СПІВВІДНОШЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ СУЧАСНОГО ПРАВОЗНАВСТВА ТА МЕТОДОЛОГІЇ АДМІНСТРАТИВНО- ПРАВОВОЇ НАУКИ: АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ

Анотація

Сьогодні адміністративне право, будучи базової галуззю права України і самостійною правовою наукою, розвивається під час активної наукової роботи, однією з напрямів якої стає оновлення умовних меж її системної побудови. Є очевидними і логічно зрозумілими причини існування у науковому середовищі думки щодо тотожності методологій сучасного правознавства та методології адміністративного права або більш різкішого варіанту цієї думки – відсутність у цілому методології адміністративного права. Таке бачення сформувалося завдяки високій результативності методологічних розробок у загальній теорії права (позитивний аспект) разом із ізольованістю побудови системи праворозуміння лише рамках даної науки (негативний аспект), що усунуло методологічне питання з переліку предметних розробок адміністративного права, створивши науковий вакуум. У роботі проаналізована сьогоднішня модель співвідношення методології сучасного правознавства та методології адмінстративно-правової науки, та зроблені такі висновки: 1. Системне, цілісне уявлення про методологію науки адміністративного права бачиться не просто як знання, що підтверджує або спростовує теоретичні ідеї, розкриває та пояснює системні зв’язків та залежності між окремими методами сучасного правознавства, виявляє можливості останніх, визначає їх місцезнаходження у загальній структурі поряд з іншими засобами. 2. Адміністративно-правова методологія є похідною від досягнень загальної теорії держави і права, а також від філософського методологічного вчення. 3. Специфіка адміністративно-правової науки, її традиції та висока результативність змушують говорити про її винятковість, у тому числі й у методологічному питанні, але лише в контексті механізму застосування методологічних компонентів. 4. Висновок про похідність методології науки адміністративного права необхідний для імплементації галузевого вчення у загальну правову конструкцію. 5. На даний момент слід сконцентрувати увагу на підході, що ґрунтується на системній будові методологічного вчення, яке проявляється в підпорядкованості зв’язків внутрішніх методологічних компонентів. У цьому випадку галузева тематика з методологічного питання стане підтвердженням наявності системності у правовій методології.