ГЕНЕЗИС СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЮ (ПУБЛІЧНОЮ) СЛУЖБОЮ В УКРАЇНІ ТА РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2617-9660-2021-2(14)-169-189Ключові слова:
публічна служба, державна служба в Україні, цивільна служба в Польщі, адміністративний режим державної (публічної) служби, система управління державною службою, генезис системи управління державною (публічною) службою, реформа державної служби.Анотація
Розкривається сутність, зміст і особливості становлення та розвитку інституту державної (публічної) служби в Україні та Республіці Польща з часів утвердження національної державності – до сьогодення. Обґрунтовується авторська періодизація генезису систем управління державною (публічною) службою в Україні та Польщі. Відзначається негативний вплив на розвиток системи управління державної службу під час перебування обох держав у складі Російської імперії (XVIII ст. – поч. XX ст.) після ліквідації української державності та поділів Речі Посполитої, а також під час Другої світової війни (1939-1945 рр.) та перебування України у складі колишнього СРСР до 1991 року, а Польщі – під впливом колишнього Радянського Союзу до 1989 року. Наводяться приклади дискримінації в частині реалізації права українців і поляків на державну службу в Російській імперії та впливу комуністичної партії на управління системами публічної служби в Україні та Польщі в XX ст. Приділено увагу законодавчому та адміністративно-правовому забезпеченню функціонування систем управління державною (публічною) службою в Україні та Республіці Польща. Проаналізовано основні здобутки і недоліки феномену «творення цивільної служби» в Польщі з 2008 року та реформування державної служби в Україні з 2014 року. Відзначається позитивний вплив польського досвіду формування системи публічної (цивільної) служби в Польщі на українську систему управління державною службою. Наголошується, що у чинному законодавстві України і Польщі про державну службу (положення конституцій та спеціальні закони) концептуально змінилося розуміння сутності державної служби і тенденцій її розвитку. По-перше, починаючи з повалення абсолютизму та утвердження перших конституцій в кін. XVIII державна служба перестала бути привілеєм, що дарує чи продає монарх, і трансформувалась в конституційне право громадян на управління державними справами. По-друге, якщо раніше йшлося про реалізацію завдань і функцій держави у формі виконання обов’язків на посадах державної (публічної) служби будь-якого рівня (кар’єрна служба), то в XXI ст. пріоритетом публічної служби є забезпечення ефективного виконання функцій і повноважень державних (публічних) службовців у межах їх компетенції (сервісна служба). Відповідні тенденції впливають і на перспективи розвитку і модернізації систем управління державною (публічною) службою в Україні, Польщі та інших демократичних державах світу.
Посилання
Історія державної служби в Україні: у 5 т. / О.Г. Аркуша, О.В. Бойко, Є.І. Бородін та ін.; Відпов. ред.: Т.В. Мотренко, В.А. Смолій; Редкол.: С.В. Кульчицький (кер. автор. кол.) та ін.; Гол. управл. держ. служби України, Ін-т історії НАН України. Т. 1. Київ: Ніка-Центр, 2009. 544 с.
Градовский А. Начала Русского государственного права. Том II. Органы управления. Санктпетербург: Типогр. М.М. Стасюлевича, 1881. VIII с., 459 с.
Дубенко С. Д. Державна служба і державні службовці в Україні: навч.-метод. посіб.; за заг. ред. Н. Р. Нижник. Київ: Ін Юре, 1999. 244 с.
Малюга А.В. Доступ до державної служби в Україні та Європі: від привілеї – до основоположного конституційного права. Експерт: парадигми юридичних наук і державного управління. 2020. № 1(7). С. 239-253.
Федоренко В.,Л. Федоренко М.В. Cистеми управління державною службою в Україні та Польщі: порівняльно-правовий аспект. Вісник Луганського держ. університету внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка. 2020. № 3 (91). С. 205-217.
Федоренко М. Утвердження, розвиток та основні напрямки удосконалення систем управління державною службою в Україні та Республіці Польща. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, 2020. № 4(92). С. 245-257.
Bossaert D., Demmke Ch. Służba cywilna w państwach akcesyjnych. Tendencje i wpływ procesów integracyjnych. Łódź: Instytut Europejski, 2003. 317 s.
Przywora B. Transformacje ustrojowe polskiej służby cywilnej. Wydanie I. Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, 2012. 301 s.
Вицин А. Краткий очерк управления в России от Петра Великого до издания общего учреждения министерств. Казань: В типограф. губерн. правления, 1855. 297 с.
Загоскин Н. Очерки организации и происхождения служилого сословия в допетровской Руси. Казань: В Университ. Типограф., 1875. 223 с.
Ольшевский Л. Бюрократия. Москва: Издание В.М. Сабина, 1906. 417 с.
Аркас М. Історія Північної Чорноморщини. Том I. Від найдавніших часів до початків формування Київської держави. Торонто; Онт.: Накладом Дослідного Інституту Студіюм Інк. і Вид-во «Гомін України», 1969. 348 с.
Федосов А.В., Раффенспергер К. Королевство Русь. Русь глазами западных историков. Москва: Центрполиграф, 2021. 254 с.
Сергеевич В. Русские юридические древности. Том второй. Вече и Князь. Советники князя. Изд-е второе. С.-Петербург: Типограф. М.М. Стасюлевича, 1900. XII с., 618 с.
Аренс Г. Юридическая энциклопедия. Л. Философия права, философский обзор истории права и история положительного права у народов Востока, Греков, Римлян, Германцев и других Европейских народов. Пер. с нем. Москва: В типографии А. Семена, 1862. IV с., 524 с.
Станіславський В. Запорозька Січ та Річ Посполита. 1686-1699. Київ: Інститут історії України НАН України, 2004. 357 с.
Сборник распоряжений Графа Михаила Николаевеча Муравьева по усмирению Польского мятежа в Северо-Западных губерний 1863-1864. Составитель Н. Цылов. Вильно: Типограф. А. Киркора и братьев Роммов, 1866. 383 с. IV с.
Благочестивейшие самодержавнейшие великой государыни императрицы Екатерины Второй учреждения для управления губерний Всероссийской империи. Москва: Сенат. Типограф. не ранее 1776 г. 9 с., 215 с., 14 с.
Устав о Службе Гражданской по определению от правительства. Свод законов Российской империи, повелением Государя Императора Николая Первого составленный. Том третий. Уставы о службе гражданской. Санктпетербург: В Типограф. Второго Отдел. Собств. Его Императорского Величества Канцелярии, 1857. С. 1-751.
Устав о Службе Гражданской по выборам. Свод законов Российской империи, повелением Государя Императора Николая Первого составленный. Том третий. Уставы о службе гражданской. Санктпетербург: В Типограф. Второго Отдел. Собств. Его Императорского Величества Канцелярии, 1857. С. 1-184.
Разьяснения Первого общего собрания Правительствующего Сената и Государственного совета по делам земским, городским, о крестьянах, о службе гражданской, о евреях и другим, бывшим в рассмотрении Консультации при Министерстве юстиции учрежденной за время с 1 января 1894 г. по июнь 1904 г. Состав. Барон А. Нолькен. С.-Петербург: Сенатская типография, 1901. II с., 656 с.
Исторические доказательства о давнем желании польского народа присоедениться к России: Сочинены из подленных бумаг Московского Главного Архива Министерства Иностранных Дел // Труды и летописи Общества истории и древностей Российских. Часть VI. Москва: В Университ. Типографии, 1833. С. 3-106.
Уманец Ф.М. Вырождение Польши. Санктпетербург: Типограф. М. Хана, 1872. IV с., 344 с.
Петришин А. В. Государственная служба. Историко-теоретические предпосылки, сравнительно-правовой и логико-понятийный анализ. Харьков: Факт, 1998. 168 с.
Манохин В. М. Советская государственная служба. Москва: Юрид. лит., 1966. 96 с.
Пахомов І.М. Адміністративно-правові питання державної служби в СРСР. Київ: Вид-во Київ. ун-ту, 1971. 128 с.
Про державну службу: Закон України від 10 грудня 2015 р.// Відомості Верховної Ради України. 2016. № 4. Ст. 43.
Конституція Польської Республіки (з передмовою В. Шаповала). Київ: Москаленко О.М., 2018. 84 с.
O służbie cywilnej: Ustawa z dnia 21 listopada 2008 r. (Dz. U. z 2020 r. poz. 265, z późn. zm.) / Sejm Rzeczypospolitej Polskiej. URL: http://isap.sejm.gov.pl/isap. nsf/download.xsp/WDU20200000265/T/ D20200265L.pdf