманітних фізико-хімічних методів, завдання вдосконалення відомих та опрацювання нових методик кількісного визначення пеніцилінів залишається актуальним i надалі. Існуючі фармакопейні методики визначення препаратів цього ряду достатньо складні, довготривалі та вимагають використання складної висококоштовної апаратури. Недоліком відомих достатньо простих у виконанні методик спектрофотометричного визначення пеніцилінів, які зводяться до визначення кінцевих продуктів їх гідролітичного розщеплення, є необхідність тривалого нагрівання. Мета роботи: розробка нової вдосконаленої уніфікованої методики кількісного визначення амоксициліну. Матеріали та методи. Обʼєктом дослідження був порошок натрій амоксициліну у флаконах для приготування розчину для инʼєкцій («Амоксициліну натрієва сіль», 1000 мг). Як окисник використовували пероксомоносульфатну кислоту у вигляді потрійної калієвої солі 2КНSO5∙КНSO4∙K2SO4 кваліфікації “extra pure” (Oxone®). Використовували метод кінетико-спектрофотометрії для розроблення методики кількісного визначення амоксициліну в субстанції та лікарському засобі з використанням калій кароату як аналітичного реагенту (KHSO5). Результати та їх обговорення. Розроблено уніфіковану методику та досліджено можливість кількісного визначення методом кінетико-спектрофотометрії амоксициліну в чистій речовині субстанції та препараті з використанням калій кароату. Запропоновано схему хімічного перетворення амоксициліну з реакцією кароату калію. Кінетику спряжених реакцій S-окиснення та пергідролізу амоксициліну з калій кароатом у лужному середовищі досліджують за збільшенням поглинання світла продуктом, що утворюється, при 296 нм. Поява нової хвилі дає можливість розробити нову процедуру кількісного визначення амоксициліну. Швидкість реакції контролювали спектрально та відображали в режимі реального часу. Для обробки кінетичних даних використовували диференціальну варіацію тангенційного методу. Висновки. Використовуючи метод кінетико-спектрофотометрії, була розроблена методика кількісного визначення амоксициліну в субстанції та лікарському засобі з використанням калій кароату як аналітичного реагенту (KHSO5). Розроблена методика кількісного визначення амоксициліну може бути використана для розробки аналітичної нормативної документації на лікарські засоби, а також у практиці державних лабораторій з контролю якості лікарських засобів та центральних заводських лабораторій фармацевтичних підприємств.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ СТВОРЕННЯ ТОПІЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ НА ОСНОВІ БІСФОСФОНАТІВ НА ПІДСТАВІ АНАЛІЗУ ЇХ АСОРТИМЕНТУ НА ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ РИНКУ УКРАЇНИ

2026-03-16T16:08:25+02:00

Постановка проблеми. Понад 200 мільйонів людей у всьому світі страждають від остеопорозу. Для запобігання переломам у людей з остеопорозом вирішальне значення мають бісфосфонати. Створення топічних лікарських форм, які можуть забезпечити високу концентрацію діючої речовини безпосередньо у цільовій кістковій тканині є єдиним шляхом для мінімізації або повної елімінації небажаної системної експозиції та супутньої токсичності, що дає змогу в повному обсязі реалізувати високу локальну ефективність бісфосфонатів. Мета дослідження. Здійснити аналіз та систематизувати дані щодо асортименту препаратів, які впливають на структуру і мінералізацію кісток вітчизняного і закордонного виробництва на фармацевтичному ринку України. Матеріали та методи дослідження. Аналіз асортименту лікарських засобів групи бісфосфонатів виконано на основі даних Державного реєстру лікарських засобів України. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз фармацевтичного ринку України, згідно з даними Державного реєстру лікарських засобів України станом на грудень 2025 р., свідчить, що лікарські засоби підгрупи другого рівня АТС-класифікації М05 «Засоби, що застосовуються для лікування захворювань кісток» представлені препаратами двох підгруп третього рівня: М05ВА «Бісфосфонати» та М05ВХ «Інші засоби, що впливають на структуру і мінералізацію кісток». Структура асортименту характеризується вираженою нерівномірністю: домінуюче положення займають препарати третього покоління бісфосфонатів на основі ібандронової та золедронової кислот. Аналіз асортименту ринку бісфосфонатів засвідчив суттєву перевагу продукції іноземного походження. Ключовою особливістю є значне домінування форм для внутрішньовенного введення, які сумарно займають 76,47% ринку, тоді як таблетовані форми складають лише 23,53%. Повна відсутність топічних форм бісфосфонатів вказує на суттєву терапевтичну прогалину у сегменті локального лікування кісткових патологій. Висновки. Досліджено структуру асортименту групи М05ВА «Бісфосфонати» та проведено його аналіз за підгру- пами АТС-класифікації, країнами-виробниками та за лікарськими формами. На підставі одержаних результатів досліджень розроблено асортиментний макроконтур цільового сегмента ринку бісфосфонатів. Встановлено, що структура асортименту українського ринку бісфосфонатів відображає сучасні тенденції клінічної практики, орієнтовані на використання високоефективних азотовмісних сполук з доведеною антирезорбтивною активністю та зручними режимами застосування. Повна відсутність засобів для місцевого застосування на фоні домінування парентеральних форм бісфосфонатів вказує на існуючий розрив між науковими розробками у сфері локальної доставки ліків та їх практичною реалізацією.

ТЕРМОГРАВІМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ЛІНІМЕНТУ «ВЕТМІКОДЕРМ» ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ В ТОПІЧНІЙ ПРОТИГРИБКОВІЙ ТЕРАПІЇ

2026-03-16T16:18:59+02:00

Лінімент «Ветмікодерм» на основі 4–((5–(децилтіо)–4–метил–4H–1,2,4–триазол–3–іл)–метил)морфоліну є актуальним завдяки вираженій антимікробній, протизапальній та регенеративній дії, підтвердженій доклінічними випробуваннями. Ця топічна лікарська форма забезпечує ефективне лікування дерматомікозів у тварин, сприяючи швидкому відновленню, зниженню витрат на терапію та підвищенню продуктивності тваринництва. Метою дослідження є обґрунтування температурного режиму виготовлення топічного лініменту з 4–((5–(децилтіо)–4–метил–4H–1,2,4–триазол–3–іл)–метил)морфоліном, який забезпечує отримання стабільної лікарської форми для зовнішнього застосування з високими фармакотехнологічними та споживчими характеристиками. Методологія. Для термогравіметричного аналізу досліджено лінімент «Ветмікодерм» для терапії дерматомікозів, його емульсійну основу та складові: 4–((5–(децилтіо)–4–метил–4H–1,2,4–триазол–3–іл)–метил)морфолін, пропіленгліколь, оливкову олію, ізоемульгатор, віск Polawax, емульгатор Ercawax CE. Аналіз проведено на «Shimadzu DTG–60» з платиново-платинородієвою термопарою. Зразки (19,06–37,42 мг) нагрівали від 19 до 251°C (10°C/хв) з еталоном α–Al2O3. Дериватограми (T, DTA, TGA) відобразили температурні зміни, втрату маси та теплові ефекти, дозволяючи оцінити стабільність компонентів. Результати та їх обговорення. Термогравіметричний аналіз лініменту «Ветмікодерм» та його компонентів показав, що активний фармацевтичний інгредієнт 4–((5–(децилтіо)–4–метил–4H–1,2,4–триазол–3–іл)–метил) морфолін є термічно стабільним до 154°C, втрачаючи лише 6% маси при 248°C. Допоміжні речовини (пропіленгліколь, оливкова олія, ізоемульгатор, віск Polawax, емульгатор Ercawax CE) також стабільні в діапазоні 70–90°C, що підтверджує можливість їх використання у технологічному процесі без деградації. Лінімент–плацебо втрачає 22% маси при 85°C через випаровування вологи, тоді як повна формуляція «Ветмікодерм» демонструє поступову втрату маси: 1,9% при 43,5°C (0,22 мг), 14% при 72,9°C (3,07 мг), 48,4% при 172,6°C (10,65 мг) і 63,2% при 249,7°C (13,92 мг). Це пов’язано з поступовим видалення летких компонентів (води та пропіленгліколю) та подальшою термічною деструкцією допоміжних речовин. Відсутність значних екзо- чи ендотермічних піків на кривих DTA свідчить про відсутність хімічних взаємодій між компонентами, що забезпечує стабільність рецептури. Дані засвідчують доцільність виготовлення лініменту при 70–90 °C у закритій системі (герметичні умови) для гарантування збереження його фармакотехнологічних властивостей. Висновки. На основі термогравіметричного аналізу встановлено, що технологічний процес виготовлення лініменту «Ветмікодерм» доцільно проводити при температурі 70–90°C у герметичному обладнанні. Результати ТГА підтверджують, що компоненти рецептури не вступають у хімічні взаємодії між собою, що забезпечує стабільність лініменту як суміші складових. На основі отриманих результатів термогравіметричного аналізу та комплексної оцінки термічної стабільності компонентів лініменту «Ветмікодерм», подальші дослідження можуть бути спрямовані на розширення науково-практичних аспектів розробки та впровадження препарату у виробництво.

ВПРОВАДЖЕННЯ УНІВЕРСАЛЬНОГО ТРЕНІНГУ З ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я В ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ: ДИНАМІКА ОХОПЛЕННЯ ТА ЗМІНИ В УСВІДОМЛЕННІ ПРОФЕСІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

2026-03-16T15:32:01+02:00

В умовах війни поширеність розладів психічного здоров’я серед населення становить 22,1%, тобто в Україні кожен п’ятий громадянин матиме або вже має психічні розлади. Інтеграція знань з психічного здоров’я у професійну практику фахівців першої лінії створює додатковий рівень підтримки, що функціонує паралельно з традиційною системою охорони здоров’я. Це особливо важливо для груп населення, які з різних причин уникають звернення до психіатричних або психологічних служб через стигматизацію, культурні бар’єри або недостатню обізнаність. Метою дослідження було оцінити впровадження універсального тренінгу з психічного здоров’я (УТПЗ) у Чернівецькій області та його вплив на усвідомлення фахівцями першої лінії взаємодії з особами з психічними розладами. Методологія. Проведено квазіекспериментальне дослідження за участю 430 учасників-фахівців першої лінії, котрі були учасниками 2-денних тренінгів УТПЗ (12 годин) у Чернівецькій області впродовж 2023–2025 років. Інструментом дослідження слугувала анонімна онлайн-анкета. З метою статистичного аналізу отриманих результатів використовували тест МакНемара, порівнюючи розподіли відповідей респондентів до та після тренінгу. Відмінність між вибірками вважали статистично вірогідною при р<0,05. Результати. Після проведення 12-годинного тренінгу для фахівців першої лінії у Чернівецькій області спостерігалося вірогідне зростання частки респондентів з ствердною відповіддю на питання щодо їх взаємодії на роботі з людьми з психічними розладами або кризовими станами (з 75,6% до 84,9%, p<0,001), зменшення частки невизначених (з 12,1% до 5,6%, p<0,0001) та негативних відповідей (з 12,3% до 9,5%, р=0,0005). Висновки. Отримані результати свідчать, що після проходження УТПЗ у фахівців першої лінії зріс рівень усвідомлення їхньої взаємодії з людьми з психічними розладами та кризовими станами