ОБ’ЄКТИ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ – МАЙНОВО-ПРАВОВА ОСНОВА РИЗИКОВОЇ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ : ПОНЯТТЯ ТА СКЛАД

Анотація

В статті розкриваються зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо об’єктів підвищеної небезпеки» № 1686-ІХ від 15 липня 2021 року до базового Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» № 2245-ІІІ від 18 січня 2001 року, який передбачив новітнє визначення об’єкта підвищеної небезпеки. Таке визначення об’єкта підвищеної небезпеки більш прагматичне та орієнтоване на сферу господарсько-правового регулювання, урахування господарсько-екологічного ризику та потребує доказування об’єкта, який є реальною загрозою виникнення надзвичайної екологічної ситуації природного та техногенного характеру. Зміни, внесені до вказаного Закону від 15 липня 2021 року частково ліквідував законодавчі прогалини, хоча окремі неузгодженості зі статтею 1187 Цивільного кодексу України залишилися, про це зазначається в цій статті. Автор статті на підставі аналізу законодавчих змін доводить доцільність акцентувати на особливий характер об’єкта підвищеної небезпеки з точки зору його особливого призначення, як потенційного небезпечного об’єкта, його фіксації в Державному реєстрі об’єктів підвищеної небезпеки за відповідними показниками господарської діяльності та безпосереднього зв’язку із поводженням з небезпечними речовинами, або їх категоріями на вказаному об’єкті. При цьому уточнюється, що небезпечні речовини складають підвищену загрозу для життя та здоров’я людей та навколишнього природного середовища, що обумовлює удосконалення господарсько-правового механізму та вимог екологічної безпеки, що і пропонується удосконаленню приписів в ГК України, що сприятиме гармонізації із законодавством ЄС та вимогам міжнародно-правового регулювання, зокрема Конвенції ООН про транскордонний вплив промислових аварій.