https://journals.maup.com.ua/index.php/psychology/issue/feed Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія 2024-04-17T08:11:02+03:00 Open Journal Systems <p><strong><img style="float: left; padding-right: 10px; padding-bottom: 10px;" src="http://journals.maup.com.ua/public/site/images/admin/maup-psy.png" alt="" width="319" height="448" /></strong><strong>ISSN (Print): </strong><a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2786-5134" target="_blank" rel="noopener">2786-5134</a><strong><br />ISSN (Online): </strong><a href="https://portal.issn.org/resource/ISSN/2786-5142" target="_blank" rel="noopener">2786-5142</a><strong><br />DOI: </strong><a href="https://doi.org/10.32689/maup.psych" target="_blank" rel="noopener">10.32689/maup.psych</a><strong><br />Галузь знань: </strong>соціальні та поведінкові науки.<br /><strong>Періодичність: </strong>6 разів на рік.<br /><strong>Фахова реєстрація (категорія «Б»): </strong><a href="https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-rishen-atestacijnoyi-kolegiyi-ministerstva-vid-27-veresnya-2021-roku" target="_blank" rel="noopener">Наказ МОН України № 1017 від 27 вересня 2021 року (додаток 3)</a><br /><strong>Спеціальності: </strong>053 – Психологія.</p> https://journals.maup.com.ua/index.php/psychology/article/view/3020 ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ТА ІНДИКАТОРІВ ОСОБИСТІСНОГО РОЗВИТКУ 2024-04-17T07:56:31+03:00 Олег ДРУЗЬ [email protected] Лариса РОДЧЕНКО [email protected] Лілія РУДЕНКО [email protected] Інна СЕМЕНЕЦЬ-ОРЛОВА [email protected] Олександр ВЕЛЬГАН [email protected] <p>Дослідження стратегій подолання складних життєвих ситуацій є важливою частиною проблематики, пов'язаної зі стрес-долаючою або копінг-поведінкою особистості. Достатньо актуальним є аналіз взаємозв’язку психологічної стійкості особистості з особистісними рисами та копінг-стратегіями як детермінанти психічного добробуту та здоров’я особистості. Проаналізовано сутність феномену резилієнсу як здатності долати несприятливі наслідки ризиків та травматичних подій. Розглянуто теоретичні моделі, що пояснюють даний феномен. Зазначено, що ці моделі пояснюють механізм резилієнсу через здатність протективних факторів змінювати траєкторію від впливу ризиків до негативних результатів. Підкреслено, що резилієнс не зводиться лише до відновлення після складних життєвих ситуацій, а й включає подолання самих труднощів. Констатовано, що існує зв’язок між базовими особистісними характеристиками (екстраверсія, сумлінність, доброзичливість, нейротизм, відкритість досвіду) та психологічною стійкістю. Ці характеристики можуть використовуватися для пояснення, передбачення та узагальнення індивідуальної поведінки. Такі риси, як відкритість, екстраверсія та доброзичливість є гіпотетичними «резилієнс-провідним» рисам та передбачають адаптивні наслідки стресу. особистісні характеристики пояснюють близько однієї сьомої частини варіативності копінг-стратегій, а базові копінги та особистісні осі є взаємопов'язаними. Основними складовими резилієнсу є вищі рівні самоконтролю, мотивації досягнень, позитивних емоцій, соціальної активності та емоційної стабільності. Акцентовано увагу на тому, що копінг-стратегії, які обирає людина, тісно пов'язані з її особистісними характеристиками. Від сприйняття людиною стресової ситуації залежатиме вибір стратегії. Виокремлено фактори, що лежать в основі вибору тих чи інших копінг-стратегій: проблемно-орієнтований; емоційно-орієнтований; соці- ально-орієнтований; уникаючий. Зроблено висновок про те, що стресостійкість особистості є показником психічного здоров'я та потенційно може свідчити про покращення психічного і фізичного стану людини.</p> 2023-12-30T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://journals.maup.com.ua/index.php/psychology/article/view/3021 ФРУСТАЦІЙНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ 2024-04-17T08:01:32+03:00 Андрій НОВАК [email protected] <p>У статті представлені результати дослідження, що розкриває важливі аспекти фрустраційної толерантності та її вплив на психічне благополуччя та соціальну адаптацію. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та емпірично довести ефективність засобів позитивної психотерапії як способу формування фрустраційної толерантності у сучасної молоді. Дослідження висвітлює різноманітні аспекти цього концепту, зокрема його роль у професійній діяльності, міжособистісних відносинах та загальному стані суспільства. Аналіз фрустраційної толерантності в професійній сфері розкриває, як особистість може адаптуватися до викликів та стресів у робочому оточенні. Високий рівень цієї толерантності може бути ключовим для подолання труднощів та досягнення кар’єрних цілей. Дослідження взаємозв’язку фрустраційної толерантності та міжособистісних відносин розкриває важливі моменти для розуміння та покращення соціального взаємодії. Невідповідність очікувань та потреб може викликати фрустрацію, але особистості з розвиненою толерантністю можуть виявити вміння побудови конструктивних міжособистісних відносин. Робота розглядає вплив фрустраційної толерантності на психічне здоров’я та фізичний стан. Довготривала фрустрація може призводити до зниження імунітету та ризику розвитку психічних порушень. Отже, дана стаття спрямована на розширення нашого розуміння фрустраційної толерантності та виявлення її ролі в сучасному суспільстві. Отримані результати можуть служити основою для розробки ефективних стратегій підвищення фрустраційної толерантності та покращення якості життя індивідів. Методологія даного дослідження включає в себе комплекс підходів та методів, спрямованих на ретельний аналіз та вивчення фрустраційної толерантності. Проведено аналіз наукової літератури з психології, соціології та інших відповідних галузей для уточнення поняття фрустраційної толерантності та вивчення попередніх досліджень у цьому напрямку. Наукова новизна цього дослідження полягає у розширенні розуміння феномену фрустраційної толерантності та його впливу на різні аспекти людського життя, особливо в сучасних умовах швидких змін в соціумі.</p> 2023-12-30T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://journals.maup.com.ua/index.php/psychology/article/view/3022 РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТІ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ ВІЙСЬКОВОЇ ТРАВМИ 2024-04-17T08:03:55+03:00 Лариса РОДЧЕНКО [email protected] Олег ДРУЗЬ [email protected] Лілія РУДЕНКО [email protected] Інна СЕМЕНЕЦЬ-ОРЛОВА [email protected] Олександр ВЕЛЬГАН [email protected] <p>Участь у бойових діях породжує цілу низку психологічних травм та розладів у військовослужбовців. Посттравматичний стресовий розлад набуває загрозливих масштабів серед учасників бойових дій в Україні. Тому питання ефективної психологічної реабілітації та допомоги військовим є надзвичайно актуальним. Стаття присвячена пошуку оптимальних шляхів подолання наслідків військової психотравми. Проаналізовано концепцію емоційної стійкості та її складових. Обґрунтовано, що емоційний інтелект виступає важливим чинником запобігання та подолання наслідків бойової психологічної травми у військових. Розвиненість емоційного інтелекту забезпечує військовим низку важливих якостей: здатність приймати зважені рішення, вміння надихати та очолювати команду, адаптуватися до ситуації та розв'язувати конфлікти. Емоційний інтелект відіграє вирішальну роль для професійної надійності, стійкості та боєздатності військовослужбовців в екстремальних умовах. Це слід враховувати при підготовці військових кадрів. Констатовано, що емоційний інтелект варто більш детально вивчити та інтегрувати у систему підготовки військових на всіх етапах – від набору до завершення служби, та дозволить покращити їх психологічну стійкість та професійну ефективність. Зазначено, що упровадження спецільних тренінгових програм з метою цілеспрямованого розвитку навичок емоційного інтелекту у військовослужбовців дозволить краще розпізнавати та регулювати власні емоційні стани, а також емоції оточення, та сприятиме обранню оптимальної моделі поведінки залежно від конкретної бойової ситуації.</p> 2023-12-30T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://journals.maup.com.ua/index.php/psychology/article/view/3023 ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ РЕЗИЛІЄНТНОСТІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПІДХОДІВ 2024-04-17T08:11:02+03:00 Лілія РУДЕНКО [email protected] Олег ДРУЗЬ [email protected] Лариса РОДЧЕНКО [email protected] Інна СЕМЕНЕЦЬ-ОРЛОВА [email protected] Олександр ВЕЛЬГАН [email protected] <p>У сучасних умовах питання стійкості особистості стає все більш актуальним. Актуальним є питання здатності людини долати складні життєві ситуації, адаптуватися до стресових умов і повертатися до рівноваги. У статті представлено теоретичний аналіз психологічних детермінант стійкості: особистісних рис та копінг-поведінки. Викладено зміст поняття «резилієнтність» науковцями. Виділяють чотири основні траєкторії розвитку стійкості. Зазначається, що важливо розглядати стійкість як стабільний і водночас динамічний феномен, пов’язаний із психічним благополуччям, здоров’ям та особливостями копінгу, що може бути його наслідком. Відзначається, що навчання більш ефективним стратегіям подолання може збільшити опірність на біологічному рівні. Стійкість є процесом і результатом успішної адаптації до важких або складних життєвих обставин, особливо через розумову, емоційну та поведінкову гнучкість і адаптацію до зовнішніх і внутрішніх вимог. Вплив на функціональну активність мозку шляхом формування адаптивних когнітивних, емоційних і поведінкових патернів реагування на стрес посилить слабкі ланки стресосистеми людини. Це свідчить про те, що резилієнтність слід розглядати і як рису відносно стабільну, зумовлену внутрішніми та зовнішніми факторами, і як динамічний процес, оскільки стійкість формується, розвивається та має свою динаміку протягом життя. Визначено, що деякі риси особистості (основа) і копінг-стратегії (механізми) сприяють розвитку стійкості.</p> 2023-12-30T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024