АДМІНІСТРАТИВНО-СУДОВИЙ УСТРІЙ БЕССАРАБСЬКОЇ ОБЛАСТІ У 1812–1856 рр.
Анотація
Перетворення в адміністративному та судовому напрямі російським урядом у регіоні були спрямовані у бік уніфікації, русифікації та приведен-
ня у відповідність з устроєм інших земель імперії, з наданням тимчасової автономії.
Посилання
Анцупов И. О некоторых особенностях политики царского правительства в отношении государственных крестьян Бессарабской области (1812–1869 гг.) // ЕАИВЕ за 1959 г. — М., 1961. —С. 228–242.
Батюшков П. Н. Бессарабия. Историческое описание. — СПб., 1892. — С. 150.
Берг Л. С. Бессарабия. Страна–люди–хозяйство. — Петроград, 1918. — С. 71.
Высочайшее утверждение 29 февраля 1828 года учреждение для управления Бессарабской области //Полн. собр. законов Рос. имп. — Собр. 2. — Т. ІІІ. —
Отд. первое 1828. — СПб., 1830. — С. 198.
Гроссул В. Я. Система управления Молдавии в составе России (XVIII – начало ХХ в.) //Национальные окраины Российской империи: станов-
ление и развитие системы управления. — М., 1997. —С. 173.
Дружинина Е. Южная Украина в 1800–1825 гг.— К., 1970. — С. 73.
Жуков В. И. Города Бессарабии 1861–1900 гг. (Очерки социально-экономического развития). — Кишинев: Штиинца, 1975. — 291 с.
Лебеденко О. М., Тичина А. К. Українське Подунав’я: минуле та сучасне. — Одеса: Астропринт, 2002. — С. 81.
Лошков Н. Б. Бессарабия к столетию присоединения России. Географический и историко-статистический обзор края . — Кишинев, 1912. — С. 41.
Макарь П. И. “Конституция Бессарабии”: в объятиях бессарабской действительности (историко-антропологический этюд) // Statum plus. — 2001–2002. —
№ 5. — С. 503–516.
Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами Генерального штаба: В 25 т. —Т. 2: Бессарабская область: Ч. 1. / Сост. ген. штаба
кап. А. Защук. — СПб., 1862. — С. 193.
Назимов В. Риси українського карного права у вироках сільських судів // Праці для виучування звичаєвого права України. — К., 1925. —С. 76-77.
Накко А. Очерк гражданского управления в Бессарабии, Молдавии и Валахии во время русскотурецкой войны 1806–1812 гг. // Записки Одесского
Общества истории и древностей. — Одесса. — 1879. —Т. ХІ. — С. 269–310.
Национальный архив Республики Молдова (г. Кишинев). — Ф. 2. Канцелярия Бессарабского губернатора (1812–1917 гг.). — Оп. 1. — Ч. 1. — Спр. 2.
Переписка с главнокомандующим армией и Кишиневским полицмейстером об учреждении временного полицейского управления в Бессарабской об-ласти (3 октября 1812 — 18 февраля 1813 гг.). —227 с.
Нольде Б. Э. Очерки русского государственного права. — СПб.: Политехн. ин-та имп. Петра Великого, 1911. — С. 344.
Свиньин П. П. Описание Бессарабской облас-ти // Stratum plus. — Санкт-Петербург – Кишинев – Одесса – Бухарест, 2001–2002. — № 6. —
С. 375.
Taki V. Russia on the Danube: imperial expansion and political reform in Moldova and Walachia, 1812–1834. — Budapest, 2007. — Р. 123.
Таки В. Историческая память и конструирование региона после присоединения к империи: особая форма правления в Бессарабии в 1812–1828 гг. //
AbImperio. — 2004. — № 3. — С. 151.
Тацій В. Я., Рогожин А. Й. Історія держави і права України: У 2-х т.: Т. 1. — К.: Вид. дім “Ін Юре”,2000. — С. 355.
Устав образования Бессарабской области //Полн. собр. законов Российской имп. — Т. XXXV. — 29 ареля 1818 г. — № 27357. — СПб., 1830. — С. 222–227.
Циганенко Л. Ф. Дворянські роди Бессарабії: історичний аспект // Наук. вісн. Ізмаїльського держ. гуманіт. ун-ту. — Вип. 24. — 2008. — С. 23.
Шандра В. С. Новоросійський і Бессарабський генерал-губернатор М. С. Воронцов (1823–1854) // Укр. іст. журн. — 2002. — № 1. — С. 67.
