КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ УПРАВЛІНСЬКИХ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2618-0065-2020-1(3)-185-195Ключові слова:
державна служба, управлінські кадри, підготовка кадрів, управлінська еліта, керівні кадри, державне управління.Анотація
Анотація: Розглянута сучасна концепція категорії «управлінські кадри» та відображено основні особливості їх діяльності. Зазначено необхідність відбору для державної служби потенційно здібних управлінців, які мають відповідний талант і бажання, для підготовки їх до ефективної роботи в умовах інноваційно-орієнтованого розвитку, що може і повинна виконувати система управлінської освіти. Формування інноваційно- орієнтованої вітчизняної системи підготовки управлінських кадрів є невідкладною потребою сучасного суспільства. Важливою і невід'ємною складовою частиною цієї системи є вищі навчальні заклади, які пропонують цикл курсів управлінського спрямування. Визначено певні відмінності підготовки управлінського персоналу для сфери державного управління від традиційної академічної освіти. Зазначено, що багато сучасних державних службовців, які займають керівні посади, не отримали спеціальної підготовки у сфері управління. Тому, навчанню вже сформованого керівного складу необхідно надавати особливе значення, оскільки розвиток інноваційно-орієнтованого управління державою неможливий без керівників, що володіють сучасними знаннями, навичками ефективної розробки і ухвалення управлінських рішень. Безперервне професійне навчання управлінських кадрів повинне стати одним з пріоритетних напрямів кадрової політики і здійснюватися з метою підвищення ефективності і якості праці державного службовця, постійного зростання рівня його професійності, оволодіння новими методами управління, і навичками роботи в умовах інноваційно-орієнтованого розвитку країни. Особливе місце в системі професійної освіти має бути відведено зміцненню зв'язків освітніх закладів і з державними органами. Визначено основні завдання на рішення яких має бути спрямоване навчання управлінського персоналу державної служби, а також базові принципи системи навчання керівних кадрів органів державного управління. Для підвищення іноваційності освітньої системи досить актуальною на сьогодні є проблема пошуку та підготовки викладачів високого рівня, підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу. Освітні заклади повинні здійснювати свою діяльність в умовах, коли вимоги до професіоналізму і компетентності управлінців усіх рівнів державного управління постійно змінюються.
Посилання
Крушельницька Т., Пригородова С. Удосконалення системи професійного навчання державних службовців: інноваційно-інформаційний аспект // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2010. - № 4. - С. 49-57.
Серьогін С. Реформування професійного навчання державних службовців в Україні: проблеми та перспективи: монографія / Серьогін, Є. Бородін, Н. Липовська та ін. – Київ, 2013. – 112 с.
Підготовка магістрів державної служби у вищих навчальних закладах України в контексті професіоналізації державної служби в Україні: організацій- ний аспект / Т. П. Крушельницька, Р. А. Науменко, Л. М. Гогіна, С. А. Пригородова // Вісн. НАДУ. - 2009. - № 2. - С. 49-69.
Гусак І. Сучасний стан професіоналізації державних службовців в Україні // Збірник наукових праць: Ефективність державного управління. – 2012. – Вип. 31. – С. 367- 373.
Стельмащук Л. С. Роль, завдання та функції керівника у посиленні відкритості державного органу влади // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2015. - № 9. – Режим доступу: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=886.
Артеменко Н. Досвід Німеччини у професійному вдосконаленні державних службовців // Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: матеріали 4-ї регіон. наук.-практ. конф. / за заг. ред. Л. Прокопенка. – Дніпропетровськ ДРІДУ НАДУ, 2007. – С. 153–157.
Богданова Н. О. Зарубіжний досвід підготовки державно-управлінських кадрів та шляхи його адаптації в Україні // Політичні науки. Правознавство. - 2007. - Том 69. - Випуск 56. - С. 97-104.
Гриненко В. Професійне навчання вищих керівних кадрів для державної служби в зарубіжних країнах // Вісник УАДУ. – 2005. – № 3. – С. 162–169.
Кіцак Т. Зарубіжні системи підготовки державних службовців // Ефективність державного управління: зб. наук. пр. / за заг. ред. В. С. Загорського, А. В. Ліпенцева. – Львів: ЛРІДУ НАДУ. – 2009. – Вип. 18/19. – С. 495-593.
Корнута Л. Європейський досвід підготовки державних службовців для України: концепції та форми // Visegrad Journal on Human Rights. - 2016. - № 6 (2). – С. 81- 86.
Титаренко Л. Підготовка управлінської еліти в Україні та зарубіжний досвід державного управління // збірник наук. праць Одеського регіонального інституту державного управління. – Вип. 1 (13). – Одеса: ОРІДУ Вісн. УАДУ. – 2003. – С. 206–216.
Чумаченко О. В. Проблемы определения категории «Управленческий персонал предприятия» и его классификация / О. В. Чумаченко, Т. С. Шульгина // Устойчивое развитие экономики. – 2011. – № 2. – С. 57-62.
Байдак Т. М. Целевая подготовка управленческих кадров // Актуальные проблемы государственного управления: Сборник научных трудов. - Х.: УАДУ, 2012. - № 2 (13): В 2-х ч. Ч.1. - С. 282 - 285.
Борщук М. Специфика формирования системы обучения управленческих кадров / М. Борщук, В. С. Загорский, А.В. Липенцев // Cтратегия государственной кадровой политики – основа модернизации страны. – К., 2012. – С.230 – 233.
Голобор Н. Державна політика у сфері формування та розвитку освітньо- фахового потенціалу державно-управлінських кадрів в Україні // Вісник Національної академії державного управління. – 2013. - № 1. - С. 225-231.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.