ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ГЕШТАЛЬТ-ТЕРАПІЇ У РОБОТІ ПСИХОЛОГА ПРИ ПСИХОСОМАТИЧНИХ РЕАКЦІЯХ НА СТРЕС У НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.psych.2025.1.15Ключові слова:
гештальт-терапія, психокорекція, психосоматичні розлади, стрес, війнаАнотація
У статті подано результати дослідження актуальної для сучасної психології теми – психокорекційна робота психолога методом гештальт-терапії при психосоматичних реракціях на стрес у населення в умовах війни. У роботі представлено теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми стресу, психосоматичних реакцій на стрес, можливостей гештальт-терапії у психокореції психосоматичних розладів, емпірично визначено психологічні особливості осіб з психосоматичними розладами; розроблено та запропоновано систему роботи з корекції та профілактики психосоматичних розладів у населення під час війни. З’ясовано, що екстремальні стресові ситуації впливають на сприятливість та особливості перебігу психосоматичних захворювань. Причому, вiдзначається досить велика кількiсть окремих напрямкiв вивчення психосоматичної патології: стрес і адаптацiйні реакції, стрес і стресорнi пошкодження, стрес-фактори та картина їх суб'єктивного переживання тощо. Психосоматична медицина розглядає психосоматичні стани, як взаємодію біологічного, психічного та соціального факторів. Взагалі, психосоматична медицина визначається як наука про лікування та взаємозв'язок міх психічним та соматичним станом хворого. Поєднання душевного та тілесного є основою даної медицини. Показано, що гештальт-терапія пропонує не шукати причини труднощів, а спостерігати за поточним процесом, за розвитком контакту між людиною і навколишнім середовищем, а також за можливими зривами цього контакту. Це робиться для того, щоб залучити людину до творчого пристосування з урахуванням власних потреб і бажань, а також навколишнього світу. Значущими у гештальт-терапії є: можливість пережити незавершені ситуації в минулому, відпрацювати нові патерни поведінки в різних ситуаціях; усвідомити фактори (заборони, переконання, невдоволені потреби, затиснені відчуття, емоції і почуття, ірраціональні думки) виникнення психосоматичних симптомів і розладів; вибудовування свідомих гармонійних стосунків зі світом, з іншими, з власним тілом, що безумовно сприятиме поліпшенню і посиленню здоров’я. Зроблено висновки стосовно особливостей гештальт-підходу до вирішення психосоматичних проблем та доведена ефективність гештальт-терапії у лікуванні психосоматичних розладів.
Посилання
Абабков Ст. А., Перрі М. Адаптація до стресу. Основи теорії, діагностики, терапії. Видавництво «Мова» 2009.
Мещеніна Т., Пашілова О. Особливості психологічної реабілітації учасників збройних конфліктів. Прикладна психологія та психоаналіз, 2009. №4.
Пігулівська І. С. Як позбутися стресу та депресії. Легкі способи перестати турбуватися та стати щасливим. Київ, Центрполіграф, 2012. 28 с.
Перлз Ф. С., Гудмен П. Теорія гештальт-терапії. Інститут загальногуманітарних досліджень. 2001.
Психологія посттравматичного стресу. Частина 1. Теорія та методи. Київ, Когіто-Центр. 2007. 208 с.
Решетников М. Наслідки екстремальних факторів. ОБЖ. Основи безпеки життєдіяльності. № 11. 2009. С. 50–53.
Ромек В. Г. Психологічна допомога в кризових ситуаціях / В. Г. Ромек, В. А. Конторович, Є. І. Крукович. Мова. 2011. 256 с.
DSM-5 Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. NY, American Psychiatric Press. 2013.
Salinsky J, Otten H. The Doctor, the Patient and their well-being – world wide: proceedings of the thirteenth International Balint Congress. Berlin, H. Ruckdruck Celle. 2003.
Ulri I. Ubеr. PTSD und Gruppen-psyсhothеrapiе mit Mеnsсhеn, diе durсh Kriеg traumatisiеrt sind. Diе kroatisсhе Erfahrung. Trauma und Gruppe. Arbeitshеfte Gruppenanalise. Furdеrvеrein Gruрреntherapie. Muпstеr, 2000. pp. 87–109.