КІНЕЦЬ ПРИВАТНОГО ЖИТТЯ ГРОМАДЯН ЄС: ПИЛЬНИЙ ПОГЛЯД НА ЧЕТВЕРТУ ДИРЕКТИВУ ПО БОРОТЬБІ З ВІДМИВАННЯМ ГРОШЕЙ

Анотація

Прогресивний розвиток європей- ських законодавчих актів у галузі боротьби з відмиванням грошей/протидії фінансуванню тероризму у поєднанні з чітким завданням ліквідації ухилення від сплати подат- ків призвели до надмірного адміністративного контролю кожного громадянина ЄС та все більш серйозного підри- ву основних громадянських прав. Відповідно, Четверта Директива про боротьбу з відмиванням грошей піднімає питання про її ефективність та збереження принципів закону. В цьому контексті дуже важливо те, що Четвер- та Директива про боротьбу з відмиванням грошей вклю- чає відповідність відмивання грошей/фінансування те- роризму та ухилення від сплати податків, що в принципі ставить під сумнів допустимість Директиви через від- сутність гармонізації кримінального права та визначення податкових злочинів, пов’язаних з прямими та непрямими податками. Оскільки між державами-членами немає вза- ємодії у багатьох сферах в аспекті ухилення від сплати податків з точки зору того, що караємо, а що ні, Чет- верта Директива проти боротьби з відмиванням грошей піднімає основні питання захисту даних та європейсько- го законодавства, яке, через відсутність гармонізації, дає змогу проводити європейські розслідування без наявності злочину у відповідній державі-члені. У той же час треті країни з високим ступенем ризику та несумісні за юрис- дикцією країни в ЄС привели до криміналізації країни, які насамперед вважаються податковими сховищами, але які не представляють реальної загрози безпеці шляхом фінансування тероризму або зняття грошових коштів, отриманих з незаконних джерел. “Панамські докумен- ти” підняли питання та критику існуючих політик щодо офшорних структур. Законодавча реакція була дією нав- мання. Боротьба з тероризмом та запобігання ухиленню від сплати податків використовуються як аргументи в політиці і в засобах масової інформації для створення все більш жорсткого законодавства, яке начебто ство- рює справедливе оподаткування та запобігає терорис- тичним атакам. Інтеграція цих надто відмінних цілей в рамках боротьби з відмиванням грошей в ЄС призвела до вибуху витрат на дотримання в ЄС та в усьому світі без будь-яких емпіричних даних, щоб передбачити фактичну ефективність цього законодавства у запобіганні терорис- тичним атакам. Ні інтенсифікована експертиза клієнтів, ні всесторонній моніторинг та контроль мільйонів фінан- сових операцій звичайних громадян не можуть запобіг- ти новим низькотехнологічним терористичним атакам, оскільки для цих атак потрібні лише мінімальні фінансові ресурси. Передусім Четверта Директива про боротьбу з відмиванням грошей схильна шпигувати за звичайни- ми громадянами з безпрецедентним рівнем без будь-якої початкової підозри. Сьогодні ЄС підтримує постійну не- приборкану та необмежену передачу персональних даних у треті країни по базі системи боротьби з відмиванням грошей, що ставить кожного громадянина під загальну підозру та проводить розслідування відповідно до цієї по- літики без обґрунтованих підозр, які несумісні з правами, описаними в Європейському суді з прав людини і Хартії основних прав. Тому пропозиції щодо внесення поправок до Четвертої Директиви щодо боротьби з відмиванням гро- шей, яка пропонує розширити повноваження підрозділів Фінансової розвідки, повинні містити детальний аналіз прав на недоторканість приватного життя та захист даних, якими користуються громадяни в Європейському суді з прав людини та Хартії основних прав ЄС. Розши- рення повноважень на розслідування ухилення від сплати податків у кінцевому результаті вимагає попереднього узгодження підстав для обвинувачення у злочинах, що ка- раються кримінальним законодавством в рамках ЄС.