Етика публікацій

Положення
про видавничу етику та недоброчесну видавничу практику наукового журналу
«Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки»

Редакційна колегія, колектив редакції наукового журналу «Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки» підтримують політику, спрямовану на дотримання принципів видавничої етики та визнають, що відстеження виконання принципів видавничої (редакційної) етики є однією з головних складових рецензування та видання.

1. Обов'язки головного редактора

1.1. Рішення по опублікуванню статті

Головний редактор наукового журналу «Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки» відповідає за прийняття рішення про те, які з надісланих до редакції журналу праць слід опублікувати. Це рішення завжди повинне прийматися на основі перевірки достовірності роботи та її важливості для дослідників і читачів. Головний редактор може керуватися методичними рекомендаціями, розробленими редакційною колегією журналу, і такими юридичними вимогами, як: недопущення наклепу, порушення авторського права і плагіат. Також, при прийнятті рішення до публікації, головний редактор може радитися з членами редакційної колегії та (або) рецензентами та (або) представниками науково-педагогічного колективу ПрАТ «ВНЗ «МАУП».

1.2. Справедливість

Головний редактор журналу «Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки» оцінює представлені праці за їх інтелектуальним змістом незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних поглядів і конфесійної приналежності, етнічного походження, громадянства та політичних поглядів автора.

1.3. Конфіденційність

Головний редактор журналу «Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки» і члени редакційної колегії не повинні розкривати інформацію про наданий рукопис будь-кому іншому, крім автора, рецензентів, потенційних рецензентів, консультантів редакційної колегії, а також видавця.

1.4. Розголошення відомостей і конфлікт інтересів

Відомості, що містяться в представленій статті, не повинні використовуватися в будь-яких власних працях головного редактора і членів редакційної колегії без письмової згоди автора. Конфіденційна інформація або ідеї, одержані при рецензуванні, повинні зберігатися в таємниці і не використовуватися для одержання особистої користі. Головний редактор повинен відмовитися від своєї участі в рецензуванні, якщо має місце конфлікт інтересів, який виник через конкуренцію, співробітництво або інші взаємини з будь-ким із авторів, компаній або закладів, які мають відношення до статті. Головний редактор повинен вимагати від усіх авторів журналу «Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки» надавати відомості про відповідні конкуруючі інтереси та публікувати виправлення, якщо конфлікт інтересів був викритий після публікації. В разі необхідності може виконуватися інша, відповідна випадку, дія, така як публікація спростування або висловлення занепокоєння.

1.5. Вивчення скарг етичного характеру

Головному редактору журналу «Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки» слід застосовувати розумно швидкі міри при надходженні скарг етичного характеру по відношенню до наданого рукопису або опублікованої статті, контактуючи з редакцією, видавцем або науково-педагогічним колективом.

2. Обов'язки рецензентів

2.1. Участь у рішеннях редколегії

Рецензування допомагає головному редактору в прийнятті рішення про опублікування праці, а через зв'язок редакції з автором, може також допомогти автору покращити його працю.

2.2. Оперативність

Кожний обраний рецензент, який відчуває свою недостатню компетентність для рецензування наукового дослідження, представленого в рукописі, або знає, що його оперативне рецензування неможливе, повинен сповістити головного редактора та виключити себе з процесу рецензування.

2.3. Конфіденційність

Кожний рукопис, отриманий для рецензування, повинен розглядатися як конфіденційний документ. Він не повинен обговорюватися з іншими особами, за виключенням осіб, уповноважених головним редактором.

2.4. Стандарти об'єктивності

Рецензії мають бути виконані об'єктивно. Неприпустимими є особисті напади на автора. Рецензент повинен висловлювати свою точку зору ясно та обґрунтовано.

2.5. Визнання джерел

Якщо на яку-небудь опубліковану працю авторами не було зроблене посилання, рецензент мусить відмітити цей факт. Будь-яка заява, що будь-які дані, висновок або аргумент, викладені в наданій статті, вже були оприлюднені в наукових джерелах, мають супроводжуватися відповідним посиланням. Рецензент повинен також залучати увагу головного редактора в тому випадку, якщо виявиться яка-небудь значна схожість або перетин між рукописом, який розглядається, і будь-якою іншою відомою йому вже опублікованою працею.

2.6. Розголошення відомостей і конфлікт інтересів

Неопубліковані відомості, що розголошені в представленій статті, не повинні в будь-якому разі використовуватися в будь-яких власних працях рецензента без письмової на те згоди, наданої автором. Конфіденційна інформація або ідеї, здобуті при рецензуванні, повинні зберігатися в таємниці і не використовуватися для одержання особистої користі. Рецензент повинен відмовитися від своєї участі в рецензуванні в разі наявності конфлікту інтересів, що виник через конкуренцію, співробітництво або інші відношення з будь-ким із авторів, компаній або закладів,  що мають відношення до статті.

3. Обов'язки авторів

3.1. Оригінальність і плагіат

Автори статті повинні гарантувати, що вони написали цілком оригінальну працю, і, в тому разі якщо автори використовували працю (праці) та (або) слова інших авторів, це має бути обов'язково помічене посиланням або вказане в тексті.  

Плагіат має багато форм, від видачі чужої праці за свою до копіювання або перефразування істотних часток чужої роботи (без посилання на джерела), а також до заяви про свої права на результати, одержані в дослідженнях, виконаних іншими особами.

Плагіат, в усіх своїх формах, є неетичною поведінкою при публікації та є неприпустимим. Представлення одного й того ж самого рукопису в більш ніж один журнал одночасно є неетичною поведінкою при публікації та є неприпустимим. Автору не варто представляти для розгляду в іншому журналі вже опубліковану статтю. Необхідно належним чином визнавати праці інших дослідників. Автори повинні надавати посилання на всі публікації, які вплинули на зміст праці, що надається.

3.2. Авторство праці

Авторство повинне обмежуватися тими особами, хто дійсно зробив значний внесок в концепцію, планування, виконання або інтерпретацію дослідження, яке описується. Всі особи, які зробили значний внесок, повинні бути вказані як співавтори. Якщо яка-небудь особа брала участь у якій-небудь істотній частині проекту, їй повинна бути висловлена подяка, або вона має бути включена в перелік співавторів.

3.3. Розголошення відомостей і конфлікт інтересів

Усі автори повинні розкривати в своїх працях будь-який фінансовий або інший істотний конфлікт інтересів, який міг би бути розцінений як вплив на результат оцінки їх рукописів. Всі джерела підтримки фінансування проекту мають бути розкриті.

3.4. Помилки в опублікованих працях

Якщо автор помічає значну помилку або неточність у своїй опублікованій праці, його обов'язком є терміново сповістити про це головного редактора журналу «Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки» і співробітничати з головним редактором для того, щоб опублікувати спростування або виправлення статті. Якщо головний редактор не переконається від третьої сторони в тому, що в опублікованій праці є наявною значна помилка, обов'язком автора є термінове спростування або виправлення статті, або ж надання головному редакторові доказів правильності опублікованої праці.

3.5. Виявлення плагіату

Редакційна колегія, колектив редакції журналу «Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки» зобов'язуються допомагати науковій спільноті у всіх аспектах здійснення політики за дотриманням видавничої етики, особливо у випадках підозри на дублююче представлення статті або плагіат.