КОНТРОЛЬ ТА ОБЛІК У СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

Анотація

Анотація. На сучасному етапі радикальних реформ в Україні особливої ваги набувають питання вдосконалення управління. Однією з найважливіших його функцій є контроль. Будь-який вид управління неможливий без чітко організованої системи контролю, тому що не можна ефективно управляти, не перевіряючи виконання поставлених вимог та не виявляючи фактичного стану на управлінських об’єктах. У цьому значенні контроль, який є самостійною функцією управління, виступає засобом установлення зворотних зв’язків, завдяки чому керівний орган (суб’єкт управління) може простежити хід виконання прийнятих рішень. Це дає можливість своєчасно реагувати на відхилення в роботі підконтрольного об’єкта від заданої програми та вносити відповідні корективи в його діяльність. Контроль як самостійна функція управління тісно пов’язаний з іншими сторонами управлінської діяльності -прогнозуванням, плануванням, обліком та аналізом. Сутність контролю можна визначити як систему спостереження та перевірки процесу функціонування та фактичного стану об’єкта управління з метою виявлення обґрунтованості й ефективності прийнятих управлінських рішень, інформування про ці явища керівників органів та усунення несприятливих ситуацій. Таким чином, контроль виконує інформаційну та корекційну функції. На інформаційному етапі контрольної діяльності здійснюється пошук та збирання інформації про об’єкт управління, порівнюється фактичне виконання з накресленими цілями. А на корекційному етапі встановлюють спосіб та розробляють конкретні заходи щодо усунення виявлених розбіжностей, приймають рішення щодо нормалізації діяльності підконтрольного об’єкта. У статті детально проаналізовано з теоретичної та практичної точки зору контроль та види контролю, які застосовуються у системі органів публічної влади. Розглянуто особливості обліку у системі публічного управління.