ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ДЕМОКРАТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2523-4625-2022-3(63)-2Ключові слова:
Європейський Союз, держава, громадянське суспільство, людина, адміністрування, моделі управління, публічне управління.Анотація
Стаття присвячена вивченню впливу сучасного рівня демократичних трансформацій на перспективи реформи публічного управління. У межах дослідження з’ясовано, що Європейський Союз є своєрідним політичним утворенням: з одного боку, це договірний союз держав-членів, а з іншого ‒ транснаціональна організація, яка виходить за рамки держав-членів. Ця двовимірність також визначає адміністративні та організаційні механізми в структурі та процедурах ЄС. Водночас адміністративний порядок ЄС є вирішальним не лише для розвитку правового регулювання, публічного управління і соціальної політики, а й для реалізації економічної політики: що б інвесторам, які виходять на ринок, було простіше і швидше починати підприємницьку діяльність. Аргументовано, що функціонування ЄС в низці випадків відрізняється від державного управління держав-членів. Основна відмінність полягає у тому, що організаційну систему ЄС не можна віднести до будь-якої організації державного управління. Однак це не означає, що в ЄС немає державного управління. В ЄС є щось інше, а саме те, що ЄС заснований на договірних відносинах і не має Конституції. Обумовлено, що існує ряд відмінностей при застосуванні правил адміністративного процесу в державах-членах. Європейські держави використовують різні моделі регулювання, а саме: в першій моделі законом встановлені особливі процесуальні правила для деяких адміністративних справ, але не для всіх процесуальних етапів, а тільки для одного з них; у другій моделі для деяких адміністративних справ законом встановлені докладні і конкретні процесуальні правила, які охоплюють кілька або всі етапи процесу; відповідно до третьої моделі, в деяких групах справ застосовуються особливі процесуальні правила щодо етапів процесу; в четвертій моделі країни, дотримуються загальних процесуальних правил, застосовують рішення, відповідно до яких встановлюються і застосовуються загальні процесуальні правила, які застосовують щодо всіх адміністративних справ і на всіх етапах процесу.
Посилання
Європейська Хартія місцевого самоуправління і її значення. Поліс. 1998. № 4. С. 170‒171.
Кораблін С. О. Вашингтонський консенсус: тоді та тепер / С. О. Кораблін. Економіка України. 2017. № 11. С. 17‒32.
Мартиненко В. М. Державне управління: шлях до нової парадигми (теорія та методологія) : монографія. Харків : Магістр, 2003. 220 с.
Токвіль Алексіс де. Про демократію в Америці. Київ, 1999. 590 с.
Федоренко В. Л. Конституція України як основа демократичного устрою. Новий шлях до права : колективна монографія; керівник авт. кол. А. О. Селіванов. Київ : Логос, 2021. С. 96‒106.
Biermann F., Hickmann T., Sénit CA. et al. Scientific evidence on the political impact of the Sustainable Development Goals. Nature Sustainability. 2022. Vol. 5. P. 795–800. https://doi.org/10.1038/ s41893-022-00909-5
Borchardt K. European Commission, Directorate-General for Communication. The ABC of EU law. Publications Office, 2018. https://data.europa.eu/doi/10.2775/953190
Castells Manuel. End of Millennium (The Information Age: Economy, Society and Culture). Vol. III. Wiley-Blackwell, 2000. 448 р.
Czuczai J. Public Administration and European Integration. Budapest : Osiris Press, 1999. 459 р.
Torma András, Ritó Evelin. About the European Administrative Space ‒ from a Hungarian Perspective. Przegląd Europejski. 2021. No 3. P. 113‒127.