Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ТА ДИНАМІКИ ПЕРЕБІГУ ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ ОСОБИСТОСТІ

2024-06-07T14:20:37+03:00

Руйнування, насильство, втрата близьких, помешкання, вимушене переселення викликають певний спектр негативних емоцій: страх, тривога, заціпеніння. Через такі переживання люди втрачають позитивний настрій та все частіше піддаються стресу та фрустрації, що призводить до виникнення депресивних станів. Метою статті є висвітлення результатів дослідження виокремлення психологічних прояву та динаміки перебігу депресивних станів особистості. У статті подано теоретичний аналіз наукових підходів до сутності поняття «депресивні стани». Обґрунтовано актуальність, важливість даного дослідження, в центрі якого перебувають питання, спрямовані на обґрунтування психофізіологічних критеріїв оцінки депресивних станів особистості. Проаналізовано депресивні стани особистості з позиції різних напрямків психології. Виокремлено основні психологічні прояву депресивних станів, а саме, когнітивні, емоційні, мотиваційні та поведінкові аспекти. Зазначено, що розвиток депресивного стану визначається психотравмуючою ситуацією. Проаналізовано зміни у структурі депресивної симптоматики на різних стадіях її формування. Виокремлено ключові психологічні фактори ризику виникнення та прогресування депресії. Акцентовано увагу на важливості своєчасного розпізнавання специфічних симптомів депресії для своєчасного втручання та надання ефективної психологічної допомоги. Висновки. Отримані дані мають важливе значення для поглиблення розуміння природи депресивних станів, вдосконалення методів їх діагностики та розробки дієвих стратегій психологічної корекції та профілактики. Обґрунтовано, що розробка та реалізація різних напрямків психологічної допомоги особам різного віку з урахуванням виявлених порушень в емоційній сфері є запорукою стабілізації їхнього психологічного здоров’я.

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИКИ ТІЛЕСНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ТЕРАПІЇ «КОЛОДИ» В ПСИХОЛОГІЧНОМУ ВІДНОВЛЕННІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

2024-06-07T14:24:17+03:00

В контексті психологічних викликів сьогодення, а саме травматизації комбатантів внаслідок участі в російсько-українській війні, тілесно-орієнтовані методи є важливим та дієвим напрямком психологічного відновлення українських воїнів. Використовуючи ці методики в поєднанні з різноманітнимими психотехніками, військовослужбовці не лише долають емоційний стрес завдяки фізичній активності, а й відновлюють гармонію між тілесною та душевною складовою організму, підтримують психічну стійкість, швидше адаптуються до екстремальних умов служби. Стаття спрямована на презентацію широкому науковому колу авторської методики тілесно-орієнтованої терапії «Колоди» (Шевченко В. Г.). У дослідженні здійснено аналіз наукових джерел щодо психологічної допомоги з використанням тілесно-орієнтованих підходів, систематизовані та узагальнені психологічні дані з проблеми дослідження, а також здійснений синтез цієї інформації для кращого розуміння сучасних теоретичних аспектів щодо обґрунтування доцільності використання методики «Колоди» у комплексному психологічнму відновленні військовослужбовців – учасників бойових дій, що пережили бойовий стрес. Методика тілесно-орієнтованої терапії «Колоди» як комплекс базових вправ з постійно ускладнюючими завданнями була продекодована в межах пілотних проєктів медико – психологічної реабілітації Міністерства оборони України (2018 рік), які охопили близько 700 віськовиків – учасників бойових дій. Військовослужбовець, після участі в тренінгу з використанням методики «Колоди» зазнає позитивних змін у сприйнятті та подоланні стресу, отримає нові знання та навички з психологічної саморегуляції та покращить якість сну, відновить рівновагу в психофізіологічному стані, знизить рівень тривожності, напруги та втоми, зміцнить свої внутрішні ресурси та покращить загальне самопочуття. Встановлено, що окрім тілесно-орієнтованого ефекту методика «Колоди» містить як профілактичний, так і терапевтичний ефекти у подоланні наслідків стресу.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ АДАПТАЦІЇ ОСІБ ДОРОСЛОГО ВІКУ ІЗ РДУГ

2024-06-07T14:27:35+03:00

У статті представлено розгляд актуальної для психології проблеми – особливості адаптації осіб дорослого віку із РДУГ. Метою статті є висвітлення результатів емпіричного дослідження впливу соціально-психологічних чинників на підвищення адаптаційного потенціалу осіб дорослого віку із РДУГ. Стаття присвячена аналізу соціально-психологічних чинників, що визначають психоемоційний стан осіб дорослого віку із РДУГ. Розкрито сучасні підходи до понять «стрес» та «адаптація» у вітчизняній та зарубіжній літературі. Представлено аналіз сучасних наукових уявлень про вплив стресу на процеси адаптації, розвиток порушень адаптації і ПТСР. Висвітлено результати вивчення взаємозв'язку стресу, травматичних подій і порушень адаптації. Обгрунтовано психодіагностичний інструментарій, що дав змогу вивчити феномен адаптації осіб дорослого віку із РДУГ. Виявлено, що для дорослих із РДУГ найважливішими є прийняття і підтримка соціуму, що було представлено у групі підтримки осіб дорослого віку із РДУГ. Виявлено, що для дорослих із РДУГ найбільш важливі толерантність і відсутність стигматизації: у родині, в колективі, у суспільстві. Виявлено взаємозв'язки між відчуттям ізольованості і відсутності підтримки у особи та важкістю проявів РДУГ і коморбідних розладів. У контексті представлених матеріалів авторами викладено емпіричне узагальнення результатів дослідження психологічних чинників, що впливають на адаптаційні властивості осіб дорослого віку із РДУГ. Відзначається роль травматичного досвіду у формуванні і важкості перебігу РДУГ і супутніх психіатричних розладів. Наголошується, що дорослі із РДУГ прагнуть до опанування різних способів емоційної саморегуляції та стратегій подолання симптомів РДУГ, а також досягнення ефективності у роботі та навчанні. Запропоновано практичні рекомендації психологам щодо ефективної роботи з особами дорослого віку із РДУГ як у груповому, так і в індивідуальному форматі. Дослідження відкриває перспективи вивчення проблем, пов'язаних із щоденним функціонуванням дорослих осіб із РДУГ і розладами адаптації.

ПРОБЛЕМИ ОНЛАЙН НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ТА СПОСОБИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

2024-06-07T14:31:51+03:00

Стаття присвячена аналізу проблем онлайн навчання майбутніх психологів, які виникли при вимушеному переході закладів вищої освіти до онлайн навчання під час епідемії COVID-19 та отримали свій розвиток під час повномасштабних воєнних дій. Мета роботи: виявити проблеми онлайн навчання у підготовці майбутніх психологів, розглянути та узагальнити шляхи їх подолання. Методологія: з метою дослідження проблеми онлайн навчання, використано методи: теоретичного аналізу сучасної наукової літератури, метод спостереження та анкетування. Наукова новизна: у статі вперше виявлена, узагальнена та проаналізовані специфіка виникнення психологічних проблем при організації онлайн навчання майбутніх психологів. Зроблено наголос на вимушеному характері переходу на онлайн навчання в зв’язку з початком пандемії. Зазначається, що основною особливістю навчання майбутніх психологів є неможливість розгляду методичних проблем навчання у відриві від проблем надання психологічної допомоги. Проведене авторами опитування серед студентів-психологів першого, бакалаврського рівня навчання показало, що серед найбільш значущих для себе проблем, студенти відмічають: ускладнення комунікації з викладачами та одногрупниками; проблеми тайм-менеджменту; збільшення обсягу самостійної роботи; проблеми з технологіями; зниження загальної мотивації до навчання, складний психологічний стан. Аналіз викладацької діяльності виявив наявність проблем з: підвищенням рівня тривожності, розподілом уваги, необхідністю поєднання функції викладача и людини-оператора, особливостями планування та проведення онлайн занять, високим рівнем емоційного напруження та підвищеної емоційності учасників комунікації, готовністю до надання психологічної допомоги, «цифровою толерантністю» та урахуванням специфіки викладання в умовах широкого географічного розкиду здобувачів. Продемонстровано що виникнення значною кількості психологічних проблем тісно пов’язане з технічними аспектами організації навчального процесу, рівнем його матеріального та програмного забезпечення, та специфічними психологічними умовами його реалізації. У статті наводяться емпірично напрацьовані прийоми подолання зазначених проблем як у студентів так і у викладачів під час проведення онлайн занять з підготовки майбутніх психологів. Висновки. Результати проведеного теоретичний аналізу та практичного дослідження показали, що успішний або неуспішний перехід на онлайн навчання майбутніх психологів пов’язаний з технічними аспектами організації навчального процесу, рівнем його матеріального забезпечення та специфічними психологічними умовами його реалізації.

ВПЛИВ УСТАНОВКИ НА ДОВІРУ НА ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ЯКІСТЮ ЖИТТЯ ОСОБИСТОСТІ

2024-06-07T14:37:35+03:00

В роботі вивчався зв’язок між різними аспектами фундаментальних припущень (базових переконань) як установки на довіру та складовими задоволеності якістю життя. Зазначено, установка на довіру – це базова характеристика особистості, тоді як задоволеність якістю життя – похідний стан, що залежить від великої кількості як внутрішніх, так і зовнішніх впливів. Методологія. В опитуванні взяли учать громадяни Україні з усіх областей, залучені на добровільній основі через механізм соціальної реклами на Фейсбуці, всього 115 осіб, віком від 18 до 65 років, середній вік – 47 років. Чоловіків – 30, решта – жінки. Базові припущення вивчалися за методикою Р. Янов-Бульман в українському перекладі. Для вивчення задоволеності якістю життя була взята відповідна методика О. Чиханцової. Результати і висновки. Проведений аналіз виявив суттєвий вплив показників установки на довіру на задоволеність якістю життя. Однак, різні аспекти установки на довіру підтримують різні складові задоволеності. Так, довіра до світу та людей є всеосяжною характеристикою, яка підтримує задоволеність всіма складовими якостями життя. Довіра людини до самої себе підтримує ті складові задоволеності якістю життя, які більшою мірою залежать від зусиль самої людини, ніж від зовнішніх впливів. Це такі складові, як задоволеність собою, сімейним життям і стосунками з рідними та близькими, задоволеність навчанням, роботою, рівнем освіти. Віра ж в справедливість і контрольованість світу підтримують більшою мірою ті складові задоволеності якістю життя, які менше залежать від самої людини, а більше залежать від загальної соціально-політичної ситуації в країні проживання. Це такі складові, як задоволеність якістю навколишнього середовища, станом свого здоров’я, політико-економічним станом країни, рівнем фінансового забезпечення, рівнем своєї безпеки. Саме ці складові задоволеності зазнали суттєвого зниження під час військової агресії, що опосередковано вказує і на зниження віри у справедливість і контрольованість світу.