ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ КОНСТИТУЦІЙНИХ ЗМІН В СФЕРІ ПРАВ ЛЮДИНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32689/2617-9660-2019-4(6)-55-63

Ключові слова:

права людини, конституційна реформа, другий розділ Конституції України, громадянське суспільство, публічна влада.

Анотація

В статті розглянуто еволюцію напрацювання як на науковому, так і на офіційному державному рівні можливих конституційних змін в сфері прав людини. Виділено тенденції потенційних конституційних змін в сфері прав людини: оновлення змісту конституційних прав людини з урахуванням останніх міжнародних актів в цій сфері, а також поява нових прав, обумовлена розвитком науки та техніки; систематизації прав окремих груп людей, зокрема дітей, споживачів; дискусійності конституційного закріплення права на придбання зброї, а також легалізації одностатевих шлюбів. Наголошено на необхідності виокремлення конституційного регулювання функціонування інститутів громадянського суспільства, юридичних осіб. Зокрема, вдалим було б закріплення найважливіших конституційних прав юридичних осіб та розмежування особливостей статусу юридичних осіб публічного та приватного права. Запропоновано встановити додаткові конституційні вимоги до осіб, які здійснюють публічну владу (вищої освіти, доброчесності), що сприятимуть вдосконаленню як реалізації, так і захисту прав людини; а також сформувати ефективний нормативний механізм притягнення органів публічної влади та їх посадових осіб до конституційно-правової відповідальності, що забезпечить належне виконання ними своїх повноважень для задоволення прав и свобод людини. Серед проблем оновлення другого розділу Конституції України названо відсутність широкого суспільного та професійного обговорення недоліків нормативного змісту окремих прав людини та шляхів їх подолання, а також концептуально-комплексного наукового підґрунтя змін в сфері прав людини, надмірний популізм вітчизняних політиків (може вплинути на формально-декларативний характер конституційних норм).

Посилання

Конституція України від 28 червня 1996 р. //Відомості Верховної Ради України – № 30. – С. 141.

Речицький В. До стратегії розвитку української Конституції /Часопис «Критика». 2008р. – Режим доступу: https:// krytyka.com/ua/articles/do-stratehiyirozvytku- ukrayinskoyi-konstytutsiyi

Проект Розділу ІІ Конституції України, підготовлений Робочою групою з прав людини станом на 15.07.2015 р. – Режим доступу: http://constitution.gov.ua/ work/item/id/9

Речицький В. Два проекти змін ІІ Розділу Конституції України: таблиця розходжень. Оновлено 26.02.2016р. – Режим доступу: http://khpg.org/index. php?id=1447320588

Падірякова О., Мирний М. Конституційні права: Що змінити, аби їх захистити? / 28.06.2017 р. – Режим доступу: https:// zmina.info/articles/konstitucijni_prava_ ljiudini_shho_zminiti_abi_jih_otrimati-2/

Буткевич В. Конституція України: проблеми вироблення нового проекту / В. Буткевич // Право України. – 2014. – № 7. – С. 85–110.

Рабінович П. М. До модернізації конституційно-правового статусу людини і громадянина (львівські пропозиції) / П. М. Рабінович // Публічне право. – 2015. – № 3. – С. 20-33.

Скрипнюк О. В. Конституційна реформа в Україні: етапи поступу та методологія сучасної модернізації Основного Закону /О. В. Скрипнюк // Право Україн. – 2014. – № 7. – С.25-34.

Куян І. А. Конституційний процес як засіб забезпечення суверенітету в Україні/І. А. Куян // Право України. – 2014. – № 7. – С.55-63.

Конституція Чехії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. uznal.org/constitution.php?text=Czech_ Republic&language=r

Конституція Болгарії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// bulgaris.ru/Konstituc.html

Любченко П. Удосконалення форми правління в Україні в умовах розвитку громадянського суспільства / П. Любченко // Право України . – 2014 . – № 8 . – С. 117-125.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-19

Як цитувати

Олькіна, О. В. (2019). ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ КОНСТИТУЦІЙНИХ ЗМІН В СФЕРІ ПРАВ ЛЮДИНИ. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління, (4(6), 55-63. https://doi.org/10.32689/2617-9660-2019-4(6)-55-63

Номер

Розділ

ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ