КОГНІТИВНА ВІЙНА РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

Анотація

У статті аналізуються особливості виникнення і реалізації концепції когнітивної війни росії проти України. Держава-агресор використовує низку способів та методів ведення інформаційної війни, що виражається у проведенні інформаційної агресії, історико-культурної експансії та когнітивному викривленні реальності. Об’єктом військового впливу є український народ, суспільство та держава. Але, якщо протидія інформаційній агресії та експансії є очевидною необхідністю, то когнітивний аспект інформаційної війни зрідка згадується у наукових роботах та повністю відсутній в чинному законодавстві. Це є серйозною стратегічною проблемою для української держави, адже такі види пропаганди як дезінформація, інформаційно-психологічні операції чи диверсії є інструментом лише тактичного рівня або, за окремих умов, тільки відволікаючим фактором. Найбільш акцентований удар стратегічного спрямування ворог завдає в когнітивній площині, де він здатен впливати на систему моделювання мислення. Це стосується умов ментального розвитку суспільства, його біхевіорістичних моделей та формування контролю за пізнавальними процесами. Когнітивний аспект інформаційної війни, здебільшого, реалізується через поширення наративів у середовищі масової культури, науки і розважального контенту. Нездатність суспільства розрізняти відверту пропаганду від прихованої – відображає високий рівень ефективності останньої. Вплив на моделі мислення є ключовим елементом стратегії інформаційної війни російської федерації, адже дозволяє створити фундамент для будь-яких інших видів агресії, включаючи збройну, економічну чи політичну. Вираження когнітивного аспекту інформаційної війни відбувається через побудову конкретних алгоритмів мислення, звʼязків причин і наслідків, умов взаємодії стимулів та реакцій. Зазначається, як російська федерація намагається моделювати поведінку і алгоритми мислення всередині українського суспільства. Також, пропонується вдосконалення механізмів протидії інформаційно-когнітивним загрозам за рахунок впровадження нового нормативно-правового акту.