ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Анотація

У статті розглянуто закордонний досвід розвитку територіальних громад, а саме муніципалітетів, комун, а також процесів місцевого самоврядування в процесах децентралізації. Висвітлено історичну складову походження місцевого самоврядування на прикладі Польщі та Пруссії, з її першими кроками в бік децентралізації. Більшу частину дослідження відведено на розгляд змін у країнах після прийняття Європейської хартії місцевого самоврядування, на прискорення процесів децентралізації, що призвело як до запланованих змін у вигляді відкритості регіонів Європи, так і до не запланованих – у вигляді «напруженості» між місцевими та центральними органами влади. Для більш докладнішого розгляду закордонного досвіду розвитку територіальних громад, було висвітлено такі країни, як Великобританія, Швеція, Німеччина, Франція та Польща. На прикладі Великобританії, як однією з найбільш успішних прикладів розвитку місцевого самоврядування, було розглянуто встановлення нової політики та її наслідки, як позитивні — у вигляді інновацій у зв’язку між іншими союзами ЄС, забезпечення вирішення екологічних та інших проблем, які раніше було неможливо вирішити; так і негативні — порушення земельних відносин. На прикладі Швеції досліджено, що хартія самоврядування знайшла своє місце у вигляді муніципалітетів. В статі не було розглянуто можливість застосування досвіду інших країн для нашої держави і питання того, як саме можна створити і впровадити інструмент місцевого управління на основі досвіду інших, так як ця проблема занадто індивідуальна та залежна від багатьох чинників. Характерною рисою самоуправління у Польщі стало створення локального управління, базовою ланкою якого стала окрема від державної влади одиниця — гміна. Фундаментальними засадами адміністративно-територіальної реформи Республіки Польща можна визначити: децентралізацію державної влади, перехід державної адміністрації під муніципальний контроль, створення нового закону про місцеві вибори до місцевих рад, відтворення муніципальних юридичних осіб і відновлення майнових прав, обмеження державного втручання у місцеві справи. Місцеве самоврядування в Німеччині має два рівні (райони та громади). Опис структур самоврядування є нелегким завданням, оскільки комунальний устрій належить до компетенції 16 федеральних земель, а Конституція (федеральний рівень) обмежується тим, що вона гарантує право на місцеве самоврядування. Встановлено, що у Франції наразі існують три основні рівні територіальних одиниць: комуна, департамент та регіон.