АНАЛІЗ ІСТОРИЧНИХ АСПЕКТІВ РОЗВИТКУ ТА СТАНОВЛЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОГО НОТАРІАТУ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

Автор(и)

  • О. В. ПОЛЯКОВ

DOI:

https://doi.org/10.32689/2522-4603.2022.2.7

Ключові слова:

нотаріат, нотаріус, нотаріальні органи, історія права

Анотація

У статті розглядається становлення та визначення в складних історичних умовах сутності сфери нотаріальної діяльності, відповідно до нормативної бази України. Стаття присвячена визначенню нотаріуса як різновиду правового інструменту, без якого неможливе вчинення цивільно-правових правочинів. Нотаріуси вчиняють нотаріальні дії, спрямовані на посвідчення безспірних прав і фактів, захист нотаріальних дій, а також вживають заходів щодо охорони спадкового майна. Визначено, що сучасний інститут нотаріату не можна достатньо глибоко розглядати, досліджувати та вивчати без зв’язку з попередніми етапами його розвитку. В умовах реформування всієї правової системи, появи нових нормативно-правових документів стає цілком актуальною необхідність об’єктивного та ґрунтовного вивчення історії, в аналізі минулого з позицій нових підходів сьогодення. очевидний. Таке дослідження сприятиме розробці наукових оцінок сучасного нотаріального процесу, правильному визначенню напрямів його реформування, що дасть можливість нотаріату зайняти гідне місце поряд із такими інституціями, як суд, прокуратура, адвокатура. у правовій системі України. Вважалося, що діяльність нотаріату має беззаперечний вплив на більшість сфер суспільно-правового життя, а тому потребує правового регулювання та реформування нотаріальної діяльності з урахуванням багатьох прогалин у сучасному нотаріаті. функцію нотаріату в сучасному суспільстві важко переоцінити, адже нотаріат є сполучною ланкою між різними суперечливими інтересами, а тому, безумовно, інтерес до історії нотаріату також зростає. Наведено результати аналізу існуючих підходів та нормативних документів до оцінки на результат нотаріальної діяльності в Україні та інституту нотаріату. В процесі дослідження виявлено, що в даний час проблема реформації нотаріату залишається актуальною в Україні та на основі системного аналізу виведено етапи становлення нотаріату та нотаріальної діяльності в Україні.

Посилання

Апалькова І. С. Нотаріат в Україні: становлення та запровадження цифрових технологій. Journal «ScienceRise: Juridical Science». 2021. № 2(16). С. 27–32, с. 27.

Долинська М. С. Нотаріаний процес : підручник. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2019. 652 с., с. 8.

Сміян Л. С., Нікітін Ю. В, Хоменко П. Г. Нотаріат в Україні : навч. посібник (2-ге вид., стерео- тип.) / за ред. Ю. В. Шкітіна. К. : КНТ, 2008. 680 с., с. 8.

Долинська М. С. Становлення та розвиток законодавства про нотаріальну діяльність в Україні : дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец 12.00.01. – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. Львів, 2017. 447 с. С. 10–11.

Серветник А. Г. Виконавчий напис нотаріуса як спосіб реалізації нотаріальної форми захисту цивільних прав. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національна академія внутрішніх справ,

Міністерство внутрішніх справ України, Київ, 2020. 242 с., с. 46.

Шевченко Н. В. До історії нотаріату в контексті державотворчих процесів в Україні. Історичний архів. Наукові студії. № 16, 2016. С. 132–137. URL: http://litstudies.chdu.edu.ua/index.php/2077-5709/article/view/100700

Долинська М. С. Нотаріаний процес: підручник. Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2019. 652 с., с. 8.

Василів С., Сорочкіна О. Світові системи нотаріату: порівняльний аналіз. Юридичні науки. 2020. Т. 7. No 1.

Бисага Ю. Ю. Історико-правові аспекти виникнення сучасного українського нотаріату. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2015.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-01

Як цитувати

ПОЛЯКОВ, О. В. (2023). АНАЛІЗ ІСТОРИЧНИХ АСПЕКТІВ РОЗВИТКУ ТА СТАНОВЛЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОГО НОТАРІАТУ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки, (2 (62), 44-47. https://doi.org/10.32689/2522-4603.2022.2.7