ФОРМАЛЬНЕ ТЕСТУВАННЯ ФУНКЦІЙ ДІЙСНОГО АРГУМЕНТУ

Анотація

У статті розглянуто алгебраїчний підхід до проєктування та тестування програмного забезпечення. Метою статті є застосування методів формального проєктування програмного забезпечення (ПЗ) на прикладі розробки функцій підрахунку довжини дуги меридіану. Методи формальної розробки ПЗ досі не набули широкого використання в практичній діяльності, але враховуючи формальну природу мов програмування, їх впровадження в математичні дослідження виглядає цілком обґрунтованим. Методи дослідження: під час дослідження використовуються базові положення методу формальної розробки RAISE, які дозволяють застосовувати формальну логіку. Зокрема, розглядається використання інструментів розробки програмного забезпечення від RAISE Method Group для специфікації функцій обчислення довжини дуги меридіана та визначення умов створення драйвера тестів для цих функцій на ранньому етапі программування. Специфікація умов для тестування формулюється у вигляді аксіом з використанням абстрактного аплікативного підходу. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що мова формальних специфікацій RAISE Specification Language (RSL) та спеціалізована утиліта є достатньо зручними інструментами для повсякденної роботи маленьких груп наукових співробітників, які не мають спеціальних навичок в галузі формальної разработки ПЗ. Особливо цікавила область математичних досліджень, зокрема для розробки складних функцій дійсного аргументу. Окрім основної мети, було уточнено сім коефіцієнтів (C0, C2, C4, C6, D2, D4, D6) розкладання розглянутих функцій у ряд Маклорена, складено формули та виконано розрахунки для наступних двох коефіцієнтів (C8, D8). Запропоновано практичний прийом розробки узагальнених драйверів тесту, заснований на успадкування класу, що розробляється від муляжу (mock class) з використанням можливостей. NET, таких як класи, що розділяються (partial class). Загалом стаття спрямована на зменшення розриву між теоретичними перевагами методів формальної розробки та їх недостатньо широким застосуванням у практиці. Висновки: алгебраїчне проєктування та тестування базується на математичних принципах, що дозволяє: уникати двозначності і неоднозначності в описі функціональності; забезпечувати точність та однозначність у формулюванні вимог до програми; автоматизувати процес генерації тестових випадків та перевірки роботи, відповідно підвищувати надійність; виявляти і усувати помилки ще на стадії розробки та прискорити розробку ПЗ.