ІНСТИТУТ УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ В СИСТЕМІ ГАРАНТІЙ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ І СВОБОД

Автор(и)

  • Ігор ПИРОГА
  • Елеонора КАДЕБСЬКА

DOI:

https://doi.org/10.32689/2522-4603.2023.1.3

Ключові слова:

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, права і свободи людини і громадянина, гарантії прав, омбудсмен

Анотація

Стаття присвячена дослідженню інституту омбудсмана, аналіз його становлення у зарубіжних країнах. Проголошуючи на конституційному рівні захист прав та свобод людини і громадянина, Україна зобов’язалася створити та визначити функції спеціальних уповноважених суб’єктів, метою діяльності яких є охорона та захист прав і свобод особи. Відповідно до Конституції України такими суб’єктами є суди, прокуратура, правоохоронні органи, а також інститут Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. У статті проаналізовано правовий статус омбудсмана в Україні, наведено класифікацію функцій омбудсмана. Правовий статус, повноваження омбудсмана в Україні є досить чітко регламентованою та надає йому широкі повноваження для забезпечення функції контролю за дотриманням прав та захисту прав та свобод людини і громадянина. Однак, в той же час, існує низка законодавчих прогалин, вирішення яких допомогло б вдосконалити діяльність Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Визначено сучасний стан та обґрунтовано перспективи розвитку та вдосконалення інституту Уповноваженого з прав людини в Україні. Важливим для вдосконалення ефективності захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина в Україні є вирішення питання щодо надання обов’язкового характеру актам реагування Уповноваженого та надання йому більш широкого кола можливостей для контролю за станом дотримання прав і свобод, попередження їх порушення та захисту у випадку допущення таких порушень.

Посилання

Конституція України від 28 червня 1996 року. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

Цісар Г.І. Інститут омбудсмана в механізмі захисту прав людини – світовий досвід та Україна. Міжнародні засоби захисту прав та свобод людини і громадянина. 2019. № 2. С. 188.

Озель В.І. Тенденції розвитку інституту омбудсмена. DICTUM FACTUM. Теорія права. 2020. № 3(8). С. 100-101.

Банах С.В. Функції омбудсманів у сучасному світі: порівняльно-правове дослідження: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.02. Маріуполь, 2014. 236 с.

Косінов С.А. Омбудсмен як інститут контролю за владою. Теорія і практика правознавства. Вип. 1 (7). 2015. URL: file:///C:/Users/Serg/Downloads/tipp_2015_1_4%20(1).pdf.

Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 12.1997№ 776/97-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1998. № 20. Cт.99. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80.

Марцеляк О.В. Функції омбудсмена. Право і безпека. 2003. № Т. 2 № 4. С. 61-67.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-07

Як цитувати

ПИРОГА, І., & КАДЕБСЬКА, Е. (2023). ІНСТИТУТ УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ В СИСТЕМІ ГАРАНТІЙ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ І СВОБОД. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Юридичні науки, (1 (64), 19-25. https://doi.org/10.32689/2522-4603.2023.1.3