ПИТАННЯ ВИЗНАННЯ НЕЧИННИМИ ТА СКАСУВАННЯ РІШЕНЬ СУБ’ЄКТІВ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню питань визнання нечинними та скасування рішень суб’єктів владних повноважень. У статті зазначається, що в судовій практиці існують певні проблемні питання щодо підстав та умов визнання нечинними та щодо скасування рішень суб’єктів владних повноважень. Звертається увага на те, що залежно від виду актів, які є предметом оскарження, використовуються різні терміни для позначення їх припинення, а саме «скасування» та «втрата чинності». Обґрунтовується, що скасовувати рішення суб’єкта владних повноважень може адміністративний суд у судовому порядку. При цьому, спочатку адміністративний суд має визнати таке рішення протиправним, а потім, залежно від того, який вид рішення оскаржується, нормативно-правовий акт чи індивідуальний акт, визнати перший нечинним, а індивідуальний акт скасувати. Звертається увага на те, що надання судам повноважень на скасування актів органів публічної влади, їх службових та посадових осіб, можна розглядати як засіб забезпечення законності та правопорядку у державі. Робиться висновок, що при оскарженні нормативно-правового акта суд повинен зробити висновок про відповідність чи невідповідність нормативно-правового акта закону або правовому акта вищої юридичної сили. При оскарженні індивідуального акта суд повинен зробити висновок, чи здійснював суб’єкт владних повноважень провадження щодо прийняття індивідуального акта на підставі, у межах та у спосіб, що передбачений у законі; чи було законним та обґрунтованим використання дискреційних повноважень при прийнятті рішення. Недотримання цих вимог тягне за собою визнання нечинним або скасування відповідного рішення суб’єкта владних повноважень. Прийняття судом рішення про скасування індивідуального акта або визнання нечинним нормативно-правового акта є підставою для дострокового припинення дії акта.