ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТА КОМПЛЕКСНІ ПІДХОДИ ДО РОЗКРИТТЯ БАЗОВИХ ПОНЯТЬ МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА РОЗУМІННЯ ЇХ СКЛАДОВИХ

Анотація

Анотація. Визначено, що, незважаючи на достатню кількість наукових робіт стосовно механізмів державного управління у сфері цивільного захисту, а, також, інституціональних чинників діяльності державної політики у даній сфері цивільного захисту, теоретико-методологічні засади механізмів державного управління у даній сфері ще до кінця не сформовані. Нагальна потреба вирішення цих проблемних питань та, пов’язаних з ними, інших проблем механізмів державного управління у сфері цивільного захисту задає напрям для формування подальших наукових бачень. Зазначено, що механізм це набір форм і методів впливу органами виконавчої влади, або місцевого самоврядування, на процеси функціонування та реформування економічних, політичних, соціальних суб’єктів у будь-яких сегментах та ланках виробництва, а, також, на виконання конкретних процесів, або під час проведення відповідних робіт. Доведено тезу про те, що проводячи аналітичні дослідження теоретико- методологічних засад формування науки державного управління, передові вітчизняні науковці вивчали поняття «механізм державного управління», по- різному. Реальний механізм державного управління має завжди бути конкретним, тому, що він слугує досягненню визначених цілей за допомогою прямого впливу на визначені фактори і цей вплив здійснюється шляхом застосування визначеної кількості ресурсів. Провівши аналіз визначень різних науковців, сформовано висновок про те, що механізм державного управління – це складна єдина система, яка, практично, не може існувати без певного структурного відособлення та здійснює управлінський вплив на суспільні процеси, що має відповідати взаємодії елементів управління, які є взаємозалежними та мають причинно- наслідкові зв’язки. Обгрунтовано поняття цивільного захисту, згідно якого цивільний захист – це така сфера державного управління, яка має слугувати захисту населення, державних територій, майна та навколишнього природного середовища від надзвичайних ситуацій через запобігання їх виникненню, а, також, шляхом інформування населення та органів державної влади щодо реагування на них, щодо шляхів усунення їх наслідків та надання допомоги постраждалим громадянам, у мирний час та в особливий період.