ЕВОЛЮЦІЯ ІНСТИТУТУ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В СЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
DOI:
https://doi.org/10.32689/2523-4625-2023-1(67)-13Ключові слова:
Словацька Республіка, парламентаризм, поділ влади, конституційна модель, політичні партії, вибори, політичні трансформаціїАнотація
В статті проаналізовано розвиток інституту парламентаризму крізь призму державно-владних відносин, конституціоналізму та політичних трансформацій у Словацькій Республіці. Відзначено, що процес демократичних перетворень у Словаччині тісно пов’язаний з розвитком інституту парламентаризму, який займає центральне місце в системі владних відносин. Розкрито особливості та напрями реформування державних (парламентських) інститутів. Проаналізовано конституційну модель словацького парламентаризму. Зроблено висновок, що у Конституції 1992 р. було чимало нечітких положень, які спровокували політико-інституційні конфлікти. Конституційні зміни у 1999, 2001 рр. частково відновили інституційну рівновагу в системі владних відносин. Словаччина динамічно реагує на політичні кризи та шукає можливості конституційно вдосконалити інститут парламентаризму. Автори виокремили основні проблеми функціонування словацького парламентаризму: високий рівень фрагментації та флуктації політичної структури парламенту; нестабільність парламентського представництва партій; незбалансованість репрезентації регіонів та ін. Обґрунтовано, що розвиток словацького парламентаризму був обумовлений комплексом партійно-політичних, інституційних чинників і реалій поточного політичного процесу. Автори підкреслюють, що проблеми функціонування парламентаризму та нестабільність партійної системи створюють ризики для стабільності парламентської демократії в Словаччині. Зроблено висновок, що інститут парламентаризму відіграв важливу роль у процесах демократичної трансформації, легітимації та інституційній консолідації політичної системи Словацької Республіки.
Посилання
Кючкович А. Перехід до демократії в Словаччині: динаміка та суперечності суспільно-політичних трансформацій: монографія. Ужгород: АУТДОР – ШАРК, 2019. 416 с.
Остапець Ю., Ключкович А. Партійна система Словаччини: проблеми функціонування та тенденції розвитку на сучасному етапі. Регіональні студії. 2021. №24. С. 59–66.
Constitution of the Slovak Republic. Aktualne znenie: 01.06.2017. URL: http://www.zakonypreludi.sk/zz/1992-460
Horvath P. Dualizmus vykonnej moci na Slovensku. The journal Political Sciences. 2017. No.1. P. 47–63.
Kopeček L. Demokracie, diktatury a politické stranictví na Slovensku. Brno: Centrum pro studium demokracie a kultury, 2006. 347 s.
Madlenak T. Potencialna a realna politicka reprezentacia regionov Slovenska. Geographia Cassoviensis. 2017. C. 2. P. 153–166.
Malova D., Lastic E., Rybar M. Slovensko ako novy clensky stat Europskej Unie: vyzva z periferie? Bratislava: FES, 2005. 184 s.
National Council of the Slovak Republic. URL: https://www.nrsr.sk/web/
Orosz L, Molek P., Svak J., Šimiček V. Volebne pravo a sudny prieskum volieb v Ceskej republike a Slovenskej republike. Bratislava: C.H. Beck, 2016. 449 s.
Orosz L. Dvadsat rokov Ustavy Slovenskej republiky. Roczniki administracji i prawa. Teoria i praktyka. 2012. No.12. P. 35–52.
Szomolanyi S. (Ed.) Spolocnost a politika na Slovensku: cesty k stabilite 1989–2004. Bratislava: Univerzita Komenskeho, 2005. 416 s.