Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров'я

THE ROLE OF ARTERIAL HYPERTENSION IN THE FORMATION OF CEREBRAL HEMODYNAMIC DISORDERS IN PATIENTS WITH THYROTOXICOSIS

Тетяна Михайлівна Бенца — 2026-11-02

Background. This article examines the characteristics of cerebral haemodynamics in patients with thyrotoxicosis (TT), both with and without concomitant arterial hypertension (AH), and aims to determine the role of these factors in the development of haemodynamic disturbances. Materials and Methods. A total of 100 patients with TT, AH, and TT combined with AH, as well as 27 essentially healthy individuals, were examined. Using the transcranial duplex scanning method, we measured and analysed the linear blood flow velocity (LBFV) in intracranial vessels and the extracranial segments of the brachiocephalic vessels, the pulsatility index (PI), the resistance index (RI) and the total cerebral blood flow as the sum of the volumetric blood flow through both internal carotid arteries and the volumetric blood flow through both vertebral arteries. Results. In patients with TT, a statistically significant increase in LBFV, IR and IP were observed in the extra- and intracranial segments of the major arteries of the head and neck, which was more pronounced in patients with concomitant AH; this may indicate greater strain on haemodynamic compensatory mechanisms, marked dysregulation of vascular tone, and may complicate the course of the underlying disease in these patients. In the group of patients with TT and AH, a significant increase in total cerebral blood flow was also observed, suggesting that AH acts as an additional factor placing strain on the mechanisms compensating for cerebral blood flow, which may lead to their premature exhaustion. Conclusions. The results obtained suggest that AH should be regarded as an additional factor that significantly impairs cerebral haemodynamics, increases the risk of cerebrovascular complications and may lead to the rapid development of metabolic cerebral disorders in patients with TT.

VITAMIN D METABOLISM DISORDERS IN PATIENTS WITH CHRONIC PANCREATITIS WITH CONCOMITANT CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE

Інна Володимирівна Дудка — 2026-11-02

Background. The comorbid progression of chronic pancreatitis (CP) and chronic obstructive pulmonary disease (COPD) is characterized by chronic systemic inflammation, oxidative stress, and the advancement of structural and functional impairments. These factors can adversely affect vitamin D and calcium homeostasis. Vitamin D deficiency is considered a contributing factor to heightened inflammatory responses, disruptions in mineral metabolism, and the progression of exocrine pancreatic insufficiency. Objective. To investigate the characteristics of vitamin D homeostasis in cases of comorbid CP and COPD compared to the isolated progression of these diseases. Materials and Methods. A total of 145 patients were examined, including 35 with COPD, 35 with CP, and 75 with combined CP and COPD. Study Results. The most significant disruptions in vitamin D and calcium homeostasis were observed in patients with comorbid CP and COPD. The concentration of 25(OH)D was lower than the levels in practically healthy individuals by 24.8% in COPD, 54.4% in CP, and 75.2% with combined CP and COPD (p<0.05). Total and ionized calcium content was also lowest in the comorbid group by 13.3% and 14.3%, respectively (p<0.05). The highest intensity of systemic inflammation was seen in patients with both CP and COPD, as indicated by 21.5 times increase in C-reactive protein levels compared to healthy individuals (p<0.05). Exocrine pancreatic insufficiency was more pronounced in patients with the combined progression of the diseases, evidenced by a twofold reduction in fecal elastase-1 levels (p<0.05). A strong inverse correlation was found between 25(OH)D concentration and C-reactive protein levels (r=-0.68; p<0.05), and a strong direct correlation between 25(OH)D levels and fecal elastase-1 (r=0.79; p<0.05). Conclusions. The comorbid progression of CP and COPD is associated with the most pronounced vitamin D deficiency and disruption of calcium homeostasis, accompanied by increased systemic inflammation and advancement of exocrine pancreatic insufficiency. The identified correlations suggest the utility of measuring 25(OH)D levels as an additional laboratory marker for systemic inflammation activity and pancreatic functional status, emphasizing the need for routine monitoring of vitamin D sufficiency and calcium metabolism indicators in patients with comorbid CP and COPD.

SIMULATION-BASED TRAINING AS A COMPONENT OF IMPROVING NURSING MANAGEMENT IN EMERGENCY CARE

Аліна Андріївна Маркович — 2026-11-02

Background. Providing care for patients in emergency situations, particularly in cases of sudden cardiac arrest, requires nurses to have adequate professional and organizational training, as well as the ability to work effectively as part of a multidisciplinary team. Simulation training allows for a comprehensive assessment of these aspects of professional practice in a controlled environment. The aim of this study is to justify the role of simulationbased training as a component of improving nursing management in emergency situations and to identify areas that require priority attention. Materials and Methods. A descriptive simulation study was conducted involving 112 nurses, divided into 14 groups of 8 participants each. In each group, four participants directly performed clinical and organizational tasks within a standardized scenario of sudden cardiac arrest; one participant timed the performance of the tasks; and three participants evaluated, respectively, clinical performance, the organization of care, teamwork, and communication. Results. Twelve out of 14 teams recognized sudden cardiac arrest in a timely manner; 13 out of 14 called for help; however, only 8 out of 14 began cardiopulmonary resuscitation in a timely manner. Seven teams correctly followed the protocol. Ten teams properly organized the delivery of the crash cart; seven teams demonstrated a clear division of roles, while nine teams showed duplication of efforts. Six teams had a clear leader; seven teams used a closed-loop communication system; and eight teams demonstrated coordinated teamwork. Conclusions. Simulation-based training makes it possible to identify areas for improvement in nursing management, primarily related to the transition from the timely recognition of an emergency to the organized implementation of an algorithm, a clear division of roles, the development of leadership, and effective team communication.

СКЛАДНОЩІ ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТУ У ДОРОСЛИХ: КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК LADA-ФЕНОТИПУ

Катерина Іванівна Мошенець — 2026-11-02

Актуальність. Латентний аутоімунний діабет дорослих (LADA) є специфічною формою захворювання, що часто маніфестує під маскою цукрового діабету (ЦД) 2 типу. Мета роботи. Продемонструвати важливість імунологічного та секреторного обстеження пацієнтів із нормостенічною будовою тіла для верифікації латентного аутоімунного діабету дорослих та оцінити ефективність інтенсифікованої інсулінотерапії аналогами інсуліну у корекції вираженої декомпенсації вуглеводного обміну. Опис випадку. Представлено клінічний випадок пацієнта М., 55 років, із 9-річним анамнезом цукрового діабету. Через помилкову діагностику ЦД 2 типу пацієнт тривалий час отримував неадекватну цукрознижувальну терапію, що призвело до вираженої декомпенсації (рівень глікованого гемоглобіну (HbA1c) 13,8%), ризику розвитку кетоацидотичного стану та прогресуванню діабетичної нейропатії. Методи. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження: імунологічне тестування на аутоантитіла до антигенів β-клітин, оцінку секреторної функції за рівнем С-пептиду та розширений скринінг на супутню аутоімунну патологію щитоподібної залози. Здійснено корекцію цукрознижувальної терапії з переходом на інтенсифіковану інсулінотерапію аналогами ультратривалої дії; оцінено клініко-метаболічні у динаміці через 3 місяці спостереження. Результати. Верифіковано латентний аутоімунний діабет дорослих. Застосування інтенсифікованої базис-болюсної схеми аналогами інсуліну дозволило протягом трьох місяців досягти суттєвого покращення глікемічного контролю без епізодів гіпоглікемії. Висновки. Верифікація латентного аутоімунного діабету дорослих потребує обов’язкового визначення антитіл та С-пептиду у дорослих пацієнтів із нормостенічною будовою тіла. Своєчасний перехід на інтенсифіковану інсулінотерапію дозволяє уникнути передчасного виснаження залишкового пулу β-клітин, запобігти розвитку кетоацидозу та швидкому прогресуванню судинних ускладнень.

АЛЕРГІЯ НА БІЛОК КОРОВ’ЯЧОГО МОЛОКА ТА РЕФЛЮКС: ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ТУРБУЄ МАЛЮКА

Олександра Михайлівна Шульгай — 2026-11-02

Актуальність. У перші місяці життя в значної частини дітей раннього віку спостерігаються такі симптоми, як підвищена дратівливість, надмірний плач, зригування, що нерідко стають джерелом занепокоєння та емоційного виснаження батьків. Перед клініцистом у таких випадках постає питання: чи зумовлені ці прояви фізіологічним чи патологічним гастроезофагеальним рефлюксом, чи вони можуть бути пов’язані з алергією до білків коров’ячого молока. Незважаючи на подібність клінічних проявів, обидва захворювання мають різні патофізіологічні механізми та потребують диференційованого підходу до діагностики й лікування. Метою даного огляду є аналіз сучасних наукових даних щодо зазначених станів у дітей раннього віку, а також актуалізація знань лікарів першого контакту для вдосконалення їх діагностики та лікування. Матеріали та методи. Проведено поглиблений огляд сучасної наукової літератури, присвяченої проблемі гастроезофагеального рефлюксу та алергії на білок коров’ячого молока у дітей раннього віку, а також проаналізовано актуальні клінічні рекомендації Північноамериканського товариства дитячої гастроентерології, гепатології та харчування і Європейського товариства дитячої гастроентерології, гепатології та харчування щодо діагностики та ведення гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у дітей. Результати. Проаналізовано основні патофізіологічні механізми та клінічні особливості гастроезофагеального рефлюксу і алергії на білок коров’ячого молока у дітей раннього віку. Встановлено, що обидва стани є поширеними в перший рік життя та можуть проявлятися подібною симптоматикою, зокрема зригуваннями, блюванням, надмірним плачем, дратівливістю, зниженням апетиту та порушеннями сну, що ускладнює їх диференційну діагностику. Відсутність специфічних і доступних діагностичних тестів може призводити як до гіпердіагностики, так і до недооцінки цих станів. На підставі аналізу сучасних рекомендацій запропоновано практичний поетапний підхід до оцінки симптомів і ведення немовлят з рефлюксом та алергією на білок коров’ячого молока і обґрунтовано визначати подальшу тактику лікування. Висновок. Запропоновано практичний поетапний алгоритм допомоги медичним працівникам у веденні немовлят зі стійким зригуванням, блюванням, плачем та дискомфортом.

КОНЦЕПЦІЯ ТА АРХІТЕКТУРА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ КЛІНІЧНИХ РІШЕНЬ ДЛЯ ІМУНОТЕРАПІЇ РАКУ ЛЕГЕНЬ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ КОНФІДЕНЦІЙНОСТІ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ПАЦІЄНТІВ

Дмитро Вікторович Прилепа — 2026-11-02

Об’єктом дослідження є процес автоматизованого прогнозування клінічної відповіді на терапію інгібіторами імунних контрольних точок у хворих на недрібноклітинний рак легень. Наукова проблема, що вирішувалася, полягає у недостатній прогностичній точності наявних підходів, які базуються виключно на рівні експресії біомаркера PD-L1, що зумовлює непередбачуваність ефекту лікування, високі фінансові витрат пацієнтів та ризики розвитку тяжкої імуноопосередкованої токсичності. Суть отриманих результатів полягає в обґрунтуванні концепції та розробленні оригінальної багаторівневої архітектури інтелектуальної системи підтримки клінічних рішень (ІСПКР), що включає модулі збору даних, екстракції радіомічних ознак КТ-зображень, прогностичного моделювання на основі стекінгового ансамблю (Random Forest, XGBoost, логістична регресія), інтеграції з настановами NCCN та візуалізації. Завдяки своїм особливостям та характерним відмінностям, а саме переходу до мультимодального аналізу (інтеграції клініко-патологічних, молекулярних, лабораторних і радіомічних предикторів у межах єдиної моделі) та використанню методів пояснювального штучного інтелекту (XAI) через SHAP-значення, ці результати дозволили подолати обмеження одновимірних маркерів і забезпечити високу прозорість висновків при дотриманні конфіденційності. Отримані результати пояснюються синергетичним ефектом поєднання базових алгоритмів у стекінговому ансамблі, що мінімізує дисперсію та підвищує стійкість моделі до перенавчання на обмежених вибірках, а також здатністю радіомічних ознак об’єктивно відображати просторову гетерогенність пухлинного мікрооточення. На практиці ці рішення можуть бути використані в онкологічних закладах у вигляді веб-застосунку за умов наявності DICOM-файлів КТ, лабораторних та імуногістохімічних звітів пацієнтів, з можливістю гнучкої інтеграції в чинні медичні інформаційні системи через інтерфейс HL7 FHIR із дотриманням балансу між захистом персональних даних та потребами клінічних досліджень.

ОСОБЛИВОСТІ ГЕМОПОЕЗУ ТА СУЧАСНІ НАПРЯМКИ АБІЛІТАЦІЇ У ДІТЕЙ З ПЕРИНАТАЛЬНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Оксана Василівна Лисунець — 2026-11-02

Актуальність. В Україні спостерігається значне зростання захворюваності та зменшення кількості дитячого населення. Зростає кількість передчасно народжених дітей та новонароджених з низькою масою тіла. Метою статті є огляд сучасних знань щодо перинатальної патології серед причин захворюваності, а також стратегії абілітації та реабілітації для підтримки постнатального розвитку. Матеріали та методи. Ми провели пошук літератури в базах даних PubMed/MEDLINE та Google Scholar за ключовими словами «перинатальна патологія», «новонароджені», «гематологічний індекс», «абілітація». Ми здійснили ретроспективний аналіз результатів загальних аналізів крові новонароджених та розрахували гематологічні індекси (лейкоцитарний індекс, співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів та співвідношення нейтрофілів до моноцитів) відповідно до даних про перинатальну патологію, врахували клінічні особливості новонароджених. Результати та обговорення. Середнє значення лейкоцитарного індексу у досліджуваній групі склало 0,12 [максимум (max) 0,13, мінімум (min) 0,1] зі стандартним відхиленням (SD) 0,01, у контрольній групі 0,13 [max 0,17, min 0,11], SD 0,016; U-критерій Манна–Уїтні становив 151,5 (p ≤ 0,05). Середнє значення співвідношення нейтрофілів до моноцитів у дослідній групі становило 3,77 [max 4,38, min 3,16], SD 0,38, у контрольній групі — 4,98 [max 5,8, min 4,25], SD 0,55; U-критерій Манна–Уїтні становив 677,0 (p ≤ 0,05). Середнє значення співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів у дослідній групі становило 0,7 [max 0,86, min 0,53], SD 0,1, у контрольній групі – 0,57 [max 0,61, min 0,54], SD 0,26; U-критерій Манна– Уїтні становив 805,0. Статистично значущої різниці між значеннями співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів не виявлено у обох групах. Раннє втручання та хендлінг є необхідними та патофізіологічно обґрунтованими для психомоторного розвитку та росту дітей з перинатальною патологією.

ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ТА ЦИФРОВІ НАВИЧКИ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ВИКЛИКИ ВОЄННОГО ЧАСУ ТА КРОКИ ДО ЄС

Єлізавета Василівна Фоміна — 2026-11-02

Українська медицина сьогодні проходить кілька великих змін: відбувається перехід на електронні сервіси, національна галузь охорони здоров’я трансформується для інтеграції в європейський цифровий простір та працює в умовах війни. На фронті та поблизу нього цифрові інструменти часто є єдиним способом не загубити пацієнта між ланками допомоги, водночас цілісної картини того, наскільки галузь і кадри готові до такого рівня цифровізації, поки що немає. Питанням штучного інтелекту в медицині займається E. Topol, впровадження електронних медичних записів у лікарнях США досліджують A. Holmgren та його співавтори, а методику оцінки цифрових навичок населення задає індекс DESI Європейської Комісії. Серед українських авторів варто згадати В.Ю. Бикова та В.В. Лапінського (електронні засоби навчання), а також І.Є. Булах і М.Р. Мругу (контроль знань у медичній освіті). У 2024 році МОЗ України разом з командою eHealth представило Рамку цифрової компетентності працівника охорони здоров’я, проте питання узгодження цього національного документа з європейськими стандартами в умовах війни та подальшого відновлення галузі залишається відкритим. Метою дослідження є оцінка стану, у якому перебуває цифрова трансформація української медицини, готовності кадрів до роботи з цифровими інструментами та кроків, потрібних для розвитку їхніх навичок з огляду на європейські стандарти і реалії воєнного часу. В основі роботи – аналітичний огляд та порівняння: розглянуто публікації з Nature Medicine та Health Affairs (бази Scopus, Web of Science), документи Європейської Комісії з цифрової політики (Digital Europe, методика DESI), Рамку МОЗ України 2024 року, звіт проєкту USAID/UKAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» за результатами опитування у Житомирській, Львівській та Донецькій областях, а також українські фахові роботи з медичної освіти та інформатики. Світова медицина сьогодні рухається до тісної взаємодії клінічної практики з технологіями штучного інтелекту: змінюються підходи до діагностики, прогнозу ризиків, контролю стану хронічних пацієнтів, а у країнах ОЕСР частка лікарень з цілком функціональними електронними медичними записами зростає. В Україні цифровізація галузі набрала обертів саме через війну, але зазвичай упирається у людський фактор: за даними регіонального опитування DESI лише 44% медичних працівників мають комп’ютерні навички вище базового рівня, 35% – базовий, 21% – нижче базового. Рамка цифрової компетентності 2024 року створила перші національні дескриптори, але потребує доповнення «вузькими» спеціалізаціями та регулярного перегляду, а оновлення навчальних програм в медичних університетах – курсів з медичної інформатики та роботи з МІС і штучним інтелектом – залишається окремою невирішеною задачею. Цифрова трансформація медицини в Україні надасть очікуваний ефект лише за умови, що інфраструктура eHealth, нормативна Рамка та зміст медичної освіти розвиватимуться разом, а підвищення цифрової грамотності персоналу є умовою рентабельності державних вкладень у цифровізацію. Перспективні кроки: додати до Рамки модулі для окремих спеціальностей, запровадити моделі безперервного професійного розвитку у сфері цифрової медицини, а моніторинг прогресу узгодити з методологією DESI.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ОКЛЮЗІЙНОГО ФАКТОРУ НА ВИНИКНЕННЯ ПРИШИЙКОВИХ УРАЖЕНЬ ЗУБІВ

Ірина Іванівна Заболотна — 2026-11-02

Актуальність. Наявність фасеток стертості, тріщин та відколів емалі є клінічними маркерами оклюзійного напруження у зубі, яке може привести до появи пришийкової патології. Мета роботи: клініко-лабораторне дослідження потенційного впливу оклюзійного напруження на виникнення пришийкових уражень зубів в осіб молодого віку. Матеріали та методи. Методами світлової і сканувальної електронної мікроскопії були досліджені 158 і 29 зубів, відповідно. Клінічно було обстежено 272 пацієнта (середній вік 24,3±6,9 роки), в яких були діагностовані клиновидний дефект (КД), пришийковий карієс (ПК) та ерозія (Е) емалі зубів. Методами логістичного аналізу були розраховані відношення шансів впливу оклюзійних факторів на їх виникнення. Результати та їх обговорення. Мікроскопічно була визначена значна поширеність тріщин емалі на усіх поверхнях зубів з переважно вертикальною орієнтацією. На вестибулярній поверхні глибина тріщин емалі знаходилась у прямій кореляції з наявністю оклюзійної стертості (p=0,006). Зразки з КД відрізнялись множинними тріщинами та їх горизонтальною орієнтацією у пришийковій ділянці (ПД). Оклюзійна стертість, відколи та тріщини емалі на вестибулярній поверхні зубів були визначені у більшої кількості обстежених. Група пацієнтів з інтактною ПД достовірно відрізнялась за кількістю пацієнтів з тріщинами емалі у відсотковому відношенні від груп пацієнтів з КД та Е емалі зубів і з оклюзійною стертістю від груп пацієнтів з КД, ПК та Е емалі зубів (р<0,001). Наявність оклюзійної стертості, в середньому, в 4,6 рази збільшувала вірогідність появи тріщин емалі (р<0,0001). Висновки. Був доведений вплив оклюзійного фактору на виникнення пришийкових уражень зубів і необхідність його корекції з профілактичною метою.

ВАЖЛИВІСТЬ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ПОНЯТЬ «ВІДСУТНІСТЬ ЗУБІВ», «АДЕНТІЯ», «ВТРАТА ЗУБІВ» В КЛІНІЧНІЙ, НАУКОВО-ОСВІТНІЙ ТА КОМУНІКАЦІЙНІЙ ПРАКТИЦІ ЛІКАРЯ СТОМАТОЛОГА-ОРТОПЕДА

Світлана Миколаївна Клочан — 2026-11-02

Актуальність. Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та практичній значущості чіткого розмежування базових понять стоматологічної номенклатури – «відсутність зубів», «адентія», «втрата зубів» – у структурі діяльності лікаря стоматолога-ортопеда. Досліджено, що використання цих термінів як синонімів створює небажану клінічну, дидактичну та наукову двозначність. Мета роботи: встановити етимологічний зміст дефініцій «відсутність зубів», «адентія» та «втрата зубів», теоретично обґрунтувати та критично проаналізувати доцільність їх диференційованого використання у професійному дискурсі стоматолога-ортопеда: діагностичному, науково-освітньому та комунікативному процесах. Методологія: Ретроспективне вивчення та аналіз академічної літератури – підручників, навчальних посібників рекомендованих для навчання студентів стоматологічних факультетів вищих медичних навчальних закладів монографій нормативно-директивних правових документів – протоколів надання медичної стоматологічної допомоги (2007 р), відкритих електронних ресурсів – багатомовних словників: Open L, Glosbe, термінологічного глоссарію ортопедичної стоматологі, Міжнародної класифікації хвороб одинадцятого перегляду (ICD-11). Результати: У роботі проаналізовано етимологію, переклад та смислове значення кожного поняття: «відсутність зубів» розглянуто як констатуючий узагальнюючий термін, «адентія» – як вроджена аномалія кількості зубів, «втрата зубів» – набутий патологічний стан з причини травми, ускладнень карієсу, захворювань пародонту. Висновки: теоретичний аналіз академічних наукових джерел, нормативних документів, глоссаріїів, Міжнародної класифікації хвороб підкреслив важливість чіткого термінологічного розмежування та коректного використання термінів «відсутність зубів», «адентія», «втрата зубів». Важливість термінологічної диференціації має три ключові аспекти: клінічний – для точності діагностики та кодування захворювань; освітньо-науковий – з метою формування клінічного мислення у студентів та релевантності медичної статистики і комунікаційний – з метою ефективної взаємодії між суміжними спеціалістами та у системі «лікар-пацієнт». Впровадження стандартизованих дефініцій є критично важливим для розвитку доказової ортопедичної стоматології.

ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ ЛІКАРІВ-СТОМАТОЛОГІВ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНОГО РИНКУ ПРАЦІ

Юрій Богданович Різник — 2026-11-02

Мета дослідження полягала у формуванні професійного профілю сучасного лікаря-стоматолога шляхом зіставлення вимог роботодавців із фактичними компетенціями практикуючих лікарів. Методологія дослідження ґрунтувалася на проведенні контент-аналізу відкритих даних онлайн-ресурсу Work.ua, було опрацьовано 316 вакансій та 1162 резюме стоматологів за період з грудня 2025 року по березень 2026 року. Наукова новизна. Аналіз географічного розподілу вакансій показав високу концентрацію попиту у великих мегаполісах: лідером є Київ (30,4%), далі йдуть Дніпро (8,2%) та Львів (5,4%). Дослідження показало, що ринок праці демонструє гнучкість: попри орієнтацію 89,5% роботодавців на повну зайнятість, понад 60% пропозицій допускають сумісництво. Встановлено, що середня заробітна плата лікарів-стоматологів по Україні становить близько 60 000 грн, хоча у майже половині оголошень вона не вказана. Встановлено, що сучасні вимоги до hard skills лікарів-стоматологів включають обов’язкове володіння цифровою діагностикою (комп’ютерною томографією, ортопантомографом) та малоінвазивними методами лікування. Проте ключовою трансформацією є зміщення акценту на soft skills. Роботодавці пріоритезують міжособистісну взаємодію, емпатію та здатність до командної роботи. Особливої ваги набувають технологічні компетенції: робота з медичними інформаційними системами та електронною документацією. Зіставлення вакансій та резюме виявило «когнітивний розрив»: кандидати часто недооцінюють свої цифрові навички, не вказуючи їх у резюме, попри прямий запит ринку. Водночас зафіксовано високий рівень мотивації лікарів-стоматологів до безперервного професійного розвитку та володіння іноземними мовами й інструментами медичного маркетингу. Висновки. Аналіз вимог сучасного ринку праці свідчить про глибоку трансформацію професійного профілю лікаря-стоматолога, де його конкурентоспроможність тепер визначається інтеграцією високої клінічної майстерності, цифрової грамотності та розвинених soft skills. Разом із тим, знання іноземних мов та опанування медичного маркетингу виступають факторами випереджального розвитку галузі. Виявлені диспропорції між запитами роботодавців і самопрезентацією кандидатів на вакантні посади вказують на необхідність перегляду акцентів у системі підготовки та перепідготовки стоматологічних кадрів.