ПРИЙОМИ ДОПИТУ СВІДКІВ (ПОТЕРПІЛИХ) ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА ДЕФІНІЦІЯ ФОРМУВАННЯ ПОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕННЯХ

Анотація

У статті автором викладаються правові основи та перспективи розвитку кримінального процесуального права в світлі правової реформи в України. Розглядаються процесуальні ситуації, які виникають на етапі досудового розслідування та при судовому розгляді кримінальних справ, досліджуються та аналізуються прийоми допиту свідків (потерпілих) як головний критерій формування показів у кримінальних провадження та збору доказової бази у кримінальному процесі України, а також обґрунтовується необхідність ефективної співпраці працівників досудового розслідування та суду для якісного та об’єктивного виконання завдань кримінального провадження, дотримання загальних засад кримінального провадження та покращення інноваційної політики України загалом. Сформовані та наведені пропозиції щодо покращення тактики та методики проведення допиту свідка (потерпілого) під час здійснення кримінального провадження. Автором наданий на розгляд науково-практичному загалу власний (авторський) процесуально-криміналістичний алгоритм відібрання показів у свідків (потерпілих). Розкривається значення та місце цих новел в системі права, криміналістики та кримінального процесу у цілому. Зроблені висновки та надані рекомендації щодо узгодженого застосування норм діючого законодавства у практичній діяльності криміналіста, слідчого (детектива) та судді. Привернуто увагу на необхідність подальшої наукової співпраці вчених, спеціалістів у галузі матеріального та процесуального права.