ЕВОЛЮЦІЯ РОЗДІЛУ ХVI КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ В УМОВАХ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПОЛОЖЕНЬ КОНВЕНЦІЇ РАДИ ЄВРОПИ ПРО КІБЕРЗЛОЧИННІСТЬ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню проблематики кіберзлочинності, яка вже не є новою для теперішнього суспільства. З моменту її виникнення дана проблематика була, є і залишатиметься надзвичайно актуальною. Метою даної статті є дослідження виникнення та формування конструкцій диспозицій статей Розділу ХVI «Кримінальні правопорушення у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів) систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозвʼязку» Кримінального кодексу України 2001 року, особливо з точки зору впливу на них Конвенції Ради Європи про кіберзлочинність (Будапештської Конвенції). Методологічну основу даної статті склали, насамперед, історичний, порівняльно-правовий та логіко-семантичний методи, а також методи аналізу та синтезу. Наукова новизна. До певного часу існувала проблема з криміналізацією дитячої порнографії, за яку кримінальної відповідальності у вітчизняному КК передбачено не було, зокрема: 1) придбання дитячої порнографії через комп’ютерну систему [4, п. «d» ч. 1 ст. 9 Конвенції]; 2) володіння дитячою порнографією, що перебуває в комп’ютерній системі чи на носіях комп’ютерних даних [4, п. «е» ч. 1 ст. 9 Конвенції]. Автор акцентує увагу на тому, що цю прогалину було ліквідовано завдяки прийняттю Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської Конвенції)» № 1256-ІХ від 18 лютого 2021 року. Як висновок, аналіз чинного законодавства України свідчить, що за більшість кримінальних правопорушень, передбачених Конвенцією, у нашій країні встановлено кримінальну відповідальність. Втім, деякі положення Конвенції й дотепер не знайшли відображення у вітчизняному кримінальному законодавстві. Наприклад, КК України й досі не передбачає кримінальної відповідальності за придбання шкідливих комп’ютерних програм і пристроїв, створених чи адаптованих для вчинення комп’ютерних злочинів [4, п. «а І» ч. 1 ст. 6 Конвенції].