ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПРИ ФОРМУВАННІ ПРОЕКТНОЇ КОМАНДИ В ГАЛУЗІ АЕРОКОСМІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32689/maup.it.2023.1.9Ключові слова:
штучний інтелект, формування команди, проектна команда, аерокосмічні комунікації, алгоритмАнотація
Метою дослідження є розробка методичного забезпечення формування команди в проєктах аерокосмічної галузі. Застосування сучасних інформаційних технологій дозволить автоматизувати етапи відбору претендентів у команду, виключити вплив суб’єктивного чиннику. В статті пропонується метод формування команди в проєктах аерокосмічних комунікацій. Розглянуто процес відбору претендентів, який враховує специфіку галузі, визначено основні етапи методу. Розроблений метод передбачає використання штучного інтелекту. На першому етапі застосовуються інструментарій штучного інтелекту, машинне навчання застосовується на другому етапі, тоді як алгоритми розпізнавання голосу та аналіз застосовуються на четвертому та останньому кроці запропонованого методу. Перший крок у цьому методі передбачає автоматизований пошук потенційних членів команди. У цій частині веб-додаток, представлений у цій статті, здійснює пошук у кількох веб-сайтах соціальних мереж, таких як LinkedIn та інших веб-сайтах, де заявники можуть надсилати свої резюме та спілкуватися з іншими професіоналами та потенційними працівниками, щоб знайти найкращих за визначеними критеріями кандидатів в Інтернеті. Він також визначає, чи буде кандидат гіпотетично зацікавлений в тому, щоб претендувати на певну роботу. Другий крок складається з автоматизованого тесту, який розповсюджуватиметься всім можливим кандидатам через додаток, додаток перевірятиме тести та проводить відбір кандидатів на підставі автоматичного оцінювання тестів. На третьому етапі співбесіди з розпізнаванням голосу кандидати проходитимуть співбесіду із запитаннями та відповідями за допомогою штучного інтелекту. На останньому четвертому етапі методу, який називається живою розмовою, кандидати проходять співбесіду з представниками компанії. Розглянуто особливості застосування запропонованого методу та визначено перспективи та обмеження його використання. Запропоноване методичне та інструментальне забезпечення має практичне значення для автоматизації процесів відбору претендентів при формуванні команди проєктів.
Посилання
Арал, Сінан і Бриньольфссон, Ерік і Ван Алстайн, Маршалл В., Передумови та наслідки взаємного знання в командах (10 листопада 2008 р.), http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.1299260.
Організаційна поведінка та процеси прийняття людських рішень Том. 81, № 2, березень, стор. 226–251, 2000 doi:10.1006/obhd.1999.2875, https://www.heinz.cmu.edu/faculty-research/profiles/krackhardt-davidm/_files/2000-choosing-workgroup-members.pdf.
Асатурян, Гарен; Марамот, Кінгслі; Рейес, Діана Мехія; Сейф, Джавад. Проблема формування мультидисциплінарної команди для проектів в аерокосмічній промисловості. Щорічна конференція МІО. провадження; Норкрос (2021): 914-919. https://www.proquest.com/openview/defde9ceabafbcc9e124a5d00b84134a/1?pqorigsite=gscholar&cbl=51908
Раченко Ю., Доценко Н. (січень 2021). «Використання комп’ютеризованої системи для визначення більшості Відповідні професійні навички для аерокосмічної промисловості». 6-а Міжнародна науково-практична конференція; Бостон, США, BoScience Publisher, pp. 69-72, https://sci-conf.com.ua/wpcontent/uploads/2021/01/FUNDAMENTAL-AND-APPLIED-RESEARCH-IN-THE-MODERN-WORLD-20 -22 січня 2021.pdf
Oihab Allal-Chérif, Alba Yela Aránega, Rafael Castaño Sánchez, Intelligent recruitment: How to identify, select, and retain talents from around the world using artificial intelligence, Technological Forecasting and Social Change, Том 169, 2021, 120822, ISSN 0040 -1625, https://doi.org/10.1016/j.techfore.2021.120822.
Саймон Фонг і Роберт П. Б'юк-Агай. Автоматизований консультант щодо вступу до університету Система для учнів середньої школи. 6-та Міжнародна конференція з інформаційних технологій та додатків (ICITA 2009).
Юрій Кубрак, Дмитро Плечистий, Ігор Толстой. Формування комплексної системи моніторингу сучасних БПЛА на базі штучного інтелекту. Наукові праці Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Кременчук: КРНУ, 2022. Випуск 2(133), https://doi.org/10.32782/1995-0519.2022.2.5.
П. Россо, Л. -Ф. Хуртадо, Е. Сегарра та Е. Санчіс, «Про голосові відповіді на запитання», у IEEE Transactions on Systems, Man, and Cybernetics, Part C (Applications and Reviews), vol. 42, вип. 1, стор. 75-85, січень 2012 р., doi: 10.1109/TSMCC.2010.2089620, https://ieeexplore.ieee.org/abstract/document/5672612.
Раченко Єлизавета. «Чи варто нам використовувати штучний інтелект для найму співробітників в аерокосмічній галузі». VII Міжнародна науково-практична конференція. Велика Британія, Лондон. 2021. https://scholar.google.com/scholar?hl=en&as_sdt=0,5&cluster=4148719248741376041
С. Харабагіу, Д. Молдован, Я. Піконе. Відповіді на запитання з голосовою активацією відкритого домену. Матеріали 19-ї міжнародної конференції з комп’ютерної лінгвістики, том 1, серпень 2002 р., сторінки 1–7 https://doi.org/10.3115/1072228.10723
